Справа № 560/4356/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
18 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.06.2025 позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано Постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.02.2025 №ВХ 007-25 про накладання штрафу на позивача в розмірі 102000 грн.
Визнано протиправним та скасовано рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.12.2024 №210/40-24/ПВ (із змінами), яким заборонено надання продукції на ринку.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що оскаржувані рішення і постанова є правомірними та обґрунтованими, так як за виявлені під час проведення перевірки порушення передбачена відповідальність - адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, зокрема визначених статтею 44 Закону №2735-VІ.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби з безпеки на транспорті (Відділ, відповідач) на підставі наказу Державної служби з безпеки на транспорті від 10.12.2024 № 1182 була проведена з 11 по 16 грудня 2024 позапланова перевірка характеристик продукції, що імпортувались позивачем, проходила митне оформлення і знаходилась на митному посту "Хмельницький".
Предмет перевірки: елементи підвіски і рульового привода: рульові тяги, наконечники рульових тяг, штанги реактивні, важелі підвіски, шарніри кульові важелів (кульові опори) та шарніри гумово-металеві (сайлентблоки); накладки гальмівні, колодки з накладками гальмівними; супорт гальмівний; диски та барабани гальмівні; амортизатори підвісок транспортних засобів; амортизаційні стійки та вставні елементи до них (картриджі); попереджувальний трикутник (коди згідно з УКТЗЕД 4016995290, 8708309198, 8708803598, 8708809998, 39269097901).
За результатами перевірки був складений Акт перевірки характеристик продукції від 16.12.2024 №007/40-24, відповідно до якого відповідач встановив порушення законодавства про ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції для 94 найменувань продукції.
На підставі Акта перевірки було прийнято Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.12.2024 №210/40-24/ПВ (із змінами від 07.02.2025), щодо комплекту колодок гальмівних "LUMAG", артикул 292560090100, зазначеного за порядковим номером 35 в Акті перевірки від 16.12.2024 № 007/40-24.
За результатами розгляду повідомлень про виконання рішення позивач 07.02.2025 склав протокол № 007/42-25 про виявлені порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
19.02.2025 відповідач на підставі Акта перевірки та вказаних протоколів прийняв постанову №ВХ 007-25 про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 102000 грн.
Вважаючи таке рішення та постанову відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 № 2735-VІ (далі - Закон №2735).
Відповідно до статті 3 Закону №2735, законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Абзацом 8 статті 1 Закону №2735 визначено, що державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 10 Закону № 2735, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення), визначено, що Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністраінфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно із підпунктом 151 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069 (далі - Постанова №1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд.
Пунктами 3, 4, 5 Постанови №1069 визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно - правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 11 Закону №2735, до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.
Частиною 3 статті 23 Закону №2735 передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (частина 4 статті 23 Закону №2735).
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону №2735, перевірки характеристик продукції проводяться: у торговельних та складських приміщенням суб'єктів господарювання; у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.
Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п'яти робочих днів. Продовження строку проведення перевірки не допускається (частина 10 статті 23 Закону №2735).
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону (частина 5 статті 23 Закону №2735).
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина 1 статті 4 Закону №2735).
За частиною 1 статті 22 Закону №2735 заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно із статті 29 Закону №2735, якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №2735 органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; позапланові: а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), об'єднань суб'єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, та можуть завадити такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію; б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Згідно із частиною 2 статті 24 Закону №2735, під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є: а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування; а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).
Відповідно положенням підпункту 1-1 пункту 1 постанови КМУ №738, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлені прийнятими до застосування в Україні єдиними технічними приписами (Правилами Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй, що є додатками до Угоди), дозволяється за наявності: маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів (далі - Угода (попередня назва Угоди: Угода про прийняття єдиних умов офіційного затвердження про взаємне визнання офіційного затвердження предметів обладнання та частин механічних транспортних засобів, укладена в Женеві 20.03.1958)); або маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання; або інформації про сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди (зокрема України); або інформації про сертифікат Європейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий уповноваженим органом держави - члена Європейського Союзу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності.
Тобто, зазначена вище норма постанови КМУ №738 декларує, що для надання на ринку України гальмівних колодок автомобільних достатньо лише маркування знаком офіційного затвердження типу, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 або інформації про сертифікат типу, виданий компетентним органом Договірної Сторони Угоди (зокрема України), якщо відповідне маркування не наноситься.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що вказана норма покладає обов'язок на орган ринкового нагляду при перевірці встановити наявність щодо продукції однієї з перелічених вище вимог. Якщо відсутнє відповідне маркування - запитується інформація про сертифікат типу обладнання, і навпаки.
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).
Згідно частини 5 статті 30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Згідно із частиною 1 статті 28 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Відповідно до частини 4.1 статті 30 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Частиною 2 статті 30 Закону "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).
Положеннями частини 1 статті 31 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Відповідно до частини 4 статті 12 Закон України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони.
Отже, підставою для тимчасової заборони надання продукції на ринку та в подальшому заборони надання продукції на ринку є встановлення органом ринкового нагляду того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик, є небезпечною.
Частиною 5 статті 33 Закону України "Про державний ринковий продукції" визначено, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
Відповідно до частини 5 статті 34 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертизу (випробування) зразків продукції.
Так, підставами для прийняття постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 19.02.2025 № 007-25 про накладання штрафу на позивача в розмірі 102000 грн. слугували акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16.12.2024 №007/40-24 та протокол від 07.02.2025 №007/42-25 про виявлене(і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Однак, органом ринкового нагляду в акті перевірки не встановлено невідповідність характеристик продукції відповідним вимогам, встановленим постановою КМУ №738 та Женевською Угодою 1958 року для надання їх на ринку, не встановлено відсутність як одночасно і відповідного маркування і Інформації про сертифікат типу обладнання так і будь-чого окремо з них.
Також в матеріалах справи відсутні докази наявності обґрунтованих підстав вважати, що продукція становить серйозний ризик та є небезпечною.
Крім того, відповідачем порушено процедуру здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачену Порядком здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженим постановою КМУ від 05.10.2011 №1017 (Порядок №1017).
Зокрема, в порушення пункту 10 Порядку №1017 не проведено обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.
Із рішення відповідача, вбачається, що він вважає гальмівні колодки "LUMAG" (артикул 292560090100) небезпечною продукцією, а тому мав провести відбір і експертизу (випробування) зразків такої продукції.
Пунктом 11 Порядку №1017 передбачено, що факт виконання рішення про вжиття обмежувальних заходів може бути встановлений:
1. За результатами аналізу повідомлення про виконання рішення.
2. За результатами перевірки стану його виконання.
У первинних рішеннях було тимчасово заборонено надавати продукцію на ринку та зобов'язано:
1. Привести продукцію у відповідність із встановленими вимогами, шляхом оформлення сертифікату відповідності, видача якого передбачена Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядком ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затверджених наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 №521.
Або -
2. У разі отримання сертифікату типу обладнання на підставі окремого затвердження за Правилом(ами) ЄЕК ООН, виробнику необхідно промаркувати кожен предмет обладнання відповідно до вимог зазначених Правил ЄЕК ООН та нанести на упаковку чи зазначити в супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номер сертифікату типу, торгову назву виробника та/або найменування, позначку типу обладнання та/або ідентифікаційний номер такого обладнання згідно з каталогом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що під час проведення перевірки відповідач повинен був перевірити:
1. Чи взагалі позивач здійснює реалізацію (надання) на ринку колодок гальмівних.
2. З'ясувати, чи є сертифікат відповідності на вказану продукцію і чи він взагалі потрібен.
3. Чи нанесене на упаковку або на кожен предмет маркування відповідно до вимог Правил ЄЕК ООН.
Проте, відповідач під час перевірки не оглядав гальмівні колодки і попереджувальний трикутник та не перевіряв їх маркування, хоча був зобов'язаний оглянути вказану продукцію, що знаходилась на митному посту "Хмельницький", на предмет наявності маркування або обмежитись інформацією про сертифікат типу і якості обладнання відповідно до Постанови № 738 та Женевської конвенції 1958.
Отже, не провівши візуальний огляд продукції, не зазначивши у протоколі про наявність/відсутність відповідного маркування, відповідач порушив принципи ринкового нагляду, передбачені статтею 5 Закону України "Про державний ринковий нагляд нехарчової продукції", включно такі принципи, як об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції.
Крім того, відповідно до Порядку №521 адміністратором цього реєстру згідно з пунктом 1.3 є Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Державна служба з безпеки на транспорті), яка веде Реєстр, організовує його функціонування тощо.
Орган управління відповідача вносить туди усі дані про сертифікати типу колісного транспортного засобу та обладнання та сертифікати відповідності транспортних засобів або обладнання.
Тобто, усі відомості щодо сертифікатів є у розпорядженні відповідача.
Відповідно до пункту 3.2 Порядку №521 з метою виконання своїх владних повноважень органи державної влади одержують зареєстровані в Реєстрі дані на безоплатній основі відповідно до запитів цих органів.
Отже, відповідач мав змогу самостійно одержати усі дані щодо сертифікатів з відповідного державного реєстру, натомість вимагав їх у позивача, а коли той не зміг надати інформацію про прізвища, посади і зразки підписів осіб, уповноважених підписувати сертифікати, оголосив про введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам.
Натомість, як встановив суд, на усіх комплектах колодок гальмівних та попереджувальному трикутнику наявне маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання та Правил ЄЕК ООН.
Крім того, суд зазначає, що з березня 2019 в Україні не вимагається отримання (дублювання) сертифікатів типу на обладнання, яке було сертифіковане в ЄС та/або одній з Договірних Сторін Женевської конвенції 1958.
Так, відповідно до підпункту 1-1 Постанови №738 надання на ринку автомобільних запчастин може здійснюватися на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу (Е, е) та/або інформації про сертифікат типу і якості обладнання, виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Женевської Угоди 1958 або держави - члена Європейського Союзу, без необхідності отримання в Україні додаткових сертифікаційних документів, у тому числі сертифікатів типу та сертифікатів відповідності.
У свою чергу, норми наказу Мінінфраструктури №521 не можуть суперечити Постанові №738, оскільки Постанова №738 має вищу юридичну силу, ніж наказ Мінінфраструктури №521, так як у преамбулі наказу Мінінфраструктури №521 вказано, що він прийнятий на виконання Постанови №738.
Крім того, зміни в частині скасування необхідності повторної (дублюючої) сертифікації в Україні автозапчастин, а саме редакція пункту 1-1, були внесені 27.03.2019.
Статтею 48 Закону України "Про державний ринковий нагляд нехарчової продукції" передбачено: якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші вимоги, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються вимоги міжнародного договору.
Відповідно до статті 9 Конституції України: чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у органу ринкового нагляду були відсутні підстави для застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, що вказує на протиправність рішень відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанов про накладання штрафу.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 16.12.2024 №210/40-24/ПВ та постанова про накладання штрафу 19.02.2025 №ВХ007-24 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.