П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9283/24
Головуючий І інстанції: Василяка Д.К.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту ухвали - 18.06.2025р.) про виправлення описки в судовому рішенні у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту культури та туризму Одеської міської ради, Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради та третьої особи - Одеської міської ради про визнання протиправними накази, а також нарахування та стягнення премії, середнього заробітку, -
25.03.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту культури та туризму Одеської міської ради, Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради та третьої особи - Одеської міської ради, в якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати накази Департаменту культури та туризму Одеської міської ради «Про преміювання» в частині виплатити грошової премії у розмірі 10% за серпень 2022р. (наказ від 12.08.2022р. № 8/п), за вересень 2022р. (наказ від 20.09.2022р. № 9/п), за жовтень 2022р. (наказ від 20.10.2022р. № 10/п), за листопад 2022р. (наказ від 18.11.2022р. № 11/п);
- зобов'язати нарахувати та стягнути солідарно з Департаменту культури та туризму Одеської міської ради, Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради на його користь неправомірно недонараховану премію щомісячно по 20% премії за 4 місяці та 3 дні (серпень-грудень 2022р.);
- зобов'язати нарахувати та стягнути солідарно з Департаменту культури та туризму Одеської міської ради, Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому при звільненні сум за шість місяців.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2025р. позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано накази Департаменту культури та туризму Одеської міської ради «Про преміювання» в частині виплати ОСОБА_1 грошової премії у розмірі 10% за серпень 2022р. (наказ від 12.08.2022р. №8/п), за вересень 2022р. (наказ від 20.09.2022р. №9/п), за жовтень 2022р. (наказ від 20.10.2022р. №10/п), за листопад 2022р. (наказ від 18.11.2022р. №11/п). Зобов'язано Департамент культури та туризму Одеської міської ради повторно вирішити питання преміювання ОСОБА_1 за період серпень - листопад 2022р. за підсумками роботи у відповідному місяці. Стягнуто з Департаменту культури та туризму Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 85818,60 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року (постановленою в порядку письмового провадження) виправлено описку в судовому рішенні від 30.12.2024р. у справі №420/9283/24, виклавши абз.4 резолютивної частини рішення у наступному вигляді: «Стягнути з Департаменту культури та туризму Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 85818,60 грн.».
Не погоджуючись із зазначеними вище судовими рішенням, Департамент культури та туризму Одеської міської ради 18.09.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом, при їх винесенні, порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим просив їх скасувати, фактично ухваливши нове судове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
07.10.2025р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025р. дану апеляційну скаргу залишено без руху
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для її задоволення.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам цієї справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями ч.2 ст.55 Конституції України регламентовано, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або ж бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Як передбачено у ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання ж судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.ч.2,3 ст.14 КАС України).
За правилами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що під час ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2025р. в резолютивній частині (абз.4) була допущена описка, а саме зазначено: « ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 85818,60 грн.» замість вірного «Стягнути з Департаменту культури та туризму Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 85818,60 грн.».
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги відповідача, колегія суддів враховує наступне.
Як визначено ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Разом із тим, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як передбачено ч.1 ст.253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. У той же час, опискою в розумінні ст.253 КАС України визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті цього судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або ж граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин чи ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, серед іншого, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення та може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, що були допущені у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Такої ж правової позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 26.11.2019р. у справі №800/520/16.
Таким чином, з метою оперативного і дієвого усунення помилок технічного (непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) та очевидних арифметичних помилок у рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) під час засідання адміністративного суду, який прийняв таке рішення, як із його власної ініціативи, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили.
Однак, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд дійсно не має права змінювати зміст рішення, він лише усуває такі неточності, що впливають на можливість реалізації рішення чи його правосудності.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 21.07.2020р. у справі №521/1074/17 та від 20.12.2021р. у справі №П/811/3334/15.
Аналогічна правова позиція щодо неможливості задоволення заяви про виправлення описок, що стосуються формулювання позовних вимог, була викладена Верховним Судом і в постанові від 18.02.2021р. у справі №826/4089/16.
Не вдаючись до аналізу правильності викладених у рішенні суду першої інстанції висновків та підстав для виправлення допущеної описки, колегія суддів звертає увагу, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.06.2025р. (у тому числі в частині, яка стосувалася стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та в якій фактично судом і було допущено описку) було оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Так, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026р. апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Одеської міської ради - задоволено частково. Рішення суду першої інстанції від 10.06.2025р. в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - скасовано та залишено в цій частині позовну заяву ОСОБА_1 - без розгляду. В іншій частині судове рішення від 10.06.2025р. - залишено без змін.
За наведеного правового регулювання слідує, що оскільки судом апеляційної інстанції було скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при його звільненні і прийнято нове судове рішення, яким вказані позовні вимоги залишено без розгляду, то відповідно, і підстав для виправлення описки у відповідній частині - не має.
Як передбачено ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених обставин, оцінивши доводи та вимоги апеляційної скарги Департаменту культури та туризму Одеської міської ради, судова колегія доходить висновку про помилковість застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, що є достатньою підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.249,308,310,315,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Одеської міської ради - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року - скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено: 17.03.2026р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: В.А. Голуб
В.О. Скрипченко