П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33493/24
Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 420/33493/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛУМІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, -
Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2024 року ТОВ «БЛУМІ» звернулось до суду з адміністративним позовом у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UА500500/2023/000486/2 від 23.09.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500500/2024/000981.
- стягнути судові витрати з урахуванням орієнтовного розрахунку суми судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання умов контракту №090922 від 09.09.2022 року, укладеного між ТОВ “БЛУМІ» та Компанією "ORGANIK KIMYA SAN. VE TIC. A.S.", декларантом ТОВ "БЛУМІ", ТОВ "СВК Компані" подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA500500032627U4. До митного оформлення надано необхідні документи. 23.09.2024 на вимогу митного органу декларантом направлено лист з поясненнями та додатковими документами. За результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2024/000486/2 від 23.09.2024 року та картку відмовив прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000981. На думку представник позивача вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Так, стосовно кожної виявленої з боку митного органу, розбіжності, представник зазначив таке. Щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів, представник зазначив, що вартість пакування включена у вартість товару, що підтверджено пунктом 2.1 Контракту № 090922 від 09.09.2022 року. А тому такі доводи, є необґрунтованими. Щодо різниці в кодах товару вказаних у деклараціях відправника, представник зазначає, що надана до митного оформлення Копія митної декларації країни відправлення від 17.09.2024 р. за № 24341300ЕХ00762980, заповнена відповідно до Турецького законодавства. У вказаній митній декларації є посилання на інвойс, що ідентифікує спірну митну декларацію з конкретною поставкою. Інвойс № ОКF2024000010004 від 16.09.2024р. виписаний на підставі проформи - інвойсу від 22.07.2024 року, в якому зазначені товари та коди товарів на рівні 6 знаків за гармонізованою системою класифікації товарів». Таким чином такі доводи є необґрунтованими. Щодо ненадання до митного оформлення E-Fatura 24243160110886037896554/1 від 16.09.2024, яка зазначена в копії митної декларації країни відправлення від 17.09.2024 № 24341300ЕХ00762980, представник звертає увагу, що вказаний документ це номер електронного документу, наявного в електронній базі країни відправлення, який формується експортером при митному оформленні.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000486/2 від 23.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000981 від 23.09.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ “БЛУМІ».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10.11.2025 у справі № 420/33493/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛУМІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000486/2 від 23.09.2024.
Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA500500/2024/000981 від 23.09.2024 Одеської митниці.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛУМІ» судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальність “БЛУМІ» є юридичною особою та зареєстровано 15.05.2014. Основним видом діяльності є 17.22 Виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення. Інші види: 20.41 Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування, 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами, 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у..
Судом встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності, між ТОВ “БЛУМІ» (покупець)та Компанією "ORGANIK KIMYA SAN. VE TIC. A.S." (продавець) 09.09.2022 було укладено контракт купівлі-продажу №090922, відповідно до умов якого в період дії контракту, продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товари, у відповідності до вимог контракту. (п. 1.1 контракту)
Ціни на товар встановлені в Євро і включають вартість пакування, пакувальних матеріалів, маркування, загрузку та виконання експортних формальностей в країні продавця. (п. 2.1 контракту)
Поставка товару здійснюється в строк, узгоджений сторонами в проформах інвойсах на кожну партію товару. Умови поставки товару: відповідно до проформи-інвойсу у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010. (п. 3.1-3.2 контракту)
Умови оплати вказані у проформі-інвойсі на окрему партію товару. (п. 4.2 контракту)
Відповідно до проформи-інвойс № 756415 від 22.07.2024 покупцем придбано товар на суму 24912,00 євро; також визначено умови оплати: євро, 100% передоплата перед загрузкою; умови поставки: FCA - Kemerburgas-ISTANBUL.
Оплата за вказаний товар підтверджується платіжною інструкцією №1780 від 05.09.2024 на суму 24912,00 євро.
Відповідно до договору № 16/11-23 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.11.2023, Довідки про транспортно-експедиційні витрати № 1809 від 18.09.2024 та рахунку на оплату № 514 від 19.09.2024 ТОВ “ЛоджикАп» були надані ТОВ “БЛУМІ» послуги з транспортування вказаного товару на суму 108000,00 грн.
Так, судом встановлено, що декларантом ПП “СВК Компані» відповідно до договору-доручення на брокерське обслуговування №26 від 06.06.2022 року, подано митну декларацію №24UA500500032627U4 від 23.09.2024 на товар:
1.Готові клеїльні препарати (адгезиви), на водній основі, у вигляді в'язкої рідини, призначені для власного виробництва (для склеювання паперу та картону у процесі виробництва виробів санітарно-гігієнічного призначення (туалетного паперу та кухонних рушників)), постачаються не в аерозольній упаковці: - Промисловий воднодисперсійний клей "ORGALOK AK 02", представляє собою суміш на основі водної дисперсії синтетичних полімерів (з вмістом води, полівінілацетатного полімеру, полівінілового спирту, пластифікатору, 2-метил-3(2Н)-ізотіазолон (до 0.06%), 5-хлор-2- метил-3(2Н)- ізотіазолон з 2-метил-3(2Н)-ізотіазолоном (до 0.0015%)) - 8400 кг. ( 8 пластикових контейнера по 1050кг.);- Промисловий водно-дисперсійний клей "ORGALOK HK 096", представляє собою суміш на основі водної дисперсії синтетичних полімерів (з вмістом води, 1,2-Бензізотіазолін-3(2Н)-он ( до 0,05%), 5-хлор-2- метил-3(2Н)- ізотіазолон з 2-метил-3(2Н)- ізотіазолоном (до 0.0015%), поліалкіленгліколю, целюлозного загусника) - 1050 кг. (1 пластиковий контейнер );- Промисловий водно-дисперсійний клей "ORGALOK HK 47", представляє собою суміш на основі водної дисперсії синтетичних полімерів (з вмістом води, 5-хлор-2- метил-3(2Н)- ізотіазолон з 2-метил-3(2Н)- ізотіазолоном (до 0.0015%), поліалкіленгліколю, целюлозного загусника) - 3150 кг. (3 пластикових контейнера по 1050кг.) ;- Промисловий водно-дисперсійний клей "ORGALOK HK 75", представляє собою суміш на основі водної дисперсії синтетичних полімерів (з вмістом води, полівінілового спирту, поліалкіленгліколю, 1,2-бензізотіазолін-3(2Н)-он ( до 0,05%), 5- хлор-2-метил-3(2Н)- ізотіазолон з 2-метил-3(2Н)- ізотіазолоном (до 0.0015%)) - 8400 кг. ( 8 пластикових контейнера по 1050кг.);Торговельна марка - ORGALOK Промисловий термопластичний клей "QUICKMELT 2202", у вигляді білих гранул, розроблений для використання у пакувальних процесах (склеює всі типи картонних коробів та для приклеювання картону до складних для склеювання поверхонь), містить у своєму складі співполімер етиленвінілацетату, віск та вуглеводневу смолу - 300 кг. (15 мішків по 20кг.)Торговельна марка - QUICKMELT Без вмісту наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів, не містить озоноруйнівних речовин Виробник - ORGANIK KIMYA SAN. VE TIC. A.S. Країна виробництва TR.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500032627U4 від 23.09.2024 позивачем подані документи:
Рахунок-проформа (Proformainvoice) № 756415 від 22.07.2024;
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercialinvoice) № OKF2024000010004 від 16.09.2024;
Автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) № 52256 від 17.09.2024 ;
Сертифiкат про походження товару (Certificateoforigin) № NO B 1446803 від 17.09.2024;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 514 від 19.09.2024;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 090922 від 09.09.2022;
Договір про надання послуг митного брокера № 05 від 03.01.2024;
Договір (контракт) про перевезення № 16/11-23 від 16.11.2023 та інші документи, які зазначені у графі 44 МД.
На вимогу митного органу, уповноваженою особою позивача 23.09.2024 було надано пакувальний лист, pricelist, лист № 23/09/24-1 від 23.09.2024, в якому вказано, що додаткові документинадати не мають можливості та прохання здійснити митне оформлення на підставінаданих документів.
Суд встановив, що 23.09.2024 в оформленні вказаної митної декларації декларанту було відмовлено про складено картку відмови № UA500500/2024/000981 та винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000486/2.
Підставою для відмови в оформленні митної декларації стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно з п.2.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.09.2022 № 090922 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 17.09.2024 № 24341300EX00762980 та Декларація відправника б/н від 28.03.2024, Декларація відправника б/н від 15.02.2022 зазначений інший код товару на рівні 6 знаків за гармонізованою системою класифікації товарів;
3) в копії митної декларації країни відправлення від 17.09.2024№ 24341300EX00762980 зазначена E-Fatura 24243160110886037896554/1 від 16.09.2024, яка до митного оформлення не подавалась.
Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов'язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що, у графі 33 спірного Рішення про коригування митної вартості товарів митним органом, у тому числі, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно з п.2.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 09.09.2022 № 090922 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 17.09.2024 № 24341300EX00762980 та Декларація відправника б/н від 28.03.2024, Декларація відправника б/н від 15.02.2022 зазначений інший код товару на рівні 6 знаків за гармонізованою системою класифікації товарів;
3) в копії митної декларації країни відправлення від 17.09.2024№ 24341300EX00762980 зазначена E-Fatura 24243160110886037896554/1 від 16.09.2024, яка до митного оформлення не подавалась.
Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого.
Щодо зауважень митниці стосовно невключення позивачем витрат на пакування.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що п. 2.1 контракту укладеного між ТОВ “БЛУМІ» (покупець) та Компанією "ORGANIK KIMYA SAN. VE TIC. A.S."№090922 від 09.09.2022 прямо передбачено, що ціни на товар встановлені в Євро і включають вартість пакування, пакувальних матеріалів, маркування, загрузку та виконання експортних формальностей в країні продавця.
З наведеного виходить, що така складова митної вартості прямо передбачена умовами контракту та вже додана до митної вартості, у позивача відсутній обов'язок щодо її надання вдруге.
Щодо зауважень митного органу стосовно іншого коду товару на рівні 6 знаків за гармонізованою системою класифікації товарів, відповідно до митної декларації країни відправлення.
Як зазначено позивачем, підтверджуєтсья матеріалами справи, та не спростовано відповідачем, митна декларація країни відправлення за спірним товаром сформована у відповідно до норм законодавства Туреччини, а тому містить інший код класифікатора. При цьому, у вказаній митній декларації наявне посилання на інвойс, що ідентифікує таку декларацію із конкретною поставкою.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, вказану декларацію країни відправлення можливо в повній мірі ідентифікувати з конкретною поставкою товару, а тому такі доводи митного органу є помилковими та необґрунтованими.
Позатим, колегія суддів акцентує, що експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а відтак не може підтверджувати заявлену позивачем митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція щодо безпідставності витребування та посилань на інформацію митної декларації країни відправлення, як на підставу коригування митної вартості, викладена Верховним Судом у постановах від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 11.09.2023 у справі № 815/5414/16.
Щодо посилань митниці у спірному рішенні на те, що в копії митної декларації країни відправлення від 17.09.2024 № 24341300EX00762980 зазначена E-Fatura 24243160110886037896554/1 від 16.09.2024, яка до митного оформлення не подавалась.
Як вказав представник позивача у позовній заяві документ TPS E-Fatura 24243160110886037896554/1 від 16.09.2024- це номер електронного документа, що в електронній базі Туреччини формується експортером при митному оформленні.
Аргументів та доказів на спростування вищевказаних тверджень відповідачем не надано.
Отже, вказаний відповідачем документ E-Fatura є електронним документом та сформований на виконання вимог законодавства країни відправника, тобто Туреччини.
Ба більше, як слушно зауважив суд першої інстанції у вказаній декларації країни відправлення наявне посилання на інвойс, тобто основний документ на підставі якого здійснюється поставка товару, за яким в повній мірі можливо ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою.
Відтак, вищевказані аргументи скаржника є необґрунтованими.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.
Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів UА500500/2023/000486/2 від 23.09.2024 відповідачем використано для коригування митної вартості товару митні декларації №UA100100/2024/36692 від 25.06.2024.
Проте, спірне рішення містить лише посилання на таку митну декларацію, однак не містить пояснень про те, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості.
Також відповідачем не зазначено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.
Доводи апеляційної скарги.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі № 420/33493/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик