Справа № 560/20913/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.
18 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Слободонюка М.В.
суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови,
позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову від 24.11.2025 ВП №74975450 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідач не скористався правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу, що в силу ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Як зазначено у ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/15425/23 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 86% грошового забезпечення, зазначеного у довідці, виданій управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області за № 27 від 12.05.2023 ( включаючи усі вказані у них додаткові види грошового забезпечення та премію) з 01.02.2020, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" без обмеження пенсії максимальним розміром ( з урахуванням раніше виплачених коштів) та з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
10.05.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом.
22.08.2025 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись з такою постановою позивач оскаржив її в судовому порядку.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №560/15564/25, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025, відмовлено у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови від 22.08.2025 ВП №74975450 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Надалі, 24.11.2025 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ніколовим А.В. за повторне невиконання боржником рішення суду у спосіб та порядок передбачений виконавчим документом, винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Вважаючи постанову про накладення штрафу від 24.11.2025 ВП № 74975450 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції визнав доведеним факт повторного невиконання позивачем судового рішення від 27.11.2023 у справі № 560/15425/23 в частині правильного обчислення розміру пенсії стягувача, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу відсутні.
У відповідності до ч.1 ст .308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов'язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.
Поважними причинами невиконання можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення штрафу в подвійному розмірі прийнята державним виконавцем у зв'язку з повторним невиконанням боржником станом на 24.11.2025 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №560/15425/23.
Так, в рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі 560/15564/25, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025, судами встановлено, що на виконання рішення суду у справі №560/15425/23 з 01.03.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило стягувачу перерахунок пенсії, розмір якої склав 30252,38 грн. В подальшому, з 01.03.2024 здійснений перерахунок пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії 30252,38 грн (нарахований розмір пенсії -31752,38 грн). Тобто, при перерахунку пенсії стягувача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснює її виплату з обмеженням максимальним розміром.
Факт невиконання відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі N 560/15425/23 в частині обмеження розміру пенсії максимальним розміром (без врахування індексації) з 01.03.2024, встановлений актом державного виконавця та, власне, судовим рішенням у справі N 560/15564/25.
При цьому, апелянтом до матеріалів справи долучено протокол про перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2024 від 29.04.2024, якому вже надавалась оцінка в межах справи 560/15564/25, та який підтверджує факт виплати стягувачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром.
Інших нових доказів, які б підтверджували факт виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду щодо виплати стягувачу пенсії без обмеження максимальним розміром, позивачем до матеріалів справи не надано.
Посилання апелянта на факт часткової виплати заборгованості по перерахованій пенсії згідно вимог Порядку, затвердженого постановою КМ України № 821 від 14.07.2025, не спростовує висновок суду першої інстанції щодо неналежного виконання боржником судового рішення у справі №560/15425/23 саме в частині правильного обрахунку розміру пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржувану постанову від 24.11.2025 ВП № 74975450 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн відповідач діяв у спосіб і порядку, визначеному Законом №1404-VIII, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не має.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 4 ст.272, 328, 329 КАС України.
.
Головуючий Слободонюк М.В.
Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.