Справа № 640/18153/22 Головуючий у І інстанції - Лисенко В.І.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
17 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 20.09.2022 року №547дк-22 про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
В обґрунтування позовних вимог Позивачем вказує, що він здобув повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра за спеціальність «Правознавство» 15.11.2013 в Національній академії внутрішніх справ. Також Позивач наголошує, що вся його професійна діяльність за спеціальністю розпочалася після здобуття вищої юридичної освіти, що відповідає вимогам законодавства щодо обчислення стажу в галузі права. Крім того, Позивач не погоджується з висновками Відповідача, оскільки ним подавалися належні докази на підтвердження наявності дворічного стажу роботи в галузі права, відлік якого розпочатий з 18.10.2018, з моменту отримання диплому магістра за спеціальність «Правознавство».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
10 лютого 2025 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 640/18153/22.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу № 640/18153/22 до провадження; визначено, що адміністративна справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; замінено найменування Відповідача у справі з «Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження» на «Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 20.09.2022 року № 547дк-22 про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі.
В апеляційній скарзі Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що посади, які Позивач обіймав з 02.01.2020 до 08.06.2022, не містять інформації, яка б підтверджувала виконання ним обов'язків, пов'язаних із правозастосовною діяльністю, у тому числі здійснення систематичного виконання таких функцій як розроблення та/або застосування норм права.
Таким чином, оскаржуване рішення прийнято Комісією відповідно до її повноважень, визначених законом, на основі оцінки всіх наданих ОСОБА_1 документів, у тому числі дослідивши функціональні обов'язки, які він виконував відповідно до займаної посади, та їх відповідності вимогам, встановленим до кандидата на посаду прокурора ч. 1 ст. 27 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Крім того, рішенням Комісії від 30.06.2025 № 178дк-25 розпочато добір кандидатів на 230 посад прокурорів окружних прокуратур, в якому ОСОБА_1 (Позивач) також приймає участь.
Рішенням Комісії від 14.08.2025 № 587дк-25 ОСОБА_1 (Позивач) був допущений до складання кваліфікаційного іспиту при проведенні добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, а рішенням Комісії від 13.11.2025 № 613дк-25 визнаний кандидатом, який успішно склав цей кваліфікаційний іспит.
Отже, Позивач успішно подолав етап добору з подання документів особами, які виявили бажання стати прокурорами, у тому числі перевірки їх відповідності вимогам, установленим Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII, та був допущений до складання кваліфікаційного іспиту, який не був ним пройдений у доборі 2022 року, що є предметом спору у даній адміністративній справі.
Оскільки Позивач в межах добору кандидатів на 230 посад прокурорів окружних прокуратур, оголошеного у 2025 році, успішно подолав етапи подачі документів та складання кваліфікаційного іспиту, на цей час відсутній предмет спору у справі № 640/18153/22 з приводу прийняття його у 2022 році на публічну службу в органи прокуратури.
Таким чином, Відповідач з посиланням на абз. 2 ч. 1 ст. 319 КАС України просить скасування рішення суду першої інстанції і закрити провадження у даній адміністративній справі.
Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 08 червня 2022 року № 1дк-22 оголошено з 09 червня 2022 року добір кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури.
У рішенні викладено передбачені Законом України «Про прокуратуру» наступні вимоги, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора.
Добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим статтею 27 Закону України «Про прокуратуру».
Кінцевим терміном подання документів до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, особами, які виявили бажання стати прокурором визначено 23 червня 2022 року.
Позивачем 20 червня 2022 року засобами поштового зв'язку подано до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження заяву разом з документами для участі в доборі на посаду прокурора окружної прокуратури.
Рішенням Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 20 вересня 2022 року № 547дк-22 Позивачу відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту кандидату на посаду прокурора окружної прокуратури у зв'язку з відсутністю дворічного стажу роботи в галузі права, необхідного для обіймання посади прокурора окружної прокуратури.
Вважаючи рішення Відповідача від 20 вересня 2022 року № 547дк-22 протиправними, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач передчасно, поверхнево та без ґрунтовного аналізу дійшов висновку про невідповідність Позивача вимогам частини 1 статті 27 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, що нівелює рішення про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
Підсумовуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування рішення Відповідача від 20 вересня 2022 року № 547дк-22.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Щодо доводів Відповідача про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у даній адміністративній справі на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 319 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 1, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів звертає увагу, що як вбачається позовної заяви, спірні правовідносини стосуються рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 20 вересня 2022 року № 547дк-22, яким Позивачу відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту кандидату на посаду прокурора окружної прокуратури у зв'язку з відсутністю дворічного стажу роботи в галузі права, необхідного для обіймання посади прокурора окружної прокуратури.
З огляду на вищевикладене та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у даній адміністративній справі відсутні.
Щодо наявності/відсутності підстав для скасування рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 20 вересня 2022 року № 547дк-22, колегія суддів вказує на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, окрім іншого: вільний вибір виду діяльності; правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Таким чином, саме на державу покладено обов'язок забезпечувати рівність трудових прав усіх громадян та гарантувати правовий захист від незаконного звільнення. Відповідно, оскільки держава здійснює свої функції через систему державних органів (законодавчих, виконавчих, судових), відповідні обов'язки (їх неухильне додержання та виконання) покладаються на такі державні органи.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
1) підтримання публічного обвинувачення в суді;
2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 частини 1 статті 16 Закону № 1697-VII передбачено, що незалежність прокурора забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону № 1697-VII відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження проводить добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 1697-VII прокурором окружної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою.
Для цілей цього Закону:
1) вищою юридичною освітою є освіта, здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року) за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
2) стажем роботи в галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.
16.09.2014 набрав чинності Закон України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII), яким встановлено, що освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка диплома спеціаліста. Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводиться у 2016 році.
Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра (підпункт 1-2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1556-VII).
Порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2015 № 504 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05.09.2022 № 784) (далі - Порядок № 504).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 504 право кандидата (власника документа про освіту) претендувати на вступ, продовжувати навчання та/або здійснювати професійну діяльність в Україні підтверджується рішенням Міністерства освіти і науки України, про що видається свідоцтво.
При вирішенні питань щодо віднесення діяльності кандидата до професійної діяльності у сфері права враховуються кваліфікаційні вимоги за відповідною посадою, передбачені посадовою інструкцією, а також загальні відомості з Класифікатора професій ДК 003:2010.
Частиною 1 статті 29 Закону № 1697-VII передбачено порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора окружної прокуратури.
Так, добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає:
1) прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і кінцевий термін їх подання;
2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
3) здійснення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора;
4) складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту;
5) оприлюднення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на офіційному веб-сайті списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
6) організацію відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, спеціальної перевірки кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
7) визначення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рейтингу кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів;
8) проходження кандидатом на посаду прокурора спеціальної підготовки в Тренінговому центрі прокурорів України;
9) оголошення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі відкриття вакантних посад прокурорів конкурсу на зайняття таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві та пройшли спеціальну підготовку;
10) проведення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, конкурсу на зайняття вакантних посад прокурорів на основі рейтингу кандидатів;
11) направлення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, подання керівнику окружної прокуратури щодо призначення кандидата на посаду прокурора;
12) призначення особи на посаду прокурора;
13) складення особою присяги прокурора.
Відповідно до статті 30 Закону № 1697-VII для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора особа подає:
1) письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора;
2) копію паспорта громадянина України та копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
3) анкету кандидата на посаду прокурора, що містить інформацію про особу, та автобіографію;
4) копію документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання;
5) копію трудової книжки (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
6) медичну довідку про стан здоров'я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
7) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);
8) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
9) письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про неї з метою оцінки готовності особи до роботи на посаді прокурора та проведення щодо неї спеціальної перевірки;
10) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, що подана відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
11) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
12) декларацію доброчесності і родинних зв'язків.
Форма і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора, декларації доброчесності і родинних зв'язків, анкети кандидата на посаду прокурора затверджуються Генеральним прокурором та розміщуються на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Вимагати від кандидата на посаду прокурора надання документів, не передбачених цією статтею, забороняється.
Приймання документів завершується у день, визначений в оголошенні як кінцевий термін їх подання.
До участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.
Аналогічні норми закріплені Положенням про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо проведення добору кандидатів на вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора окружної прокуратури, затвердженим рішенням відповідно органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 26.10.2021 № 11зп-21 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким керувався Відповідач під час здійснення добору кандидатів на вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора окружної прокуратури.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 1697-VII добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим статтею 27 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону № 1697-VII прокурором окружної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше двох років та володіє державною мовою.
Відповідно до частини 6 статті 27 Закону № 1697-VII не може бути призначено на посаду прокурора особа, яка:
1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
2) має захворювання, що перешкоджає виконанню обов'язків прокурора;
3) має незняту чи непогашену судимість або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи та встановлено судом першої інстанції, у рішенні від 08 червня 2022 року № 1дк-22 про оголошення добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури викладено наведений перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, особами для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора:
1) письмова заява про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора;
2) копія паспорта громадянина України та копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків;
3) анкета кандидата на посаду прокурора, що містить інформацію про особу, та автобіографію;
4) копія документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання;
5) копія трудової книжки (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
6) медична довідка про стан здоров'я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
7) копія військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних);
8) довідка про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
9) письмова згода на збирання, зберігання та використання інформації про неї з метою оцінки готовності особи до роботи на посаді прокурора та проведення щодо неї спеціальної перевірки;
10) копія декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, що подана відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
11) заява про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
12) декларація доброчесності і родинних зв'язків.
Згідно з Дипломом магістра серії НОМЕР_1 від 15 листопада 2013 року, виданого Національною академією внутрішніх справ, Позивачем здобуто кваліфікацію: ступінь вищої освіти магістр, спеціальність «Право», професійна кваліфікація юрист.
На підтвердження стажу роботи в галузі права Позивачем подано відповідні докази, а саме: належним чином завірену копію трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.02.2013, з якої вбачається, що Позивач після отримання повної вищої юридичної освіти, а саме з 15 листопада 2013 року по 17 жовтня 2018 року обіймав посади спеціаліста 1 категорії, провідного спеціаліста сектору приймання та реєстрації вхідної кореспонденції відділу опрацювання та реєстрації документів управління організації роботи з документами Головного управління забезпечення діяльності органів прокуратури (Головного управління кадрів та забезпечення діяльності органів прокуратури) Генеральної прокуратури України, провідного спеціаліста, головного спеціаліста відділу правового аналізу управління правового забезпечення Генеральної прокуратури України; з 18 жовтня 2018 року по 18 серпня 2020 року - начальника відділу документального забезпечення управління правового забезпечення Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора); з 19 серпня 2020 року обіймає посаду начальника відділу документального забезпечення управління правового забезпечення Департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу» посади Позивача, які він обіймав у період своєї роботи в Генеральній прокуратурі України (Офісі Генерального прокурора) з 15 листопада 2013 року по 17 жовтня 2018 року відносяться до посад державної служби категорії «В».
Згідно з п. 1.4 посадової інструкції, затвердженої 27 серпня 2018 року Генеральним прокурором Луценком Ю.В., на посаду начальника відділу документального забезпечення управління правового забезпечення Генеральної прокуратури України, яку обіймав Позивач, призначалася особа, яка має ступінь вищої освіти не нижче магістра та вільно володіє державною мовою. Спеціальною вимогою для зайняття посади начальника відділу є наявність вищої юридичної освіти.
Відповідно до п. 6 посадової інструкції, затвердженої 28 січня 2020 року Генеральним прокурором Рябошапкою Р., вимогою до компетентності для зайняття посади начальника відділу документального забезпечення управління правового забезпечення Генеральної прокуратури України, яку обіймав Позивач, є наявність вищої освіти не нижче ступеня магістра (спеціальність «Право»/«Правознавство»).
Згідно з п. 6 посадової інструкції, затвердженої 14 серпня 2020 року Генеральним прокурором Венедіктовою І., на посаду начальника відділу документального забезпечення управління правового забезпечення департаменту організаційно-контрольної діяльності, правового та аналітичного забезпечення Офісу Генерального прокурора України, яку обіймав Позивач, призначається особа, яка має ступінь вищої освіти не нижче магістра та вільно володіє державною мовою.
Суд першої інстанції правомірно не погодився із доводами Відповідача щодо неможливості врахування до стажу роботи в галузі права періоду роботи Позивача на вищевказаних посадах з тієї причини, що на таких посадах може працювати особа з вищою юридичною освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем як магістра (спеціаліста), так і бакалавра, а не виключно магістра (спеціаліста), оскільки, по-перше - Позивач здобув освітньо-кваліфікаційний рівень магістра; по-друге - професійні функції на вищевказаних посадах відповідають визначеному частиною 1 статті 27 Закону № 1697-VII критерію для включення цієї роботи до стажу роботи Позивача в галузі права з метою призначення прокурором окружної прокуратури, по-третє, посадові інструкції посад, які обіймалися Позивачем з 18 жовтня 2018 року, прямо передбачали серед вимог наявність вищої освіти не нижче ступеня магістра за спеціальністю «Право»/«Правознавство».
Статтею 29 Закону № 1697-VII надано право відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження право прийняття рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і кінцевий термін їх подання.
Разом з тим, оскільки законодавець не висунув обмежень щодо того, що посади в галузі права, які протягом двох років повинен обіймати кандидат, повинні мати кваліфікаційні вимоги не нижче ступеня магістра (спеціаліста) - другий (магістерський) рівень, спеціальність - "право" ("правознавство", "правоохоронна діяльність", "міжнародне право"), додатково такі вимоги, не можуть бути висунуті Відповідачем.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 800/540/17 дійшла висновку, що попри те, що на посади, які займав Позивач, призначаються особи, які мають як базову, так і вищу освіти в галузі знань "Право" за спеціальністю "Право", не відміняє того, що така робота на цих посадах з моменту здобуття Позивачем вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра підлягає зарахуванню до стажу роботи в галузі права.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що Відповідач самостійно розширив перелік документів, які вимагаються для підтвердження стажу роботи в галузі права, порівняно з тим, що прямо передбачено статтею 30 Закону № 1697-VII. Зокрема, у пункті 3.4 Положення про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо проведення добору кандидатів на вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора окружної прокуратури (в редакції, затвердженій рішенням Комісії від 02.02.2022 № 6зп-22), зазначено, що підтвердженням стажу роботи в галузі права особи є трудова книжка, посадова інструкція, послужний список, інші документи, що його підтверджують.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що у випадках, коли уповноважений державний орган самостійно встановлює додаткові вимоги або розширює перелік документів, він не може перекладати негативні наслідки на кандидата в разі, якщо певні кваліфікаційні характеристики не були належним чином внесені до посадової інструкції відповідним органом державної влади. Такий підхід суперечить принципу верховенства права, який включає елемент юридичної визначеності та добросовісності. Особа, яка діяла відповідно до вимог закону та подала всі передбачені законодавством документи, не може нести відповідальність за формальні недоліки в оформленні внутрішніх документів державних органів, якщо ці недоліки не залежать від її волі.
Таким чином, покладення на Позивача тягаря несприятливих наслідків через відсутність у посадовій інструкції формального пункту про вимогу юридичної освіти, не узгоджується з принципами правової визначеності, добросовісності та недопущення зловживання дискрецією.
Крім цього, у разі наявності сумнівів щодо відповідності посад, які Позивач обіймав кваліфікаційній вимозі про наявність вищої юридичної освіти за спеціальністю "Право", Відповідач мав можливість реалізувати своє процесуальне право та звернутися безпосередньо до Кандидата із запитом про надання додаткових пояснень або документального підтвердження відповідності посадової діяльності вимогам законодавства щодо стажу в галузі права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідач передчасно, поверхнево та без ґрунтовного аналізу дійшов висновку про невідповідність Позивача вимогам частини 1 статті 27 Закону № 1697-VII, що нівелює рішення про відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними і скасування рішення Відповідача від 20.09.2022 № 547дк-22, з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв'язку з обставинами справи.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими і правильними.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев