17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 560/12654/23
касаційне провадження № К/990/11280/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року (головуючий суддя - Фелонюк Д.Л.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Гонтарук В. М.; судді - Матохнюк Д.Б., Біла Л.М.)
у справі № 560/12654/23
за позовом Приватного підприємства «Модуль-Інвест»
до Головного управління ДПС у Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2023 року Приватне підприємство «Модуль-Інвест» (далі - ПП «Модуль-Інвест», позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області, відповідач, контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 15 червня 2023 року № 7715/6/22.01.09.03.06; зобов'язати контролюючий орган видати платнику ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 06 листопада 2023 року позов задовольнив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 лютого 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на неврахуванні судовими інстанціями при вирішенні спору положення абзацу четвертого частини сорокової статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР), яким передбачено необхідність надання документів на ведення в експлуатацію відповідно до законодавства щодо всіх об'єктів у місці роздрібної торгівлі пальним.
Верховний Суд ухвалою від 08 травня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з'ясовано, що 07 червня 2023 року ПП «Модуль-Інвест» звернулося до ГУ ДПС у Хмельницькій області із заявою щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, за адресою: Хмельницька обл, м. Хмельницький, вул. Шевченка 70.
До цієї заяви позивачем долучено копії: дозволу про виконання робіт підвищеної небезпеки від 28 квітня 2023 року; дозволу про експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 28 квітня 2023 року; договору оренди землі від 20 листопада 2020 року № 410/0; договору суборенди земельної ділянки від 01 червня 2022 року № 01/06-02; акта передачі-приймання земельної ділянки до договору суборенди земельної ділянки від 01 червня 2022 року № 01/06-02; договору оренди частини нежитлового приміщення від 01 червня 2022 року № 01/06-02; акта передачі-приймання частини нежитлового приміщення до договору оренди від 01 червня 2022 року № 01/06-02; паспорта та настанови по експлуатації колонки паливороздавальної; паспорта резервуару сталевого горизонтального; паспорта модуля зберігання палива; висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи; сертифіката відповідності; платіжного доручення від 05 травня 2023 року № 830.
Рішенням від 15 червня 2023 року № 7715/6/22-01-09-03-06 контролюючий орган відмовив платнику у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Наведене розпорядження мотивовано ненаданням позивачем до заяви щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Шевченка, 70, акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці роздрібної торгівлі пальним, необхідних для роздрібної торгівлі пальним ПП «Модуль-Інвест».
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами статті 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Таким чином, для здійснення розглядуваної господарської діяльності суб'єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, передбачено акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.
Водночас згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до частини другої статті 39 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
В постанові від 08 червня 2022 року у справі № 340/3135/20 Верховний Суд дійшов висновку, що правомірною є відмова у видачі ліцензії суб'єкту господарювання на роздрібну торгівлю пальним у разі неподання таким суб'єктом акта вводу в експлуатацію об'єкта, акта готовності об'єкта до експлуатації або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме - стаціонарного заправного комплексу.
Водночас, установлення на бетонний майданчик автозаправної станції, яка виконана як цілісний заводський виріб і для її установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту, не є будівництвом, а тому при розміщенні такої автозаправної станції не виникає обов'язку щодо прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва.
Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/19955/19.
Підсумовуючи наведені висновки, Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2022 року у справі № 580/2513/21 зазначив, що для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним суб'єкт господарювання зобов'язаний подати до ліцензійного органу акт вводу в експлуатацію об'єкта, акт готовності об'єкта до експлуатації або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта щодо виконаної цілісним заводським виробом стаціонарної автозаправної станції, проте такий обов'язок не виникає, якщо автозаправну станцію розміщено на бетонному майданчику як цілісний заводський виріб і для його установлення не передбачено будь-яких будівельних робіт, зокрема, улаштування фундаменту.
Аналогічний висновок викладно Верховним Судом у постанові від 28 січня 2025 року у справі № 140/1784/22.
Відповідно до пункту 3.38 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» модульна автозаправна станція - це автозаправна станція з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива.
Як встановлено судами, ПП «Модуль-Інвест» звернулося до відповідача із заявою щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Шевченка 70. Відповідно до наданих позивачем документів останній для здійснення роздрібної торгівлі пальним має намір використовувати модуль зберігання палива ПЗМ-Д-1-1-1-25, зав. № 722/22, 2022 року виготовлення, Україна, в комплектність якого входить: резервуар сталевий горизонтальний РГН-1-1-25, зав. № 795/22, 2022 року виготовлення, Україна; колонка паливороздавальна тип ПРК 1КЕД КУБ Д/220/70/05, зав. № 001783, 2022 року виготовлення, Україна. Цей модуль зберігання є наземним обладнанням, яке складається з декількох частин та не має фундаменту.
Згідно з паспортом модуля зберігання палива ПЗМ-Д-1-1-1-25 ТУ У 28.1-35081104-003:2020, зав. № 722/22 модуль зберігання палива призначений для використання в місцях, де не можливе використання стаціонарної автозаправної станції. Модуль зберігання палива являє собою єдину технологічну систему, яка складається із взаємозв'язаних функціональних модулів таких, як резервуар зберігання палива, майданчик обслуговування, технологічна оснастка і паливороздавальна колонка, виконану як єдиний виріб. Модуль повинен встановлюватися на підготовлений горизонтальний майданчик. Майданчик для розміщення може бути виконаний з матеріалів, перешкоджаючих вбиранню залишків палива у ґрунт - цегла, метал, бетон та ін.
Водночас модуль зберігання палива за своїми технічними характеристиками є технологічним обладнанням. Позивач отримав дозволи на експлуатацію цього обладнання, зокрема дозвіл Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 28 квітня 2023 року, який платником додано до заяви щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Відтак, оскільки при влаштуванні модульної автозаправної станції позивач не здійснював будь-яких будівельних робіт, а обладнання розташовано на майданчику без улаштування фундаменту, то розміщення такої автозаправної станції не потребує документів, що дають право на її будівництво, та, відповідно, вона не підлягає прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону № 3038-VI.
За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваного акта індивідуальної дії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Хмельницькій області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова