Справа № 240/22822/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Дмитро Михайлович
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
18 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку з 01.02.2023 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.02.2025 № ХЗ65538, виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704;
-зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.02.2025 № ХЗ65538 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , виданої станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, без обмеження її максимальним розміром.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 позов задоволено частково:
-визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 24.03.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.02.2025 № ХЗ65538 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними станом на 01.01.2023;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 24.03.2025 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХЗ65538 від 19.02.2025 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за нормами, чинними станом на 01.01.2023, з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку № ХЗ65538 від 19.02.2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для обчислення пенсії позивача за нормами, чинними станом на 01.01.2023.
На звернення позивача щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило в такому перерахунку у зв'язку з відсутністю підстав для його проведення.
Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність частини позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
В рамках розгляду цієї справи, судом першої інстанції встановлено, а сторонами не оскаржується, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки № ХЗ65538 від 19.02.2025, у якій зазначено складові грошового забезпечення за посадою, яку займав позивач перед звільненням, виходячи із пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) в первинній редакції, якою було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Однак позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки без застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в даних правовідносинах, спірною є відмова ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яка видана в зв'язку з відновленням попередньої редакції пункту 4 Постанови №704, яким установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на календарний рік.
Таким чином, підставою для звернення позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про видачу оновленої довідки, а в подальшому з оновленою довідкою до відповідача, слугувала зміна посадового окладу та окладу за військовими (спеціальним) званням, а відтак є передчасною вимога останнього зобов'язати відповідача здійснювати перерахунок пенсії без обмеженням максимальним розміром.
При цьому, у суду відсутні обгрунтовані підстави вважати, що при перерахунку пенсії позивачу на підставі оноволеної довідки, відповідач допустить порушення правових норм, якими врегульовано виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність частини позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.