Провадження № 11-п/803/546/26 Справа № 177/3104/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
17 березня 2026 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 щодо вирішення територіальної підсудності кримінального провадження № 12024040000000761 від 07.05.2024 року стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та направлення його до іншого суду, -
До Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 щодо вирішення територіальної підсудності кримінального провадження №12024040000000761 від 07.05.2024 року стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
В обґрунтування даного клопотання захисник посилається на те, що місцем вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , є АДРЕСА_1 , що належить до Глеюватської територіальної громади Криворізького району територіальної юрисдикції, що за чинним територіальним поділом та судовою юрисдикцією відноситься до Криворізького районного суду Дніпропетровської області. Натомість, місце вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_6 - органом досудового розслідування не встановлено, а тому кримінальне провадження повинно здійснюватись судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, що належить до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Дніпра.
Посилаючись на вищевикладене, захисник просив направити матеріали кримінального провадження до Індустріального районного суду міста Дніпра.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку захисника ОСОБА_5 , перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчене досудове розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншогосуду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режиму воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).
Відповідно до вимог частини другої цієї статті, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за клопотанням сторін не пізніше п'яти днів з дня внесення такого клопотання, про що постановлюється вмотивована ухвала.
Аналіз вказаних норм Закону свідчить про визначення законодавцем вичерпного переліку підстав для зміни підсудності.
Загальні положення КК України визначають, що продовжуваний злочин складається із двох або більше вчинених у різний час тотожних злочинних діянь, які об'єднані єдиним злочинним наміром. А при триваючому злочині особа вчиняє один раз певну дію і впродовж тривалого часу перебуває безперервно в злочинному стані. Для цього виду злочинів характерним є неспівпадіння моменту закінчення складу злочину і моменту фактичного завершення протиправних дій. У поняття «час вчинення триваючого злочину» має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого злочину.
Завершення триваючого злочину це день його припинення за волею або всупереч волі винного, в тому числі викриття особи у вчиненні злочину.
Необхідно відрізняти продовжувані злочини від триваючих злочинів за характером вчинюваних дій. Триваючий злочин це неперервний злочин, де особа скоює одну дію (бездіяльність), а продовжуваний злочин, навпаки, перерваний. При вчиненні продовжуваного злочину мають місце два (або більше) тотожних діянь, відокремлених одне від одного проміжком часу. Також між цими злочинами існують відмінності за суб'єктивними ознаками: у триваючому злочині умисел реалізується одночасно із вчиненням дії (бездіяльності), а у продовжуваному злочині вчинені діяння об'єднані єдиним злочинним наміром, який реалізується поетапно протягом певного часу.
У свою чергу місце вчинення злочину це певна територія, де було розпочато і закінчено діяння або настав злочинний результат.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна (вимагання), з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 , діючи як організатор злочину, планувала та доводила розроблений план до відома інших співучасників, організовувала вчинення злочину, здійснювала розподіл функцій між співучасниками, надавала вказівки по вчиненню злочину, визначала час та місце його вчинення.
У викладі фактичних обставин останнього за часом епізоду, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ще двоє невстановлених в ході досудового розслідування осіб чоловічої статі приїхали до території комплексу будівель та споруд, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 де перебував потерпілий ОСОБА_10 та під надуманим приводом неіснуючої заборгованості вимагали у потерпілого сплатити кошти у сумі 50 000 доларів США.
Таким чином, місцем вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є місце де настав злочинний результат, тобтоАДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції Криворізького районного суду Дніпропетровської області.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну підсудності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 34 КПК, колегія суддів, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 про визначення підсудності кримінального провадження № 12024040000000761 від 07.05.2024 року стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді