Справа № 759/13687/25 Головуючий у І інстанції - Шум Л.М.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
17 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів недостовірних даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку без належних підстав, та щодо направлення до Національної поліції України звернення від 09.12.2024 № Е724645 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та повідомити Національну поліцію України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 щодо якого надсилалося звернення від 09.12.2024 № Е724645 (зареєстрованого Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві 22.02.2025 за № 15487).
Позов обґрунтований тим, що Позивач після оновлення мобільного застосунку «Резерв+» виявив, що в його військово-обліковому документі з'явилась інформація, що у нього наявна інформація про «розшук ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. Причина розшуку: «Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП. Дата початку розшуку: 09.12.2024».
При цьому, будь-який відомостей від ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо можливого порушення Позивачем ст.ст. 210, 210-1 КУпАП отримано не було, як і не надходило жодних листів з повістками від ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, на переконання Позивача, дії Відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів недостовірних даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку без належних підстав, та щодо направлення до Національної поліції України звернення від 09.12.2024 № Е724645 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, є протиправними.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, що 28 листопада 2024 року ОСОБА_1 , було уточнено свої військово-облікові дані, про що свідчить витяг з мобільного застосунку «Резерв+».
20 травня 2025 року ОСОБА_1 після оновлення мобільного застосунку «Резерв+» виявив, що в його військово-обліковому документі з'явилась інформація, що у нього наявна інформація про розшук ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. Причина розшуку: «Не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП. Дата початку розшуку: 09.12.2024».
Припустивши, що вказана інформація з'явилась помилково, оскільки жодних повісток від ТЦК та СП громадянин ОСОБА_1 не отримував, представником останнього було направлено адвокатські запити:
- до Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України з проханням надати відомості з бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» стосовно можливого перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у державному розшуку та надати відомості стосовно можливого перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП», з вказанням ініціатора вказаного звернення;
- до ІНФОРМАЦІЯ_5 від 05.06.2025 з проханням надати наявну інформацію (відомості) з приводу можливого порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та/або Правил військового обліку та, у разі наявної інформації щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та/або Правил військового обліку - надати належним чином засвідчені копії документів з вказаного приводу (зокрема, копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Листом Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України НПУ № 812892025 від 02.06.2025 (977739) було повідомлено, що за результатами розгляду згідно з даними бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП), Інструкцію з формування та ведення якої затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 червня 2023 року № 534, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2023 року за № 1486/40542, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у державному розшуку не перебував та станом на 01.06.2025 не перебуває.
Разом з тим, згідно вказаного листа, за даними системи «ІПНП» наявна інформація про реєстрацію звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення від 09.12.2024 № Е724645, зареєстровано Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві 22.02.2025 за № 15487.
Відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано не було, що є порушенням строків надання відповіді на адвокатський запит.
Таким чином, будь-який відомостей від ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо можливого порушення ОСОБА_1 ст.ст. 210, 210-1 КУпАП не було отримано Позивачем.
При цьому ОСОБА_1 не надходило жодних листів з повістками від ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому йому не відомо про підстави такого звернення.
Позивач зазначив, що такі дії ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправними, оскільки тягнуть за собою ряд обмежень для останнього, зокрема є ризик бути безпідставно затриманим співробітниками поліції і доставленим до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаючи вказані вище дії Відповідача протиправними, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що він не вбачав протиправних дій ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Колегія суддів звертає предметом спору у даній адміністративній справі є протиправні дії Відповідача, як суб'єкта владних повноважень, що виникли при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій, щодо внесення та не виключення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за відсутності законних підстав, а саме - за відсутності відповідного протоколу та/або постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до п. п. 2-6 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
- оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
- уточнення списку виборців;
- оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
- оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
- примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
- примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
- затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
- продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
- затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
- затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Згідно з частиною 3 ст. 20 КАС України вищому антикорупційному суду підсудні справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
Разом з тим, відповідно до частини 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
За таких обставин та урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа підсудна окружному адміністративному суду.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 168/809/17, від 21 грудня 2023 року у справі № 440/366/22.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно Указу Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 «Про утворення місцевих адміністративних судів, затвердження їх мережі» на територію міста Києва поширюються повноваження Окружного адміністративного суду міста Києва.
Разом з тим, у зв'язку з набранням чинності 15 грудня 2022 року Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що окружним адміністративним судом, уповноваженим на розгляд і вирішення даної адміністративної справи, є Київський окружний адміністративний суд.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Згідно з ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
За таких обставин, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 318, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2025 року скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - направити на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Є.І. Мєзєнцев