Справа № 240/18418/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
18 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 за №209 від 03.01.2025 відповідачем з 01.03.2023 проведено перерахунок-індексацію пенсії позивача, яка становить 1500 грн., однак така індексація не виплачена. Розрахований розмір його пенсії становить 31945,76 грн., а виплачується в розмірі 27055,13 грн. Позивач, вважаючи протиправним обмеження пенсії її максимальним розміром, звернувся до суду з цим позовом.
3. 5 лютого 2026 року рішенням Житомирського окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.
4. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
5. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211, 20 грн.
7. Апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
9. Позивач звернувся до відповідача із заявою з питання перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.
10. Листом від 12.06.2025 відповідач повідомив позивача, що виплата пенсії здійснюється у розмірі 27055, 13 грн. з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 від 03.01.2025 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів.
11. Не погодившись з таким обмеженням розміру пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
12. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
13. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
15. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 pоку № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
16. Відповідно до частин 1, 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
17. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18. Згідно зі статтями 8, 10 Закону № 2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
19. Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
20. Обчислення пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, визначено розділом V (статті 43 - 47) Закону, а виплата пенсій та порядок перерахунку пенсій - розділами VII (статті 52 - 62) та VIII (статті 63 - 66) відповідно.
21. Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ в діючий редакції пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
22. Обмеження максимального розміру пенсії вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011 року.
23. Частиною 1 статті 2 Закону № 3668-VI було визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
24. Цим же Законом №3668-VI внесено зміни до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, частину 5 (яка із врахуванням змін, внесених Законом №1080-VIII від 12.04.2016 року стала частиною 7), викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
25. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
26. Законом № 911-VIII від 24.12.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2016 року, частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
27. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
28. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
29. Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
30. Згідно із п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
31. Отже, положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, втратили чинність в грудні 2016 року, а положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність в квітні 2023 року.
32. Як установлено пунктом 2 постанови КМУ від 25.02.2025 року №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
33. При цьому, Апеляційний Суд звертає увагу, що у вказаних постановах Кабінету Міністрів України зазначено про підвищення розміру пенсії в межах максимального розміру пенсії, саме визначеного законом.
34. Також Апеляційний Суд зазначає, що з 01.01.2025 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статтею 46 якого установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
35. Матеріалами справи підтверджується, що апелянт, здійснивши перерахунок пенсії позивача, нарахував йому пенсію з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
36. Згідно перерахунку пенсії станом на 01.03.2025 підсумок пенсії позивача становить 31945,76 грн. При цьому, до виплати з урахуванням максимального розміру 27055,13 грн.
37. Однак, Апеляційний Суд вважає такі дії апелянта неправомірними, враховуючи те, що положення частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ та статті 2 Закону №3668-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України, рішенню Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та рішенню Конституційного Суду України від 12.10.2022 року за №7-р(II)/2022 відповідно, внаслідок чого втратили чинність, а тому не можуть застосовуватись у спірних відносинах.
38. Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
39. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо соціального захисту цієї категорії громадян, зазначав, що:
- обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України (рішення від 20.12.2016 року №7-рп/2016),
- приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (щодо обмеження максимального розміру пенсій), що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, не відповідають приписам статей 1, 3, 8 частин першої, другої, п'ятої статті 17, частини першої статті 46, частини першої статті 65 Конституції України в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року (рішення від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022).
40. Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 вказав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
41. Положеннями статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, коефіцієнтів зменшення пенсії. Тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, яке встановлене Законом № 2262-XII, що не узгоджується із приписами статті 1-1 Закону №2262-XII, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
42. Зміни до Закону № 2262-ХІІ у частині, яка регламентує спірні правовідносини (щодо обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії, не вносилися.
43. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили щодо інших законів.
44. Верховний Суд у постанові від 11.09.2025 року у справі №120/1081/25 сформулював висновок, згідно з яким застосування положень статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ №1 при обчисленні (перерахунку) пенсій, призначених за Законом №2262-XII, є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
45. Апеляційний Суд вважає, що до спірних правовідносин щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії необхідно застосовувати положення спеціального Закону № 2262-XII (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016), які не передбачають виплату таких пенсій в обмеженому (зменшеному/пониженому) розмірі.
46. Апелянт діяв всупереч вимогам верховенства права та при виплаті позивачу пенсії незаконно обмежив її максимальний розмір. Це призвело до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та до порушення його права на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.
47. Окремо слід зазначити, що незважаючи на наявність в постановах Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 та №209 вимог про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача чинної норми, яка б визначала розмір максимального обмеження пенсії особам, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", закон не містить.
ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
48. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
49. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
50. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
51. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
52. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
53. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.