Рішення від 16.03.2026 по справі 990/225/25

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2026 року

м. Київ

справа №990/225/25

адміністративне провадження № П/990/225/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сірак І.М.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Петренко Ю.В. в порядку самопредставництва,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 19 травня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції, надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також - відповідач, Комісія), у якому позивач просив Суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 17 квітня 2025 року в частині встановлення кодованих результатів практичних завдань позивача №0063578 та №0015340;

- зобов'язати відповідача провести повторну оцінку практичних завдань позивача № 0063578 та № 0015340 в складі іншої колегії із зазначенням мотивів та обґрунтування виставлення балів за кожним визначеним Методичними вказівками критерієм оцінки практичного завдання.

2. Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Мартинюк Н.М. (головуюча суддя), Єресько Л.О., Жук А.В., Радишевська О.Р., Мельник-Томенко Ж.М.

3. Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності актів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

4. Зазначена категорія справ розглядається у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.

5. Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року відкрито провадження у цій справі.

6. 12 червня 2025 року від відповідача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому Комісія просить Суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

7. Згідно із розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року № 768 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями у зв'язку з перебуванням судді Мартинюк Н.М. у відпустці по вагітності та пологах.

8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2025 року для розгляду справи № 990/225/25 визначений такий склад суду: Бившева Л.І. - головуюча суддя, судді: Білоус О.В., Гімон М.М., Желтобрюх І.Л., Ханова Р.Ф.

9. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. ухвалою від 31 липня 2025 року прийняв до провадження справу №990/225/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії. Призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

10. 03 листопада 2025 року представником відповідача подано до суду додаткові докази у справі, у яких міститься інформація, якій присвоєно гриф «Для службового користування».

11. 05 листопада 2025 року до Суду надійшли додаткові пояснення відповідача.

12. Згідно із розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року № 1556 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гімона М.М.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2025 року для розгляду справи № 990/225/25 визначений такий склад суду: Бившева Л.І. - головуюча суддя, судді: Білоус О.В., Желтобрюх І.Л., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.

14. 15 грудня 2025 року та 23 лютого 2026 року до Суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення - 425 (далі - Конкурс).

16. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

17. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

18. Рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.

19. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу та визначено черговість етапів його проведення: перший - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий - тестування когнітивних здібностей; третій - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

20. За наслідками успішного проходження ОСОБА_1 двох етапів іспиту під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах та відповідно до рішення Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 позивача було допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

21. Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25, 3-7, 10 та 11 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

22. Позивач брав участь в етапі кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації у процедурі кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів - 03 лютого 2025 року.

23. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

24. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1).

25. Відповідно до зазначеного рішення ОСОБА_1 відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинено його участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

26. Підставою такого висновку слугувало те, що ОСОБА_1 за результатами виконання практичних робіт отримав такі бали:

1) перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0063578, кількість балів - 46.5;

2) друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0015340, кількість балів - 41.

27. Бал кандидата за виконання практичного завдання - 87,5.

28. Вважаючи, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року в частині встановлення кодованих результатів практичних завдань ОСОБА_1 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

29. В адміністративному позові, ОСОБА_1 вказує на те, що оскаржуване рішення відповідача не містить будь-якого обґрунтування виставлених оцінок за кожну з робіт та мотивів його ухвалення. В рішенні відповідача не вказано, які обґрунтування та мотиви в практичних роботах позивача відповідач прийняв, а які він відхилив і чому.

30. Позивач наголошує на тому, що рішення відповідача жодним чином не мотивовані за жодною з практичних робіт, не зважаючи на те, що кожна з практичних робіт ОСОБА_1 містить усі необхідні елементи та частини судового рішення, визначені положеннями Цивільного процесуального кодексу України, який відповідач надав учасникам конкурсу для виконання практичних робіт.

31. ОСОБА_1 звертає увагу на те, яку саме інформацію він зазначив у виконаних практичних завданнях та вказує, що усе ним зазначене не отримало ані належної, ані обґрунтованої та мотивованої оцінки зі сторони відповідача.

32. На думку позивача, оцінювання практичних робіт позивача здійснено відповідачем поверхнево та формально, про що свідчать практично однакові бали за дві абсолютно різні практичні роботи за їх формою, змістом і обсягом,

33. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати критерію пропорційності: ухвалюватися з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також ухвалюватися з урахуванням права особи на участь у процесі ухвалення рішення.

34. Оскаржуване рішення відповідача щодо нескладення позивачем практичного іспиту не відповідає критерію пропорційності, оскільки його не було ухвалено з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

35. Позивач звертає увагу на те, що Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання за додатком до рішення 17 липня 2024 року № 228/зп-24, затверджені відповідачем, містять положення про надання оцінки за кожним із зазначених у цих вказівках критеріїв.

36. Незважаючи на виконання практичних завдань на основі методики відповідача, позивачу не було виставлено належної оцінки із зазначенням мотиву оцінювання за заниженим рівнем оцінювання. В практичних роботах чи в протоколах їх оцінювання не міститься обґрунтування оцінки змісту таких робіт за встановленою відповідачем шкалою та обґрунтування зниження оцінки за окремі елементи робіт, які є порушенням відповідних Методичних вказівок відповідача.

37. Також позивач наголошує на тому, що відповідач не оприлюднив жодної з практичних робіт для можливості використання її для порівняння учасниками конкурсу.

38. Оскаржувана діяльність відповідача не відповідає принципам обґрунтованості, прозорості та відкритості, проголошеним положеннями Закону України «Про адміністративну процедуру», оскільки в одному випадку голова Комісії заявляє про порівняння робіт учасників між собою, а в іншому випадку Комісія діє максимально закрито і приховано, не оприлюднюючи ні «зразкове рішення», ні будь-які інші рішення з їх оцінками, що б надало можливість здійснити порівняння учасникам конкурсу, судовим експертам або суду, якому належить вирішувати спори з відповідачем.

39. Іншим несправедливим поводженням відповідача з позивачем, на його думку, було те, що 03 лютого 2025 року виконувалось практичне завдання самою першою групою учасників конкурсу серед усіх за видами спеціалізацій, в тому числі і з цивільної спеціалізації. Заздалегідь до цього головою Комісії в його записі в соціальній мережі було повідомлено, що усі необхідні матеріали для виконання практичного завдання будуть надані. Однак на час початку виконання практичного завдання виявилось, що в папці «Кодекси та Закони» відсутні будь-які нормативно-правові акти, крім процесуальних кодексів. Жодного матеріально-правового акта в папці не було. При цьому безпосередньо перед цим конкурсом відповідач провів конкурс до Вищого антикорупційного суду, в якому учасникам було надано широку можливість використовувати процесуальні та матеріально-правові нормативні акти, рішення Європейського суду з прав людини.

40. Таким чином, після 03 лютого 2025 року усі інші учасники конкурсу довідались, що матеріальних нормативно-правових актів відповідачем не буде надано та змогли скорегувати свою підготовку до виконання практичного завдання. Отже, учасників конкурсу, які виконували практичне завдання 03 лютого 2025 року, поставлено у значно нерівні умови порівняно із учасниками конкурсу, що виконували практичні завдання після цієї дати.

41. Також відповідач, на думку позивача, не продемонстрував проєкту практичного завдання, складення якого забезпечило б отримання найвищої оцінки, як і не продемонстрував проєкту практичного завдання, складення якого забезпечило б отримання «прохідного балу».

42. Крім того, ОСОБА_1 наголосив на тому, що рішення відповідача про «нескладення» позивачем практичного завдання жодним чином не мотивоване: в ньому не вказано, яким саме чином, на підставі яких саме критеріїв, за якими саме недоліками Комісія дійшла висновку про оцінювання робіт саме такими балами.

43. Додатково у позові позивач обґрунтовує ту обставину, що, встановлюючи результати виконання практичного завдання конкурсантів від 03 лютого 2025 року, відповідач не діяв на основі власних Методичних вказівок, а звіряв роботи із «зразком», повністю позбавивши будь-якого змісту обґрунтування та мотивування судових рішень в практичному завданні, та діяв іншим чином з порушенням власних Методичних вказівок.

44. У позові також зазначено, що члени колегії з перевірки практичних робіт цивільної спеціалізації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 взагалі не належать до визнаних юридичним товариством фахівців у цій сфері ні за їх попереднім емпіричним досвідом, ні за сучасним місцем в цивільній чи цивільно-процесуальній науці, а їх висновки з оцінки практичних робіт неодноразово були переглянуті та змінені іншими колегіями відповідача в цьому конкурсі.

45. Позивач звертає увагу на те, що інші колегії Комісії неодноразово робили переоцінку висновків колегії з цивільної спеціалізації щодо окремих робіт конкурсантів, при цьому відповідач визнавав заниження результатів колегією із цивільної спеціалізації.

46. ОСОБА_1 вказує на те, що він у проєктах практичних завдань застосував сучасні цивільно-правові доктрини та новітню релевантну практику Верховного Суду, які прямо не зазначалися в умовах завдання, однак відповідали Методичним вказівкам відповідача щодо необхідності використання актуальної правозастосовної практики. Незважаючи на це, таке застосування не отримало жодної позитивної оцінки, а відповідач не навів мотивів, з яких використані позивачем правові підходи не були враховані.

47. Крім того, за наявною у позивача інформацією, інші учасники, які виконували завдання 03 лютого 2025 року, не застосовували ані положень Конституції України, ані практики Конституційного Суду, ЄСПЛ чи Великої Палати Верховного Суду, проте отримали вищі оцінки. Водночас відповідач не оприлюднив тексти робіт (у тому числі знеособлені), що унеможливило використання порівняльного методу оцінювання та свідчить про відсутність прозорості й єдності підходів під час оцінки практичних робіт кандидатів на посаду суддів.

48. Позивач вважає, що оприлюднення неперсоніфікованих робіт не потребує спеціальної згоди конкурсанта, оскільки воно вже було надано кожним з них під час написання заяви про надання згоди на використання та поширення інформації щодо конкурсанта.

49. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що у матеріалах перевірки практичних завдань позивача відсутня будь-яка інформація щодо процедури оцінювання, зокрема не зазначено склад колегії, яка здійснювала перевірку, кількість перевірок роботи та результати кожної з них. Також не відображено індивідуальні оцінки кожного члена колегії із наведенням відповідного обґрунтування та мотивів їх виставлення, що унеможливлює перевірку об'єктивності та неупередженості оцінювання. Окрім цього, у висновках не конкретизовано, які саме лінгвістичні, логічні чи правозастосовні помилки нібито допущені позивачем, у чому вони полягають та чому оцінені саме таким чином.

50. Також позивач вказує на те, що до практичного завдання не складено будь-якого протоколу його перевірки, що не відповідає критерію добросовісності і розумності, а лише приховує осіб і дії, осіб, що здійснюють його перевірку.

51. Відповідно до статей 4, 8 та 12 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов'язаний діяти на засадах обґрунтованості, враховувати всі обставини, що мають значення для вирішення справи, забезпечувати однакове ставлення до учасників провадження та гарантувати доступ особи до інформації, пов'язаної з прийняттям адміністративного акта. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на права чи законні інтереси особи, повинен містити належну мотивувальну частину. Відтак рішення Комісії щодо оцінювання практичного завдання мало бути належним чином вмотивованим, прийнятим із дотриманням принципу презумпції правомірності дій та вимог особи та принципу рівності.

52. Натомість зазначені вимоги порушено: практичні завдання виконувалися на комп'ютерах із різними налаштуваннями перевірки та відображення помилок, що свідчить про відсутність однакових умов для учасників; позивачу відмовлено в наданні копій робіт і протоколів перевірки з формальних підстав, попри наявність дати подання заяви в технічних даних електронної пошти та в електронному підписі; крім того, відповідь на звернення була надана із затримкою, що не відповідає вимозі розумного строку, встановленій статтею 13 Закону України «Про адміністративну процедуру». Сукупність цих обставин свідчить про порушення принципів обґрунтованості, рівності та своєчасності адміністративної процедури.

53. Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що для звернення до суду з позовом Кодексом адміністративного судочинства України встановлено місячний строк, який частково витрачено позивачем на очікування відповіді щодо надання копій практичних завдань та протоколів їх перевірки. Водночас відповідач умисно приховував ці матеріали та застосував норму Закону України «Про звернення громадян» з метою затягування надання документів, пропонуючи надати їх лише поштовим зв'язком, а не електронною формою, що фактично унеможливлювало своєчасне звернення до суду.

54. Зазначена поведінка порушує принципи правової процедури, обґрунтованості, добросовісності та рівності, передбачені Конституцією України та Законом України «Про адміністративну процедуру». Крім того, за Регламентом Комісії рішення щодо перегляду практичних завдань повинно ухвалюватися колегіально, у письмовій формі з зазначенням складу колегії, мотивів та результатів ухвалення рішення, а не працівником відповідача. Відповідач же не надав необхідних документів, що порушує права позивача та обов'язок доказування правомірності дій суб'єкта владних повноважень, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

55. Процитувавши висновки Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини, позивач вказав на те, що втручання у право на повагу до приватного життя є таким, що порушує статтю 8 Конвенції, якщо воно не є виправданим за пунктом 2 статті 8 Конвенції як таке, що було здійснене «згідно із законом», переслідує одну або декілька законних цілей, перелічених у ньому, і є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цієї цілі чи цілей.

56. ОСОБА_1 наголошує на тому, що відповідач надав копії практичних завдань іншим кандидатам, але не надав її позивачу. Відповідач здійснив перегляд робіт інших кандидатів, які при первинній оцінці отримали непрохідний бал, але не здійснив перегляд роботи позивача за його заявою.

57. Виставлення відповідачем негативної оцінки у формі непрохідного бала за результат інтелектуальної праці, без будь-якого обґрунтування цього, не є привілеєм відповідача. Такі дії роблять ілюзорним будь-яке правове регулювання даних відносин. Саме мотивування відповідачем його оцінки є єдиним критерієм визначення обґрунтованості та законності відповідних дій.?

58. Усе зазначене, на думку позивача, вказує, на особливе негативне ставлення відповідача до позивача в порівнянні щодо інших учасників конкурсу, та те, що у випадку позивача не забезпечується реалізація правових норм, які можуть використовувати інші учасники конкурсу.

59. У відзиві на адміністративний позов Комісія вказує на те, що доводи позивача є необґрунтованими з огляду на наступне.

60. Оскаржуване позивачем рішення від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, ухвалене Комісією в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в загальних апеляційних судах (цивільна та кримінальна спеціалізація) щодо визначених стадій встановлення результатів іспиту як першого етапу кваліфікаційного оцінювання, зокрема затвердження кодованих та декодованих результатів практичного завдання, а також загальних результатів іспиту, що відповідає пункту 6.1 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів затвердженого рішенням Комісія від 19 червня 2024 року №185/зп-24 (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24).

61. Вимоги до наявності елементів, які має містити вищезазначене рішення, визначені в підпунктах 6.3.2 пункту 6.3 розділу 6 Положення (код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту «успішно складено» або «не складено») та 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення №185/зп-24 (прізвище, ім'я, по батькові учасника, код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту «успішно складено» або «не складено»), а також підпункті 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення №185/зп-24 (прізвище, ім'я, по батькові учасника, інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо), код учасника, бал учасника, результат етапу іспиту «успішно складено» або «не складено», загальний результат іспиту «успішно складено» або «не складено», дата затвердження результатів іспиту).

62. Положення частини п'ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у взаємозв'язку з підпунктом 6.3.3 та пункту 6.3 розділу 6 Положення та рішенням Комісії від 13 січня 2025 № 9/зп-25 визначають умови за яких кандидат на посаду судді визнається таким, що успішно склав етап кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання), а саме набрання учасником іспиту 75 відсотків максимально можливого бала (від максимально можливого 150), або 112,5 бала.

63. Відповідно до оскаржуваного рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25. ОСОБА_1 за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0063578) отримав 46,5 бали, а за результатами другого (код кандидата 0015340) - 41 бал, що у сумі становить 87,5 бали та є нижчим за прохідний бал, менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду.

64. Вказані обставини є підставою для визначення позивача таким, що не склав кваліфікаційний іспит, що є підставою для відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та непідтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

65. Комісія рішенням від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, зокрема ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання, відмовила позивачу в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала позивача таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді та припинила його участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

66. Комісія зазначає, що оскаржуване рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 містить всі необхідні елементи та мотивоване наявністю фактичних обставин (опис процедури, в якій брав участь позивач, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для ухвалення таких рішень, а відтак доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення Комісії та його безпідставно припиненої участі в конкурсі є необґрунтованими.

67. Також відповідач зауважує, що згідно з частиною третьою статті 88 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з підстав визначених частиною третьою цієї статті.

68. Обумовлених підстав, визначених частиною третьою статті 88 Закону, для оскарження рішення Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 в частині затвердження результатів виконаного ОСОБА_1 практичного завдання та результатів складеного ним іспиту немає.

69. Комісія вказує на те, що незгода позивача з отриманими балами за виконане ним в рамках Конкурсу практичне завдання не може свідчити про протиправність дій та рішень Комісії під час оцінювання його роботи, оскільки викладені ОСОБА_1 аргументи зводяться виключно до самооцінки перевірки власних робіт.

70. При цьому, доводи позивача про «відсутність мотивування виставлених балів на підставі яких прийняте спірне рішення», на думку Комісії, є припущеннями, що основуються на здогадках останнього і спростовуються змістом екзаменаційних відомостей, відповідно до яких позивачу за результатами перевірки кожного практичного завдання кожним окремим членом екзаменаційної комісії, визначеної рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25, було виставлено окремий (індивідуальний) бал.

71. Водночас фіксація та відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань чи висновків членів екзаменаційної комісії, що проводили перевірку практичного завдання, щодо окремих показників та елементів, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного іспиту, так і його методику.

72. Комісія наголошує, що затверджені Комісією методичні вказівки з оцінювання практичного завдання спрямовані (звернені) до екзаменаційної комісії, визначеної для перевірки таких робіт, оскільки безпосередньо вона здійснює перевірку робіт, яка власне полягає у встановленні відповідності змісту виконаного практичного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Зазначені методичні вказівки слугують інструментом для забезпечення єдиного підходу до оцінювання, що забезпечує об'єктивний та уніфікований підхід до оцінювання всіх робіт кандидатів.

73. Також відповідач зазначає, що єдиною підставою для проведення повторної перевірки іншою екзаменаційною комісією практичного завдання учасника іспиту є встановлення суттєвих (20 і більше відсотків) розбіжностей в оцінках членів екзаменаційної комісії роботи такого учасника.

74. Відсутність розбіжності у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, свідчить про додержання членами екзаменаційної комісії єдиних (уніфікованих) підходів перевірки практичних робіт за визначеною методикою оцінювання (методичними вказівками).

75. У процесі підготовки до розгляду питання про затвердження кодованих результатів, виконаних 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах практичних завдань членом Комісії - доповідачем не встановлено розбіжностей у 20 і більше відсотків між найвищим і найнижчим балами (про що зазначено в рішенні Комісії від 17.04.2025 № 87/зп-25). Враховуючи зазначене, підстав для повторної перевірки виконаного позивачем практичного завдання у Комісії не було.

76. Тому, доводи позивача щодо порушення Комісією процедури кваліфікаційного оцінювання в частині незабезпечення однакових стандартів оцінювання результатів виконання практичних робіт, є необґрунтованими.

77. Крім того Комісія зазначає, що рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 оприлюднено номери судових справ, що використовувалися у процесі розроблення модельних судових рішень для проведення кваліфікаційного іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних судів, згідно з додатком, в яких викладені правові позиції Верховного Суду, а не конкретні обставини справ, що у свою чергу спростовує доводи позивача про протиправність дій відповідача.

78. Також позивач вказує на те, що за своєю правовою природою повноваження Комісії стосовно проведення кваліфікаційного іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначення його результатів є дискреційними та виключною компетенцією її, як уповноваженого органу, який на постійній основі діє у вітчизняній системі судоустрою України.

79. Таким чином, жоден інший суб'єкт чи орган, у тому числі й суд, не може втручатися у здійснення суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії у процесі затвердження результатів практичного завдання та кваліфікаційного іспиту у процесі проведення процедури конкурсу та перебирати на себе його повноваження.

80. Відповідно, лише Комісія наділена повноваженнями й адміністративним розсудом щодо проведення кваліфікаційного оцінювання і визначення результатів такого оцінювання щодо осіб, які виявили намір взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів й лише Комісія має право ухвалювати відповідні рішення у підсумку такого оцінювання. Суд не має права зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчиняти дію, яку за законом останній здійснює «на свій розсуд», не може вказувати, яке конкретно рішення (дії) необхідно ухвалювати (вчиняти) суб'єкту владних повноважень.

81. Узагальнюючи, Комісія зазначає, що конкурсна процедура та процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно позивача були проведені в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України, дії Комісії були повністю регламентовані нормами Закону та нормативними актами, ухваленими Комісією на основі положень Закону, будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача як учасника процедури конкурсу та кваліфікаційного оцінювання відсутні, оскаржувані рішення Комісії містять правові підстави та мотиви їх ухвалення.

82. У додаткових поясненнях Комісія вказує на те, що на всіх ноутбуках для проведення іспиту було деактивовано функцію перевірки правопису в Google Chrome.

83. Також відповідач стверджує, що на адресу Комісії Бородовським С.О. не скеровувалося будь-яких звернень у яких піднімалося питання щодо надання йому належним чином засвідчених копій зошитів для виконання практичного завдання.

84. У додаткових поясненнях, позивач зазначає, що пояснення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, позивач вказує, що його звернення до Комісії від 14 квітня 2025 року не було розглянуто по суті, а повернуто листом від 01 травня 2025 року з посиланням на недотримання вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян». При цьому позивач стверджує, що звернення було підписане кваліфікованим електронним підписом, у якому міститься дата підписання, а тому підстав для його повернення не було.

85. Крім того, позивач зазначає, що відповідь на звернення була надана із порушенням передбаченого законом десятиденного строку, а на повторне звернення від 02 травня 2025 року відповідач взагалі не надав відповіді та не забезпечив доступу до практичних завдань і матеріалів їх оцінювання.

86. Такі дії відповідача, на переконання позивача, перешкодили йому своєчасно ознайомитися з матеріалами адміністративної процедури та належним чином підготувати позов, що, на його думку, порушує принцип відкритості адміністративної процедури та принципи змагальності і рівності сторін у судовому процесі.

87. Окремо позивач зазначає, що представник відповідача у судовому засіданні визнав обставину різного налаштування комп'ютерів, на яких виконувалися практичні завдання, однак у подальшому відмовився від такого визнання без дотримання вимог статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

88. Також ОСОБА_1 стверджує, що відповідач не подав у встановленому законом порядку всі наявні докази, зокрема документи щодо оцінювання виконаних ним практичних завдань, ключі їх розв'язання та документи, які підтверджують застосування методики оцінювання.

89. Позивач також зазначає, що відповідно до нормативного документа відповідача «Особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах…» максимально можливий бал за виконання практичного завдання становить 150 балів (по 75 балів за кожне з двох модельних судових рішень).

90. На думку позивача, під час визначення наявності 20-відсоткової розбіжності між оцінками членів екзаменаційної комісії, що є підставою для повторної перевірки роботи іншою комісією, відповідач застосував показник 75 балів, а не 150 балів як максимально можливий результат виконання практичного завдання. Позивач вважає, що використання такого показника суперечить власним нормативним документам відповідача.

100. ОСОБА_1 наголошує на тому, що застосована відповідачем формула обчислення відсоткового співвідношення оцінок є помилковою та призвела до неправильного визначення наявності або відсутності 20-відсоткової розбіжності між оцінками. На його переконання, різниця між виставленими йому оцінками становила понад 20 %, що мало б бути підставою для повторної перевірки його роботи іншою екзаменаційною комісією.

IV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

101. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

102. Згідно з частиною першою статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (в редакції чинній станом на 14 вересня 2023 року) конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.

103. Частиною третьою статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинній станом на 14 вересня 2023 року) передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті і веб-порталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.

104. На виконання зазначених вище положень Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 оголосила конкурс на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах згідно з додатком та встановила строк подання документів для участі у Конкурсі - з 15 грудня 2023 року до 31 грудня 2023 року (включно).

105. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» від 9 грудня 2023 року № 3511-IX внесено зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема викладено в новій редакції Розділ IV «Порядок зайняття посади судді» та доповнено пунктами 57-61 розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення». Вказаний Закон набрав чинності 30 грудня 2023 року.

106. Відповідно до пункту 57-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-IX.

107. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту.

108. З огляду на вказане, Суд дійшов до висновку, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 за правилами, визначеними Законом України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції, чинній з 30 грудня 2023 року.

109. ОСОБА_1 , вирішивши взяти участь у цьому конкурсі, звернувся до Комісії із заявою про участь в конкурсі на посаду судді апеляційного суду на зайняття вакантних посад суддів апеляційних загальних судів, оголошеному рішенням Комісії № 94/зп-23 від 14 вересня 2023 року.

110. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 ОСОБА_1 допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

111. Частиною другою статті 79-3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (тут та надалі в редакції чинній з 30 грудня 2023 року, далі також - Закон) передбачено, що в конкурсі на зайняття вакантної посади судді, зокрема, апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.

112. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 вказаного Закону Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.

113. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 83 Закону заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі є підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання.

114. Частиною першої статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.

115. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації (частина третя статті 85 Закону).

116. На виконання зазначених вище положень Закону рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

117. Рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання [два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення], для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.

118. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу та визначено черговість етапів його проведення: перший - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий - тестування когнітивних здібностей; третій - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду

119. Тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду та тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 пройшов успішно, набравши 150 та 50,9 балів відповідно.

120. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 допущено 410 кандидатів, які успішно склали тестування когнітивних здібностей, в тому числі і ОСОБА_1 , до третього етапу кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

121. Вказаним рішенням визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150, прохідний бал за виконання практичного завдання- 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

122. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізація), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

123. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

124. Відповідно до зазначеного рішення ОСОБА_1 відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинено його участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

125. Підставою такого висновку слугувало те, що ОСОБА_1 за результатами виконання практичних робіт отримав такі бали:

1) перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0063578, кількість балів - 46,5;

2) друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0015340, кількість балів - 41.

126. Бал ОСОБА_1 за етап кваліфікаційного іспиту виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 87,5, що є меншим за 75 відсотків максимально можливого бала.

127. Основним доводом позивача у зверненні до суду з цим позовом є невмотивованість рішення Комісії щодо виставлення оцінок за практичні завдання та затвердження результатів таких.

128. Надаючи оцінку вказаному доводу позивача, Суд вважає за потрібне звернути увагу на таке.

129. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

130. Частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

131. Статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 6, 7 частини першої цієї статті належить затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, та проведення кваліфікаційного оцінювання.

132. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.

133. Аналіз наведених вище положень Закону свідчить про те, що Комісія є спеціально уповноваженим державним органом суддівського врядування, якому законом делеговано повноваження організовувати та проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів, зокрема, шляхом затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту, методики його оцінювання та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. Таким чином, Комісія зобов'язана діяти виключно в межах визначених законом повноважень, суворо дотримуючись затверджених нею внутрішніх регламентів та процедурних актів, що встановлюють порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді, що покликано гарантувати об'єктивність, прозорість та законність ухвалених нею рішень.

134. Частинами першою - четвертою статті 101 цього Закону визначено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого цим Законом складу Комісії. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, та інших осіб, які не є членами Комісії. Рішення палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюється більшістю від складу палати з урахуванням членів іншої палати в разі їх залучення до участі в розгляді відповідного питання. Рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюється більшістю голосів.

135. Палати та колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалюють свої рішення від імені Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зазначаючи склад палати чи колегії, який розглядав конкретну справу.

136. Частина сьома цієї статті визначає, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.

137. Порядок оскарження рішення Комісії визначає стаття 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, у вказаній статті вказано, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

138. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків (частина четверта статті 88 Закону).

139. Суд не встановив обставин чи підстав для скасування спірного рішення, визначених пунктами 1-3 статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

140. Щодо наявності підстав для скасування рішення Комісії з підстав визначених пунктом 4 частини четвертої статті 88 Закону, Суд звертає увагу на наступне.

141. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення, результати поіменного голосування членів Комісії. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.

142. Зазначене вище правове регулювання свідчить про те, що в якому б складі Комісія не ухвалювала рішення (пленарний склад, палата чи колегія), відповідне рішення повинне містити мотиви ухвалення відповідного рішення.

143. Як зазначалося вище, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.

144. Статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

145. Означені повноваження Комісії включені до Закону у зв'язку з набранням чинності 30 грудня 2023 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» від 9 грудня 2023 року № 3511-IX.

146. Для розуміння правової природи таких змін Суд звертається до пояснювальної записки до законопроєкту означеного Закону, де зазначено таке.

147. «У Додатку 1 до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом щодо отримання Україною макрофінансової допомоги у сумі 18 млрд євро, одним із умов Меморандуму у сфері Верховенства права визначено удосконалення відбору суддів, та зазначено чіткі кроки, які має здійснити Україна: (… (c) затвердження та оприлюднення оновленою ВККС положення про відбір суддів, у тому числі щодо чітких критеріїв оцінювання та методології оцінювання [2-3 квартали 2023]; і запуск процедури відбору суддів на основі вдосконаленої бази [4 квартал 2023]. Пункти (а) та (b) лежать в площині змін до чинного законодавства України, а тому виконати вищезазначені умови без внесенні відповідних змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» неможливо.

148. У спільній заяві послів G-7 у січні 2021 року в пріоритетах судової реформи також було окреслено питання відбору суддів та оцінку їх кваліфікації («встановити чіткі, публічні правила та процедури ВККС для прозорого відбору суддів на основі заслуг і оцінки їх кваліфікації, відновити призупинені процеси добору суддів…

149. Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021, одними із ключових напрямків у сфері добору кандидатів на посаду судді, кар'єри судді та кваліфікаційного оцінювання суддів визначено:

- удосконалення процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду шляхом запровадження ефективних методів відбору кандидатів, програм їх підготовки та методик оцінювання результатів підготовки кандидатів, можливості стажування кандидатів у судах; ….

…- удосконалення порядку та методології кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді);...

150. У Заяві Верховної Ради України «Про необхідність жорсткого і безкомпромісного подолання проявів корупції в системі правосуддя», затвердженій Постановою Верховної Ради України від 29 травня 2023 року № 3119-IX, Парламент заявив про нагальну потребу в рішучому та послідовному продовженні судової реформи з метою зміцнення авторитету та підвищення рівня довіри суспільства до інститутів правосуддя, а також подальшої євроінтеграції України, зокрема, ґрунтовно вдосконаливши правила добору та доступу до професії судді, забезпечивши належну перевірку кандидатів на посаду судді за критеріями професійної компетентності …».

151. Отже, включення до Закону повноважень ВККС щодо затвердження показників відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді було обумовлене не лише внутрішньою потребою вдосконалення судової системи, а передусім необхідністю виконання міжнародних зобов'язань України. Аналіз пояснювальної записки до Закону підтверджує, що затвердження чітких критеріїв, методології та правил оцінювання суддів прямо визначене як обов'язкова умова міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу в рамках Меморандуму про надання макрофінансової допомоги у розмірі 18 млрд євро, а також узгоджується з пріоритетами, публічно окресленими послами G-7, рішеннями Верховної Ради та Стратегією у сфері правосуддя на 2021- 2023 роки.

152. На виконання зазначеної вище норми, Комісія рішенням від 19 червня 2024 року №185/зп-24 затвердила Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

153. Слід наголосити, що, хоча у процедурах на зайняття вакантної посади судді та проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання Комісія як уповноважений суб'єкт владних повноважень діє та ухвалює рішення відповідно до визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» дискреційних повноважень, межі цієї дискреції не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному нагляду, зокрема судовому контролю.

154. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, дискреційним є повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

155. Комітет Міністрів Ради Європи сформулював принципи, які слугують змістовними гарантіями ухвалення справедливого рішення. Здійснюючи дискреційні повноваження, адміністративний орган: переслідує лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями: дотримується принципу об'єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримується принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечує належну рівновагу між несприятливими наслідками, які можуть настати через його рішення для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною метою: ухвалює своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечує послідовне застосування загальних адміністративних приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи.

156. У пункті 2.4 Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 3-рп/2016 ідеться про те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), одним з елементів якого є правова визначеність приписів законів та інших нормативно-правових актів.

157. За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці, неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

158. Твердження Конституційного Суду України ґрунтуються на тому, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.

159. У пункті 127 рішення ЄСПЛ від 14 червня 2007 року у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» суд нагадав, що закон має бути сформульований з достатнім ступенем передбачуваності, щоб надати громадянину можливість у розумній, залежно від обставин, мірі передбачити наслідки певної дії. Ступінь передбачуваності значною мірою залежить від змісту акта, який розглядається, сфери, яку він має охопити, кількості та статусу тих, кому його адресовано.

160. До того ж у національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади у сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці права необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та однозначно визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання.

161. За практикою ЄСПЛ, надання правової дискреції органам влади у виді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права, і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (див. рішення від 02 листопада 2006 року у справі «Волохи проти України», від 02 серпня 1984 року у справі «Мелоун проти Сполученого Королівства»).

162. Правовладдя вимагає, щоб будь-яка дискреція не була настільки необмеженою, щоб стати потенційно свавільною. Жодна дискреція не може бути юридично безмежною.

163. Зазначений висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 березня 2025 року у справі П/990/64/24.

164. Верховний Суд наголошує, що судовий контроль за реалізацією суб'єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріями, зокрема, чи діяли вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо.

165. При цьому, якщо Суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному з визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

166. У свою чергу, Комісія є уповноваженим суб'єктом з питань проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді та прийняття рішення за його результатами, тобто є суб'єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

167. Зазначений висновок узгоджується з висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 травня 2025 року у справі №990/232/24.

168. Зі змісту адміністративного позову вбачається, що предметом спору є рішення Комісії від 17 квітня 2025 року, яким затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, рішення №87/зп-25) .

169. Комісія ухвалила спірне рішення за результатами перевірки виконаних ОСОБА_1 практичних завдань в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

170. Суд наголошує на тому, що логічним продовженням рішення №87/зп-25, є рішення Комісії від 17 квітня 2025 року №89/зп-25, оскільки саме цим рішенням затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, рішення №87/зп-25) .

171. Проаналізувавши зазначені вище рішення, Суд звертає увагу на те, що у вказаних рішеннях цитуються норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» та Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, які дозволили Комісії дійти висновку про необхідність вчинити такі дії: затвердити кодовані та декодовані результати виконаного кандидатами практичного завдання та загальні результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту»; допустити до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах зазначеного конкурсу 706 кандидатів на посаду судді, які набрали прохідний бал кваліфікаційного іспиту; відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі 780 кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах.

172. З додатку 1 до рішення від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 вбачається, що за результатами виконання практичних робіт ОСОБА_1 отримав такі бали: 1) перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0063578, кількість балів - 46,5; 2) друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0015340, кількість балів - 41. Результат етапу кваліфікаційне оцінювання - не складено.

173. Водночас у вказаному рішенні відсутні будь-які мотиви виставлення саме таких оцінок ОСОБА_1 за виконання практичних завдань.

174. [Виключено частину судового рішення, яка містить службову інформацію].

175. З огляду на вказане, Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

176. Відповідно до пункту 1.12 Положення визначено, що є такі етапи складання іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду, а також суддями у межах процедури кваліфікаційного оцінювання:

- тестування когнітивних здібностей;

- тестування знань з історії української державності;

- тестування загальних знань у сфері права;

- тестування знань зі спеціалізації відповідного суду;

- виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

177. Пунктом 62 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

178. Відтак під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, кандидати складали: тестування когнітивних здібностей; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

179. Пунктами 5.6 - 5.7 Положення визначено, що бали за кожен етап іспиту визначаються окремо. Максимально можливий бал на кожному етапі іспиту:

- тестування когнітивних здібностей - 60;

- тестування загальних знань у сфері права - 50.

- тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100.

- виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

180. Отримані на кожному етапі іспиту кандидатом бали є результатом виконання того чи іншого завдання (відповідно тестування або практичного завдання). Підставами для отримання відповідних балів, як узагальнення кожного етапу іспиту, є виконання / невиконання завдання, поставленого перед учасником відповідного конкурсу.

181. При цьому методика оцінювання має бути максимально чіткою та зрозумілою як для особи, яка проходить відповідний етап іспиту, так і для стороннього спостерігача. Наприклад, як оцінювання тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду, коли за правильну відповідь кандидат отримує 1 бал, за неправильну - 0 балів.

182. Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

183. Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення №185/зп-24).

184. Зазначеними вище Положенням встановлено, що практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (пункт 5.5.1).

185. Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (пункт 5.5.5 Положення).

186. За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (пункт 5.5.6 Положення).

187. Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення №185/зп-24 кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час кваліфікаційного іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання.

188. Отже, Положенням № 185/зп-24 визначено як мету практичного завдання - виявлення рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні, так і спосіб його оцінювання, який передбачає перевірку відповідності виконаного завдання встановленим критеріям (методичним вказівкам), із виставленням індивідуальних балів кожним членом екзаменаційної комісії. Такий підхід покликаний забезпечити об'єктивність, прозорість та комплексність оцінювання здатності учасника застосовувати норми права в умовах, наближених до реальної судової практики.

189. Підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 передбачено, що методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті.

190. Саме на виконання цього положення рішенням Комісії від 17 липня 2024 року №228/зп-24 затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, які кожному кандидату на посаду судді дають змогу зрозуміти позицію Комісії під час розподілу балів за виконане практичне завдання (далі також - Методичні вказівки).

191. Аналізуючи питання правової сили таких Методичних вказівок, колегія суддів звертає увагу на таке.

192. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2023 року № 220 затверджено Державну антикорупційну програму на 2023- 2025 роки, де у розділі 2 «Запобігання корупції у пріоритетних сферах», підпункті 2.1.2 розділу 2.1 «Справедливий суд, прокуратура та органи правопорядку», зазначено, що система визначення балів для суддів (кандидатів на посаду судді) під час здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України процедур добору суддів та кваліфікаційного оцінювання не є оптимальною: розподіл балів між об'єктивними та суб'єктивними складовими не є збалансованим; відсутні чіткі правила щодо виставлення балів кандидатам залежно від продемонстрованих ним якостей. Це також сприяє недостатній обґрунтованості та неналежній вмотивованості рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, створює невиправдану надмірну дискрецію.

193. Додаток 1 до Державної антикорупційної програми на 2023- 2025 роки визначає очікувані стратегічні результати, показники (індикатори) їх досягнення та вимірювані критерії виконання завдань.

194. Очікуваним стратегічним результатом у сфері правосуддя було визначено:

2.1.2.4. Запровадження об'єктивної та прозорої методику виставлення балів, визначення результатів членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя під час прийняття рішень у процедурах добору, оцінювання та просування суддів, а також оприлюднення інформації про проведення іспитів.

195. Індикаторами досягнення цього результату визначено, що:

Показник 3) - детальні методики Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо виставлення балів суддям (кандидатам на посаду судді) на кожному відповідному етапі у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання:

а) розроблені з урахуванням визначеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України професіограми судді;

б) доопрацьовані за результатами консультацій з Вищою радою правосуддя, Громадською радою доброчесності, Радою суддів України, неурядовими організаціями;

в) затверджені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

г) оприлюднені;

ґ) постійно застосовуються у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання

Показник 4) - щонайменше 80 відсотків фахівців у сфері правосуддя оцінюють, що:

а) детальні методики Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо виставлення балів суддям (кандидатам на посаду судді) на кожному відповідному етапі у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання, які застосовуються на практиці, повністю або здебільшого забезпечують належний баланс між об'єктивними та суб'єктивними критеріями оцінювання;

б) детальні методики Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо виставлення балів суддям (кандидатам на посаду судді) на кожному відповідному етапі у процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання систематично застосовуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у всіх процедурах добору суддів та кваліфікаційного оцінювання

196. Саме тому Додатком 2 до Державної антикорупційної програми на 2023- 2025 роки, у розділі «Заходи з виконання Програми», було передбачено та закріплено конкретний механізм реалізації стратегічного результату 2.1.2.4, а саме:

2.1.2.4.7 - затвердження доопрацьованих детальних методик Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо виставлення балів суддям та кандидатам на посаду судді на кожному відповідному етапі процедур добору суддів та кваліфікаційного оцінювання, їх офіційне оприлюднення та практичне впровадження.

197. Цей захід є логічним продовженням та інструментом виконання стратегічної вимоги, визначеної у пункті:

2.1.2.4 - запровадження об'єктивної та прозорої методики виставлення балів і визначення результатів членами ВККС та Вищої ради правосуддя під час прийняття рішень у процедурах добору, оцінювання та просування суддів, а також забезпечення оприлюднення інформації про проведення іспитів.

198. Отже, Урядом було не лише констатовано потребу в удосконаленні системи оцінювання, але й встановлено обов'язковий для імплементації крок - розроблення, затвердження та оприлюднення деталізованих методик виставлення балів, які мають застосовуватись постійно, забезпечувати баланс критеріїв та обмежувати надмірну дискрецію під час оцінювання.

199. При цьому, досліджуючи ціль прийняття методичних вказівок та їх юридичну силу, необхідно зазначити, що Аналітичний звіт про доцільність удосконалення та спрощення процедур добору та кваліфікаційного оцінювання суддів (доступний до завантаження за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/monitoring-vprovadjennya-ta-analiz-efektivnosti-npa, стор. 4- 5) вказує на конкретні проблеми:

«…варто озвучити проблему, яка виникла під час добору суддів, розпочатого попереднім складом ВККСУ у 2017 році.

200. А саме: частину завдань було перевірено та оцінено одним складом ВККСУ та зараховано переможців до резерву/рейтингу кандидатів на заміщення вакантних посад суддів, а іншу частину перевірено новим складом ВККСУ, обраним у 2023 році. Результатом такої перевірки став неоднаковий підхід та застосовані різні стандарти до оцінювання практичних робіт кандидатів добору на посаду судді.

201. Хоча, підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 «Методика оцінювання учасників іспиту» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККСУ від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, передбачено, що методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному веб-сайті.

202. Так, рішенням ВККСУ від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 затверджено методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту; рішенням ВККСУ від 05 грудня 2024 року № 364/зп-24 - методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час кваліфікаційного іспиту.

203. Проте, наразі відсутні такі методичні вказівки для оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді місцевого суду.

204. Отже для вирішення описаної проблеми пропонується розробити та затвердити методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів місцевих судів.

205. В підсумку варто констатувати про відсутність необхідності внесення змін до Закону щодо процедури добору суддів для подальшого спрощення, однак з метою належної реалізації процедури добору суддів доцільно розробити додаткові методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів».

206. Отже, аналіз нормативних актів Уряду та документів Міністерства юстиції свідчить, що держава прямо визначила проблему надмірної дискреції та відсутності єдиних, об'єктивних і прозорих правил виставлення балів у процедурах добору та оцінювання суддів. Для усунення цієї проблеми Урядом було передбачено конкретний, обов'язковий для впровадження механізм - розроблення, затвердження, офіційне оприлюднення та постійне застосування деталізованих методик оцінювання, спрямованих на забезпечення єдності стандартів, передбачуваності та збалансованості критеріїв оцінювання.

207. У цьому контексті Методичні вказівки, затверджені рішенням Комісії № 228/зп-24 від 17 липня 2024 року, є інструментом реалізації державної політики у сфері правосуддя, а не суто внутрішнім чи допоміжним документом рекомендаційного характеру. Їх правова сила випливає не лише з факту затвердження Комісією, але й із їх функціонального призначення - встановлення єдиного, об'єктивного, вимірюваного та постійно застосовного алгоритму виставлення балів за елементами практичного завдання, що прямо узгоджується зі стратегічною метою державної антикорупційної програми.

208. Відтак, дійсна мета ухвалення Методичних вказівок полягає у формуванні чітких, нормативно визначених механізмів оцінювання практичних робіт кандидатів, які:

унеможливлюють довільне чи різностандартне виставлення балів різними складами Комісії;

забезпечують однаковість підходів, передбачуваність та прозорість оцінювання практичних завдань;

мінімізують суб'єктивізм та обмежують дискрецію до розумних, нормативно контрольованих меж;

створюють стандартизовані приписи, які фактично є критеріями юридичної оцінки практичного завдання, а не лише пояснювальним матеріалом.

209. Саме тому, оцінюючи характер Методичних вказівок крізь призму їх мети, змісту і механізму впровадження, колегія суддів вважає, що вони є частиною нормативної інфраструктури процедури оцінювання, покликаної не лише членам Комісії допомогти оцінювати відповідні практичні роботи, а й регламентувати, уніфікувати та зробити юридично передбачуваною систему розподілу балів за результатами оцінки вже виконаної практичної роботи.

210. Аналізуючи Методичні вказівки, затверджені рішенням Комісії № 228/зп-24 від 17 липня 2024 року, Суд дійшов до висновку, що в них визначено:

- елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню (наприклад, доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі),

- кількість балів за елемент оцінювання (наприклад, за доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, комісія може виставити від 0 до 16 балів, тоді як за мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі - від 0 до 14 балів);

- показники оцінювання (наприклад, уміння застосовувати норми процесуального закону, що регулюють структуру та зміст мотивувальної частини постанови (ухвали) суду апеляційної інстанції; уміння аналізувати та синтезувати ключові (основні, істотні) висновки суду першої інстанції, доречні та важливі аргументи учасників справи, їх оцінки, їх прийняття та/або відхилення).

211. При цьому методичними вказівками визначено, що за написання мотивувальної частини рішення кандидат максимально може отримати 45 балів, за резолютивну частину - 22 бали, за дотримання стилістики судового рішення - 5 балів, за дотримання правил орфографії та пунктуації - 3 бали.

212. Отже, з наведеного випливає, що оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об'єктивної оцінки якості роботи учасника, що, у свою чергу, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації.

213. Такий підхід до оцінювання вимагає наявності належної доказової бази, яка дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень Комісії, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення №185/зп-24 та Методичних вказівок, обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб'єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання. У цьому контексті особливого значення набуває дотримання принципів належного документування результатів оцінювання та їх повноцінного відображення у матеріалах конкурсу, що є запорукою довіри до процедури відбору кандидатів на посаду судді.

214. Суд наголошує на тому, що розробка методики оцінювання кандидатів є обов'язком Комісії, а не її правом, і метою розробки такої методики є однаковий підхід до оцінювання усіх учасників відповідного конкурсу та за результатами такої оцінки отримання кандидатом зрозумілого обґрунтування виставлення відповідної оцінки.

215. [Виключено частину судового рішення, яка містить службову інформацію].

216. [Виключено частину судового рішення, яка містить службову інформацію].

217. Відсутність деталізації в оцінюванні може викликати питання щодо справедливості та об'єктивності процесу оцінювання, а також може призвести до недостатньої обґрунтованості виставленого бала.

218. Суд звертає увагу на те, що у постанові від 14 листопада 2024 року у справі №990/71/24 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що Комісія відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, має право засумніватися у відповідності кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе внесення рекомендації про призначення на посаду судді.

219. У постанові від 18 квітня 2024 року № 9901/110/19 Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що судовий контроль щодо дискреційних повноважень Комісії надати оцінку кандидату на посаду судді на предмет його відповідності встановленим законом критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України покликаний забезпечити, щоб ці повноваження були використані відповідно до мети, з якою вони були надані, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом (запобігаючи всім формам дискримінації), пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване ухвалене Комісією рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання). Іншими словами, суд повинен забезпечити, щоб реалізація Комісії дискреційних повноважень під час проведення кваліфікаційного оцінювання не була свавільною. Зазначено, що повноваження членів Комісії оцінювати певні факти як такі, що узгоджуються чи ні з поняттям доброчесності, є виключними. Ніхто інший, окрім Комісії, не має повноважень оцінювати доброчесність кандидата на посаду судді.

220. Зазначені правові висновки Велика Палата Верховного Суду формувала, вирішуючи спори щодо ненадання рекомендацій про призначення кандидата на посаду судді.

221. В той же час вказані висновки можна застосувати у процесі використання Комісією дискреційних повноважень під час оцінювання практичних робіт кандидатів на посаду судів.

222. Суд наголошує на тому, що рішення Комісії у будь-якому випадку має демонструвати, чим конкретно керувалася Комісія, коли оцінювала цього кандидата.

223. [Виключено частину судового рішення, яка містить службову інформацію].

224. Суд наголошує на тому, що Комісією не надано жодних доказів на підтвердження того, що екзаменаційна комісія під час перевірки практичного завдання, виконаного позивачем, дотрималась положень Методичних вказівок.

225. Додатково Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що рішення Комісії в частині необґрунтування виставлених оцінок за виконання практичного завдання неодноразово були предметом розгляду Верховним Судом.

226. Зокрема, до Верховного Суду оскаржувалися рішення Комісії в частині необґрунтування виставлених оцінок за виконання практичного завдання в межах наступних процедур:

- конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року №145/зп-16 на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (справа №800/166/17);

- конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року №185/зп-18 на зайняття 78 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду (справа №9901/49/19);

- добору кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду від 03 квітня 2017 року №28/зп-17 (справа №9901/261/19);

- конкурсу, оголошеного рішенням Комісії 30 вересня 2017 року № 98/зп-17 на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності (справа №9901/948/18);

- конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року №186/зп-18 на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких до Вищого антикорупційного суду - 27 посад суддів, до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - 12 посад суддів (справа №9901/119/19).

227. Проводячи зазначені вище конкурси та оцінюючи, зокрема, виконані практичні завдання, Комісія керувалася Порядком проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням Комісії від 04 листопада 2016 року №144/зп-16 (далі - Порядок №144/зп-16), та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 (далі - Положення 143/зп-16) з урахуванням відповідних змін включно із періодом проведення конкурсу.

228. Також Суд переглядав відповідні рішення Комісії в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, призначених Комісією відповідно до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №8/зп-18 від 01 лютого 2018 року, №133/зп-18 від 07 червня 2018 року, №106/зп-17 від 20 жовтня 2017 року (зокрема справи №9901/582/18, №9901/37/19, №9901/79/19).

229. У процесі оцінювання практичних завдань в межах цих процедур, окрім зазначених вище Порядку та Положення, Комісія користувалася Положенням про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням Комісії від 03 жовтня 2018 року №211/зп-18. І саме правильність застосування цих положень оцінював Верховний Суд, розглядаючи справи.

230. У спірних правовідносинах, як зазначалося вище, Комісія, оцінюючи практичні завдання кандидатів на посаду судді, використовувала Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затверджене рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24.

231. Верховний Суд наголошує на тому, що він не надавав оцінки правильності застосування Комісією Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, під час оцінювання практичних завдань в межах інших конкурсних процедур.

232. Суд зазначає, що в Положеннях №144/зп-16 та №211/зп-18 передбачалося, що перевірка виконаного учасником іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання результатів (пункт 11 розділу V та пункт 7 розділу V відповідно).

233. Тоді як в Положенні №185/зп-24 визначено, що перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (пункт 5.5.5 Положення).

234. Саме на виконання цього положення рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з господарської спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах у межах конкурсу, які кожному кандидату на посаду судді дають змогу зрозуміти позицію Комісії під час розподілу балів за виконане практичне завдання.

235. Затвердження вказаних Методичних вказівок є новим досвідом в діяльності Комісії, який спрямовано на відкритість та доступність діяльності Комісії. Під час проведення попередніх конкурсних процедур відповідні вказівки, які б дозволяли зрозуміти розподіл балів, не затверджувалися.

236. Затвердження таких Методичних вказівок із чітким визначенням балів за кожен елемент практичного завдання, з урахуванням вимог пункту 5.5.5 Положення №185/зп-24, зобов'язує Комісію встановлювати відповідність змісту виконаного учасником завдання кожному з елементів практичного завдання, затверджених цими вказівками.

237. Додатково Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у своїх висновках міжнародні організації неодноразово підкреслювали, що оцінювання суддів має бути об'єктивним і спрямованим на оцінку та підвищення їхньої професійної компетентності, а не використовуватися як каральний інструмент.

238. Зокрема, у пункті 42 Висновку №17 (2014) КРЕС застеріг від оформлення результатів оцінювання лише у вигляді балів, чисел, процентних співвідношень або кількості винесених рішень. Усі ці методи, за умови застосування їх без подальшого пояснення чи оцінки, можуть створити хибне враження об'єктивності та достовірності.

239. Безумовно, вказані висновки доцільно застосовувати саме під час оцінювання роботи суддів (кваліфікаційному оцінюванні), проте Суд вважає за необхідне враховувати зазначені висновки і під час оцінювання кандидатів на посаду судді, оскільки їх недотримання може сформувати хибне враження об'єктивності у процесі формування компетентних судів, які ухвалюватимуть рішення високої якості.

240. Щодо доводів позивача стосовно того, що під час виконання практичного завдання окремі комп'ютери могли мати різні налаштування текстового редактора, зокрема щодо підкреслення орфографічних помилок, що, на думку позивача, створювало переваги для окремих учасників конкурсу, Суд звертає увагу на наступне.

241. Матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення відповідного етапу конкурсу уповноваженими особами відповідача було зафіксовано будь-які порушення умов його проведення. Зокрема, відсутні складені у встановленому порядку акти або протоколи про порушення процедури виконання практичного завдання.

242. Сам по собі факт відсутності таких документів свідчить про те, що під час проведення конкурсу відповідні обставини не були зафіксовані як порушення умов його проведення. Водночас позивач не надав належних і допустимих доказів того, що зазначені ним обставини дійсно мали місце, створювали нерівні умови для учасників конкурсу та вплинули на результат оцінювання виконаного ним практичного завдання.

243. За таких обставин наведені доводи ґрунтуються переважно на припущеннях та не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного рішення відповідача.

244. Також Суд відхиляє доводи позивача про те, що виконання практичного завдання першою групою учасників конкурсу поставило його у нерівні умови порівняно з іншими кандидатами, які виконували відповідне завдання у наступні дні, з огляду на наступне.

245. Проведення окремих етапів конкурсу у різні дні та різними групами учасників саме по собі не свідчить про порушення принципу рівності умов участі у конкурсі. Вирішальним у цьому випадку є те, чи застосовувалися до всіх кандидатів однакові правила проведення відповідного етапу конкурсу, зокрема щодо порядку виконання практичного завдання, переліку наданих матеріалів та критеріїв його оцінювання.

246. Сам по собі той факт, що одні учасники виконували практичне завдання раніше, а інші - пізніше, не свідчить про створення нерівних умов участі у конкурсі. Інакший підхід фактично унеможливив би проведення будь-яких багатоденних конкурсних процедур за участю значної кількості кандидатів.

247. Як убачається з матеріалів справи, усі учасники конкурсу під час виконання практичного завдання перебували в однакових процедурних умовах, визначених відповідачем для відповідного етапу конкурсу. Позивач не надав доказів того, що для інших груп кандидатів, які виконували практичне завдання пізніше, відповідачем були створені інші умови доступу до нормативно-правових актів або що їм були надані додаткові матеріали, які були відсутні у позивача під час виконання завдання.

248. Саме по собі припущення позивача про те, що учасники конкурсу, які виконували практичне завдання після 03 лютого 2025 року, могли скоригувати свою підготовку, дізнавшись про перелік наданих матеріалів, не свідчить про порушення відповідачем принципу рівності умов конкурсу, оскільки такі обставини не стосуються безпосередньо умов виконання практичного завдання, встановлених відповідачем під час проведення відповідного етапу конкурсу.

249. Так само не можуть бути прийняті судом посилання позивача на інформацію, оприлюднену представниками Комісії у соціальній мережі, оскільки умови проведення конкурсу та порядок виконання практичного завдання визначаються відповідними рішеннями та офіційними документами відповідача, а не повідомленнями інформаційного характеру.

250. Крім того, Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач діяв непрозоро та необґрунтовано, не оприлюднивши практичні роботи учасників конкурсу для можливості їх порівняння.

251. Насамперед Суд зазначає, що позивачем не наведено положень законодавства або актів відповідача, які б покладали на Вищу кваліфікаційну комісію суддів України обов'язок оприлюднювати практичні роботи кандидатів або надавати їх іншим учасникам конкурсу для порівняння. Відповідно, сама по собі відсутність оприлюднення таких робіт не може свідчити про порушення процедури проведення конкурсу чи протиправність оскаржуваного рішення.

252. Суд також враховує, що оцінювання практичних завдань у межах конкурсної процедури здійснюється відповідно до встановлених критеріїв оцінювання та за результатами індивідуальної перевірки роботи кожного кандидата. Законодавство та акти відповідача не передбачають проведення такого оцінювання шляхом порівняльного аналізу робіт кандидатами, третіми особами або судом.

253. Посилання позивача на публічні пояснення голови відповідача щодо результатів виконання практичних завдань саме по собі не свідчить про порушення процедури оцінювання, оскільки такі пояснення мають інформаційний характер та не встановлюють нових правил або критеріїв проведення конкурсу.

254. З огляду на викладене відсутність оприлюднення практичних робіт інших учасників конкурсу не може розцінюватися як порушення принципів обґрунтованості, відкритості чи прозорості діяльності відповідача та не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

255. Враховуючи все вищенаведене, Суд погоджується з висновками позивача щодо протиправності рішення Комісії від 17 квітня 2025 року в частині встановлення кодованих результатів практичних завдань ОСОБА_1 №0063578 та №0015340 (рішення №87/зп-25).

256. Суд повторно звертає увагу на те, що логічним продовженням рішення №87/зп-25 є рішення Комісії від 17 квітня 2025 року №89/зп-25, оскільки саме цим рішенням затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03- 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12- 14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). І саме цим рішенням позивача визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинено його участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів.

257. Верховний Суд наголошує, що в силу приписів статті 6 Конституції України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не втручається та не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією та законами України, оскільки це не відповідає ані принципу розподілу влади в державі, ані завданню та основним засадам адміністративного судочинства.

258. Водночас відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

259. В даному випадку Суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки, окрім визнання протиправними та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №87/зп-25 від 17 квітня 2025 року в частині, що стосується позивача, належним і ефективним способом захисту прав і свобод позивача також є:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії №89/зп-25 від 17 квітня 2025 року, яким затверджено декодовані результати практичного завдання в частині, що стосується позивача, визнано його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинено його участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів.

260. Щодо вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача провести повторну оцінку практичних завдань позивача № 0063578 та № 0015340 в складі іншої колегії із зазначенням мотивів та обґрунтування виставлення балів за кожним визначеним Методичними вказівками критерієм оцінки практичного завдання, Суд вважає, що належним способом захисту позивача буде зобов'язати Комісію повторно оцінити практичні завдання виконані ОСОБА_1 , з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії №228/зп-24 від 17 липня 2024 року.

261. Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

262. З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

263. Суд установив, що на момент звернення до суду з цим позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок, зазначені витрати є документально підтвердженими.

264. За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

265. Враховуючи, що Суд дійшов до висновку про необхідність задовольнити позов ОСОБА_1 , обравши при цьому інший належний та ефективний спосіб судового захисту позивача, наявні підстави для відшкодування ОСОБА_1 понесених судових витрат у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

266. Суд наголошує, що позивач має право звернутися до Суду з клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору у порядку встановленому Законом України «Про судовий збір».

Пункти 174, 215, 216 та 223 мотивувальної частини цього судового рішення містять службову інформацію.

Керуючись статтями 22, 241-246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №87/зп-25 від 17 квітня 2025 року в частині затвердження кодованих результатів практичних завдань, виконаних ОСОБА_1 .

Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №89/зп-25 від 17 квітня 2025 року в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 (перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0063578, друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0015340) з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії №228/зп-24 від 17 липня 2024 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (01601, Україна, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5; код ЄДРПОУ 37316378) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення).

Повний текст рішення складено 17 березня 2026 року.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева,

О.В. Білоус,

І.Л. Желтобрюх,

Р.Ф. Ханова,

І.Я.Олендер,

Судді Верховного Суду