18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 320/3656/25
адміністративне провадження № К/990/43809/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Юрченко В. П., Яковенка М. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТВ-ГРАНД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТВ-ГРАНД» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року (складену у складі головуючого судді Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В. О., Безименної Н. В.) у справі №320/3656/25
І. Рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТВ-ГРАНД» (далі - ТОВ «ВТВ-ГРАНД», платник податків) звернулося до суду з позовом Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 03 квітня 2020 року №0344010407;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС від 13 травня 2020 року №34480-10;
- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу ГУ ДПС від 13 травня 2020 року №34480-10.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року, позовну заяву повернуто позивачу.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Судові рішення вмотивовані тим, що позивачем не наведено жодного обґрунтування звернення його до суду майже через пів року після отримання ухвали про залишення позову без розгляду без вчинення жодних дій щодо оскарження цієї ухвали.
Позивачем не наведено жодних підстав про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, а тому відсутнє будь-яке обґрунтоване виправдання зволікання у вчиненні процесуальних дій.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погодившись із ухвалою та постановою судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, а справу №320/43314/24 для подальшого судового розгляду направити до суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про подання позову з пропуском процесуального строку, не з'ясувавши фактичну дату отримання позивачем ухвали суду про залишення первинного позову без розгляду. Така неповнота встановлення обставин має істотне значення, оскільки саме момент отримання відповідної ухвали є відправною точкою для обчислення строку повторного звернення до суду.
Позивач указує, що отримав ухвалу про залишення позову без розгляду 29 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд». Після отримання ухвали він сумлінно виконав вимоги суду, усунув зазначені недоліки та повторно звернувся з позовом 31 грудня 2024 року (тобто в межах шести місячного строку). Такий проміжок часу є об'єктивно обґрунтованим, зважаючи на необхідність підготовки уточнених матеріалів, формування доказової бази та дотримання передбачених процесуальним законом вимог до позовної заяви.
Позивач наголошує, що суди попередніх інстанцій, прирівнявши повторне звернення після усунення недоліків до нового подання позову, позбавили позивача права, гарантованого статтею 55 Конституції України, що суперечить частині четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Підсумовуючи доводи касаційної скарги, позивач наполягає на тому, що у цій справі суди фактично відмовили у прийнятті позову, пославшись на пропуск строку, хоча позивач діяв у межах передбаченого законом права, своєчасно усунув недоліки і надав підтвердження цього через систему «Електронний суд».
Верховний Суд ухвалою від 11 листопада 2025 року відкрив касаційне провадження з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить її залишити без задоволення, оскільки відсутність поважних причин для усунення недоліків первинного адміністративного позову свідчить про бездіяльність самого позивача та про недобросовісність у його діях , а не про «обґрунтованість строку повторного звернення».
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду, тому наявні підстави для повернення позовної заяви на підставі ч.2 ст.123 КАС України.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу, оскільки позивачем не було наведено жодних обставин, які можуть бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно до частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зазначити, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року залишено без руху позовну заяву ТОВ «ВТВ-ГРАНД», встановлено строк на усунення недоліків позову шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст.122 КАС України.
18 лютого 2025 року представник позивача на виконання вимог ухвали суду надіслав клопотання про усунення недоліків позову, обґрунтовуючи яке, зазначив наступне.
06 червня 2020 року ТОВ «ВТВ-ГРАНД» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДПС у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.04.2020 №0344010407; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 13.05.2020 №34480-10; визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 13.05.2020 №34480-10.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі №640/13435/20 від 13 липня 2020 року судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 25 квітня 2024 року, ухвалою Київського окружного адміністративного суду по справі №640/13435/20, позовну заяву ТОВ «ВТВ-ГРАНД» залишено без руху.
29 липня 2024 року, ухвалою Київського окружного адміністративного суду по справі № 640/13435/20, позовну заяву ТОВ «ВТВ-ГРАНД» у справі №640/13435/20 залишено без розгляду.
Позивач стверджує, що оскільки первинна позовна заява щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу у справі № 640/13435/20, подана протягом 15 днів з дня отримання вказаних спірних рішень, та в подальшому залишена без розгляду 29 липня 2024 року, то останнім днем строку подання повторної позовної заяви є 14.01.2025 (29.01.2025 15 днів), а тому позивач уважає за необхідне звернутися до суду із вказаною заявою про поновлення строку на подання позовної заяви.
Позиція позивача, на яку наголошено і в касаційній скарзі, полягає у тому, що враховуючи залишення первинного позову без розгляду, він має права вдруге звернутися до суду протягом шести місяців з дня отримання копії ухвали про залишення позову без розгляду.
Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом (справа №640/13435/20) та ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року позовну заяву ТОВ «ВТВ-ГРАНД» залишено без розгляду через ненадання позивачем документів на підтвердження повноважень адвоката Токовенка О.В. на представництво інтересів ТОВ «ВТВ-ГРАНД» у Київському окружному адміністративному суді.
Згідно з відомостями «Діловодства спеціалізованого суду» у статистичній картці справи №640/13435/20 наявна довідка про доставку ТОВ «ВТВ-ГРАНД» копії ухвали суду від 29 липня 2024 року в особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» 29 липня 2024 року о 23:35 год.
З позовом у цій справі позивач звернувся 31 грудня 2024 року.
Оцінюючи наведене, Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Учасники справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також суд зазначає, що за правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі №990/139/23 "Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 також вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм ПК України у взаємозв'язку з КАС України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Як було зазначено вище, відповідно до частини 4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Верховний Суд зазначає, що вказаний загальний порядок звернення до суду передбачає, зокрема, і дотримання відповідного строку на подачу позовної заяви та не свідчить про необхідність автоматичного його поновлення у разу пропуску.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що перебування у провадженні справи №640/13435/20 з дати її надходження (06 червня 2020 року) до дати залишення позову без розгляду (29 липня 2024 року) є тривалим не може ставитись у вину позивача та перешкоджати доступу позивачу до правосуддя для захисту своїх прав та законних інтересів.
Суди попередніх інстанцій не заперечували про наявність у ТОВ «ВТВ-ГРАНД» права повторно звернутися до суду з цим позовом.
Разом із тим, суди попередніх інстанцій зазначили, що хоча КАС України не встановлює строку звернення позивача до суду з повторним позовом після залишення первинного позову без розгляду, проте КАС України визначено загальні положення про строки звернення, які мають однакову дії на різні випадки звернення до суду (первинно чи повторно) та перебіг яких пов'язується виключно з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав незалежно від разовості звернення до суду.
У цьому випадку Суд не приймає доводи позивача, що він має права вдруге звернутися до суду протягом шести місяців з дня отримання копії ухвали про залишення позову без розгляду, пропуск строку внаслідок попереднього звернення до суду оцінюється судом за загальними правилами оцінки причин пропуску строку.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі №420/4639/21.
Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, надавши оцінку доводам позивача щодо поновлення строків, дійшов висновку, що позивачем не наведено жодного обґрунтування звернення його до суду майже через пів року після отримання ухвали про залишення позову без розгляду без вчинення жодних дій щодо оскарження цієї ухвали.
Доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження в контексті порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТВ-ГРАНД» - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі №320/3656/25 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді В. П. Юрченко
М. М. Яковенко