Постанова від 18.03.2026 по справі 600/4746/25-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4746/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

18 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНЖАР" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОНЖАР" (далі ТОВ "МОНЖАР") звернулося до суду з позовом до Чернівецької митниці, в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Держмитслужби щодо класифікації товарів за № 25UA40802000009-KT від 10.04.2025 року;

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.12.2025 позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення Чернівецької митниці Держмитслужби щодо класифікації товарів за № 25UA40802000009-KT від 10.04.2025.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Монжар» в особі директора Мороз Наталії Олександрівни (Покупець) укладено контракт на постачання товарів №12/02/25-27 від 12.02.2025р. (далі Контракт) з фірмою ARTI ENDUSTRIYEL GIDA SAN. VE TIC ANONIM SIRKETI (CEVIZLI MAH.TUGAY YOLU CAD.OFISIM ISTANBUL SIT. NO 20B/44 MALTEPE ISTANBUL/TURKIYE).

17.03.2025 до Чернівецької митниці декларантом/представником ТОВ «Монжар» в особі Мороз Н.О. подано до митного оформлення електронну митну декларацію (далі ЕМД) типу ІМ40ДЕ 25UA408020009740U3).

Разом з ЕМД до митного оформлення подано товаросупровідні документи, зокрема: рахунок-фактура (invoice) № EAR2025000000017 від 13.03.2025; автотранспортна накладна (CMR) №8468 від 13.03.2025; рахунок-проформа (proforma-invoice) №PI2025-1010 від 13.02.2025; контракт №12/02/25-27 від 12.02.2025р.; сертифікат про походження товару №0007578/KDM/2024 від 12.12.2024; лист від 03.12.2024 №02/SDO-QMS/EXT/LGA/XII/2024 фірми Apical про відсутність ГМО у товарі «APIKOTE 369» (партія 0082-24/SDO).

Відповідно до графи 31 МД декларантом подано до митного оформлення товар: Продукт APIKOTE 369 у вигляді твердої речовини білого кольору, являє собою пальмоядрову олію, піддану процесу хімічної модифікації (гідрогенізації), з масовою часткою жиру та нелетких жиророзчинних речовин понад 90% (не є водно-жировою емульсією), рафіновану, вибілену, дезодоровану, без вмісту молочного жиру, стабілізаторів (вуглеводної природи), ароматизаторів. Використовується для виготовлення шоколадної маси. В одній упаковці 20кг. Без ГМО. Призначений для власного виробництва кондитерських виробів. Місць - 1132 Упаковка: CT 1132. Код УКТЗЕД 1516 20 98 11. Вага брутто - 23 466.36 кг, вага нетто - 22 640 кг. Загальна вартість товару становить 2 073 541,93 грн./47 544,00 USD.

За результатами застосування системи управління ризиками митницею прийнято рішення про проведення митного огляду товарів. 17.03.2025 проведено огляд товару. Під час огляду та зважування товару, товар оглянуто та ідентифіковано. Опис та маркування товару перевірено.

Також, митницею здійснено відбір взірців товару для проведення досліджень та направлено в СЛЕД Держмитслужби для встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації згідно УКТ ЗЕД.

28.03.2025 Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено Висновок №1420003201-0092, враховуючи відомості якого Чернівецькою митницею винесено Класифікаційне рішення №25UA40802000009-KT від 10.04.2025. Відповідно до вказаного рішення: товар «Продукт APIKOTE 369 у вигляді твердої речовини білого кольору, являє собою пальмоядрову олію, піддану процесу хімічної модифікації (гідрогенізації), з масовою часткою жиру та нелетких жиророзчинних речовин понад 90% (не є водно-жировою емульсією), рафіновану, вибілену, дезодоровану, без вмісту молочного жиру, стабілізаторів (вуглеводної природи), ароматизаторів. Використовується для виготовлення шоколадної маси. В одній упаковці 20кг. Без ГМО. Призначений для власного виробництва кондитерських виробів.», заявлений код УКТ ЗЕД 1516209811 (ставка ввізного мита - 0%) віднесено до товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 1517909919 (ставка ввізного мита - 10%), як інші замінники, еквіваленти та аналоги какао-масла для виробництва харчових продуктів. Зі зміною коду товарів відбулась відповідно й зміна ставки імпортного мита.

За результатом розгляду поданих документів, на підставі висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби відповідачем прийнято рішення щодо класифікації товарів, відповідно до якого заявлений код УКТ ЗЕД 1516209811 віднесено до товарної під категорії УКТЗЕД 1517909919, як інші замінники, еквіваленти та аналоги какао-масла для виробництва харчових продуктів, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

За правилами частини шостої статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що поміщуються у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту, визначаються відповідно до положень зазначеної Конвенції.

Положеннями статті 67 Митного кодексу України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно частини першої статті 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин першої п'ятої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 (далі по тексту також Порядок №428).

Згідно з пунктом 2 Порядку №428 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Пунктом 3 Порядку №428 визначено, що УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Порядок роботи спеціалізованого підрозділу митного органу з питань класифікації товарів (далі - Підрозділ), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО), підрозділу митних компетенцій митного органу під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття рішень щодо класифікації товарів, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначений Порядком роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 ( редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.12.2022 №455) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.02.2023 за № 347/39403 (далі по тексту також Порядок №650).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №650 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

класифікаційна робота - сукупність заходів, що здійснюють посадові особи митних органів для забезпечення правильності класифікації товарів;

класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України “Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику відповідно до вимог Митного кодексу України (далі - Кодекс), до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення;

контроль правильності класифікації товарів - перевірка відповідності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення або після них;

рішення щодо класифікації товарів (далі - Рішення) - рішення митного органу, яке приймається за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку №650 посадові особи Підрозділу, ПМО здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час виконання митних формальностей. Обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів, визначається на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування відповідно до вимог Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, із врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до вимог Кодексу.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Порядку №650 у разі якщо посадова особа ПМО не може однозначно перевірити правильність класифікації товарів на підставі задекларованих відомостей, така посадова особа у паперовій або електронній формі надсилає повідомлення декларанту або уповноваженій ним особі про необхідність надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД. Строк надання додаткових документів та/або відомостей не має перевищувати 10 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі відмови у наданні або ненаданні додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, перевірка правильності класифікації товарів здійснюється за наявними документами та/або відомостями з використанням довідкової інформації (пункту 4 розділу ІІ Порядку №650).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку №650 у разі надання додаткових документів та/або відомостей, які підтверджують задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, у строк, встановлений пунктом 3 цього розділу, такі документи та/або відомості обов'язково враховуються під час перевірки правильності класифікації товарів, за результатами якої посадова особа ПМО: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД; або передає виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією до Підрозділу.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку №650 визначено, що крім випадку, передбаченого абзацом третім пункту 5 цього розділу, передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює ПМО: у складних випадках класифікації товарів; на вимогу Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, у тому числі за результатами самостійного виявлення порушення правил класифікації товарів під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, моніторингу митних декларацій, щодо яких посадові особи ПМО виконують митну формальність щодо перевірки правильності класифікації товарів; в інших випадках, передбачених законодавством України з питань митної справи.

Згідно пунктів 7, 8 розділу ІІ Порядку №650 передання виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією здійснює посадова особа ПМО за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) шляхом оформлення запиту за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку виконання митних формальностей (далі - Запит). Про прийняття до виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за конкретною митною декларацією Підрозділ або підрозділ митних компетенцій вносить відповідну відмітку до АСМО.

Якщо за результатами розгляду Запиту у Підрозділу або підрозділу митних компетенцій виникає потреба у проведенні митного огляду з метою ідентифікації та встановлення характеристик товарів, визначальних для їх класифікації відповідно до вимог УКТЗЕД, посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій ініціює проведення такого митного огляду та має право особисто брати участь у здійсненні такого митного огляду.

Після оформлення Запиту завершення виконання митної формальності щодо перевірки правильності класифікації товарів за митною декларацією покладається на Підрозділ або підрозділ митних компетенцій. Результати виконання митної формальності вносить у встановленому порядку до АСМО посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій, яка виконувала таку митну формальність.

За приписами пункту 9 розділу ІІ Порядку №650 посадова особа Підрозділу або підрозділу митних компетенцій у строк не більше 10 календарних днів з дня отримання Запиту здійснює класифікацію товарів, за результатами якої: підтверджує задекларований код товару згідно з УКТЗЕД; або приймає Рішення.

У разі якщо відповідно до пункту 5 або 9 цього розділу підтверджується задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД, але для подальшого митного оформлення товару з дотриманням вимог законодавства необхідним є внесення змін у графу 31 митної декларації в частині опису товару, ПМО надсилає декларанту або уповноваженій ним особі електронне повідомлення, у якому зазначаються необхідні зміни в описі товару. У такому разі митний орган надає дозвіл на відкликання митної декларації через необхідність зміни опису товару у графі 31 митної декларації щодо товару, задекларований код товару згідно з УКТ ЗЕД якого підтверджено (пункт 10 розділу ІІ Порядку №650).

За змістом пункту 11 розділу ІІ Порядку №650 рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації. Для прийняття Рішення використовуються відомості, які містяться у митній декларації, інших документах, поданих для митного оформлення, а також документи та відомості, надані разом із Запитом та/або у порядку, передбаченому пунктом 12 цього розділу.

У пункті 18 розділу ІІ Порядку №650 у разі складного випадку класифікації товару Підрозділ має право в електронній формі звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, для отримання методологічної допомоги щодо класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД. До такого звернення додаються копії: митної декларації, згідно з якою заявлено товар до митного контролю та митного оформлення; документів, наданих разом із митною декларацією; акта про проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у разі його проведення); акта про взяття проб (зразків) товарів (у разі їх взяття); результатів дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) товарів (у разі їх проведення); інших документів та/або відомостей, наданих декларантом або уповноваженою ним особою.

За результатами розгляду звернення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надає методологічну допомогу Підрозділу шляхом надсилання в електронній формі листа зі своєю позицією щодо класифікації товарів.

При цьому строк, встановлений у пункті 9 цього розділу, призупиняється з дня надсилання такого звернення і поновлюється з дня отримання листа від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Так, в обгрунтуванні класифікації товару у спірному рішенні відповідачем зазначено наступне: "Продукт з комерційною назвою "АРІКОТЕ 369" розфасований в упаковки по 20кг, призначений для виробництва харчових продуктів, являє собою тверду однорідну маслянисту речовину білого кольору, виготовлену на основі пальмоядрової олії, з масовою часткою вологи 0,03% (не с водно-жировою емульсією), відноситься до рафінованого, вибіленого, дезодорованого продукту, що підданий хімічній модифікації (гідрогенізації), без вмісту тваринного (у тому числі молочного) жиру, стабілізаторів (вуглеводної природи) та ароматизаторів, містить емульгатор. Жирнокислотний склад не відповідає складу еквівалентів, поліліпшувачів та замінників какао-масла.

Обгрунтування класифікації товару: Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), затверджена Законом України "Про Митний тариф України" від 19.10.2022 №2697-1X; Основні правила інтерпретації класифікації товарів ОПІ 1-6; Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (затверджено наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 № 543 "Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності"); Наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.12.2022 № 455; представлені до митного оформлення товаросупровідні документи; Висновок Спеціалізованої лабораторії з питань та Держмитслужби від 28.03.2025 №1420003201-0092.

Наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту також - Пояснення №543).

Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД, що містяться в Поясненнях №543, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

Правило 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Правило 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Правило 3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(с) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Правило 4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Як зазначалося вище, позивачем було визначено код УКТЗЕД товару №1516209811 (олія пальмоядрова рафінована, вибілена, дезодорована), у той час як відповідач у спірних рішеннях змінив опис товару та його код УКТЗЕД - 1517 909919 (інші).

Обидві позиції віднесені до групи 15 «Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження» Розділу ІІІ «Жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження Митного тарифу України, встановленого Законом № 2697.

Товарна позиція 1517 згідно з УКТЗЕД має назву « Маргарин; харчові суміші або продукти з тваринних, рослинних або мікробного походження жирів або олій, або фракцій різних жирів або олій цієї групи, крім харчових жирів, або олій, або їх фракцій товарної позиції 1516»

Товарна позиція 1516 згідно з УКТЗЕД має назву «Жири, масла і олії, тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці» і включає такі товарні підпозиції, категорії і підкатегорії:

1516 Жири, масла і олії, тваринні або рослинні та їх фракції, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці.

За загальними правилами класифікації товару, перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис, а товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила (a) (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

За принципами та правилами класифікації товарів в УКТ ЗЕД товар можливо віднести тільки до одного класифікаційного угрупування і починати класифікувати товар за УКТ ЗЕД необхідно тільки після того, як чітко визначити ідентифікацією товару та його визначальними класифікаційними ознаками, що можуть вплинути на віднесення товару до відповідної товарної підкатегорії.

За встановленими лабораторним шляхом фізико-хімічними показниками надана до СЛЕД проба продукту «АРІКОТЕ 369» температура плавлення 37,5°С, що характерна температурі плавлення гідрогенізованим пальмоядровим продуктам.

За жирнокислотним складом наданий до СЛЕД зразок виготовлений на основі пальмоядровій олії, а також лабораторним шляхом підтверджено, що проба не містить жирів тваринного походження та не є сумішшю декількох або більше олій/ жирів рослинного походження.

Результатами дослідження встановлено, що зразок продукту «АРІКОТЕ 369» містить 0,03% масової частки вологи, а відповідно масова частка жиру та нелетких жиророзчинних речовин в пробі складає 99,97%.

Низький вміст вологи підтверджує, що даний продукт не є водно-жировою емульсією.

Висновки щодо масової частки вологи та жиру (нелетких жиророзчинних речовин) відповідають інформації виробника стосовно складу продукту «АРІКОТЕ 369».

Стосовно вмісту 0,03% масової частки вологи, що ґрунтуються на поясненнях від виробника даного продукту, а саме, зазначена масова частка вологи є результатом додання до пальмоядрової олії антиоксиданту E322 у формі в'язкої рідини.

Щодо перевірки проби на здатність до збивання та висновків СЛЕД з приводу присутності у зразку емульгатора, то як вбачається з матеріалів справи, виробником продукту «АРІКОТЕ 369» зазначено, що до складу додано 0,03% добавки Е322, яка, серед інших форм/консистенції, може мати форму в'язкої рідини.

За загальнодоступними джерелами інформації добавка Е322 має широкий спектр використання, крім харчової промисловості також використовується у косметології та фармацевтиці, завдяки своїм властивостям в першу чергу використовується як антиоксидант. Пальмоядрову олію виготовляють з ядра плодів африканської і американської олійних пальм, шляхом пресування та/або екстракції. Продукт містить 56-68% низькомолекулярних жирних кислот, має температуру плавлення 25-39°С, горіховий смак, жовтий колір (нагадує топлене вершкове масло). Але під час тривалого зберігання пальмоядрова олія швидко гідролізується, окиснюється і набуває різкого неприємного смаку, як наслідок погіршуються органолептичні показники та харчова цінність олії/жиру, що в свою чергу призводить до її псування. Для запобігання шкідливих наслідків до складу пальмоядрової олії на етапі гідрогенізації вводиться антиоксидант Е322.

Крім того, добавка Е322 завдяки природі сировини з якої вона виготовлена, а саме соняшниковий лецитин, дійсно має властивості емульгатора, але для того щоб дана добавка в продукті відігравала саме роль емульгатора, такий продукт має бути водно-жировою емульсією, а додана масова частка Е322 має бути значно більшою за 0,03%.

При цьому, емульгатор це сполуки, що допомагають стабілізувати емульсію, які є сумішшю двох або більше незмішуваних речовин, наприклад, олія та вода або різні за складом олії, або поєднання рослинної олії та тваринного жиру. Емульгатор додають щоб забезпечити консистенцію запобігти поділу/розшаруванню та речовин/ компонентів/складових продукту.

Як слідує з інформації Технологічної інструкції виробництва драже лецитин (масова частка складає 0,4%, а не 0,04%, як у випадку з масовою часткою 0,03% Е322 у продукті «АРІКОТЕ 369»), що додається під час виготовлення готового продукту відіграє саме роль емульгатора з метою поєднання таких складових як: цукор, какао, крохмаль, молочну сировотку, гідрогенізовану пальмоядрову олію та інше, для утворення гладкої однорідної маси.

Позивачем, окрім іншого звернуто увагу, що E322 виготовлений 3 соняшникового лецитину крім антиоксидантних властивостей також, серед іншого, має властивості емульгатора, встановлення/ підтвердження наявності добавки Е322 у зразку, що являє собою тверду фракцію жиру та не є водно-жировою емульсією, можливо тільки шляхом перевірки наявності емульгуючих властивостей проби, для цього тверду фракцію зразку перетворюють до емульсії типу «вода-жир» та перевіряють на здатність до збивання.

Такий метод може підтвердити тільки те, що в пробі присутня добавка Е322, а робити висновки, яку роль вона відіграє в продукті - пальмоядровій олії, необхідно при більш широкому розгляді всіх властивостей, цілей використання такої добавки, у тому числі зважаючи на властивості та мету використання її, як антиоксидант.

Експертом СЛЕД у висновку не зазначено про те, що добавка Е322 може бути додана до пальмоядрової олії як антиоксидант з метою збереження органолептичних показників, харчової цінності продукту та подовження терміну його придатності.

Отже, за результатами лабораторних досліджень СЛЕД, інформації виробника щодо складу продукту «АРІКОТЕ 369», аналізу даних загальнодоступних джерел інформації щодо складових, що входять до складу даного продукту, встановлені наступні визначальні класифікаційні ознаки: 1)продукт виготовлено на основі пальмоядрової олії (масова частка жиру та нелетких жиророзчинних речовин в пробі складає 99,97%.), не містить жирів тваринного походження та не є сумішшю декількох або більше олій/жирів рослинного походження; 2)продукт не є водно-жировою емульсією. Масова частка вологи, що встановлена лабораторними дослідженнями, складає 0,03% (відповідно до інформації виробника саме в такій кількості була додана до пальмоядрової олії добавка E322 у формі в'язкої рідини); 3)добавка Е322 (яка була виявлена лабораторними дослідженнями у пробі зразка шляхом перетворення твердої фракції проби у емульсію типу «вода-жир» та перевірена на здатність до збивання) за своїми властивостями, цільовим призначенням та доданої до олії/жиру у кількості 0,03% є антиоксидантом;

Відповідно до висновку експерта СЛЕД, що не суперечать інформації виробника, за органолептичними показниками даний продукт є рафінованим, вибіленим, дезодорованим, а також не містить смакових добавок та ароматизаторів.

Як вже було зазначено, основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД керуються при віднесенні товару до певного класифікаційного угруповання. Таких правил шість, перші чотири регламентують порядок визначення товарної позиції та визначають порядок віднесення товару до певної товарної позиції.

Перші чотири правила застосовуються послідовно, переходячи від правила 1 до правила 2(а) відправила 2(а) до правила 2(б) тощо. Тільки якщо неможливо застосувати попереднє правило під час класифікації товару, допускається застосування наступного.

Переважна кількість товарів при класифікації їх в УКТ ЗЕД здійснюється за правилом 1 Основних правил, яке звучить: «Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:»

Перша частина правила 1застерігає, найменування розділів, груп та підгруп наводяться «тільки для зручності використання».

Друга частина свідчить, що класифікацію слід проводити:

а) виходячи з текстів товарних позицій та відповідних приміток до розділів чи груп. Це положення є очевидним, і багато товарів класифікуютьсяв товарній номенклатурі без подальшого звернення до правил інтерпретації;

б)якщо такими текстами не передбачено інше, то відповідно до положень Правил 2, 3 та 4, де це можна застосувати. Вираз «якщо такими текстами не передбачено інше» цілком недвозначно означає, що найменування товарних позицій та примітки до розділів чи груп Є пріоритетними, тобто враховуються насамперед при класифікації товару.

Згідно пояснень до товарних позицій УКТЗЕД 1516 та 1517, а саме:

1516 «Жири, олії та їх фракції тваринного, рослинного або мікробного походження, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці:»

1517 «Маргарин; харчові суміші або продукти з тваринних, рослинних або мікробного походження жирів або олій, або фракцій різних жирів або олій цієї групи, крім харчових жирів, або олій, або їх фракцій товарної позиції 1516»

Отже, як свідчить змістом зазначених товарних позицій, товарна позиція 1517 не включає в себе «харчові жири, або олії, або їх фракції товарної позиції 1516». Водночас товарна позиція 1516 включає в себе жири, олії та їх фракції рослинного походження, частково або повністю гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерифіковані або елаїдинізовані, рафіновані або нерафіновані, але не піддані подальшій обробці.

Таким чином, згідно пояснень до товарних позицій 1516 та 1517 визначальною класифікаційною ознакою є - визначення/встановлення чи піддавався продукт АРІКОТЕ 369 «подальшій обробці», крім гідрогенізації, інтеретерифікації, реетерифікації або елаїдинізації, рафінуванню.

Як підставно зазначено судом першої інстанції, з метою встановлення, що відноситься до поняття «подальшої обробки» у розумінні товарної позиції 1516, необхідно звернути увагу на примітки до групи 15 Розділу III УКТ ЗЕД, які в свою чергу не визначають поняття «піддані подальшій обробці» у розумінні товарної позиції 1516.

Згідно Пояснень до товарної позиції 1516 встановлено, що дана товарна позиція включає рослинні жири/олії, які піддані певним хімічним перетворенням, а саме: гідрогенізація (часткова/повна), інтеретерифікація (або трансетерифікація), реетерифікація (або так звана етерифікація), елаїдинізація.

Також, Поясненнями до даної товарної позиції зазначено, що продукти, які зазнали вищезазначені хімічні перетворення можуть бути дезодоровані та піддані процесам рафінування.

Водночас, Поясненнями до товарної позиції 1516 зазначено, що з даної товарної позиції виключаються «гідрогенізовані і т.п. жири, масла та олії та їхні фракції, що пройшли таку подальшу обробку з метою перетворення в харчовий продукт, як текстурування (зміна текстури або кристалічної структури, англ. texturation) (товарна позиція1517).До цієї товарної позиціївключаються гідрогенізовані, інтеретерифіковані, реетерефіковані або елаїдинізовані жири, масла і олії або їх фракції в тих випадках, коли більше одного виду жиру, або масла, або олії піддавались модифікації (товарна позиція 1517 або 1518).»

Поясненнями до товарної позиції 1516 не визначено, що наявність у складі продуктів даної товарної позиції таких складових, як антиоксидантів, вітамінів, емульгаторів, ароматизаторів виключають їх з товарної позиції 1516.

За розглядом коментарів Пояснень до товарної позиції 1517 встановлено, що дана товарна позиція включає «...рідкі або тверді суміші чи готові продукти з: (1) різних тваринних жирів або масел, або їхніх фракцій; (2) різних рослинних жирів або олій, або їхніх фракцій;

(3)різних мікробних жирів або олій, або їхніх фракцій; або

(4)двох або більше тваринних, рослинних або мікробних жирів, або олій або їхніх фракцій»

Також у Поясненнях зазначено, що вищенаведені суміші/готові продукти із цих сумішей, або придатні для вживання в їжу готові продукти, приготовлені з окремого жиру або олії (чи їхніх фракцій), гідрогенізованих чи негідрогенізованих, можуть бути піддані емульгуванню (наприклад, знежиреним молоком), збиванню, текстуруванню (зміні текстури або кристалічної структури) і т.п. і можуть містити добавки в невеликих кількостях лецитину, крохмалю, харчових барвників, смакових речовин, вітамінів, вершкового масла або інших молочних жирів.

Вищезазначене свідчить, що підставою для віднесення продукту «АРІКОТЕ 369» до товарної позиції 1517 можна умовно віднести лабораторно встановлені факти, а саме:

1)що даний продукт являє собою суміш рослинних жирів або олій, або їхніх фракцій, або він виготовлений з двох або більше тваринних, рослинних або мікробних жирів, або олій або їхніх фракцій;

2)продукт є водно-жировою емульсією, до якої доданий емульгатор з метою стабілізації такої емульсії;

3)у пальмоядрової олії була змінена текстура або кристалічна структура, іншими словами, піддана текстуруванню, або емульгуванню (змішення олії з водою), або збиванню.

Проте, жоден з вищезазначених пунктів не був підтверджений лабораторними дослідженнями СЛЕД.

Також на 60 та 61 сесії Комітету з Гармонізованої системи прийнято рішення з класифікації продукту «рафінований і модифікований риб'ячий жир з анчоусів з додаванням вітаміну Е (токаферолу), як антиоксиданту» у товарній позиції 1516.

За класифікаційними підходами Комітету, наявність вітаміну Е у складі продукту не стало підставою для віднесення його до іншого товарного угрупування. Також в рішенні зазначено, що наявний у продукті вітамін Е (токоферол) є суто антиоксидантом, хоча крім антиоксидантних властивостей вітамін Е має поживні властивості та впливає на засвоєння певних поживних речовин, наприклад, жирів.

Враховуючи встановлені визначальні класифікаційні ознаки товару, вимоги Основних правил, коментарі Пояснень то товарних позицій 1516 та 1517 УКТ ЗЕД, а також класифікаційні підходи Комітету з ГС, та те, що продукт «АРІКОТЕ 369» містить у своєму складі добавку E322, як антиоксидант, вказує на правильність його класифікації його у товарній позиції 1516 за УКТ ЗЕД, як це зазначено позивачем в декларації.

Додатково колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, що було проаналізовано усі подані документи і, що важливо, давати розуміння чому і чим керувався митний орган при прийнятті такого рішення.

Особливо-виняткової значимості обґрунтованість/вмотивованість рішення набуває тоді, коли йдеться про прийняття негативного для особи рішення з огляду на наслідки, які це потягне.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. (постанова ВС від 02.04.2019 справа №822/1878/18)

З приводу зазначеного є сталою позиція Верховного Суду, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень “суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).

Водночас, з тексту оскаржуваного рішення неможливо встановити підстави, за яких відповідач дійшов висновку про необхідність зміни коду УКТ ЗЕД заявленого позивачем до митного оформлення, що, в свою чергу, унеможливлює повне та всебічне дослідження судом на предмет обґрунтованості та вмотивованості.

У зв'язку із цим, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач у випадку, який розглядається, не довів правильності і правомірності класифікації товарів за кодом УКТ ЗЕД 1517909919, а доводи товариства позивача про правильність визначення коду товару, про який йдеться, за УКТ ЗЕД як 1516209811 у сукупності переважають аргументи відповідача.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С.

Судді Матохнюк Д.Б. Сторчак В. Ю.

Попередній документ
134943441
Наступний документ
134943443
Інформація про рішення:
№ рішення: 134943442
№ справи: 600/4746/25-а
Дата рішення: 18.03.2026
Дата публікації: 20.03.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (15.04.2026)
Дата надходження: 14.04.2026
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення