Справа № 742/5610/25 Суддя (судді) першої інстанції: Фетісова Н.В.
18 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Кузьмишиної О.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5881629 від 07 жовтня 2025 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 07 жовтня 2025 року інспектором Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області молодшим лейтенантом Плющ А.Г. складено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА Nє5881629 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у розмірі 340 грн 00 коп. штрафу.
Позивач вважає вказану постанову незаконною й такою, що підлягає скасуванню. 07 жовтня 2025 року о 08 год 38 хв. працівниками патрульної поліції Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівської області був зупинений транспортний засіб ВАЗ 21101 реєстрацій номер НОМЕР_1 , за кермом якого він перебував. Як зазначено у постанові серія ЕНА №5881629 водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ 21101 реєстрацій номер НОМЕР_2 , у якого не горіла лампа заднього лівого стоп сигналу, чим порушив п.31.4.3 ПДР - керув. водієм Т3, що має не справ. зовн. світл. Приладів (темної пори доби), з якими відпов. до встанвл, правил експл. його заборон., переобл. з порушен. відпов. правил, норм і станд.
Позивач зазначає, що не погоджується із зазначеним рішенням інспектора та вважає постанову серії ЕНА № 5881629 від 07.10.2025 року необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.
Позивач вказує, що оглядав машину перед виїздом і все було в порядку, зазначає, що на момент зупинки можливо дійсно не горіла лампа заднього лівого стоп сигналу, проте це могло трапитись через технічну несправність в дорозі, яку він не міг передбачити чи попередити під час руху, крім того, темна пора доби ще не настала, тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 121 КУпАП не існувало взагалі.
Враховуючи викладені факти позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5881629 від 07 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн, справу закрити та стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Чернігівській області понесені судові витрати по справі.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року позов задоволено. Скасовано постанову серії ЕНА №5881629 від 07.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито.
Позиція суду мотивована тим, що при винесенні постанови працівником поліції не дотримано вимог щодо її оформлення, зокрема, не зазначено, які конкретно вимоги закону, за які настає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП, порушив ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 10 лютого 2026 року відповідач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року; прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу та заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5881629 від 07 жовтня 2025 року зафіксовано наступні обставини:
07 жовтня 2025 року о 08 год. 38 хв. у м. Прилуки по вул. Європейська, буд.157, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21101 НОМЕР_3 , у якого не горіла лампа заднього лівого стоп сигналу, чим порушив п. 31.4.3 ПДР - керув. водієм ТЗ, що має несправ. зовн. світл. приладів (темної пори доби), з якими відпов. до встанов. правил експл. його заборон., переобл. з порушен. відпов. правил, норм і станд. за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
У п. 7 постанови зазначено «До постанови додаються: інші матеріали справи відео з бодікамери 1113090334/21».
Наведеною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку зазначеним обставинам справи, колегія суддів враховує наступне.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до пункту 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За положеннями пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 31.4.3 Правил дорожнього руху України визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Згідно з частинами 1-4 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 3, пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Відповідно до вимог частини 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, у якого не горіла лампа заднього лівого стоп сигналу, чим порушено п.31.4.3 ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправність зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (а.с.9).
Відповідно дії кваліфіковано відповідачем як порушення п.31.4.3 ПДР України.
Судова колегія зауважує, що відповідного підпункту (а-ґ) пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху України за змістом оскаржуваної постанови відповідачем не зазначено, що в свою чергу свідчить про процесуальне порушення.
Згідно з ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Юридичний склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності виключно за умови встановлення складу адміністративного правопорушення.
Зазначене вище дозволяє колегії суддів прийти до висновку, що відповідачем належним чином не сформульовано суті вчиненого позивачем правопорушення, хоча формулювання повинно бути конкретним, оскільки є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до належного захисту, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Твердження апелянта про формальність означеного порушення судова колегія відхиляє, оскільки постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Пунктом 6.1.2 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» передбачено, що не дозволено застосовувати зруйновані та з тріщинами на світловідбивальних поверхнях або розсіювачах приладу зовнішнього світлового (ПЗС), установлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриви на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їхню силу світла, світлорозподіл або колір.
Згідно з пунктом 7.1.1 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» відповідність вимогам 6.1.1 - 6.1.5, 6.1.6.1 - 6.1.6.3, 6.1.7.1 - 6.1.7.3, 6.1.7.5, 6.1.7.6 перевіряють візуально.
Технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуально та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649-97 "Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю" без втручання в роботу (без розбирання) вузлів та агрегатів ТЗ, що перевіряються.
Разом з тим, відповідних доказів, що зібрані та досліджені відповідачем у спірному випадку, до матеріалів справи не долучено.
Висновки щодо переобладнання з порушенням відповідних правил, норм і стандартів світлових приладів на автомобілі зроблено без дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження з застосуванням вимірювальної техніки; світловіддача фар не вимірювалася, відповідні акти технічного стану, що передбачені Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом МВС України № 534 від 13 жовтня 2008 року, не складалися.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи, що апелянтом як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність своїх дій та, порушення позивачем вимог п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, який йому інкриміновано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області залишити без задоволення.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
О.М. Кузьмишина