П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5049/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2025 року (суддя Марин П.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 09.04.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
17.02.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №213050001543 від 17.01.2025 про відмову у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури №24-4 вих-25 від 06.01.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури №24-4 вих-25 від 06.01.2025, починаючи з 10.01.2025 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2025 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
На обґрунтування поданої скарги апелянт наголошує, що він не звертався до суду з позовною заявою до відповідача з вимогою виплачувати йому, як працюючому прокурору-пенсіонеру, пенсію відповідно до Закону №1697-VІІ. Навпаки, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №213050001543 від 17.01.2025 про відмову у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII на підставі довідки Херсонської обласної прокуратури №24-4 вих-25 від 06.01.2025, яка видана для перерахунку пенсії за вислугу років за посадою, з якої вона була призначена у 2016 році, а саме начальника відділу обласної прокуратури, а не прокурора відділу, яку він наразі обіймає в обласній прокуратурі.
Окремо апелянт звернув увагу на те, що для перерахунку його пенсії з підвищенням з 13.12.2019 заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20) у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019, виснував, що на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019, починаючи з 13.12.2019 пенсійні органи зобов'язані здійснювати перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, призначеної працівникам прокуратури на підставі Закону України "Про прокуратуру".
Також апелянт просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на його користь судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.283 КАС України щодо розгляду термінових справ.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 30.09.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про прокуратуру".
10.01.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру", до якої додав зокрема довідку Херсонської обласної прокуратури від 06.01.2025 №24-4вих25 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Вказана довідка видана ОСОБА_1 про те, що відповідно до ст. ст. 81, 86 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-p(11)/2019 та ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 01.01.2022 за відповідною (прирівняною) посадою начальника відділу обласної прокуратури (начальника відділу прокуратури області) становить 88816,00 грн, з яких посадовий оклад - 58560,00 грн, надбавка за вислугу років - 17568,00 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) - 6344,00/6344,00.
Також до заяви було додано довідку Херсонської обласної прокуратури від 05.12.2024 року №07-910вих-24, відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно працює в органах прокуратури Херсонської області на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Херсонської обласної прокуратури. ОСОБА_1 16.04.2024 досяг стажу роботи 30 років 00 місяців 01 день, необхідного для встановлення надбавки за вислугу років, що відповідно до частини 7 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" дає право на отримання щомісячної надбавки за вислугу років у розмірі 45% посадового окладу.
За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення від 17.01.2025 №213050001543 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на підставі заяви від 10.01.2025 №73 ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що заявником не надано документ про місце проживання та надана довідка від 06.01.2025 №24-4 вих-25 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022, не відповідає вимогам чинного законодавства. В перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ГУПФУ ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від06.01.2025 року №24-4вих25, виданої Херсонською обласною прокуратурою про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, та рішення відповідача є правомірним.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції вважав, що у випадку виплати призначених пенсій особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених, серед іншого, Законом №1697-VІІ, обчислення розміру її виплати, повинно здійснюватися у урахуванням вимог Закону №1058-VІ. З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, п. 13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що з 01.10.2017 пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону; після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на наступне.
Так, згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Слід також врахувати, що визначення предмета та підстав спору є правом позивача. Між тим, встановлення обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який повинен забезпечити поновлення саме порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.
Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що поза увагою суду першої інстанції залишився тої факт, що спірне рішення Головного управління про відмову в перерахунку пенсії обґрунтоване наданням неналежно оформленої довідки від 06.01.2025 №24-4 вих-25 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), та не наданням документу про місце проживання. При цьому пенсійним органом право позивача на перерахунок пенсії не встановлювалося, тобто його заява розглянута по суті не була.
У цьому випадку у суду відсутні підстави перевіряти наявність/відсутність права позивача на перерахунок пенсії, оскільки відповідач такої перевірки не зробив, а отже, відсутні спірні правовідносини з цього питання. Відповідно, відсутній і предмет судового дослідження. Отож, судовому дослідженню підлягає перевірка правомірності відмови пенсійного органу у перерахунку пенсії через не надання заявником достатніх документів.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1.
Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
За правилами пунктів 1.8, 1.9 Порядку №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням, продовженням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, припиненням виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу.
Крім того, Постановою Правління Пенсійного фонду України 14 грудня 2015 року №25-1 "Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій" установлено, що Порядок №22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 1 січня 2016 року; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 1 червня 2016 року; у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 1 липня 2016 року; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 1 серпня 2016 року, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Згідно із пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 1 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку №22-1).
Згідно пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Подібні положення містяться у Законі України від 17 лютого 2022 року №2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон №2073-IX). Зокрема, стаття 36 Закону №2073-IX передбачає, що адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.
Згідно частини першої статті 40 цього Закону заява повинна містити:
найменування адміністративного органу, до якого вона подається;
відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника;
зміст вимоги заявника;
дату складення заяви.
Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту заяви.
Відповідно до положень статей 42-43 Закону №2073-IX заява реєструється адміністративним органом в день її надходження.
Відмова в реєстрації заяви не допускається.
Адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.
У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.
У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.
Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.
Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.
У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.
Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.
Таким чином, аналізуючи положення Закону №2073-ІХ колегія суддів доходить висновку, що відмова суб'єкта владних повноважень у перерахунку пенсії через недостатність поданих документів прийнята виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху у разі наявності відповідних підстав, а тому є прямим порушенням цього Закону. Така бездіяльність адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах.
До того ж, прийняте, за результатом такого розгляду звернення суперечить приписам абзацу 1 пункту 4.7 Порядку №22-1 та не відповідає критеріям правомірності, закріпленими у статті 2 КАС України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що спірне рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області про відмову у перерахунку пенсії від 17.01.2025 №213050001543 підлягає скасуванню, як протиправне.
З огляду на суть та характер спірних відносин, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області, що визначений за принципом екстериторіальності, повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії.
Висновки про те, що дії зобов'язального характеру щодо розгляду питання про призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23.
При повторному розгляді звернення позивача Головне управління, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів, у відповідності до пункту 4.2 розділу IV 4.2 Порядку №22-1 вправі повідомити заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів.
Колегія суддів не надає оцінки по суті спору у цій справі, оскільки така оцінка є можливою лише після всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх необхідних документів органом, що призначає пенсію.
Резюмуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути повністю визнано законними і обґрунтованими, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи позивача та не надав правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви та за подачу апеляційної скарги у сумі 2147,20 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №213050001543 від 17.01.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 10.01.2025, з урахуванням висновків апеляційного суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя В.А. Голуб
Суддя Ю.В.Осіпов