Кіровоградської області
"18" січня 2011 р.
Справа № 17/102
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/102
за позовом: закритого акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград
про стягнення 125162,53 грн.
від позивача - Трофімов С.Ю., довіреність №566 від 22.12.2010 р.;
від відповідача -Миргородська А.О., довіреність №671 від 15.06.2010 р.
Закритим акціонерним товариством "Криворізький суріковий завод" (далі - ЗАТ "Криворізький суріковий завод" подано позов до дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" про стягнення заборгованості в сумі 115242,63 грн., що виникла з договору №61 від 24.03.2009 року, 4363,73 грн. пені, 1727,82 грн. 3% річних, 3828,35 грн. інфляційних втрат.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.12.2010 року (вх. №02-15/41326 від 28.12.2010 року), надісланого на вимогу суду державним реєстратором реєстраційної палати виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, вірною назвою відповідача є дочірнє підприємство "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Кіровоградський облавтодор"), ідентифікаційний код 32039992 (а.с. 62-67).
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 94).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Між закритим акціонерним товариством "Криворізький суріковий завод" ("постачальник") та дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" ("покупець") укладено договір поставки №61 від 24.03.2009 року (далі - договір №61 від 24.03.2009 року), за умовами якого постачальник зобов'язався систематично поставляти товар (фарбу ПФ), а покупець - приймати та оплачувати його (а.с. 10-12).
За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.
Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 4.4 договору №61 від 24.03.2009 року сторони узгодили, що перехід права власності на товар, який є предметом поставки за цим договором засвідчується підписанням видаткової накладної.
На виконання умов зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 195242,63 грн., що підтверджується накладними №544 від 13.04.2010 року на суму 74349,77 грн., №603 від 17.04.2010 року на суму 67150,38 грн., №679 від 22.04.2010 року на суму 53742,48 грн., довіреністю серії ДПК №59 від 12.04.2010 р. та не заперечується відповідачем (а.с. 14, 16, 18, 19, 112, 113).
У відповідності до пунктів 6.1, 6.2 договору №61 від 24.03.2009 року розрахунок за цим договором проводиться шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки товару з відстрочкою платежу до 20 діб.
Між тим взяті на себе зобов'язання за договором №61 від 24.03.2009 року відповідач належним чином не виконав: за отриманий товар розрахувався частково в сумі 80000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а.с. 171); внаслідок чого виникла заборгованість перед ЗАТ "Криворізький суріковий завод" в розмірі 115242,63 грн.
В силу вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №61 від 24.03.2009 року в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 115242,63 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Крім того, позивач, посилаючись на пункт 9.5 договору №61 від 24.03.2009 р., просить стягнути на його користь з відповідача 4363,73 грн. пені за несвоєчасну оплату товару, отриманого за накладною №679 від 22.04.2010 р. (а.с.108).
Пунктом 9.5 договору №61 від 24.03.2009 року передбачено, що покупець за цим договором несе відповідальність за не оплату чи недоплату товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день не оплати чи недоплати.
У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2 договору №61 від 24.03.2009 року сторонами узгоджено оплату товару по факту поставки з відстрочкою платежу до 20 діб.
Отже, кінцевим терміном проведення розрахунків за отриманий відповідачем товар за накладною №679 від 22.04.2010 року є 12.05.2010 року. Прострочення виконання зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий відповідачем за накладною №679 від 22.04.2010 року товар виникло з 13.05.2010 року. Саме із зазначеної дати мають нараховуватися штрафні санкції і припиняються нарахування 13.11.2010 року відповідно.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь закритого акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод" 4363,73 грн. пені за несвоєчасну оплату товару, отриманого за накладною №679 від 22.04.2010р. за період з 13.05.2010 р. по 13.11.2010 р. також заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1727,82 грн. 3% річних за період з 08.05.2010 р. по 02.11.2010 р. та 3828, 35 грн. інфляційних втрат за період з травня місяця 2010 р. по листопад місяць 2010 р., оскільки у відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Згідно пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.01.1993 р. з подальшими змінами та доповненнями останнє підлягає поверненню позивачеві у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, тому на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито, надмірно сплачене позивачем за платіжним дорученням №2301 від 11.11.2010 року в розмірі 55,03 грн. (а.с. 8) підлягає поверненню.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 47, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, р/р №26002060065961 в КБ Приватбанк м.Кіровоград, МФО 323583, ідентифікаційний код 32039992) на користь закритого акціонерного товариства "Криворізький суріковий завод" (50055, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 201, р/р №260043110075 в філії АБ "Південний" м.Кривий Ріг, МФО 306975, ідентифікаційний код 00204607) - 115242,63 грн. основного боргу, 4363,73 грн. пені, 1727,82 грн. 3% річних, 3828,35 грн. інфляційних втрат, 1251,63 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути закритому акціонерному товариству "Криворізький суріковий завод" (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 201, р/р №260043110075 в філії АБ "Південний" м. Кривий Ріг, МФО 306975, ідентифікаційний код 00204607) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито в сумі 55,03 грн., перераховане за платіжним дорученням №2301 від 11.11.2010 року, яке залишається в матеріалах справи.
Довідку видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
С.В. Таран
Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 19.01.2011 року.