Ухвала від 28.01.2026 по справі 227/453/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/216/26 Справа № 227/453/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року колегія суддів судової палати Дніпровського апеляційного суду з розгляду кримінальних справ в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управляння нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 (далі - прокурор) на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2024р., яким обвинуваченого

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

визнано невинуватим та виправдано в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України, через недоведеність прокурором в судовому засіданні наявності в його діях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю прокурора (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6

захисників (в режимі ВКЗ) ОСОБА_8 , ОСОБА_9

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним вироком обвинуваченого ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України, через недоведеність прокурором в судовому засіданні наявності в його діях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України.

У задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах ІНФОРМАЦІЯ_2 на суму 14 442100,62грн. відмовлено. Судові витрати відшкодовані за рахунок держави.

Вирок суду першої інстанції оскаржено прокурором, який в апеляційній скарзі:

-вважає, що вирок суду першої інстанції є необгрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки враховуючи зміст обвинувального акту та висновки суду першої інстанції з підстав виправдання обвинуваченого, викладені в оскаржуваному вироку, суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку зазначив всі доводи сторони захисту, прийняв їх до уваги та відкинув всі докази сторони обвинувачення без зазначення належних мотивів; також суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку не дотримався вимог ст.ст.22,23,26,94,95, 327,370,374 КПК України та не створив всі необхідні умови для реалізації стороною обвинувачення її процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків;

-зазначає, що вина обвинуваченого доведена, такими доказами: 1) аналітичним дослідженням від 08.11.2017р. №6/21-04-01/35505210 (далі-аналітичне дослідження від 08.11.2017р.), що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у перiод лютого-червня 2016р. занижено податок на додану вартість; 2) актом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.05.2018р. №47/28-10-46-14-37014600 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р.» (далі - акт перевірки від 15.05.2018р.), що «ДТЕК Добропіллявугілля» пiд час фiнансово-господарських операцiй з ПП « ОСОБА_11 » у перiод квiтня-травня 2016р. занижено податок на додану вартість у сумі 14,4 млн грн ПДВ (винесено ППР вiд 01.06.2018 №000454514614, яке не скасовано); 3) рішенням ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.01.2020р., яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018р., виданих на підставі акту перевірки від 15.05.2018р.; 4) постановою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.08.2020р., яким вказане вище рішення суду першої інстанції залишено без змін; 5) постановою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.02.2023р. (справа №0540/7689/18-а), яким касаційну скаргу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » залишено без задоволення, та вказані вище рішення судів першої та апеляційних судів залишені без змін, оскільки обставини, які містяться в зазначених судових рішеннях, а саме те, що документи підписані невідомими особами, не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку фінансових показників господарських операцій ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПП « ОСОБА_10 » за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставки олії позивачу;

-зазначає, що суд першої інстанції в порушення ст.ст.411,413 КПК України проігнорував положення податкового законодавства та правові висновки Верховного Суду з цих питань, при цьому допустив неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, та ухвалив вирок, який не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, не взяв до уваги та відкинув письмові докази прокурора, а також постанову ВС від 20.02.2023р., які могли істотно вплинути на висновки суду, та не зазначив, чому взяв до уваги лише показання обвинуваченого та доводи сторони захисту, при цьому повністю прогнорував показання свідка ОСОБА_12 , яку не надав можливості допитати в судовому засіданні;

-зазначає, що вина обвинуваченого також доведена іншими доказами: 1)ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.06.2019р. №202/2923/19 (далі -ухвала суду від 26.06.2019р.) про звільнення від кримінальної відповідальності директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 за ч.1ст.205-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповіальності; 2) висновком судово-почеркознавчої експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р. №104-10473/21-32/18735-2132 (далі- висновок СПЕ від 23.06.2021р.), що первинні фінансово-господарські документи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по взаємовідносинам з ПП « ОСОБА_10 » підписані не директором ОСОБА_13 , а іншою особою; 3) платіжними дорученнями ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про перерахування на суму 64млн.грн., у т.ч. ПДВ (10,7млн ПДВ) на адресу ПП « ОСОБА_10 »; 4) висновком додаткової комісійної судової економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022 №18215/18216/22-72/21448-21455/22-72/21456-21460/22-71 (далі - додаткова комісійна ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р.), якою підтверджені збитки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по відносинам з ПП « ОСОБА_10 » на суму 14,4млн.грн. ПДВ; 5) матеріалами договору поставки від 01.02.2016 №1939-ДУ (далі -договір поставки від 01.02.2016р.), відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як покупець в особі повіреного ОСОБА_14 , та ПП « ОСОБА_10 », як постачальник, уклали договір про начебто придбання покупцем оліїї соняшникової у постачальника; 6) деклараціями ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПДВ за квітень - травень 2016р.; 7) дослідженими в судовому засіданні видатковими накладними за квітень-травень 2016р., 8) актами прийому-передач за квітень-травень 2016р., 9) деклараціями з ПДВ ПП « ОСОБА_10 » за квітень - травень 2016р.; 9) показаннями свідка ОСОБА_15 в суді, що вона працювала головним бухгалтером ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 2012р., та їй відомо про взаємовідносини ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 », первинні документи на продукцію були, облік здійснювався згідно чинного законодавства, хто був виробником продукції та яка саме продукція постачалася, їй невідомо, оскільки основним видом господарської діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є добування кам'яного вугілля, вона працювала під керівництвом генерального директора ОСОБА_7 . З якої адреси здійснювалась поставка товарів, вона не пам'ятає, оплата здійснювалась з рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за фактом поставки товарів; 10) показаннями розпорядника майна та ліквідатора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_16 в суді, що він керував процедурою банкрутства та був розпорядником майна та ліквідатором ПП « ОСОБА_10 » згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 , та під час здійснення ним процедури ліквідації йому не передано жодних первинних документів та архівів, печаток та майна підприємства, продаж майна не здійснювався, працівників на підприємстві не було, тому він нікого не звільняв; вказані вище показання ОСОБА_15 та ОСОБА_16 додатково підтверджують факт створення ПП « ОСОБА_10 » без мети здійснення реальної підприємницької діяльності;

-вважає, що висновок додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р. зроблений на підставі аналізу всіх первинних документів господарської діяльності та взаємовідносин ПП « ОСОБА_10 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за квітень-травень 2016р., акту перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » упродовж квітня-травня 2016р. ПДВ на суму 14442100,62грн., висновку СПЕ від 23.06.2021р., показаннь експертів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 в судовому засіданні, які підтвердили висновок додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р., оскільки він наданий з урахуванням матеріалів кримінального провадження, в тому числі ухвали суду від 26.06.2019р., тому у суда першої інстанції були всі підстави не брати до уваги висновки судово-економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_11 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_12 ) за клопотанням захисника ОСОБА_9 , яким в свою чергу документально та формально не підтверджуються висновки акту перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 14442100,62грн. з дослідженням: 1)декларацій з ПДВ ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за квітень - травень 2016р.; 2)копій актів приймання-передачі сільськогосподарської продукції та копій оборотно-сальдових відомостей за квітень - травень 2016р. по субрахунках 281 «Товари на складі» та 283 «Товари на комісії»; 3)копії договору поставки від 01.02.2016р. з додатками до нього; 4)копії договору комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №1944-ДУ від 01.02.2016р. з додатками до нього; 5) рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 21.12.2018р. у справі про банкрутство ПП « ОСОБА_10 »; 6)ухвали суду від 26.06.2019р.; 7)копії довідки «Про результати зустрічної звірки ПП « ОСОБА_10 » щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за період: лютий 2016-квітень 2016р.», проте не досліджувався висновок СПЕ від 23.06.2021р., що вплинуло на висновки суду першої інстанції.

-зазначає, що судом безпідставно відмовлено в клопотанні сторони захисту про допит експерта ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_20 ;

-вказує, що в матеріалах справи наявні два протилежні висновки експертів, які зроблені на підставі різних матеріалів кримінального провадження, наданих на дослідження, у зв'язку з чим прокурором заявлено клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи, проведення якої доручити ІНФОРМАЦІЯ_13 з найвищим кваліфікаційним классом для вирішення питання: Чи підтверджуються нормативно та документально висновки акту перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 14442100,62грн., із урахуванням наявних у кримінальному провадженні висновків ІНФОРМАЦІЯ_9 , численних СЕЕ та судових рішень, проте суд першої інстанції відмовив у його задоволенні без врахування доказів сторони обвинувачення та зайняв однобічну позицію в частині врахування виключно доказів сторони захисту;

-вважає, що суд першої інстанції в порушення усталеної практики ЄСПЛ, ст.22 КПК України умисно позбавив сторону обвинувачення можливості допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_21 в судовому засіданні без врахування того, що свідок ОСОБА_13 є ключовим свідком, показання якої враховувались при проведенні судових експертиз, які в свою чергу разом з показаннями ОСОБА_13 покладені в основу обвинувачення; так три експерта ІНФОРМАЦІЯ_11 підтвердили в судовому засіданні, що висновки додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_14 від 11.08.2022р. базуються на умові, що свідок ОСОБА_13 займала посаду директора ІНФОРМАЦІЯ_15 » формально за винагороду, та не здійснювала господарську діяльність від імені підриємства, не підписувала правочини та інші первинні документи, які були предметом експертизи, та що показання свідка ОСОБА_21 також підтверджують фіктивну діяльність ПП « ОСОБА_10 »; проте судом першої інстанції двічі відмовлено прокурору у задоволенні клопотання про привід вказаних двох свідків до судового засідання на тій підставі, що прокурор зобов'язаний забезпечити явку свідків самостійно; та після допиту трьох свідків сторони обвинувачення та неявки до суду свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_21 , не дивлячись на клопотання прокурора про надання часу для забезпечення явки цих свідків до суду, судом першої інстанції одноособово прийнято рішення про завершення стадії допиту свідків, зміни порядку дослідження доказів та переходу до допиту обвинуваченого, крім того суд першої інстанції в подальшому призначав судові засідання щоденно, без урахування думки сторони обвинувачення, окремі судові засідання не відбулись з підстав зайнятості головуючої судді, чим були обмежені права сторони обвинувачення, грубо порушений принцип змагальності сторін, та викликало сумнів у неупередженності суду першої інстанції, при цьому відвід головучої судді відхилений;

-вважає, що суд першої інстанції в порушення ст.94 КПК України обмежився перерахуванням досліджених доказів без їх конкретизації, дослідження та аналізу, надавши їм суперечливу оцінку, не прийняв до уваги судові рішення, із зазначенням, що дані судові рішення адміністративної юрисдикції не мають преюдиціального значення в даному кримінальному провадженні, а саме не надано та не зазначено, з яких мотивів ним відкинуті докази сторони обвинувачення та остаточні висновки ВС про проведення безтоварних операцій, що документи, підписані невідомими особами, не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку фінансових показників господарських операцій ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПП « ОСОБА_10 », крім цього самі по собі податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому передачі товарно-матеріальних цінностей, які виписані щодо операцій з постачання олії, не підтверджують право позивача на формування податкового кредиту та витрат;

-прохає вирок ІНФОРМАЦІЯ_16 від 12.06.2024р. скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушеннь передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.27 ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу у розмірі двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотириста двадцять п'ять тисяч гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на три роки з конфіскацією майна;

-за ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу у розмірі двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотири тисячі двісті п'ятдесят грн.

На підставі ч.1ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотириста двадцять п'ять тисяч гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки з конфіскацією майна;

-прохає цивільний позов прокурора задовольнити та стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 суму збитків, завданих умисним ухиленням від сплати податку на додану вартість за період з квітня 2016-травень 2016р. у розмірі 14442100,62 грн. (чотирнадцять мільйонів чотириста сорок дві тисячі сто грн. шістдесят дві коп.);

-прохає стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати: 1)18 840,00грн. за проведення ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02.08.2019; 2) 7 550,80 грн. за проведення додаткової СЕЕ експерта ІНФОРМАЦІЯ_17 від 03.02.2022; 3)15 444,90грн. за проведення ІНФОРМАЦІЯ_9 23.06.2021; 4) 33 978,60грн. за проведення додаткової комісійної СЕЕ від 11.08.2022р.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, прохав скасувати вирок суду першої інстанції, ухвалити новий вирок, позиції обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, прохали вирок залишити без змін, допитавши обвинуваченого, експертів, свідків, безпосередньо дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції обвинуваченого визнано невинуватим та виправдано через недоведеність прокурором у судовому засіданні пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення у тому, що він будучи наказом від 01.01.2013 № 01-к призначеним на посаду генерального директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке зареєстроване 05.01.2013 ІНФОРМАЦІЯ_18 за № 12601020000000703 та перебувало на податковому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_19 , виконуючи організаційно-розпорядчі функції керівника TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та являючись службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Так, на ОСОБА_7 , як на службову особу, відповідно до ч. 3, 6 ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 966-XIV (у ред. від 30.09.2015) (далі - ЗУ від 16.07.1999р.) покладено обов'язок створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, а також відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій у первинних документах. При цьому, відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України (у ред. від 01.02.2016), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », будучи службовою особою цього товариства, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами підприємства та законодавчими актами України, виконував організаційно-розпорядчі функції, пов'язані з нарахуванням і своєчасною сплатою податків товариством та з подачею до контролюючих органів достовірних документів податкової звітності від імені TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Однак ОСОБА_7 у невстановлені досудовим розслідуванням дати та часу, однак не пізніше 24.12.2015 при невстановлених слідством обставинах, вступив у злочинну змову із невстановленими особами, з якими спільно розробив план та детальну схему вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків, та, діючи із такими особами за попередньою змовою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у період з грудня 2015р. по червень 2016р. вчинив умисне ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, шляхом документального оформлення господарських відносин з підприємством із ознаками фіктивності ПП « ОСОБА_10 », без реального здійснення господарських операцій, що не викликали змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі очолюваного ним TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 24.12.2015 ОСОБА_7 , з метою прикриття своєї незаконної діяльності, як генеральний директор TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » уповноважив довіреністю від 24.12.2015 № ББУ/ДУ220/15 (далі -довіренність від 24.12.2015р.) ОСОБА_14 бути представником TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » із правом підписання правочинів із третіми особами. В подальшому у лютому 2016р. за невстановлених слідством обставин між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ІНФОРМАЦІЯ_15 » укладено договір поставки від 01.02.2016 № 1939-ДУ(далі договір від 01.02.2016р.), відповідно до якого TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » як покупець, в особі повіреного ОСОБА_14 та ПП « ОСОБА_10 », як постачальник, уклали договір про начебто придбання TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олії соняшникової у ПП « ОСОБА_10 ».

В подальшому, ОСОБА_7 , на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне ухилення від сплати податків, у період з 25.04.2016 по 31.05.2016 забезпечив підписання ОСОБА_14 , який діяв на підставі довіренності від 24.12.2015р., виданої ОСОБА_7 , як генеральним директором TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за невстановлених слідством обставин наступних документів: специфікації № 5 від 25.04.2016, специфікації № 6 від 11.05.2016 до договору поставки № 1939-ДУ від 01.02.2016, специфікації № 7 від 26.05.2016 до договору поставки № 1939-ДУ від 01.02.2016, видаткової накладної № 25 від 29.04.2016, видаткової накладної № 26 від 30.04.2016, акту прийому-передачі № 20 від 29.04.2016, акту прийому-передачі № 21 від 30.04.2016, видаткової накладної № 27 від 20.05.2016, видаткової накладної № 28 від 20.05.2016, видаткової накладної № 29 від 20.05.2016, видаткової накладної № 30 від 21.05.2016, видаткової накладної № 31 від 21.05.2016, видаткової накладної № 32 від 21.05.2016, видаткової накладної № 33 від 23.05.2016, видаткової накладної № 34 від 23.05.2016, видаткової накладної № 35 від 23.05.2016, видаткової накладної № 36 від 23.05.2016, видаткової накладної № 37 від 24.05.2016, видаткової накладної № 38 від 24.05.2016, видаткової накладної № 39 від 24.05.2016, видаткової накладної № 40 від 25.05.2016, видаткової накладної № 41 від 25.05.2016, видаткової накладної № 42 від 26.05.2016, видаткової накладної № 43 від 26.05.2016, видаткової накладної № 44 від 27.05.2016, видаткової накладної № 45 від 27.05.2016, видаткової накладної № 46 від 28.05.2016, видаткової накладної № 47 від 28.05.2016, видаткової накладної № 48 від 28.05.2016, видаткової накладної № 49 від 30.05.2016, видаткової накладної № 50 від 30.05.2016, видаткової накладної № 51 від 31.05.2016, акту прийому-передачі № 22 від 20.05.2016, акту прийому-передачі № 23 від 20.05.2016, акту прийому-передачі № 24 від 20.05.2016, акту прийому-передачі № 25 від 21.05.2016, акту прийому-передачі № 26 від 21.05.2016, акту прийому передачі № 27 від 21.05.2016, акту прийому-передачі № 28 від 23.05.2016, акту прийому-передачі № 29 від 23.05.2016, акту прийому-передачі № 30 від 23.05.2016, акту прийому-передачі № 31 від 23.05.2016, акту прийому-передачі № 32 від 24.05.2016, акту прийому-передачі № 33 від 24.05.2016, акту прийому - передачі № 34 від 24.05.2016, акту прийому-передачі № 35 від 25.05.2016, акту прийому-передачі № 36 від 25.05.2016, акту прийому-передачі № 37 від 26.05.2016, акту прийому-передачі № 38 від 26.05.2016, акту прийому-передачі № 39 від 27.05.2016, акту прийому-передачі № 40 від 27.05.2016, акту прийому- передачі № 41/1 від 28.05.2016, акту прийому-передачі № 41/2 від 28.05.2016, акту прийому-передачі № 41/3 від 28.05.2016, акту прийому-передачі № 49 від 30.05.2016, акту прийому-передачі № 50 від 30.05.2016, акту прийому-передачі № 51 від 31.05.2016, за умовами яких ПП « ОСОБА_10 » нібито зобов'язувалось поставити на адресу TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олію соняшникову.

В той же час, ці господарські операції не викликали реальних змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », оскільки фактично олію соняшникову придбано не у ПП « ОСОБА_10 », а отримано за невстановлених обставин від невстановлених слідством осіб, без відображення цих операцій у податковій звітності, що суб'єктивно усвідомлював ОСОБА_7 , видаючи довіреність від 24.12.2015 на ім'я ОСОБА_14 , та в момент підписання ним згаданих документів, вчинивши ці дії задля виключно документального оформлення купівлі олії соняшникової, з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ та, як наслідок отримання податкової вигоди у вигляді завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому встановлено, що вказані договори, специфікації до них та складені до них акти прийому-передачі і видаткові накладні не можуть вважатися первинними, в силу ЗУ від 16.07.1999 р. зі змінами і доповненнями, як наслідок не можуть бути внесені до податкового обліку товариства.

Поряд з цим, у період квітень-травень 2016р. невстановленими особами від імені ПП « ОСОБА_10 » за невстановлених обставин виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні з постачання на адресу TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за договором від 01.02.2016 олії соняшникової на загальну суму 86 652 603,72 грн.) у т.ч. ПДВ - 14 442 100,62 грн., на яку Покупець за договором має право сформувати податковий кредит за відповідні звітні періоди, що повністю узгоджувалось з умислом ОСОБА_7 .

ОСОБА_7 , як директор TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, усвідомлюючи, що господарські операції з ПП « ОСОБА_10 », яке не здійснювало поставку продукції, та є фіктивним, оформлені лише документально, укладені з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ, з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації податку на додану вартість, не пізніше 19.05.2016 та 17.06.2016, у невстановлений час та за невстановлених обставин, організував внесення завідомо неправдивих відомостей до податкового обліку TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » щодо нібито придбання очолюваного ним TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олії соняшникової від фіктивного ПП « ОСОБА_10 ».

Надалі, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що господарські операції між товариствами фактично не відбувалися, на виконання спільного злочинного умислу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, використовуючи свій електронний цифровий підпис, 19.05.2016 та 17.06.2016, подав в електронному вигляді до ІНФОРМАЦІЯ_20 до податкових декларацій з податку на додану вартість TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за звітні періоди - квітень - травень 2016р., в якому у Розділі II «Податковий кредит» умисно відобразив суму податкового кредиту ПП « ОСОБА_10 » у розмірі 14 442 100,62 грн. ПДВ на підставі виписаних та зареєстрованих в ЄРПН Постачальником - ПП « ОСОБА_10 » податкових накладних.

Таким чином, директор TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_7 , за попередньою змовою з невстановленою групою осіб, на підставі первинних документів, які містили завідомо неправдиві відомості щодо отриманих товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), фактично отримавши ТМЦ за невстановлених обставин від невстановлених слідством осіб без відображення цих операцій у податковій звітності, у період з 29.04.2016 по 17.06.2016, діючи в порушення вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), ст. 1, 3, 9, 11, 12 ЗУвід 16.07.1999, п. 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_21 від 24.05.1995 № 88 зі змінами та доповненнями; розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_21 , умисно та безпідставно завищив розмір податкового кредиту з податку на додану вартість від господарських операцій з ПП « ОСОБА_10 »» за договором від 01.02.2016, що призвело до ненадходження до Державного бюджету України податків у сумі 14 442 100, 62 грн., яка в сім тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_7 визнаний невинуватим та виправданий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді генерального директора TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », будучи службовою особою цього товариства, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми актами підприємства та законодавчими актами України, виконував організаційно-розпорядчі функції, пов'язані з нарахуванням та своєчасною сплатою податків товариством та з подачею до контролюючих органів достовірних документів податкової звітності від імені TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та часу, але не пізніше 24.12.2015р. у генерального директора TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_7 виник злочинний умисел на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, що охоплювалось спільним злочинним умислом. Так, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, у період з 29.04.2016 по 31.05.2016, достеменно усвідомлюючи про отримання ТМЦ у вигляді олії соняшникової не від ПП « ОСОБА_10 », та бажаючи у подальшому створити документальну видимість купівлі олії соняшникової, для досягнення спільної із невстановленими особами злочинної мети, документально здійснив оформлення господарських відносин з фіктивним ПП « ОСОБА_10 »» без реального здійснення задекларованих господарських операцій, які не викликали змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При цьому встановлено, що вказані договори, специфікації до них та складені до них товарно-транспортні і видаткові накладні не можуть вважатися первинними в силу ЗУ від 16.07.1999 р., та як наслідок не можуть бути внесені до податкового обліку товариства.

Поряд з цим, у період квітня-травеня 2016р. невстановленими особами від імені ПП « ОСОБА_10 » за невстановлених обставин виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з постачання на адресу TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за вказаним договором від 01.02.2016 олії соняшникової на загальну суму 86 652 603,72 грн., у т.ч. ПДВ - 14 442 100,62 грн., на яку Покупець за договором - TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » має право сформувати податковий кредит за відповідні звітні періоди, що повністю узгоджувалось з умислом ОСОБА_7 .

Надалі, з метою доведення свого злочинного плану до кінця, ОСОБА_7 , являючись службовою особою, у зв'язку з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, переслідуючи корисливі мотиви, з метою ухилення від сплати податків, достовірно знаючи, що ПП « ОСОБА_10 » не постачали TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олію соняшникову, а також будучи усвідомленим про фактичні суми податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ у відповідних періодах, організував внесення в документи податкової звітності TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » завідомо неправдивих відомостей на підставі вище підписаних документів.

Так, ОСОБА_7 на виконання спільного злочинного умислу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, будучи обізнаним, що господарські операції між товариствами фактично не відбувалися, організував внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме: до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016р. від 19.05.2016, Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за квітень 2016р. від 19.05.2016, податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016р. від 17.06.2016, Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за травень 2016р., від 17.06.2016р., в яких умисно внесено завідомо неправдиві відомості про суми податкового кредиту TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у розмірі 14 442 100,62 грн. ПДВ на підставі виписаних та зареєстрованих в ЄРПН Постачальником ПП « ОСОБА_10 » податкових накладних.

У подальшому вказані офіційні документи ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, подав в електронному вигляді до ІНФОРМАЦІЯ_20 19.05.2016 та 17.06.2016, використовуючи свій електронний цифровий підпис, чим спричинив ненадходження податкових платежів у сумі 14 442 100,62 грн. до Державного бюджету України.

В той же час, ОСОБА_7 на момент подання цих документів до ІНФОРМАЦІЯ_20 суб'єктивно усвідомлював, що господарські операції між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 » згідно договору від 01.02.2016, що слугували підставою для внесення відповідних відомостей до податкової звітності та ЄРПН, не викликали реальних змін майнового стану платника податків - TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », оскільки ПП « ОСОБА_10 » олію соняшникову на адресу TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не постачало, а також усвідомлював, що договори, специфікації та складені до них акти прийому-передачі і видаткові накладні не можуть вважатися первинними і не можуть бути підставою для формування податкового обліку товариства, і, таким чином, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, організував внесення завідомо неправдивих відомостей до вказаних офіційних документів.

З огляду на викладене, ОСОБА_7 , будучи службовою особою генеральним директором TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », реалізувавши свій злочинний умисел, у період з 19.05.2016 по 17.06.2016 організував внесення до офіційних документів, а саме: до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016р. від 19.05.2016, Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за квітень 2016р. від 19.05.2016, податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016р. від 17.06.2016, додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за травень 2016р. від 17.06.2016 завідомо неправдивих відомостей та видав такі документи шляхом їх подачі до ІНФОРМАЦІЯ_20 .

Таким чином, ОСОБА_7 визнаний невитуватим та виправданий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, а саме у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції в обгрунтування встановлених ним вище обставин послався на докази, які безпосередньо дослідив в судовому засіданні.

Допитаний судом першої інстанції ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованих правопорушень не визнав та показав, що в період з 01.01.2013р. до жовтня 2022р. працював на посаді генерального директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », основною діяльністю якого є видобуток вугілля. Він разом із головним бухгалтером, заступниками періодично проводив аналіз роботи підприємства, та з врахуванням того, що останнім часом фінансовий стан підприємства був не з найкращих, видобуток вугілля та його реалізація не покривали всіх витрат товариства, було ухвалено рішення про розробку інших напрямків діяльності цього підприємства з визначенням відповідальних осіб з працівників товариства, які відповідали за певний напрямок діяльності. Зазначені особи діяли на підставі довіреностей, які ним затверджувалися масово, так було близько 200 довіренностей. Саме ОСОБА_14 займався договорною роботою щодо поставок продукції, в тому числі щодо договорів з ПП « ОСОБА_10 », та який укладав договори, додаткові договори, акти приймання-передачі поставленої продукції, інші первинні документи, які потім передавав до бухгалтерії. Він особисто безпосередньо не спілкувався з ОСОБА_14 щодо укладання тих чи інших договорів, ніяких вказівок йому не давав, механізми купівлі сільськогосподарської продукції, з її подальшою реалізацією йому не відомі, укладання конкретних договорів з ним не погоджувалося. Виручка від реалізації цієї продукції надходила на рахунки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та спрямовувалася на потреби підприємства. З посадовими особами ПП « ОСОБА_10 » він ніколи не спілкувався, їх особи йому невідомі. Взагалі про існування ПП « ОСОБА_10 » йому стало відомо лише після проведення перевірки податковою службою в 2019р., до нього особисто не надходила інформація щодо фіктивності ПП « ОСОБА_10 ». Також обвинувачений показав, що ТОВ дійсно подавало звітність згідно вимог закону, яка готувалася на підставі первинних документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 », з яким ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » уклало відповідний договір. Саме це ТОВ перевіряло надані документи щодо відповідності їх закону, після чого складало звітність в електронній формі та надсилало її до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », і після того звітність перевірялась головним бухгалтером товариства ОСОБА_15 та підписувалась нею, і вже потім він особисто підписував складену звітність, яка направлялася до податкових органів. Він не надавав нікому ніколи жодних вказівок щодо надання недостовірних відомостей. Обвинувачений прохав суд ухвалити виправдовувальний вирок та визнати його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні.

Допитана в суді першої інстанції свідок ОСОБА_15 показала, що в 2016р. вона працювала головним бухгалтером ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », генеральним директором якого був ОСОБА_7 . Право першого підпису та другого підпису первинних документів належало ОСОБА_7 та їй, як головному бухгалтеру, відповідно. Також від імені товариства могли підписати документи інші особи, на ім'я яких ТОВ видало довіреності. Податкова звітність подавалася за двома підписами: керівника товариства ОСОБА_7 та її, як головного бухгалтера. Одночасно із цим вона також працювала в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 ». Між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » було укладено договір на складання фінансової, бухгалтерської звітності. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » складало звітність відповідно до договору, за достовірність якої договором була передбачена відповідальність. Її особисто було відомо про наявність договорних відносин між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 з ПП « ОСОБА_10 », оскільки надавалися первинні документи з цим контрагентом щодо закупки сільськогосподарської продукції- соняшникової олії. Поставка цієї продукції проводилася на склади в портах Маріуполь, Південний зі складу контрагента, а потім укладались договори комісії щодо продажу продукції за кордон. Виробник продукції, яка поставлялася ПП « ОСОБА_10 », їй невідомий. Їй відомо про наявність договорних відносин з ПП « ОСОБА_22 », який є комісіонером і здійснював послуги з реалізації продукції, які товариство закуповувало у різних контрагентів. В грошовому еквіваленті сума поставки продукції була на 800 мільйонів. Вона не знайома безпосередньо з посадовими особами ПП « ОСОБА_10 », з ними ніколи не спілкувалася, документи передавалися через відповідальну особу, кого саме на цей час, вона не пам'ятає. Вона безпосередньо не підписувала господарських договорів, первинні документи не складала, вони були підписані ОСОБА_14 , який діяв на підставі довіреності. Керівником товариства видавалася довіреність на відповідальну особу, це була розповсюджена практика, оскільки існувало багато напрямків діяльності товариства, видавалося багато довіреностей на працівників товариства. Всі первинні документи передавалися до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 », яке перевіряло документи на відповідність закону, і якщо не було зауважень, проводилася оплата. Всі розрахунки з ПП « ОСОБА_10 » проводилися через банк. Особисто їй ніхто не повідомляв про невірність в оформленні документів. Вона не отримувала від ОСОБА_7 будь-яких вказівок щодо цих операцій, та до неї не надходило інформації від правоохоронних органів про сумнівність або фіктивність контрагента ПП « ОСОБА_10 ». Обвинувачений не був задіяний ніяким чином в оформленні цих первинних документів, складанні податкової звітності, йому лише надавалася вже складена ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » звітність в електронному вигляді, яку вона особисто перевіряла та підписувала, після чого її підписував ОСОБА_7 . Крім того здійснювався контроль контроль з боку податкової інспекції, яка перевіряла звітність перед тим як включити податкові накладні до ЄРПН, та в 2018р. податковою службою проводилися перевірки цих договорів з відсутністю будь-яких зауважень, в 2019р. при повторній перевірці був складений акт про порушення за квітень-червень 2016р. Цей акт перевірки товариство підписало з незгодою та оскаржило його до суду. Її особисто не притягували до кримінальної відповідальності щодо її роботи на посаді головного бухгалтера товариства в інкримінований ОСОБА_7 період.

Допитаний судом першої інстанції в присутності його адвоката ОСОБА_23 свідок ОСОБА_14 показав, що він дійсно на підставі довіреності від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладав договори щодо поставки сільськогосподарської продукції (олії соняшникової) з різними контрагентами. Його повноваження зводилися до того, що він відображав це в обліковій комп'ютерній програмі, і після чого інші структурні підрозділи товариства надавали зауваження, та коли все було погоджено, він підписував документи. Підприємства контрагентів, з якими укладались договори, ним не перевірялися щодо фіктивності, оскільки це не входило до кола його обов'язків. До ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » надавалися всі первинні документи, в тому числі договори, специфікації, додаткові угоди, акти приймання-передачі, та щодо походження товарів -сертифікати виробника щодо товару. ПП « ОСОБА_10 » також знаходилось в договорних відносинах з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Товар дійсно поставлявся, ним особисто підписувалися акти приймання-передачі, після чого здійснювався експорт цієї продукції, що підтверджується митними деклараціями. З посадовими особами контрагентів він особисто спілкувався лише в межах договірних відносин, їх особистих даних у нього немає. Йому нічого невідомо про фіктивність господарських операцій та діяльності контрагентів. ОСОБА_7 ніяких вказівок щодо укладання тих чи інших договорів йому не давав, він особисто взагалі не спілкувався з ОСОБА_7 з приводу укладання цих договорів. Всі операції з поставки продукції були реальними, і він це підтверджував своїми підписами в актах приймання-передачі. Йому нічого невідомо про засудження директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 , та його особисто не притягували до кримінальної відповідальності за проведені господарські операції в інкримінований ОСОБА_7 період. Йому взагалі невідомо про ухилення від сплати податків під час його роботи в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », всі операції були проведені відповідно до вимог закону.

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_16 показав, що починаючи з 2011р. він працює арбітражним керуючим, і в 2018р. за заявою ІНФОРМАЦІЯ_23 через податкові борги було відкрито провадження про банкрутство ПП « ОСОБА_10 » і його було призначено арбітражним керуючим по цій справі. Він доповідав слідчому, що будь-яких документів щодо господарської діяльності ПП « ОСОБА_10 » він не підписував, про господарську діяльность цього підприємства йому нічого невідомо, з керівництвом цього підприємства він не спілкувався. Проводилися збори кредиторів, але керівництво підприємства на них не з'являлося, причини їх неявки невідомі. Печатки, штампи, документація цього підприємства йому не передавалася, реалізації майна підприємства не було, оскільки не було чого реалізовувати.

Судом першої інстанції також безпосередньо досліджені докази сторони обвинувачення, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а також докази сторони захисту, а саме два висновки СЕЕ від 07.10.2022р та 29.11.2022р., проведених за клопотанням сторони захисту в порядку ст.242,243 КПК Украї'ни, та в тому числі:

-копія рапорту від 06.12.2018 (а.с.18 т.1),

-копія витягу з ЄРДР по КП № 42018000000002928 від 22.11.2018 (а.с.19 т.1),

-копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 07.12.2018 (а.с.20-21 т.1),

-копія постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 22.11.2018 (а.с.22-23 т.1),

-копія опису матеріалів виділених з кримінального провадження № 42017000000004250 (а.с.24-25 т.1),

-протокол отримання зразків ОСОБА_13 для експертизи (а.с.26-37 т.1),

-копі постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань № 42017000000004260 та №42018000000002928 від 12.12.2018р. (а.с. 41-42 т.1),

-постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування та визначення підслідності від 30.04.2020 (а.с.43-44 т.1),

-витяг з ЄРДР КП № 32019100110000013 від 04.02.2019 (а.с.45 т.1),

-дослідження від 08.11.2017 № 6/21 -04-01/35595210 (а.с.1-17 т.1),

-клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів від 20.08.2019 (а.с.47-51 т.1),

-ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_24 від 09.09.2019 справа № 761/33144/19 (а.с.52-53 т.1),

-постанова про визначення підслідності від 24.03.2021 (а.с.61-62 т.1),

-постанова про визначення підслідності кримінальних правопорушень від 03.12.2021 (а.с.80-84 т.1),

-службова записка від 22.09.2020 №44090/28-10-50-12-10 з додатками (а.с.1-85 т.2),

-ухвала ІНФОРМАЦІЯ_25 від 26.06.2019 справа № 202/2923/19 (а.с.88-89 т.2),

-постанова про визнання та приєднання до матеріалів речових доказів від 29.08.2022 (а.с.100-111 т.2),

-ухвала ІНФОРМАЦІЯ_24 від 08.09.2022 справа № 761/17899/22 (а.с.123-125 т.2),

-копія паспорту ОСОБА_13 (а.с.86 т.3),

-фінансово-господарські документи вилучені на виконання ухвали від 15.01.2019 по справі № 757/63121/18-к відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 13.02.2019 з матеріалів кримінального провадження №32016041640000036 (т.5, т.6),

-постанова про призначення судово-економічної експертизи від 18.04.2019 фінансово-господарські документи вилучені на виконання ухвали від 15.01.2019 по справі № 757/63121/18-к відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 13.02.2019 з матеріалів кримінального провадження №32016041640000036 (а.с.1-4 т.8),

-висновок експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи від 02.08.2019 (а.с.8-24 т.8),

-висновок додаткової СЕЕ експерта ІНФОРМАЦІЯ_26 від 03.02.2022 № 21/7 (а.с.31-88 т.8),

-постанова про призначення судово-почеркознавчої експертизи від 04.03.2021, лист від 29.03.2021 № 440/9 з додатками (а.с 90-94 т.8),

-висновок експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 23.06.2021 (а.с.119-197 т.8),

-постанова про призначення додаткової судової економічної експертизи від 05.07.2022 (а.с.199-201 т.8),

-висновок експертів за результатами проведення додаткової комісійної судової економічної експертизи від 11.08.2022 (а.с.206-217 т.8),

-витяг з ЄРДР по КП№ 72022000120000013 від 19.08.2022 (а.с.3 т.9),

-постанова про здійснення досудового розслідування групою детективів від 19.08.2022 (а.с.10-11 т.9),

-постанова про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 19.08.2022 (а.с.10-11 т.9),

-повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 19.08.2022 (а.с.12-72 т.9),

-постанова про виділення матеріалів кримінального провадження з реєстром (а.с.179-180 т.9),

-витяг з ЄРДР № 72022000120000013(а.с.188-189 т.9),

-висновок експерта ОСОБА_24 від 07.10.2022р. (а.с.223-233 т.2 судове слідство),

-висновок судово-економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_11 у кримінальному провадженні №42017000000004260 від 29.11.2022 року № 1808,2128/22-23, проведеної за клопотанням адвоката ОСОБА_25 про залучення експерта в порядку ст. 242,243 КПК України (а.с.236-427 т.2 судове слідство),

-рішення ІНФОРМАЦІЯ_27 від 09.01.2020р. (а.с.75-85 т.2),

-постанова ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.08.2020р. (а.с.73 т.2).

-постанова Верховного Суду у складі КАС від 20.02.2023р. (а.с.80-82 т.2 судове слідство).

Крім того суд першої інстанції в оскаржуваному вироку подробно виклав, як доводи сторони обвинувачення, які були надані на підтвердження винуваності ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні, так і доводи сторони захисту, які були надані на підтвердження невинуватості ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні.

Суд першої інстанції після встановлення фактичних обставин справи, аналізу, оцінки досліджених ним доказів, дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи, навів правове обгрунтування, виклавши у вироку положення ст.62 Конституції України, ст.ст.3,17,22,84,86,87,91,92,93,94,337,368,370,373 КПК України, ст.ст.2,22 ЗУ «Про прокуратуру», п.23 постанови ПВСУ від 29.06.1990р. № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», після чого навів свої висновки.

Так, суд першої інстанції зазначив, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження вчинення обвинуваченим за попередньою змовою з невстановленою групою осіб ухилення від сплати податків, а саме стороною обвинувачення зазначено в обвинувальному акті, що обвинувачений в невстановлених досудовим розслідуванням дати та часу при невстановлених слідством обставинах вступив у злочинну змову із невстановленими особами, з якими спільно розробив план та детальну схему вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Стороною обвинувачення в порушення ст.29 КК України не зазначено в обвинувальному акті, хто є організатором, виконавцем, пособником або підбурювачем в групі осіб, з якою домовився обвинувачений на ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, що є обов'язковим, оскільки від характеру дій співучасників, їх статусу в групі осіб залежить їх кримінальна відовідальність за вчинене.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що стороною обвинувачення під час судового розгляду не розкрита схема вчинення обвинуваченим кримінального праворушення, та яку роль в цій схемі зайняв обвинуваченний, як зазначено в обвинувальному акті. Стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження існування такої схеми щодо вчинення обвинуваченим ухилення від сплати податків разом із невстановленими особами в особливо великих розмірах.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу, що первинні документи, на підставі яких діяла група осіб, з якою домовився обвинувачений, визнані у встановленому законом порядку недійсними, а саме:1)договір поставки від 01.02.2016 про придбання TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олії соняшникової у ПП « ОСОБА_10 », 2) платіжні доручення TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », 3) декларації з податку на додану вартість TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за квітень-травень 2016р., 4)видаткові накладні за квітень-травень 2016р.; 5)акти прийому-передачі за квітень-травень 2016р.; 6)декларації з податку на додану вартість ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р., 7)договори комісії між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_22 ».

При цьому суд першої інстанції послався на показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , які в судовому засіданні показали, що до квітня-травня 2016р. та після цього договірні відносини між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 та ПП « ОСОБА_10 » існували та продовжували існувати тривалий час та за договором поставки від 01.02.2016 була здійснена поставка олії соняшникової, не було жодних претензій з боку контролюючих органів до цих договірних правовідносин. ТОВ неодноразово перевірялось податковою службою, в тому числі й вказаний договір поставки, проте будь-яких порушень податкового законодавства не виявлено.

Після чого суд першої інстанції дійшов висновку, що сторона обвинувачення, зазначивши в обвинувальному акті, що вказані вище первинні документи містили завідомо неправдиві відомості, не надала на підтвердження цього жодного доказу. Крім того сторона обвинувачення в обвинувальному акті не зазначила особу, від якої TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » отримало ТМЦ за невстановлених обставин без відображення цих операцій у податковій звітності, та не надала жодного доказу на підтвердження обвинувачення в цій частині.

Проте в судовому засіданні встановлено, що ПП « ОСОБА_10 » не визнано фіктивним підприємством у встановленому законом порядку, та також не визнані недійсними у встановленому законом порядку договір поставки від 01.02.2016р., який укладений між ПП « ОСОБА_10 » та TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та похідні від нього документи.

Крім того суд першої інстанції взяв до уваги довод сторони захисту, що обвинувачення було пред'явлене ОСОБА_7 за наслідками виконання вказаного вище договору від 01.02.2016р. тільки за квітень-травень 2016р., коли директором ПП « ОСОБА_10 » була ОСОБА_13 , та підставами цього обвинувачення є ухвала суду від 26.06.2019р. про звільнення ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.205-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та показання ОСОБА_13 , що вона була фіктивним директором ПП « ОСОБА_10 » в період з 29.04.2016р. по 30.06.2016р. при цьому, як директор не здійснювала жодних фінансово-господарських операцій від імені вказаного підприємства.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що ПП « ОСОБА_10 » не визнано фіктивним підприємством у встановленому законом порядку, проте в 2018р. визнано банкрутом за заявою ІНФОРМАЦІЯ_28 через податкові борги, у зв'язку з чим суд першої інстанції відкинув доводи сторони обвинувачення, що ПП « ОСОБА_10 » в 2016р. під час укладення договорів поставки між ним та TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було фіктивним підприємством з тих підстав, що під час ліквідаційної процедури по справі щодо банкрутства у ПП « ОСОБА_10 » в 2018р. не було майна, оскільки в 2016р. зазначене підприємство вело активну господарську діяльність, мало рахунки в банківських установах, на які перераховувались значні суми, вело бухгалтерський та податковий облік, подавало податкову звітність, в тому числі податкові накладні, які реєструвались у відповідному реєстрі, та під час реєстрації яких підприємство перевірялась податковою службою, що в свою чергу підтверджується матеріалами справи. Враховуючи наведене, суд першої інстанції погодився з доводом захисту, що ухвала суду від 26.06.2019р. про звільнення від кримінальної відповідальності директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 за ч.1 ст.205-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не має преюдиційного значення для цього кримінального провадження, та не може відповідно до вимог ст.90 КПК України бути належним та допустимим доказом.

Так в ухвалі суду від 26.06.2019р. не зазначено жодних відомостей, які передбачені ст.90 КПК України, та з її тексту вбачається, що встановлені під час розгляду справи фактичні обставини справи жодним чином не стосуються пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, та не містять відомостей, що мали місце будь-які відносини між ОСОБА_13 та обвинуваченим щодо укладення договору поставки від 01.02.2016р., додатків до нього, інших первинних документів, які в подальшому були покладені в основу податкової звітності TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за квітень-травень 2016р.

При цьому суд першої інстанції, враховуючи диспозицію ст.212 КК України, дійшов висновку з урахуванням змісту пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, що незаконні дії щодо ухилення від сплати податків, вчинені обвинуваченим за попередньою змовою групою осіб, та що зі змісту пред'явленого обвинувачення не вбачається, в чому саме полягали злочинні дії обвинуваченого, спрямовані на досягнення злочинного результату-ненадходження до бюджету податків в особливо великих розмірах.

Суд першої інстанції також не погодився із твердженням сторони обвинувачення, викладеному в обвинувальному акті, що обвинувачений 24.12.2015р. з метою прикриття своєї незаконної діяльності уповноважив ОСОБА_14 на підставі довіреності від 24.12.2015р. бути представником TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », оскільки право видачі довіреності керівником від імені товариства передбачено ст.246 ЦК України.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що сторона обвинувачення не зазначила в обвинувальному акті, яким чином обвинувачений на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне ухилення від сплати податків, в період з 25.04.2016р. до 31.05.2016р. забезпечив підписання ОСОБА_14 , який діяв на підставі довіреності від 24.12.2015р., первинних бухгалтерських документів (податкових накладних, специфікацій, актів приймання-передачі), за умовами яких ПП « ОСОБА_10 » нібито зобов'язувалось поставити TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олію соняшникову, навівши показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в судовому засіданні, що договірні відносини між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 » існували до та після інкримінованого обвинуваченому періоду на підставі договору поставки від 01.02.2016р. про придбання TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олії соняшникової, та обвинувачений не мав жодного відношення до укладання договору, додаткових угод до нього, специфікацій, актів приймання-передачі, податкових накладних, податкового митного оформлення та продажу цієї олії за кордон, та будь-яких вказівок їм не давав. При цьому суд першої інстанції прийняв до уваги, що довіреність на ім'я ОСОБА_14 , договори поставки подальшого митного оформлення, податкові накладені акти приймання-передачі, митні декларації не визнані судом недійсними, та на підставі вказаних документів між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 » тривалий час існували договірні відносини.

Також суд першої інстанції прийняв до уваги довод сторони захисту, що правомірність включення сум до податкової звітності та неспроможність висновків акту від 15.05.2018р. в частині заниження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » упродовж квітня-травня 2016р. податку на додану вартість на суму 14442100,62грн. підтверджується численними висновками судово-економічних еспертиз: ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02.08.2019р., експерта ІНФОРМАЦІЯ_29 № 21/7 від 03.02.2022р., експерта-економіста ОСОБА_24 від 07.10.2022р., ІНФОРМАЦІЯ_11 від 29.11.2022р.

Крім того суд першої інстанції критично поставився до висновку додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р. з тих підстав, що зазначена експертиза проведена з порушенням ЗУ «Про судову експертизу», положень Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мінюста№53/5 від 08.10.1998р., та не прийняв до уваги зазначений висновок експертизи, як належний та допустимий доказ. Так відповідно до вказаних нормативно-правових актів об'єктами дослідження експерта при проведенні судово-економічної експертизи мають бути первинні бухгалтерські документи та питання права не можуть ставитись перед експертом. Натомість при проведенні вказаної вище експертизи об'єктами дослідження були ухвала суду від 26.06.2019р., висновок ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р., відповідно до якого первинні фінансово-господарські документи TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по взаємовідносинам з ПП « ОСОБА_10 » підписані не директором ОСОБА_26 , а іншою особою. При цьому суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням того, що слідчим перед експертами було поставлено питання про підтвердження або непідтвердження висновків акту від 15.05.2018р. в частині заниження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » упродовж квітня-травня 2016р. податку на додану вартість на суму 14442100,62 грн., тобто спроможність або відсутність такої щодо акту перевірки від 15.05.2018р., то експерти були зобов'язані досліджувати тільки ті первинні документи, на підставі яких було складено акт перевірки від 15.05.2018р., без врахування зазначених вище ухвали суду від 26.06.2019р. та висновку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р., яких не існувало на момент проведення податкової перевірки та складання акту від 15.05.2018р. Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що слідчий, ставлячи питання перед експертами про необхідність проведення додаткової експертизи з урахуванням вказаних вище ухвали суду від 26.06.2019р. та висновку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р. вплинув на об'єктивність проведення додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р. та складення експертами висновку зазначеної експертизи, під час складання якого вони вийшли за межі наданих їм повноважень та надали висновок з урахуванням питань права, а саме винуватості директора ОСОБА_13 за ухвалою суду від 26.06.2019р. та висновку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р., оцінку яким може надати тільки суд під час розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення, та що прямо заборонено вказаними вище ЗУ «Про судову еспертизу», положеннями «Науково-медотичних рекомендацій».

При цьому суд першої інстанції врахував показання допитаних в судовому засіданні судових експертів ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , які показали, що первинні документи, які надані на дослідження, були оформлені правильно, податкові накладні зареєстровані в Реєстрі правильно, на арк.20 висновку зазначено, що у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » були всі законні підстави для включення сум до податкового кредиту, але з врахуванням того, як слідчий поставив питання та наявності вказаних вище ухвали суду та висновку почеркознавчої експертизи, експерти надали відповідь, що відомості акту перевірки від 15.05.2018р. з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р. підтверджуються. Зазначені експерти не змогли пояснити суду першої інстанції, на підставі яких нормативно- правових актів були досліджені вказані вище ухвала суду від 26.06.2019р. та висновок судово-почеркознавчої експертизи від 23.06.2021р., які не відносяться до об'єктів дослідження цієї експертизи. Також зазначені експерти одночасно показали, що якби не вказані вище ухвала суду та висновок судово-почеркознавчої експертизи, вони б підтвердили висновки проведених раніше судово-економічних експертиз, відповідно до яких відомості акту перевірки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.05.2018р. з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р. не підтверджуєються. Також експерт ОСОБА_30 показала, що слідчий не повідомив експертів про те, що сільськогосподарська продукція за договором поставки пройшла митне оформлення та була продана за кордон, та якби про це їм було відомо, можливо висновок експертизи був би іншим.

Суд першої інстанції після аналізу чотирьох проведених по справі судово-економічних експертиз дійшов висновку, що всі експерти прийшли до висновку, що відомості акту ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.05.2018р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « ОСОБА_31 » за квітень-травень 2016р., не підтверджуються. Експерти при проведенні додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р. фактично прийшли до такого ж висновку, але з врахуванням зазначеного вище питання слідчого, що стосувалось питання права, вони надали протилежну відповідь, про що показали в судовому засіданні.

Суд першої інстанції залишив без задоволення клопотання сторони обвинувачення про призначення повторної комісійної судово-економічної експертизи, яке було заявлено під час проведення судових дебатів, на тій підставі, що стороні обвинувачення було відомо про наявність різних висновків судово-економічних експертиз до закінчення строку досудового розслідування, тобто до 23.02.2023р., однак вона не вирішила це питання під час досудового слідства. Окрім того, відповідно до вимог ст.ст.242,332 КПК України законодавець зазначив, що суд має право призначити повторну експертизу, якщо є кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не надав змогу усунути виявлені суперечності.

Так судом були допитані експерти ОСОБА_30 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , які в судовому засіданні надали вичерпні експертні роз'яснення щодо проведення додаткової комісійної судово-економічної експертизи від 11.08.2022р., та під час їх допиту були з'ясовані всі питання щодо суперечностей між висновками проведених судово-економічних експертиз.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку з урахуванням чотирьох висновків судових експертиз, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02.08.2019р. (а.с. 8-24 том 8), експерта ІНФОРМАЦІЯ_29 від 03.02.2022 р. (а.с. 35-87 том 8), експерта ОСОБА_24 від 07.10.2022р., ІНФОРМАЦІЯ_11 від 29.11.2022р., у кримінальному провадженні №42017000000004260, останні дві експертизи проведені за клопотанням адвоката ОСОБА_25 , а також досліджених в судовому засіданні первинних документів щодо виконання договору поставки від 01.02.2016р., укладеного на підставі довіреності ОСОБА_14 та похідних від нього документів, що господарські операції по виконанню умов зазначеного договору дійсно мали місце та документально підтверджуються.

При цьому суд першої інстанції не прийняв доводи сторони обвинувачення, що судовими рішеннями адміністративних судів першої, апеляційної та касаційної інстанції ухвалених в 2020р. та 2023р., якими підтверджується, що при вирішенні податкового спору між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовлено у визнанні протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018р., виданих на підставі акту перевірки від 15.05.2018р., оскільки стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів про відсутність реальних господарський операцій по договору поставки від 01.02.2016р., укладеного на підставі довіреності ОСОБА_14 , що зазначений договір та похідні від нього документи визнані недійсними у встановленому законом порядку. Крім того поставлена ПП « ОСОБА_10 » олія соняшникова TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в подальшому неодноразово проходила митне оформлення за допомогою комісіонера та реалізовувалася на кордон через порти України.

Також суд першої інстанції критично поставився до доводів сторони обвинувачення, що свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердили факт створення ПП « ОСОБА_10 » без мети здійснення реальної підприємницької діяльності, оскільки свідок ОСОБА_16 показав, що йому взагалі нічого невідомо про господарську діяльність ПП « ОСОБА_10 » в 2016р., а свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 показали, що господарські операції між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і ПП « ОСОБА_10 » дійсно відбувались, за поставку олії соняшникової перераховувались кошти, проведені операції обліковувались, подавалась податкова звітність, сплачувались податки, а отримані суми від реалізації олії соняшникової надходили на рахунок товариства і направлялись на задоволення його потреб.

Крім того суд першої інстанції звернув увагу, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження того, коли, де, в який час, а саме головне, з ким обвинувачений домовився на вчинення злочинних дій, які йому інкриміновані, в чому саме полягала злочинна схема, та яку із злочинних дій виконував кожний з цієї групи осіб, в тому числі обвинувачений, що є обов'язковим для доведення перед судом відповідно вимог ст.ст. 28,29,84, 91-93 КПК України.

Крім того суд першої інстанції дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявності злочинної схеми, розробленої обвинуваченим за попередньою змовою групою осіб, не доведено, що обвинуваченому було відомо, що господарські операції між підриємствами фактично не відбувалися.

Так обвинувачений в судовому засіданні показав, що йому невідомі подробиці укладання та виконання договору поставки від 01.02.2016р., укладеного на підставі довіреності ОСОБА_14 , бухгалтерська та податкова звітність складалась та перевірялась ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » на підставі договору з ТОВ«ДТЕК « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та на ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 » була покладена відповідальність за складання звітності. Звітність, яка подавалась ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » попередньо перевірялась головним бухгалтером ОСОБА_15 , підписувалась нею, та після цього він особисто підписував звітність своїм електроним ключем.

Зазначені показання обвинуваченого підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , які показали, що договір від 01.02.2016р. був укладений на підставі довіреності ОСОБА_14 , та обвинувачений жодним чином не торкався питань щодо укладання цього договору, а також складання первинних документів, складання бухгалтерської звітності. Також зазначений договір поставки та похідні від нього договори виконувались, олія соняшникова продавалась за кордон, що підтверджується митними диклараціями, на рахунки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » надходили кошти, сплачувались податки, та документальне підтвердження цих господарських операцій підтверджується чотирма висновками судово-економічних експертиз.

Крім того суд першої інстанції, враховуючи правову позицію, викладену в постанові Великої Палати від 22.09.2022р. у справі №826/3895/18 щодо визначення статусу фіктивного підприємства, дійшов висновку, що твердження, викладене в обвинувальному акті, що правочини ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », укладені контрагентами, є фіктивними (підробленими) правочинами та вчиненні без мети настання юридичних наслідків, є помилковими, спростовуються дослідженими судом доказами, і не грунтуються на нормах законодавства. Питання недійсності правочинів не спрямованих на реальне настання правових наслідків, вирішується виключно судом, проте матеріали справи не містять таких судових рішень про визнання недійсними договорів між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та його контрагентами. Сторона обвинувачення та/або органи податкової служби не наділені повноваженнями визнавати фіктивними правочини, укладені між суб'єктами господарювання та робити відповідні висновки в актах перевірок або актах про неможливість проведення зустрічної звірки.

За таких підстав, суд першої інстанції з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати ВС від 07.07.2022р. у справі №160/3364/19 дійшов висновку, що висновки обвинувального акта щодо нереальності правочинів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з контрагентами, є такими, що не підтверджуються нормативно та документально, та виходять за межі повноважень сторони обвинувачення та податкових органів.

Також суд першої інстанції не прийняв до уваги висновок ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р., яким встановлено, що первинні фінансово-господарські документи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по взаємовідносинам з ПП « ОСОБА_10 » підписані не директором ОСОБА_13 , а іншою особою, на тій підставі, що він не підтверджує того факту, що господарські операції за договором від 01.02.2016р. не відбувались в інкримінований період.

Крім того такі ствердження прокурора спростовується показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , митними деклараціями щодо митного оформлення продукції, поставленої ПП « ОСОБА_10 »(а.с.172,173,237,238том5,а.с.1,2,36-43,92-95,12134,156,157,224,225 том 6,104-109 том 7), висновками судово-економічних експертиз ( ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02.08.2019р.(а.с. 8-24 том 8), експерта ІНФОРМАЦІЯ_30 від 03.02.2022 р.(а.с. 35-87 том 8), ІНФОРМАЦІЯ_11 від 29.11.2022р. у кримінальному провадженні №42017000000004260, експерта ОСОБА_24 від 07.10.2022р.

Враховуючи наведене вище суд першої інстанції дійшов висновку, що у нього відсутні встановлені законом підстави вважати, що у податкову звітність були внесені завідомо неправдиві відомості, як зазначено в обвинувальному акті. Ця позиція, підтверджується правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати ВС від 07.07.2022р. у справі №160/3364/19 та у постановах ВС від 22.09.2022р. у справі №826/3895/18, та у постанові ВС від 21.04.2023р. у справі №809/1879/16, рішенні ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України", зокрема, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть, як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження щодо контрагента та отримання таких свідчень особи щодо неприйняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань. Відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні самі по собі не є самостійно достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації не є допустимим доказом у розумінні процесуального закону.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПКУ платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою, що є для покупця підставою для нарахування сум податку, які в свою чергу відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого підтвердження.

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) та в подальшому на віднесення цих сум до бюджетного відшкодування виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподаткованих операціях в межах його господарської діяльності, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів. Крім того платник податків (покупець товарів) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у підприємства відсутні правовідносини.

Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності у тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську діяльність. Проте податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, які були допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, притягнути його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що дослідженими матеріалами справи не встановлено податкових правопорушень щодо безпідставної видачі податкових накладних, безпідставного нарахування ПДВ ПП « ОСОБА_10 », як зазначено в обвинувальному акті.

Крім того суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » мало законне право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) та в подальшому на віднесення цих сум до бюджетного відшкодування на підставі виданих вказаними контрагентами і зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних. Всі розрахунки проводились між контрагентами та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в безготівковій формі, що підтверджуються матеріалами справи. Досліджені в судовому засіданні первинні фінансово-господарські документи (документи бухгалтерського обліку) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » повністю відповідають вимогам ЗУ від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, та сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження незаконності складання зазначених документів, наявності в них дефектів, недостовірних відомостей тощо.

Крім того суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин дійшов висновку, що висновки, викладені в чотирьох судово-економічних експертизах (Київського НДІСЕ від 02.08.2019р.(а.с. 8-24 том 8), Українського НДІСТСЕ Служби безпеки України від 03.02.2022 р.(а.с. 35-87 том 8), експерта ОСОБА_24 від 07.10.2022р.,Черкаського відділення КНДІСЕ від 29.11.2022р.), є правильними, повними, ясними і зрозумілими, підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та його контрагентами, результатом яких став реальний рух активів, зміна майнового і фінансового стану сторін, що підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами, та отримано позитивний фінансовий результат в даних операціях.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що в порушення вимог ст.17 КПК України, сторона обвинувачення не довела пред'явлене обвинувачення поза розумним сумнівом. В судовому засіданні встановлено, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » подавалась податкова звітність в інкримінований період за підписами головного бухгалтера ОСОБА_15 та генерального директора ОСОБА_7 , проте у сторони обвинувачення відсутні жодні претензії до головного бухгалтера ОСОБА_15 щодо порушення вимог закону, яка є також відповідальною за подання податкової звітності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та складала та перевіряла податкову звітність. Таким чином стороною обвинувачення не доведено, що дії обвинуваченого, який підписав податкову звітність ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » електронним підписом, є незаконними та такими, що були спрямовані на реалізацію злочинного умислу, за попередньою змовою групою осіб на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, та яким способом обвинувачений забезпечив внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, як зазначено в обвинувальному акті.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів, які б могли поза розумним сумнівом довести пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч.3 ст.212, ч.2 ст.28,ч.1 ст.366 КК України щодо встановлення обставин, які підлягають доказуванню під час судового розгляду відповідно до ст.91 КПК України, та щодо наявності в діях обвинуваченого складів інкримінованих йому правопорушень.

Суд першої першої інстанції, керуючись ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ст. 62 Конституції України, ст.ст.17,92 КПК України, після оцінки доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, прийнявши до уваги, що стороною обвинувачення не було надано інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченого, та дійшов висновку, що пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, всі припущення стосовно доведенності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь, та про необхідність ухвалення щодо обвинуваченого виправдувального вироку за недоведеністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку з повним виправданням обвинуваченого.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 на суму 14442100,62грн.

Витрати, понесені на залучення експертів під час досудового розслідування в розмірі 75814,30 грн. відшкодувати за рахунок держави.

Судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.3 ст.404 КПК України за клопотанням прокурора, яке викладене у апеляційній скарзі, в судовому засіданні безпосередньо досліджені докази обвинувачення, які були покладені в основу пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення за обвинувальним актом.

Крім того судом апеляційної інстанції з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги прокурора на оскаржуваний вирок в судовому засіданні безпосередньо досліджені докази сторони захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_7 у пред'явленому обвинувачені, а також інші докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Так судом апеляційної інстанції в судовому засіданні безпосередньо досліджені такі докази:

-договір поставки №1939-ДУ від 01.02.2016р. м.Новомосковськ Дніпропетровської області, відповідно до якого TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 »(покупець) в особі повіреного ОСОБА_14 , який діє на підставі довіреності від 24.12.2015р., та ПП « ОСОБА_10 » (постачальник), в особі директора ОСОБА_32 уклали договір поставки, за яким постачальник зобов'язується передати товар - сільськогосподарську продукцію, яка визначається сторонами у специфікаціях, та які є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п.п.3 договору при здійсненні поставки партії товару постачальник зобов'язаний надати покупцю серед інших документів оригінали податкової накладної (в електронному вигляді згідно вимог ст.201 ПКУ).

На дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до ПКУ) постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну (розрахунок коригування) до податкової накладної в електроній формі, здійснити їх реєстрацію протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань.

В зазначеному розділі договору передбачена відповідальність постачальника у разі його відмови надати покупцю податкову накладну. В розділі 5 договору передбачені обов'язки сторін, а саме в п.5.2.2. постачальник зобов'язується на першу вимогу покупця надати йому або податковому органу копії документів, необхідних для зустрічних перевірок постачальника або покупця, перевірити інформацію відносно своїх постачальників на офіційному інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_31 на предмет наявності їх в реєстрі свідоцтв платників ПДВ, що діють.

Відповідно до п.6.1 у випадку порушення взятих на себе зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.10.1 усі правовідносини, що виникать з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані з дійсністю, укладенням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентується цим договором та відповідними нормами чинного законодавства.

Відповідно до п.10.2 кожна із сторін зобов'язана негайно сповістити іншу сторону про зміну своїх адрес, банківських реквизитів, а про зміну податкового статусу-протягом 3-х днів з моменту його зміни.

Відповідно до п.10.3 додаткові угоди, додатки, специфікації (у разі їх складання), рахунки-фактури, видаткові накладні до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами, скріпленні печатками (у разі їх наявності).

Вказаний договір підписаний 01.02.2016р. покупцем - TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » представником за довіреністю ОСОБА_14 , постачальником-директором ПП « ОСОБА_10

(а.с.24-26 т.4)

-специфікації №1 від 03.02.2016р. №2 від 12.02.2016р., №3 від 01.03.2016р., №4 від 17.03.2016, №5 від 25.04.2016р. до договору від 01.02.2016р., які були укладені та підписані в м.Новомосковську Дніпропетровської області покупцем-повіреним ОСОБА_14 від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та постачальником - директором ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_33 , з яких вбачається, що постачальник зобов'язується здійснити поставку на різні склади, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого гатунку (розливу) у кількості відповідно до спеціфікацій №1-536,96т., строк поставки 03.02.2016р.-14.02.2016р. включно, №2-500т., строк поставки 12.02.2016.-27.02.2016р. включно, №3-137,24т., строк поставки 24.03.2016р.-05.04.2016р. включно, №4-1000т., строк поставки 29.03.2016р.-12.04.2016р. включно, №5-2000т., строк поставки 25.04.2016р.-24.05.2016р. включно.

(а.с.83-87 т.4)

-18 актів прийому-передачі сільськогосподарської продукції, а саме: №1 від 03.02.2016р., №2 від 08.02.2016р., №3 від 09.02.2016р., №4 від 10.02.2016р., №5 від 14.02.2016р., №6 від 21.02.2016р., №7 від 22.02.2016р., №8 від 23.02.2016р., №9 від 24.02.2016р., №10 від 25.02.2016р., №11 від 01.04.2016р., №12 від 04.04.2016р., №13 від 05.04.2016р., №14 від 06.04.2016р., №15 від 07.04.2016р. , №16 від 08.04.2016р. , №17 від 09.04.2016р. ,№18 від 10.04.2016р., з яких вбачається, що вони складені та підписані в м. Южний Одеської області постачальником в особі директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_33 та покупцем в особі повіреного ОСОБА_14 , а саме що згідно договору від 01.02.2016р. постачальник передав, а покупець прийняв у власність поставлені на різні склади олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого гатунку (розливка у різній кількості із ззначенням загальної вартості товару, який передається, у тому числі із зазначенням ПДВ)

(а.с. 98-107,116-123 Т.4)

-18 видаткових накладних, а саме: РН-0000001 від 03.02.2016р.,РН-0000002 від 08.02.2016р., РН-0000003 від 09.02.2016р., РН-0000004 від 10.02.2016р., РН-0000005 від 14.02.2016р., РН-0000006 від 21.02.2016р., РН-0000007 від 22.02.2016р., РН-0000008 від 23.02.2016р., РН-0000009 від 24.02.2016р., РН-0000010 від 25.02.2016р., №16 від 01.04.2016р., №17 від 04.04.2016р., №19 від 05.04.2016р.,№20 від 06.04.2016р., №21 від 07.04.2016р., №22 від 08.04.2016р. , №23 від 09.04.2016р., №24 від 25.02.2016р., яких вбачається, що вони складені в м. Новомосковськ Дніропетровської області постачальником в особі директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_33 , отримані покупцем в особі повіреного ОСОБА_14 , підписані обома сторонами за договором поставки від 01.02.2018р.

(а.с. 88-97,108-115 Т.4)

-специфікації №6 від 11.05.2016р., №7 від 26.05.2016р. до договору від 01.02.2016р., укладені та підписані в м.Новомосковську Дніпропетровської області покупцем-повіреним ОСОБА_14 та постачальником-директором ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 , з яких вбачається, що постачальник зобов'язується здійснити поставку, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану першого гатунку у кількості (відповідно до спеціфікацій №6-1300т., термін поставки -25.05.2016р.-30.05.2016р. включно, №7-335т., термін поставки-26.05.2016р.-31.05.2016р. включно)

(а.с.27-28 т.4)

- 27 актів прийому передачі сільськогосподарської продукції, а саме: №20 від 29.04.2016р. на суму 3185804,16грн., №21 від 30.04.2016р. на суму 3190035,60грн., №22 від 20.05.2016р. на суму 3218245,20грн., №23 від 20.05.2016р. на суму 3064973,04 грн., №24 від 20.05.2016р. на суму 3298172,40грн., №25 від 21.05.2016р. на суму 3152892,96грн., №26 від 21.05.2016р. на суму 3150072 грн., №27 від 21.05.2016р. на суму 3240342,72грн., №28 від 23.05.2016р. на суму 3430287,36грн., №29 від 23.05.2016р. на суму від 3491878,32грн., №30 від 23.05.2016р. на суму 2811086,64грн., №31 від 23.05.2016р. на суму 3271373,28грн., №32 від 24.05.2016р. на суму 3415242,24 грн., №33 від 24.05.2016р. на суму 288020016,грн., №34 від 24.05.2016р. на суму 3155713,92 грн., №35 від 25.05.2016р. на суму 3951224,64грн., №36 від 25.05.2016р. на суму 4300553,52 грн., №37 від 26.05.2016р. на суму 3753757,44грн., №38 від 26.05.2016р. на суму 3769742,88 грн., №39 від 27.05.2016р. на суму 3861894,24грн., №40 від 27.05.2016р. на суму 3883521,60грн., №41/1 від 28.05.2016р. на суму 2802623,76грн., №41/2 від 28.05.2016р. на суму 2306604,96грн., №41/3 від 28.05.2016р. на суму 2185773,84грн., №49 від 30.05.2016р. на суму 2246659,56грн., №50 від 30.05.2016р. на суму 2725752,6,грн., №51 від 31.05.20216р. на суму 2908174,68грн., з яких вбачається, що вони складені та підписані в м. Южний Одеської області постачальником в особі директора ПП « ОСОБА_11 » ОСОБА_13 та покупцем в особі повіреного ОСОБА_14 про те, що згідно договору від 01.02.2016р. постачальник передав, а покупець прийняв у власність поставлені на різні склади олію соняшникову нерафіновану невиморожену першого ґатунку (розливка у різній кількості) із зазначенням загальної вартості товару, який передається,у тому числі із зазначенням ПДВ).

(а.с.31-32, 58-82 т.4)

-27 видаткових накладних, а саме: №25 від 29.04.2016р. на суму 3185804,16грн., №26 від 30.04.2016р. на суму 3190035,60грн., №27 від 20.05.2016р. на суму 3218245грн., №28 від 20.05.2016р. на суму 3064973,04грн., №29 від 20.05.2016р. на суму 3298172,40грн., №30 від 21.05.2016р. на суму 3152892,96грн., №31 від 21.05.2016р. на суму 3150072,00грн., №32 від 21.05.2016р. на суму 3240342,72грн., №33 від 23.05.2016р. на суму 3430287,36грн., №34 від 23.05.2016р. на суму 3491878,32грн., №35 від 23.05.2016р. на суму 2811086,64грн., №36 від 23.05.2016р. на суму 3271373,28грн., №37 від 24.05.2016р. на суму 3415242,24грн., №38 від 24.05.2016р. на суму 2880200,16грн., №39 від 24.05.2016р. на суму 3155713,92грн., №40 від 25.05.2016р. на суму 3951224,64грн., №41 від 25.05.2016р. на суму 4300553,52грн., №42 від 26.05.2016р. на суму 3753757,44грн., №43 від 26.05.2016р. на суму 3769742,88грн., №44 від 27.05.2016р. на суму 3861894,24грн., №45 від 27.05.2016р. на суму 3883521,60грн., №46 від 28.05.2016р. на суму 2802623,76грн., №47 від 28.05.2016р. на суму 2306604,96грн., №48 від 28.05.2016р. на суму 2185773,84грн., №49 від 30.05.2016р. на суму 2246659,56грн., №50 від 30.05.2016р. на суму 2725752,60грн., №51 від 31.05.20216р. на суму 2908174,68грн., з яких вбачається, що вони складені в м. Новомосковськ Днпіропетровської області постачальником в особі директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 , отримані покупцем в особі повіреного ОСОБА_14 , підписані обома сторонами, за договором поставки від 01.02.2016р.

(а.с.29-30,33-57 т.4)

- дві декларації якості № 56 від 03.02.2016р., №67 від 12.02.2016р. на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (пресову, екстракційну) першого гатунку ДСТУ 4492:2005, з яких вбачається, що вони видані та підписані директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_32 » м.Світловодськ Кіровоградської області на вимогу ПП « ОСОБА_10 », завірені печаткою зазначеного товариства, а також скріплено печаткою ПП « ОСОБА_10 »

(а.с.124-125 т.4)

-п'ять посвідчень якості № 23 від 17.03.2016р., №411 від 27.03.2016р., №16 від 12.04.2016р., №44 від 27.04.2016р., №32 від 25.04.2016р. на олію соняшникову нерафіновану невиморожену (пресову, екстраційну) першого гатунку ДСТУ 4492:2005: з яких вбачається, що перше посвідчення видане ПП “ ОСОБА_34 » м. Світловодцьк Кіровоградської області, інші чотири-ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_33 » м. Вільнянське Запорізької області ПП « ОСОБА_10 ».

(а.с. 126-130 т4)

-19 платіжних доручень з призначенням платежу «оплата за сільськогосподарську продукцію» : № 2116445739 від 16.02.2016р. на суму 6 000000грн., № 2116446009 від 17.02.2016р. на суму 4015600грн., №2116450505 від 23.02.2016р. на суму 4000000грн., № 2116450849 від 25.02.2016р. на суму 1999700грн., № 2116454147 від 29.02.2016р. на суму 287580грн., №2116460722 від 04.03.2016р. на суму 399000грн., №2116462811 від 10.03.2016р. на суму 1000000грн., № 2116466506 від 15.03.2016р. на суму 1670000грн., №2116466507 від 15.03.2016р. на суму 1400000грн., №2116467522 від 17.03.2016р. на суму 2600000грн., №2116469682 від 21.03.2016р. на суму 3638029,02грн., №2116516796 від 24.05.2016р. на суму 5124850,13грн., №2116521593 від 30.05.2016р. на суму 3894000грн., №2116524611 від 31.05.2016р. на суму 2677392,09грн., №2116525855 від 01.06.2016р. на суму 3848000грн., №2116527075 від 03.06.2016р. на суму 2900000грн., №2116538490 від 21.06.2016р. на суму 12710487,63грн., №2116539126 від 22.06.2016р. на суму 5270000грн., №2116547933 від 30.06.2016р. на суму 810000грн.

(а.с. 131-149 Т.4)

-довіреність від 24.12.2015р. №БТУ/ДУ220/15 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », (далі- довіреність від 24.12.2015р.), з якої вбачається що вона видана та підписана генеральним директором TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_7 на уповноваження ОСОБА_14 (повіреного) бути представником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з правом здійснення від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » всіх або будь-яких з перелічених дій, в тому числі погоджувати умови, укладати та підписувати від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » правочини (договори) з третіми особами на суму, що не перевищує 1000000євро (без урахування ПДВ, процентів, комісій) з повноваженнями, зазначеними в цій довіреності. Довіреність видана без права передоручення та дійсна з 01.01.2016р по 31.12.2016р. включно;

(а.с.23 т.4)

-дослідження головного ревізора-інспектора ОСОБА_35 Офісу великих платників податків ДФС від 08.11.2017р. № 6/21-04-01/35505210 «Про результати дослідження операцій проведених за участю ПП « ОСОБА_11 » з TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за період з 01.02.2016р. по 30.06.2016р. (далі-дослідження від 08.11.2017р.), з якого вбачається, що ПП « ОСОБА_11 » порушено п.5 Положення (стандарту бухгалтерського обліку 15 Дохід»), затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_21 від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_34 14.12.1999 за №860/4153.

Відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій ПП « ОСОБА_10 » з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відсутня, у останніх не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції між ПП « ОСОБА_10 » з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » мають фіктивний характер з огляду на їх безтоварність.

Враховучи наведене, ПП « ОСОБА_10 » ймовірно не здійснювало постачання товарів/послуг для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а лише документально оформлювало (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), спрямованих на документальне оформлення безтоварних господарських операцій та надання податкової вигоди у вигляді штучного формування податкового кредиту іншим суб'єктам господарювання.

Як наслідок вбачається, що ПП « ОСОБА_10 » складено нікчемні правочини за період з 01.02.2016р. по 30.06.2016р. з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що ймовірно призвело до завищення сум податкового кредиту, в результаті чого можливо здійснено ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі, а саме: - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на суму ПДВ 22630744грн.

(а.с. 1-17 т.1)

-протокол отримання зразків для експертизи від 05.05.2018р., складений заступником начальника відділу ГПУ ОСОБА_36 , з якого вбачається, що він відібрав у директора ПП « ОСОБА_11 » ОСОБА_13 експериментальні зразки почерку та підпису для проведення почеркознавчої експертизи.

( а.с.26-37 т.1)

-акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « ОСОБА_11 » за квітень-травень 2016р., від 15.05.2018р. №47/28-10-46-14-37014600, (далі - акт перевірки від 15.05.2018р.) складений головними державними ревізорами-інспекторами ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_37 та ОСОБА_38 з додатками на 73 арк., з якого вбачається що перевіркою встановлено порушення:

1)п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ (що діяли на момент здійснення господарських операцій), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 14442100,62 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2016р. на загальну суму ПДВ 1062639,96грн., травень 2016р. на загальну суму ПДВ 13379460,66грн.

2)п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями, в редакції що діяла з 01.01.2015р.), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2016р. на суму 86652603,72грн.

(а.с.3-36 т.2)

-постанова прокурора слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях ГПУ ОСОБА_39 від 22.11.2018р. про виділення з матеріалів досудового розслідування за №42017000000004250 від 17.11.2017р. за ч. 5 ст.191, ч.2 ст. 205-1, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366 КК України в окреме провадження матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, з присвоєнням № в ЄРДР 42180000002928 від 22.11.2018р., про що внести відомості до ЄРДР.

(а.с.22-23 т.1)

-витяг з ЄРДР від 22.11.2018р., з якого вбачається, що до реєстру внесено повідомлення правоохороних органів про те, що службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ПП « ОСОБА_40 » зловживаючи своїми службовими повноваженнями, організували діяльність конвертаційного центру, за допомогою якого, використовуючи ряд підприємств з ознаками фіктивності, шляхом підробки фінансових документів, під виглядом товарних операцій, здійснюють конвертацію безготівкових коштів в необліковану готівку з подальшим переведенням в іноземні валюти: долари США, російські та білоруські рублі, попередня квалфікації за ст.191 ч.5 КК України, розпочато досудове розслідування за кримінальним провадженням №42180000002928;

(а.с.19т.1)

-постанова Генерального прокурора ОСОБА_41 від 07.12.2018р. про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42180000002928 від 22.11.2018р., передбаченого ч.5 ст.191 КК України, слідчим слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень в сфері економіки ГСУ ГПУ, про що внесено відомості до ЄРДР.

( а.с.20-21 т.1)

-постанова прокурора ГПУ ОСОБА_42 від 12.12.2018р. про об'єднання матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000004260 від 17.11.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та №42180000002928 від 22.11.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України в одне провадження.

(а.с.41-42 т.1)

-витяг ЄРДР від 04.02.2019р., з якого вбачається, що до реєстру внесено повідомлення на підставі матеріалів правоохоронних органів про те, що службові TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » діючи умисно та протиправно внаслідок документально оформлених безтоварних операцій з підприємством, що має ознаки «фіктивності» ПП « ОСОБА_40 », з поставки олії соняшникової в період з 01.02.2016р. по 30.06.2016р. умисно ухилились від оплати податку на додану вартість на суму 22630744грн, що є особливо великим розміром за попередньою правовою кваліфікацією за ст.212 ч.3 КК України, розпочато досудове розслідування за номером №320191000110000013

(а.с.45 т.1)

-постанова прокурора ДБР ГПУ ОСОБА_43 від 18.04.2019р. про призначення по матеріалам кримінального провадження № 420700000004260 від 17.11.2017р. судово-економічної експертизи, проведення якої доручити ІНФОРМАЦІЯ_35 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_11 ), для вирішення якої надати необхідні матеріали кримінального провадження та перед експертами поставити такі питання:

-чи підтверджується документально зазначене в акті перевірки від 15.05.2018р. завищення службовими особами підприємства від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 86652603,72грн. та податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн.?

-чи спричинено збитки Держаному бюджету України за результатом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » завищення службовими особами підприємства від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 86652603,72грн. несплати податку на додану вартість на загальну суму 86652603,72грн. та несплати податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн.,за період 01.04.2016р. по 31.05.2016р.?

-чи підтверджується документально, а саме первинними фінансово-господарськими документами, регістрами бухгалтерського обліку, оборотно-сальдовими відомостями, картками рахунків та іншими документами витрати ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на придбання у ПП « ОСОБА_10 » товарно-матеріальних цінностей?

(а.с. 1-4 т.8)

-ухвала ІНФОРМАЦІЯ_25 від 26.06.2019р. про задоволення клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури ОСОБА_44 про звільнення ОСОБА_13 від кримінальної відповіальності та закриття кримінального провадження №32019100110000029 від 05.03.2019р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відовідальності, яка долучена до матеріалів кримінального провадження за вимогою детектива Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_45 від 18.09.2022р.

(а.с.86-89 т.2)

-висновок комісійної економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02.08.2019р.

(а.с. 8-24 т.8)

-рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.01.2020р., яким відмовлено у задоволенні позову TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до ІНФОРМАЦІЯ_36 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018р. №0004524614, №0004514614;

(а.с. 67-72 т.2 )

-постанова прокурора ІНФОРМАЦІЯ_37 ОСОБА_46 від 30.04.2020р. про об'єднання матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 42017000000004260 від 17.11.2017р., №320191000110000013 від 04.02.2019р. в одне провадження, про що внести відомості до ЄРДР.

(а.с.43-44 т. 8)

-постанова ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.08.2020р., якою апеляційні скарги TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.01.2020р. у справі № 0540/7689/18-а залишені без задоволення, рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.01.2020р. залишено без змін;

(а.с.73 т.2)

-постанова ст.слідчого Офісу ВПП ДФС ОСОБА_47 про призначення судово-економічної експертизи від 04.03.2021р., для проведення якої залучити експертів ІНФОРМАЦІЯ_9 та на вирішення якої перед експертами поставити питання:

-чи виконані підписи в графі «Директор» в документах, а саме у вказаних вище 2-х специфікаціях №6 від 11.05.2016р., №7 від 26.05.2016р до договору від 01.02.2016р., 27 актах прийому передачі в графі «Представник постачальника ПП « ОСОБА_10 » - директор ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 , 27 видаткових накладних в графі «Від постачальника директора - ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 ».

(а.с.90-94 т.8)

-постанова прокурора ІНФОРМАЦІЯ_37 ОСОБА_28 від 24.03.2021р. про визначеня підслідності кримінальних проваджень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.212 КК України, відомості про яке 17.11.2017р. внесено до ЄРДР за № 42017000000004260, за слідчими управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС.

(а.с.61-62 т.1)

-висновок судової почеркознавчої експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р.

(а.с. 119-197 т.8)

-постанова прокурора Офісу ГПУ ОСОБА_48 від 03.12.2021р. про визначення підслідності кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.212, ч.5 ст.191 КК України у кримінальному провадженні № 42017000000004260 від 17.11.2017р. за другим відділом детективів захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Бюро економічної безпеки України, про що внести відомості до ЄРДР.

(а.с.80-84 т.8)

-висновок додаткової СЕЕ експерта ІНФОРМАЦІЯ_38 ОСОБА_49 №21/7 від 03.02.2022р. (далі висновок УНСІСЕ від 03.02.2022р.)

(а.с. 31-88 т.8)

-постанова детективу Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_50 про призначення додаткової судової економічної експертизи від 05.07.2022р., проведення якої доручити експертам ІНФОРМАЦІЯ_9 , на вирішення яких поставити питання:

-чи підтверджується документально та нормативно висновки акту перевірки в частині порушення п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ службовими особами ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що призвело до заниження упродовж квітня-травня 2016р. податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн. з урахуванням висновку судової почеркознавчої еспертизи від 23.06.2021р. та ухвали ІНФОРМАЦІЯ_25 від 26.06.2019р., оскільки в ході досудового розслідування кримінального провадження отримано висновок судової почеркознавчої ексертизи від 23.06.2021р., відповідно до якого первинні фінансово-господарські документи, укладені між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 », підписані не ОСОБА_13 , а іншою особою.

(а.с. 199-201 т.8)

-висновок додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р.

(а.с.206-217 т.8)

-витяг з ЄРДР від 19.08.2022р., з якого вбачається, що 19.08.2022р. внесено повідомлення, що ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на посаді генерального директора TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », будучи службовою особою, вніс у податкові декларації підприємства від 19.05.2016р. та 17.06.2016р. завідомо неправдиві відомості, які у подальшому подав до ІНФОРМАЦІЯ_39 , розпочато досудове розслідування за кримінальним провадженням №7202200012513 від 19.08.2022р. за правовою кваліфікацією ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

(а.с.3т.9)

-постанова від прокурора Офісу ГПУ ОСОБА_51 від 19.08.2022р. про об'єднання матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42017000000004260 від 17.11.2017р. та №7202200012513 від 19.08.2022р. в одному провадженні під єдиним реєстраційним номером № 42017000000004260, відомості про це внести до ЄРДР.

(а.с.10-11 т.9)

-19.08.2022р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, а саме у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

(а.с.12-72 т.9)

-постанова детектива Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_52 від 29.08.2022р. про визнання речовими доказами грошових коштів у розмірі 14442100,62грн., які належать TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та знаходяться на рахунках, відкритих у банківських установах.

(а.с.100-111 т.2)

-клопотання захисника ОСОБА_9 від 12.09.2022р. про проведення судової економічної експертизи на ім'я завідуючої ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_53 , з питання, чи підтверджується нормативно та документально висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р. від 15.05.2018р., в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 14442100,62грн., з урахуванням наданих матеріалів.

(а.с. 218-220 т.2 судове слідство)

-висновок економічної експертизи експерта ОСОБА_24 №1.6 від 07.10.2022р. за клопотанням адвоката ОСОБА_9 від 12.09.2020р.

(а.с.223-233 т.2 судове слідство)

-висновок СЕЕ Черкаського відділення КНДІСЕ судової економічної експертизи від 29.11.2022р. за клопотанням захисника ОСОБА_9 від 12.09.2022р.

(а.с.236-247 т.2 судове слідство)

-постанова прокурора Офісу ГПУ ОСОБА_54 від 16.02.2023р. про виділення з кримінального провадження №42017000000004260 від 17.11.2017р. в окреме провадження матеріалів досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень.

(а.с.179-188 т.9)

-витяг з ЄРДР від 16.02.2023р., з якого вбачається, що 16.02.2023р. на підставі матеріалів правоохоронних органів внесено повідомлення, що ОСОБА_7 , діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на посаді генерального директора TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », будучи службовою особою цього ТОВ, вніс у податкові декларації підприємства від 19.05.2016р. та 17.06.2016р. завідомо неправдиві відомості, які у подальшому подав до ІНФОРМАЦІЯ_40 , розпочато досудове розслідування за кримінальним правовою кваліфікацією за ст.28 ч.2, ст.366 ч.1 КК України. (чинна до 01.07.2020р.);

(а.с.188-189 т.9)

-повідомлення сторони обвинувачення від 23.02.2023р. про доступ до матеріалів СЕЕ проведених експертом ІНФОРМАЦІЯ_11 від 29.11.2022р., та експертом ОСОБА_24 від 07.10.2022р. за клопотаннями захисника ОСОБА_9 ;

(а.с.221-222 Т.2 судове слідство)

-розрахунок завданих збитків, відповідачем ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні без дати, зроблений прокурором ОГП ОСОБА_6 з урахуванням висновків додаткової судової економічної еспертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р., з яких вбачається, що відповідно до наданих податкових накладних за квітень-травень 2016р. загальна сума ПДВ врахована в складі податкового кредиту TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по взаємовідносинам з ПП « ОСОБА_10 » складає 17603051,55грн: квітень 2016р. -4223590,89грн., травень 2016р.-13379460,69грн.,

(а.с.113-117Т.2 судове слідство)

-постанова Верховного Суду від 20.02.2023р.(а.с.80-82 т.2 судове слідство)

Допитаний судом апеляційної інстанції ОСОБА_7 не визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та показав, що дійсно він у 2016р. займав посаду генерального директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та в його обов'язки входило укладання різних договорів від імені товариства з дотриманням податкового законодавства. В 2016р. між товариством та ПП « ОСОБА_10 » був укладений договір поставки олії соняшникової. Договір укладався ОСОБА_14 за дорученням, виданим ним особисто, як генеральним директором товариства. Йому особисто невідома вся процедура укладання цього договору, складання до нього спеціфікацій, інших необхідних документів, у тому числі й податкових декларацій, оскільки цим займалися безпосередньо ОСОБА_14 , головний бухгалтер підприємства ОСОБА_15 та інші особи. Ніякого умислу на вчинення зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушень він не мав, також йому незрозуміло, яким чином він вчинив вказані кримінальні правопорушення за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_7 прохав вирок суду першої інстанції залишити без змін, вважав його законним та обгрунтованим.

Допитаний судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони обвинувачення свідок ОСОБА_16 підтвердив свої показання, надані ним в суді першої інстанції, а саме що він з 2011р. працював арбітражним керуючим, та в 2018р. за заявою ІНФОРМАЦІЯ_23 через податкові борги було відкрито провадження про банкрутство ПП « ОСОБА_10 ». Йому нічого невідомо про господарську діяльность цього підприємства, він не спілкувався з керівництвом цього підприємства, оскільки воно не з'являлось на збори боржників. Йому не передавались печатки, штампи, документація цього підприємства, реалізації майна не було за його відсутністю.

Допитана судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони обвинувачення експерт ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_20 показала, що їй невідомі ні захисник ОСОБА_9 , ні ОСОБА_7 .. Вона отримала матеріали для дослідження в канцелярії установи ІНФОРМАЦІЯ_11 , їй були надані на дослідження матеріали кримінального провадження, які перераховані на ст.1,2 висновку проведеної нею експертизи. При цьму вона користувалась при дослідженні законодавчими та інформаційними джерелами, які зазначені на ст.3,4 висновку експертизи. Методи проведеної нею експертизи викладені на ст.4 її висновку експертизи. Експерт показала, що висновок проведеної СПЕ від 23.06.2021р. їй не надавався, документи були досліджені не за умови, а категорично, та їй не було відомо, що відповідно до СПЕ вони підписані іншою особою. Експерт зазначила, що в наданих документах є всі необхідні реквізити, акти відповідають податковому законодавству, також зазначено в наданих документах, що це підпис ОСОБА_13 . Експерт також зазначила, що порушенням є, якщо документи підписані особою, яка не мала на це повноважень, а також не мала відповідного доручення. При цьому експерт показала, що якби питання про це стояло прямо із зазначенням документів, то за умови відсутності повноважень, доручень, вона скоріше б за все вказала це у висновку експертизи. Також експерт показала, що об'єктом судово бухгалтерської експертизи є первинні бухгалтерські документи, документи про економічну діяльність, документи, які пов'язані з банківськими операціями. Вона зазначила, що у неї не виникло будь-яких питань при дослідженні первинних документів, які були надані для проведення експертизи. Керівник зобов'язаний створити всі умови для правильного ведення бухгалтерського обліку відповідно до ст.8 п.6 ЗУ «Про бухгалтерський облік», також є відповідальність, передбачена ст.9 цього Закону, згідно якої головний бухгалтер зобов'язаний забезпечити правильне виконання своїх обов'язків та ведення бухгалтерського обліку. Експерт також послалась на стор. 17 висновку експертизи щодо проведення зустрічної перевірки, при цьому зазначивши, що відповідь на це питання відображена нею в повному обсязі. Також експерт повідомила, що призначення додаткової комісійної СЕС за наявності двох різних висновків СЕЕ, є прерогативою суду або органів досудового розслідування.

Допитана судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони обвинувачення експерт ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_55 підтвердила свої показання, надані нею в суді першої інстанції. Крім того вона додатково показала, що всі первинні документи, надані ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на дослідження, в тому числі і податкові накладні були оформлені правильно, на арк. 20 висновку зазначено, що у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » були всі законні підстави для включення сум до податкового кредиту. Проте експерти відповіли з урахуванням питання слідчого, що стосувалось правильності оформлення первинних документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з урахуванням в свою чергу ухвали суду від 26.06.2019р. щодо ОСОБА_13 та висновку почеркознавчої експертизи від 23.06.2021р., що відомості, зазначені в акті перевірки від 15.05.2018 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « ОСОБА_31 » за квітень-травень 2016р. підтверджуються. Експертам було невідомо, що договором поставки сільськогосподарська продукція пройшла митне оформлення та була продана за кордон.

Судом апеляційної інстанції після безпосереднього дослідження доказів у судовому засіданні встановлені такі фактичні обставини.

04.02.2019р. слідчим управління фінансових розсдідувань ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_41 ) внесено до ЄРДР повідомлення контролючих державних органів, що службові TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » діючи умисно та протиправно, внаслідок документально оформлених безтоварних операцій з підприємством, що має ознаки «фіктивності» ПП « ОСОБА_10 », з поставки олії соняшникової в період з 01.02.2016р. по 30.06.2016р. умисно ухилились від сплати податку на додану вартість на суму 22630744грн, що є особливо великим розміром за попередньою правовою кваліфікацією за ст.212 ч.3 КК України, розпочато досудове розслідування кримінального провадження №320191000110000013.

Зазначеному вище передували такі події. Так 01.02.2016р. в м.Новомосковськ Дніпропетровської області між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (покупець) в особі повіреного ОСОБА_14 , який діяв на підставі довіреності від 24.12.2015р., та ПП « ОСОБА_10 » (постачальник) в особі директора ОСОБА_32 уклали та підписали договір, згідно якому постачальник був зобов'язаний передати у встановлений договором термін сільськогосподарську продукцію (товар), а покупець був зобов'язаний прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору, що підтверджується копією даного договору.

TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 25.10.2010р. зареєстровано суб'єктом підприємницькой діяльності ІНФОРМАЦІЯ_42 за №12601020000000703, має код ЄРДПОУ37014600, з 13.03.2012р. має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200032612, індивідуальний податковий номер платник податку НОМЕР_1 , керівник товариства - ОСОБА_7 головний бухгалтер ОСОБА_15 за період здійснення операцій з ПП « ОСОБА_10 », що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та Державного реєстру платників податку на додану вартість.

ПП « ОСОБА_10 » перебувало на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_43 , мало код за ЄРДПОУ № НОМЕР_2 , у період здійснення операцій з TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » зареєстровано платником податку на додану вартість, мало індивідуальний податковий номер платника податку НОМЕР_3 , з 29.04.2014р. по 25.04.2016р. керівник та головний бухгалтер ОСОБА_56 у період з 25.04.2016р.- ОСОБА_13 , що підтверджується вказаними вище Реєстрами.

Сторонами договору поставки від 01.02.2016р. в період з 01.03.2016р. по 26.05.2016р. укладено та підписано 5 спеціфікацій №3 від 01.03.2016р., №4 від 17.03.2016р., №5 від 25.04.2016р., №6 від 11.05.2016р., №7 від 26.05.2016р., що є невід'ємними частинами цього договору, згідно яких постачальник зобов'язується здійснити поставку, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану у загальній кількості на склади ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_44 » АДРЕСА_2 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_45 » ( АДРЕСА_3 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_46 » АДРЕСА_4 ), що підтверджується оригіналами зазначених спеціфікацій

ПП « ОСОБА_10 » складені акти приймання-передачі на відвантаження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олії соняшникової у кількості 4663,34т. на суму 108774554,80грн. у тому числі за період 01.02.2016р. по 30.04.2016р. на суму 22121351,08 у тому числі ПДВ 3686991,85грн., за період з 01.05.2016р. по 31.05.2016р. у кількості 3414,87т. на суму 80276763,96 у тому числі ПДВ 13379460,66грн., що підтверджується оригіналами зазначених актів прийняття-передачі.

08.11.2017р. головним державним ревізором-іспектором ОСОБА_57 ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання листа ІНФОРМАЦІЯ_47 від 03.11.2017р. №62700/28-10-21-11 здійснено дослідження фінансових операцій, проведених за участю ПП « ОСОБА_10 » з TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за період з 01.02.2016р. по 30.06.2016р.

Так в даному дослідженні виконавець навів документи, які були використані для дослідження, серед яких письмові пояснення ОСОБА_13 від 06.04.2017р., яке було відібране ст.опероуповноваженим ОВС першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_48 ОСОБА_58 . При цьому ОСОБА_13 пояснила, що приблизно в березні 2016р. знайомий запропонував її заробіток у сумі 1500грн. в місяць за реєстрацію на своє ім'я підприємства без номеру ведення підприємницької діяльності. В подальшому вона підписала надані їй нотаріусом документи. Вона не здійснювала господарську діяльність, не підписувала, як директор ніяких фінансово-господарських документів, не постачала на адресу TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олію соняшникову, шрот, кукурудзу.

Враховуючи наведене, державний ревізор-інспектор дійшов висновку, що ПП « ОСОБА_10 », ймовірно, не здійснювало постачання товарів для TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а лише документально оформлювало (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття робіт, надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних і інших документів, спрямованих на документальне оформлення безтоварних операцій та надання податкової вигоди у вигляді штучного формування податкового кредиту іншим суб'єктом господарювання, та к наслідок, що ПП « ОСОБА_10 » складено нікчемні правочини за період з 01.02.2016р. по 30.06.2016р. з TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що ймовірно призвело до завищення сумм податкового кредиту, в результаті чого можливо здійснено ухилення від сплати податку вартість у сумі ПДВ 22630744грн., що підтверджується оригіналом дослідження.

15.05.2018р. головними державними ревізорами-інспекторами ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_37 , ОСОБА_59 на підставі направлень від 16.04.2018р. №144/28-10-46-14, виданих ІНФОРМАЦІЯ_49 проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань дотримання вимог податкового законодавства за квітень-травень 2016р., під час яких досліджено документальне підтвердження фінансово-господарських відносин з TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ПП « ОСОБА_11 » за період квітень, травень 2016р.. а також пояснення ОСОБА_13 від 06.04.2017р., наведені вище, та які стали підставою для внесення ПП « ОСОБА_11 » до АІС «Суб'єкти фіктивного підприємства», а також досліджений наданий слідчим генеральною прокуратурою України протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 05.05.2018p. з аналогічними показаннями, відібраними слідчим ОСОБА_36 у кримінальному провадженні № 42017000000004260 від 17.11.2017р.

Також в ході перевірки встановлено, що підпис ОСОБА_13 на первинних документах ПП « ОСОБА_10 » (спеціфікаціях, видаткових накладних, актах приймання-передачі), візуально не співпадає з фактичним підписом ОСОБА_13 , здійсненим нею на поясненнях від 06.04.2017р.

Враховуючи наведене, державні ревізори-інспектори дійшли висновку, що це свідчить про документальне оформлення нереальної операції придбання товару, дійсне джерело якого невідоме, що відсутні факти про підтвердження причетності директора ОСОБА_13 до укладення та підписання спеціфікацій, видаткових накладних, актів приймання-передач від імені ПП « ОСОБА_10 » по взаємовідносинам з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та що фактично ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної операції з ПП « ОСОБА_10 », яка фактично не здійснювалась цим контрагентом, складено наведені вище папери за формою первинних документів, їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і податковій звітності всупереч нормам податкового законодавства. ПП « ОСОБА_10 » складено документи для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на товар, який ідентифікується лише за найменуванням.

При цьому державні ревізори-інспектори зробили висновок, що за результатами аналізу баз даних ІНФОРМАЦІЯ_50 , наданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » первинних документів та пояснень директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 , що ПП у квітні та травні 2016р. фактично не здійснювало постачання товару (олії сонішникової нерафінованої у кількості 3686,09т. на суму ПДВ 14442100,62 грн. у зв'язку з встановленням непричетності ОСОБА_13 до фінансово-господарської діяльності ПП « ОСОБА_10 » з 25.04.2016р. по 31.05.2016р. Укладений договор між ПП « ОСОБА_10 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять його предмет, тому всі первинні документи не можуть вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

В ході перевірки правильності податкового кредиту за період з 01.04.2016р. по 31.05.2016р. було встановлено формування податкового кредиту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по податковим накладним. Суми податку на додану вартість по податковим накладним склали: за квітень 2016р. на суму 1602639,96грн. включно до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2016р. в цій сумі; за травень 2016р.-на суму 13376460,66 включно до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2016р. у цій же сумі.

29.05.2018р. TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » надіслало до ІНФОРМАЦІЯ_4 заперечення на акт перевірки від 15.05.2018р., в яких зазначило, що не погоджується з його висновками, та вважає їх упередженими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, діючому податковому законодавству та практиці судових інституцій, та прохало визнати протиправними та недостатніми висновки для винесення податкового повідомлення, про що скласти довідку про відсутність порушень з боку TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с.41-48 т.2).

31.05.2018р. заступником начальника управління-начальника ІНФОРМАЦІЯ_51 ОСОБА_60 надана відповідь TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », згідно якої висновки акту перевірки від 15.05.2018р. є правомірними та здійснені в межах діючого законодавства України (а.с.51-54 т.2).

01.06.2018р. ІНФОРМАЦІЯ_52 повідомив шляхом надіслання двох податкових повідомлень-рішень №0004514614, №00045124614 TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що на підставі акту перевірки від 15.05.2018р. встановлено порушення податкового законодавства та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 14442100,62грн, а також порушення податкового законодавства та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 86652603,72грн. (а.с.55-58Т.2)

19.06.2018р. TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » повідомило ІНФОРМАЦІЯ_53 про непогодження із вказаними двома податковими повідомленями-рішеннями від 01.06.2018. та їх оскарження в адміністративному порядку до ІНФОРМАЦІЯ_41 (а.с. 59-60 т.2)

Рішенням Першого заступника голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_61 від 09.08.2018р. за результатами розгляду скарги TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на вказані вище податкові повідомлення-рішення ІНФОРМАЦІЯ_41 від 01.06.2018р. скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 01.06.2018р. залишені без змін (а.с.63-66 т.2).

В серпні 2018р. TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » звернулось до ІНФОРМАЦІЯ_5 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_41 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018р.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_25 від 26.06.2019р. задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури ОСОБА_44 про звільнення ОСОБА_13 від кримінальної відповіальності та закрито кримінальне провадження №32019100110000029 від 05.03.2019р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відовідальності, яка долучена до матеріалів кримінального провадження за вимогою детектива Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_45 від 18.09.2022р. Зі змісту ухвали вбачається, що при проведенні досудового розслідування кримінального провадження №32019100110000029 від 05.03.2019р. директору ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 повідомлено про підозру за ч.1 ст.205-1 КК України, а саме в тому, що вона на початку квітня 2016р. в порушення вимог ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, діючи умисно за пропозицією невстановлених осіб погодилась стати номінальним директором ПП « ОСОБА_10 », надала свої анкетні дані, а саме копії сторінок паспорту та картку платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру для внесення до установчого документу зазначеної юридичної особи. Після цього невстановлені особи за невстановлених обставин, використовучи вказані вище документи ОСОБА_13 , виготовили рішення власників №21/04/2016 про зміну власників ПП « ОСОБА_10 », в які внесли завідомо недостовірні відомості, що ОСОБА_13 призначено директором зазначеного підприємства з відповідними повноваженнями та правом підпису. Після чого ОСОБА_13 підписала надане її невстановленими особами рішення власників №21/104/16 про зміну складу власників ПП « ОСОБА_10 », а саме внесла неправдиві відомості в зазначений документ, після чого передала вказаний документ невстановленим особам, та який в цей же день невстановлені особи подали до відділу держреєстрації юридичних осіб, та на підставі якого держреєстратором було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ПП « ОСОБА_10 », де директором є ОСОБА_13 , про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємств.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_62 підтримав зазначене клопотання, про що не заперечувала ОСОБА_13 .

Органом досудового розслідування в цей період була проведена комісійна ІНФОРМАЦІЯ_9 від 08.08.2019р. на підставі постанови прокурора ОСОБА_43 від 18.04.2019р. у кримінальному провадженні № 42017000000004260 від 17.11.2017р., висновком якої підтверджується, що

- в матеріалах справи наявні первинні документи, на підставі яких документально підтверджується поставка товарів від ПП « ОСОБА_10 » TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за договором від 01.02.2016р. в загальній сумі 112644238,24грн. з ПДВ: квітень 2016р.-32367474,48грн., травень 2016р. -80276763,76грн.;

-в матеріалах справи наявні податкові накладні, виписані ПП « ОСОБА_10 » на TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та податковий кредит по ПДВ TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » підтверджується у сумі: квітень 2016р.-4223590,89грн., травень 2016р.-13379460,66грн,а всього 17603051,55грн.;

-в матеріалах справи містяться додатки №5 до податкових декларацій з ПДВ ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р. про декларування податкових зобов'язань по контрагенту TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в загальній сумі 18129092,47грн., в тому числі й вказані вище суми;

-враховуючи наведене вище, у TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » наявні підстави для включення до складу податкового кредиту у квітні-травні 2016р. суму податку на додану вартість у розмірі 18129092,47грн.;

- не видається за можливе з підстав за відсутності в матеріалах справи документів щодо використання придбаних товарів у господарській діяльності, та регістрів бухгалтерського обліку, які засвідчують документального відображення доходів і витрат TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », документально підтвердити висновки акту перевірки від 15.08.2018р. з питань правильності нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток товариства при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП « ОСОБА_10 » за період з 01.04.2016р. по 31.05.2016р. в частині завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на прибуток на загальну суму 86652603,72грн.;

-висновки акту перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » податку на додану вартість в сумі 14442100,62грн. документально не підтверджуться;

-питання, чи спричинило збитки державному бюджету за результатами завищення TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від'ємного значення значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 86652603грн., та несплату податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн. за період з 01.04.2016р. по 31.05.2016р. в рамках даної експертизи не підлягає вирішенню, оскільки акт від 15.05.2018р. про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 86652603,72грн., та податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн., оскільки не містить визначений розмір збитків а містить висновки щодо порушень норм ПКУ в частині заниження податків, які підлягаюють сплаті до бюджету.

09.01.2020р. рішенням ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовлено у задоволенні позову TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до ІНФОРМАЦІЯ_36 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018р. №0004524614, №0004514614, зі змісту мотивувальної частини якого вбачається, що судом першої інстанції досліджений акт перевірки від 15.05.2018р., на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.06.2018р., та з якими не погодилось ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». По справі призначено та проведено судово-економічну експертизу, на вирішення судового експерта-економіста поставлені наступні питання:

-чи підтверджується первинними документами, регістрами бухгалтерського та податкового обліку висновки акту перевірки ІНФОРМАЦІЯ_41 від 15.05.2018р. №47/28-10-46-14-37014600 щодо порушень ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »:п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2,п.198.3, п.198.6, ст.198 ПКУ (в редакції чинній на момент вчинення господарських операцій), що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн., у тому числі за квітень 2016р. на загальну суму податку на додану вартість - 1062639,96грн. травень 2016р. на загальну суму податку на додану вартість - 13379460,66грн.; п.44.1, п.44.2 ст.44,пп.134.1.1 .134.1 ст.134 ПКУ (в редакції чинній на момент порушення), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2016р. на суму 86 652603,72грн., що стало підставою для прийняття ІНФОРМАЦІЯ_54 податкових повідомлень- рішень від 01.06.2018р. №0004524614, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств в розмірі-86652603,72грн. за основним платежем (за 2016 рік) та №0004514614, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі-21663150,93грн., у тому числі за основним платежем 14442100,62грн. та нарахованими штрафними санкціями-7221050,31грн.;

-з урахуванням результатів дослідження за попереднім питанням розрахувати грошові зобов'язання (суму основного платежу (грн.), розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування, розмір (%) та суму (грн.) штрафної (фінансової) санкції), що підлягають нарахуванню згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018р.

Відповідно до висновку СЕЕ від 12.11.2018р. № 206/26, проведеної по адміністративній справі, за результатами зіставлення даних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів щодо придбання ТМЦ та його подальшого продажу в частині найменування ТМЦ, його кількості та хронологічної послідовності здійснення господарських операцій, експертом взаємних протиріч не встановлено.

При проведенні дослідження експертом прийняті первинні та інші документи, як документи, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій, зокрема придбання ТМЦ (олія соняшникова нерафінована) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у ПП « ОСОБА_10 » в рамках договору поставки від 01.02.2016р., використання придбаних ТМЦ (олія соняшникова нерафінована) для цілей ведення господарської діяльності, а саме-подальшу реалізацію на адресу інших контрагентів.

Таким чином експерт дійшов висновку, що наданими первинними документами, регістрами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » висновки акту перевірки ІНФОРМАЦІЯ_41 від 15.05.2018р. щодо порушень ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »:п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2,п.198.3, п.198.6, ст.198 ПКУ (в редакції чинній на момент вчинення господарських операцій), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн., у тому числі за квітень 2016р. на загальну суму податку на додану вартість - 1062639,96грн., травень 2016р. на загальну суму податку на додану вартість - 13379460,66грн.; п.44.1, п.44.2 ст.44,пп.134.1.1 .134.1 ст.134 ПКУ (в редакції чинній на момент порушення), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2016р. на суму 86 652603,72грн., що стало підставою для прийняття ІНФОРМАЦІЯ_54 податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018р. №0004524614, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств в розмірі 86652603,72грн. за основним платежем (за 2016р.) та №0004514614, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі-21663150,93грн., у тому числі за основним платежем 14442100,62грн. та нарахованими штрафними санкціями-7221050,31грн., документально не підтверджуються.

Також експерт зазначив, що оскільки за результатами проведенного дослідження, висновки, викладені у акті перевірки від 15.05.2018р. не підтверджені у повному обсязі, то розрахунок грошових зобов'язань (суми основного платежу (грн.), розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування, розмір (%) та сумм (грн.) штрафної (фінансової) санкції), що підлягають нарахуванню згідно оскаржуваних повідомлень-рішень від 01.06.2018р., експертом не здійснювався.

При цьому адміністративний окружний суд при прийнятті рішення оцінив наведений вище висновок СЕЕ у взаємному зв'язку з ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_25 від 26.06.2019р., відповідно до якої ОСОБА_13 звільнено від кримінальної відовідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відовідальності та показань ОСОБА_13 в якості свідка при допиті ІНФОРМАЦІЯ_55 на виконання судового доручення Донецького адміністративного окружного суда за наступними питаннями:

-чи підписувала вона первинні документи, складені на виконання договору від 01.02.2016р. за період квітень-травень 2016р.;

-чи підписувала вона акти приймання-передачі олії соняшникової за квітень-травень 2016р. на виконання договору поставки від 01.02.2016р.;

-чи підписувала вона видаткові накладні олії соняникової, складені з 29.04.2016р. по 31.05.2016р. на виконання договору поставки від 01.02.2016р.;

-чи підписувала вона податкові накладні, складені з 25.04.2016р. по 31.05.2016р. на виконання договору поставки від 01.02.2016р.

Допитана в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що первинні документи, складені на виконання договору поставки від 01.02.2016р. за період квітень-травень 2016р., зокрема: акти приймання-передачі олії соняшникової за квітень-травень 2016р., видаткові накладні олії соняшникової, складені з 29.04.2016р. по 31.05.2016р., податкові накладні, складені з 25.04.2016р. по 31.05.2016р. на виконання договору поставки від 01.02.2016р. не підписувала та господарську діяльність з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не вела.

Враховучи зазначене вище та вимоги податкового законодавства суд першої інстанції взяв до уваги ухвалу суду від 26.06.2019р., а саме факти встановлені цією ухвалою, та обставини, встановлені під час розгляду справи, та дійшов висновку про невідповідність наданих позивачем копій первинних документів, як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення відповідно до ч.1,2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та що господарські операції між позивачем та його контрагентами для вчинення податкового кредиту не підтверджені належним чином оформленими первинними документами. Податкові повідомлення-рішення від 01.06.2018р., видані ІНФОРМАЦІЯ_54 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

25.08.2020р. постановою першого апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.01.2020р. залишені без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

04.03.2021р. постановою слідчого Офісу ВПП ДФС ОСОБА_47 в кримінальному провадженні №42017000000004260 від 17.11.2017р. призначено проведення судової почеркознавчої експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 , з висновку якої від 23.06.2021р. вбачається, що підписи від імені ОСОБА_13 в наданих на дослідження вказаних вище 2-х специфікаціях від 01.02.2016р., 27 актах прийому-передач від 2016р., 27 видаткових накладних від 2016р. виконані письмовим приладом без застосування технічних засобів та попередньої підготовки не ОСОБА_13 , а іншою особою. При виконанні експертизи використані документи, які надіслані ОСОБА_13 , заяву ОСОБА_13 від 26.06.2019р. про надання частини щорічної основної відпустки; видаткова накладна №Z71611615-1 від 24.06.2020р.; акт №84 приймання-передачі матеріальних цінностей від 25.05.2020р.; акт про приймання та оцінку матеріальних цінностей від 25.06.2020р.; видаткова накладна №Z72293968-1 від 24.06.2020р.; накладна (вимога) №26 за 08.10.2020р.; накладна (вимога) №21 за 29.10.2020р.; видаткова накладна №МТК471163 від 18.05.2021р.; видаткова накладна №МТК 471171 від 18.05.2021р.; накладну №10/ДБ від 21.05.2021р.; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 05.05.2018р. з доданим технічним зображенням сторінок паспорта ОСОБА_13 ; протокол отримання зразків для експертизи від 05.05.2018р.; пояснення ОСОБА_13 без дат із доданим технічним зображенням повістки від 18.04.2018р.; лист ОСОБА_63 від 28.05.2021р.; експериментальні зразки підпису ОСОБА_13 (додані до протоколу отримання зразків для експертизи від 05.05.2018р.

03.02.2022р. на підставі постанови від 21.01.2022р. про призначення додаткової судово-економічної еспертизи у кримінальному провадженні №420700000004260 від 17.11.2017р., яка відсутня в матеріалах кримінального провадження, був зроблений висновок додаткової СЕЕ експерта ІНФОРМАЦІЯ_38 ОСОБА_49 №21/7 (далі висновок УНСІСЕ від 03.02.2022р.), яким підтверджується що:

-висновки акту від 15.05.2018р. в частині заниження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » упродовж квітня-травня 2016р. податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн. документально та нормативно не підтверджуються;

-питання щодо підтвердження порушень службовими особами TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вимог п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 ПКУ не вирішувалось, оскільки не відноситься до компетенції судового експерта з правом проведення судово-економічної експертизи;

-висновки акту від 15.05.2018р. в частині завищення TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємства за 2016р. на загальну суму 86652603,72грн. документально та нормативно не підтверджуються;

-питання щодо підтвердження порушень службовими особами TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » п. 44.1, п.44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ не вирішувалось, оскільки не відноситься до компетенції судового експерта з правом проведеня судово-економічної експертизи;

-питання щодо завдання матеріальної шкоди і збитків Державному бюджету України внаслідок заниження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » упродовж квітня-травня 2016р. податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн., та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2016р. на загальну суму 86652603,72грн., в рамках проведення даної судово-економічної експертизи не підлягало вирішенню, оскільки акт перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » упродовж квітня-травня 2016р. податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн., та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2016р. на загальну суму 86652603,72грн. не містить висновків щодо встановленого розміру матеріальної шкоди (збитків), а містить лише висновки щодо порушень ПКУ стосовно заниження податків, які підлягають сплаті до бюджету, проте до завдань судово-економічної експертизи відноситься документальне підтвердження матеріальної шкоди (збитків), які встановлені контролюючим органом;

Крім того органом досудового розслідування, а саме детективом Головного підрозділу БЕБ ОСОБА_64 у кримінальному провадженні № 42017000000004260 від 17.11.2017р. постановою від 05.07.2022р. призначено додаткову комісійну ІНФОРМАЦІЯ_9 , з висновку від 11.08.2022р. якої вбачається, що:

-результати дослідження наданих видаткових накладних за квітень-травень2016р., в яких покупцем значиться TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », постачальником - ПП « ОСОБА_65 » наведено в таблиці 1, а саме 8 видаткових накладних підписаних від імені ОСОБА_32 , 27 податкових накладних підписаних від імені ОСОБА_13 , за квітень-травень 2016р. сума з ПДВ 112644238,24грн. ПДВ-18774039,94грн., згідно яких TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » отримало від ПП « ОСОБА_10 » ТМЦ на загальну суму 112644238,24грн., в тому числі з ПДВ 18774039,94грн; зазначені податкові видаткові накладні за квітень-травень 2016р. оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, мають обов'язкові реквізити, а отже є первиними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 »;

-враховуюочи наведене вище у TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » наявні підстави для включення до складу податкового кредиту у квітні-травні2016р. суми податку на додану вартість у розмірі 18129092,77грн.;

-проте з урахуванням висновку судової почеркознавчої експертизи від 23.06.2021р. та ухвали ІНФОРМАЦІЯ_25 від 26.01.2019р. у TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відсутні підстави для віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, врахованої вартості ТМЦ, отриманих від ПП « ОСОБА_10 » за період з 29.04.2016р. по 31.05.2016р. у загальному розмірі 14442100,62грн.;

-наданими на дослідження документами у їх сукупності та взаємозв'язку висновки акту перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » упродовж квітня-травня 2016р. податку на додану вартість на загальну суму 14442100,62грн., з урахуванням висновку судово-почеркознавчої експертизи від 23.06.2021р. та ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26.06.2019р. документально підтверджуються;

19.08.2022р. внесено до ЄРДР повідомлення правоохоронних органів, що ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на посаді генерального директора TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », будучи службовою особою, вніс у податкові декларації підприємства від 19.05.2016р. та 17.06.2016р. завідомо неправдиві відомості, які у подальшому подав до ІНФОРМАЦІЯ_39 , розпочато досудове розслідування за кримінальним провадженням №7202200012513 від 19.08.2022р. за правовою кваліфікацією ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Постановою прокурора Офісу ГПУ ОСОБА_51 від 19.08.2022р. об'єднані матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42017000000004260 від 17.11.2017р. та №7202200012513 від 19.08.2022р. в одному провадженні під єдиним реєстраційним № 42017000000004260, відомості про це внести до ЄРДР. (а.с.10-11 т.9)

19.08.2022р. детективом Головного підрозділу детективів БЕБ України ОСОБА_64 за погодженням прокурора Офісу ГПУ ОСОБА_51 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, яку він отримав 09.09.2022р. ( а.с.36-50 т.9)

07.10.2022р. за клопотанням захисника ОСОБА_66 експертом ОСОБА_24 проведена ІНФОРМАЦІЯ_56 , відповідно до висновку якої підтверджується, шо

-в межах компетеції експерта-економіста висновки акту від 15.05.2018р. документально не підтверджується;

-TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відповідно до складених видаткових накладних та актів прийому передачі на виконання умов договору від 01.02.2016р. придбано ТМЦ (олія соняшникова) за період квітень-травень 2016р. на загальну суму 112644278,66грн. в тому числі ПДВ-18777046,44грн., при цьому на 8 видаткових накладних розшифровка підпису збоку постачальника-директор ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_56 , за якими придбано ТМЦ за період 01.04.2016р. по 10.04.2016р. на загальну суму 25991634,72грн. (в тому числі ПДВ - 4331939,12грн., вартість ТМЦ без ПДВ становить 25991634,72грн. - 4331939,16грн.=21659659,60грн.;

-інші видаткові накладні з 29.04.2016р., які виписані ПП « ОСОБА_10 » з підписом збоку постачальника-директора ОСОБА_13 , за якими придбано ТМЦ (олія соняшникова) по договору від 01.02.2016р. за період квітень-травень 2016р. на загальну суму 86652603,72грн., (в тому числі ПДВ 14442100,62грн. вартість ТМЦ без ПДВ становить 8665260372грн.-14442100,62грн.=72210303,10грн.);

-відповідно до вимог ПКУ на господарські операції з придбанням ТМЦ по договору від 01.02.2016р. нараховані податкові зобов'язання та складено податкові накладні, які містять відбиток штемпеля «зареєстровано в ЄРПН» та «електроний цифровий підпис», прийняті ДФС згідно квитанцій від 04.05.2016р. та 04.06.2016р.;

-розрахунки за поставлений товар здійснювались шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджується платіжними дорученнями TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які містять відмітку ПАТ “ ІНФОРМАЦІЯ_57 » про оплату з призначенням платежу “оплата за сільскогосподарську продукцію за договором №1939-ДУ від 01.02.2016р. у сумі 64244638,87грн. в тому числі ПДВ 10707439,81грн.;

-з урахуванням 7 спеціфікацій до вказаного договору, складених сторонами в лютому, березні, квітні та травні 2016р., на поставку 5843,532т. олії соняшникової нерафінованої на загальну суму 135784463,82грн., (в тому числі ПДВ-22630743,97грн., первинними та іншими дослідженими документами підтверджується фактичне постачання ТМС (олії соняшникової рафінованої) від ПП « ОСОБА_10 » на адресу TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в тому числі в квітні-травні 2016р. на загальну суму 86652603,72грн., в тому числі ПДВ 14442100,62грн. (ПДВ за квітень 2016р. в сумі 1062639,96грн.+ПДВ за травень 2016р. в сумі 133794,66грн.);

-відповідно до вимог п.44.1ст.44 ПКУ при врахуванні витрат TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для цілей визначення об'єкта оподаткування податка на прибуток, фінансово-господарські операції ПП « ОСОБА_10 » підтверджені належним чином сплаченими первинними документами, що відображають реальність господарьської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків;

-придбані TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ТМЦ використовувались товариством для подальшого продажу та формування доходів в тому же періоді, в якому були понесені витрати; для продажу отриманої від ПП « ОСОБА_10 » олії соняшникової в кількості 4834,73т. між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП “ ОСОБА_67 », ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_58 »(комісіонери) укладені типові договори комісії на реалізацію сільськогосодарської продукції від 01.02.2016р. із спеціфікаціями на реалізацію сільськогосподарської продукції №8 від 27.04.2016р. олії соняшникової першого гатунку у кількості 2000т. на загальну вартість 1555000 дол.США, №9 від 12.05.2016р.-1000т., 785000дол.США, №10 від 27.05.2016р.-300т.- 235000 дол.США, з комісійна винагорода комісіонера 0,25% від суми надходження проданої валюти в гривневому еквіваленті; а також укладений договір від 01.06.2016р. із спеціфікацією №3 від 07.06.2016р. на олію соняшникову нерафіновану 275,00т., загальна вартість 220000дол.США, комісійна винагорода комісіонера аналогічна; при цьому звіти комісіонерів підтверджені 6 актами прийому-передачі від 29.04.2016р., 30.04.2016р., 20.05.2016р., 21.05.2016р., 23.05.2016р., 24.05.2016р., на підставі яких сільськогосподарська продукція передана комісіонерам та продана компаніям « ІНФОРМАЦІЯ_59 » та « ІНФОРМАЦІЯ_60 » на підставі контрактів від 27.04.2016р., 24.05.2016р., 12.05.2016р., 27.05.2016р., 24.06.2016р. та продана продукція доставлена покупцям на підставі вантажно-митних декларацій від 20.05.2016р., 26.05.2016р.,29.06.2016р., 23.07.2016р.,23.07.2016р.

-ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » отримало від продажу на експорт отриманої від ПП « ОСОБА_10 », олії соняшникової в сумі 93870198,70грн. дохід (від продажу валюти на Міжбанківській валютній біржі») на загальну суму 94466770,29грн. Після оплати комісійної винагороди в сумі 77562,17грн. та інших витрат в сумі 19066,66грн., фінансовий результат від операції склав 499942,76грн.

-враховуючи викладене вище, дослідженими документами, що фіксують проведення фінансово-господарських операцій TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », підтверджені ним витрати в 2016р. та отримані внаслідок продажу ТМЦ доходи;

-висновки акту перевірки від 15.05.2018р. щодо заниження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 14442100,62грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2016р. на суму 86652603,72грн. документально не підтверджуються.

29.11.2022р. за клопотанням захисника Шмакова експертом ОСОБА_20 . Черкаського відділення ІНФОРМАЦІЯ_11 проведена СЕЕ, висновком якої підтверджується, що:

-досліджені акти приймання-передачі, оформлені від імені ПП « ОСОБА_10 » на відвантаження TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олії соняшникової у кількості 4663,34т. на суму 108774554,80грн., у тому числі ПДВ 18129092,47грн. за своїм змістом відповідають вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а соняшникова олія придбана у ПП « ОСОБА_10 » була використана в оподаткованих операціях TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тому відповідно до вимог п.2ст.3 вказаного вище ЗУ та п.44.1 ст.44 ПКУ є підставою формування даних бухгалтерського обліку та податкової звітності TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

-на підставі досліджених актів приймання-передачі олії соняшникової, виписаних TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (комітент) на адресу ПП « ОСОБА_67 » (комісіонер) на документальне підтвердження виконання умов договору комісії документально обгрунтована передача ППУ « ІНФОРМАЦІЯ_61 » в період з 05.04.2016р. по 31.05.2016р. олії соняшникової у кількості 4663,34т. на суму 82334584,79грн. з метою продажу сільськогосподарської продукції за межі митного кордону України;

-в матеріалах наявні оборотно-сальдові відомості за квітень та травень 2016р. по субрахунку 281 «Товари на складі», у яких відображено надходження та вибуття олії соняшникової з посиланням на договір поставки від 01.02.2016р. по дебету рахунку обліковується надходження олії соняшникової першого гатунку, отриманої від ПП « ОСОБА_10 » у кількості 4663,34т. на суму 90645462,33грн. без ПДВ: за кредитом рахунку 281 «Товари на складі» та дебетом 283 «Товари на комісії» обліковується передача TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ППУ « ІНФОРМАЦІЯ_61 » на комісію олії соняшникової у кількості 4663,34т. на суму 86652603,72грн. (без ПДВ);

-за даними бухгалтерського обліку TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які підтверджуються також актом перевірки від 15.05.2018р., придбання у ПП « ОСОБА_10 » олії соняшникової у кількості 4663,34т. на суму 108774534,80грн., у тому числі ПДВ 18129092,47грн. вплинуло на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що відповідає визначенню поняття «господарська діяльність», наведенному в ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та у п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку;

-в акті перевірки від 15.05.2018р. не зазначено про завищення TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, за рахунок здійснення операцій з ПП « ОСОБА_10 », тобто витрати, понесені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на придбання у даного ПП « ОСОБА_10 визначені податковою службою такими, що пов'язані з господарською діяльністю ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

-відповідно до довідки від 01.06.2016р. «Про результати зустрічної перевірки ПП « ОСОБА_10 » щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за період лютий 2016р.-квітень 2016р., зустрічна звірка проведена з відома керівника ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 , та відповідно до висновків довідки докуменнтально підтверджено відображення ПП « ОСОБА_10 » в податковому обліку господарських відносин з TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за вказаний період;

-згідно з п.32.1 Податкові зобов'язання розділу 32 «Податок на додану вартість», акту Новомосковської ОДПІ ГУДФС у Дніпропетровській області від 29.12.2016р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП « ОСОБА_10 » з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 21.12.2016р.» перевіркою не встановлено ні завищення, ні заниженння податкових зобов'язань; у додатку до акту перевірки в Реєстрі суб'єктів господарювання, з якими ПП « ОСОБА_10 » перебувало у господарських відносинах, зазначено TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », наявна оборотно-сальдова відомість TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по постачальнику ПП « ОСОБА_10 » за період з 01.01.2013р. по 21.12.2016р., відповідно до якої від постачальника отримано 5843530т. олії соняшникової нерафінованої на суму 113153179,86грн. з них 4663,34т. на суму 108774554,80грн на виконання умов договору від 01.02.2016р., тобто за результатами зазначеної перевірки, проведеної з відома та в присутності ОСОБА_13 , як директора ПП « ОСОБА_10 », з посиланням на первинні документи та облікові регістри документально підтверджено нарахування підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість з обсягу реалізації TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олії соняшникової в кількості 4663,34т. на суму 108774554,80грн., у тому числі ПДВ 18129082,47грн., та реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі на суму 18129092,47грн.;

-враховуючи інформацію щодо розрахунків за товар, поставлений ПП « ОСОБА_10 », викладену в акті перевірки від 15.05.2018р. датою виникнення права платника податку TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на податковий кредит у сумі 14442100,62грн., який сформований за рахунок здійснення операцій з ПП « ОСОБА_10 » за період з 25.04.2016р. по 31.05.2016р., вважається дата отримання ним соняшникової олії згідно актів приймання-передач;

- на підтверження права TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на податковий кредит у сумі 18129092,47грн., який сформований за рахунок здійснення операцій з ПП « ОСОБА_10 », були оформлені податкові накладні на суму податкового кредиту 18129092,4 грн., які за формою та змістом відповідають вимогам ст.201 ПКУ, та які зареєстровані ПП « ОСОБА_10 » в ЄРПН;

-враховуючи наведене вище, відповідно до вимог п.198.3, п.198.6 та ст.201 ПК У документально підтверджується право TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на формування податкового кредиту у сумі 14442100,62грн. за рахунок здійснення операцій з ПП « ОСОБА_10 » у період з 25.04.2016р. по 31.05.2016р. та документально та нормативно не підтверджуються висновки акту перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 14442100,62грн.;

16.02.2023р. постановою прокурора Офісу ГПУ ОСОБА_54 на підставі ст.217 КПК України матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України виділені з кримінального провадження №4201700000004260 від 17.11.2017р. в окреме провадження з переліком матеріалів та відомості про це (а.с.179-180, 181-187,188-189 т.9)

Постановою Верховного Суду від 20.02.2023р., касаційна скарга TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на вказані вище рішення судів першої та апеляційної інстанції залишена без задоволення а рішення судів першої та апеляційних інстанцій залишені без змін.

ВС в обгрунтування свого висновку зазначив, що суди попередніх інстанцій, визнаючи доведеними доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПП « ОСОБА_10 », виходили з того, що надані позивачем первинні документи, які стали підставою для формування податкової звітності, не відображають зміст господарських операцій, тобто містять недоведену інформацію щодо фактичного обсягу здійснених господарських операцій, що позбавляє такі первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди (витрат та податковому кредиту у податковому обліку в податку на прибуток та з податку на додану вартість відповідно). Суди першої та апеляційної інстанцій виснували, що платник не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він предендує. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій оцінили ту обставину, що ОСОБА_13 , як керівник ПП « ОСОБА_10 », і особа відповідальна за здійснення господарських операцій, вказана в документах, оформлених на операції з постачання олії споживачу, заперечила свою причетність до ведення фінансово-господарської діяльності ПП « ОСОБА_10 », так само і заперечила підписання первинних документів, що були виписані на оформлення господарських операцій з поставки олії на адресу TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Суди попередніх інстанцій зазначили, що документи, підписані невідомими особами, не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку фінансових показників господарських операцій TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПП « ОСОБА_10 » за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставки олії позивачу і з урахуванням цього суди попередніх інстанцій виснували, що самі по собі податкові, видаткові накладні, акти прийому -передачі ТМЦ, виписані щодо операцій з постачання олії, не підтверджують право позивача на формування податкового кредиту та витрат.

Верховний суд погоджуючись з таким висновком судів попередніх інстанцій, навів в обгрунтування ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. № 996-XIV (далі - ЗУ № 996-XIV), п.2.4 про Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерсьеого обліку, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_21 від 24.05.1995р. (дала-Положення), ст.ст.72,73,75 КАС України, перерахував висновки, зроблені ВС у постановах від 31.05.2021р. у справі №520/874/19, від 14.06.2021 у справі № 460/936/19 та процитував висновок ВС України в постанові від 05.03.2012р. (справа -№ 21-421а11) щодо того, що податкові накладні виписані від імені товариств, які зареєстровані в державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких документів, не можна вважати належно оформленими, та підписаними уповноваженими особами документами, які засвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг), а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Велика Палата ВС не зробила відступу від цього висновку і тому він повинен враховуватись в силу норм ч.5 ст.242, п.п.1 п.8 Розділу VII КАС України при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

Суди попередніх інстанцій, враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини щодо непричетності ОСОБА_13 до створення ПП « ОСОБА_10 » та підписання будь-яких документів за його участі, відсутність у справі доказів на підтвердження транспортування, зберігання олії, обумовленності господарських операцій з придбання олії основним напрямкам діяльності TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (05.10 Добування кам'яного вугілля), на думку суду касаційної інстанції, дійшли правильного висновку, що надані позивачем первинні документи не відповідають вимогам ЗУ № 996-XIV, у зв'язку з чим не визнали ці документи доказом права TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » формувати на їх підставі витрати та податковий кредит в податковому обліку.

При цьому ІНФОРМАЦІЯ_62 визнав довод касаційної скарги TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про необгрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції його клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_13 на первинних документах та про повторний допит ОСОБА_13 такими, що не відповідають фактичним обставинам з огляду на те, що суд апеляційної інстанції визнав підставою для відмови у задоволенні вказаних клопотань ту обставину, що свідчення ОСОБА_13 щодо її непричетності до господарської діяльності ПП « ОСОБА_10 », в тому числі до підписання первинних документів, виписаних на оформлення господарських операцій з TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », не містять суперечностей, щодо обставин такої непричетності були встановлені в процедурі досудового розслідування, в ухвалі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26.06.2019р. у справі №202/2923/19, а також під час допиту свідка ОСОБА_13 Запорізьким окружним адміністративним судом.

24.02.2023р. обвинувальний акт, у кримінальному провадженні №72023000120000013 щодо ОСОБА_7 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, складений та підписаний детективом Головного підрозділу детективів БЕБ України ОСОБА_68 затвердженний та підписаний прокурором Офісу ГПУ ОСОБА_6 , разом з цивільним позовом прокурора ІНФОРМАЦІЯ_37 ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення збитків, завданих кримінальними правопорушеннями у розмірі 14442100,62грн. надійшли 01.03.2023р. для розгляду по суті в суд першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що органом обвинувачення ОСОБА_69 обвинувачений в тому, що він перебуваючи на посаді генерального директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », будучи службовою особою, маючи владні повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами товариства та законодавчими актами України, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, пов'язані з нарахуванням і своєчасною сплатою податків товариством, подачею до контролюючих органів достовірних документів податкової звітності від імені товариства, у невстановлену дату та час, однак не пізніше 24.12.2015р., при невстановлених обставинах вступив у злочинну змову із невстановленими особами, з якими спільно розробив план та детальну схему щодо ухилення від сплати податків, та діючи з ними за попередньою змовою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в період з грудня 2015р. по червень 2016р. вчинив умисне ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах шляхом документального оформлення господарських відносин з підприємством з ознаками фіктивності ПП « ОСОБА_10 », без реального здійснення господарських операцій, які не викликали змін в структурі активів та зобов'язань, власному капітали товариства.

24.12.2015р. обвинувачений з метою прикриття своєї незаконної діяльності уповноважив довіреністю №ББУ/ДУ220/15 від 24.12.2015р. ОСОБА_14 бути представником TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з правом підписання правочинів із третіми особами, та в лютому 2016р. за невстановлених слідством обставин між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 » укладений договір поставки від 01.02.2016р. №1939-ДУ, відповідно до якого TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як покупець в особі ОСОБА_14 та ПП « ОСОБА_10 », як постачальник уклали договір про начебто придбання TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у ПП « ОСОБА_10 » олії соняшникової.

В подальшому ОСОБА_69 на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на умисне ухилення від податків, у період з 25.04.2016р. по 31.05.2016р. забеспечив підписання ОСОБА_14 за невстановлених слідством обставин специфікацій №5 від 25.04.2016р. №6 від 11.05.2016р., №7 від 26.05.2016р. до договору №1939-ДУ від 01.02.2016р. 27 актів прийому-передачі: №20 від 29.04.2016, №21 від 30.04.2016р., №22,23,24 від 20.05.2016р., №25,26,27 від 20.05.2016, №28,29,30,31 від 23.05.2016р., №32,33,34 від 24.05.2016р., №35,36 від 25.05.2016р.,№37,38 від 26.05.2016р., №39,40 від 27.05.2016р., №41/1, 41/2, 41/3 від 28.05.2016р., №49,50 від 30.05.2016р., №51 від 31.05.2016р., 27 видаткових накладних №25 від 29.04.2016р., №26 від 30.04.2016р №27,28,29 від 20.05.2016р., №30, №31,№32 від 21.05.2016р., №33,34,35,36 від 23.05.2016р., №37,38,39 від 24.05.2016р., №40,41 від 25.05.2016р., №42,43 від 26.05.2016р., №44,45 від 27.05.2016р. №46,47,48 від 28.05.2016р., №49,50 від 30.05.2016р., №51 від 31.05.2016р., за умовами яких ПП « ОСОБА_10 » нібито зобов'язувалось поставити TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олію соняшникову, проте ці господарські операції не викликали реальних змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », оскільки фактично олію соняшникову придбано не у ПП « ОСОБА_10 », а отримано за невстановлених обставин від невстановлених слідством осіб, без відображення цих операцій у податковій звітності, що суб'єктивно усвідомлював ОСОБА_69 , видаючи довіренність на ім'я ОСОБА_14 , та в момент підписання ОСОБА_14 вказаних вище документів, вчинивши ці дії виключно задля документального оформлення купівлі олії соняшникової з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ та, як наслідок, отримання податкової вигоди у вигляді завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартостість. При цьому вказаний договір поставки, спеціфікації, акти прийому- передачі, видаткові накладні не можуть вважатись первинними документами відповідно ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями, та не можуть бути внесені до податкового обліку товариства.

Поряд з цим у період квітень-травень 2016р. невстановленими особами від імені ПП « ОСОБА_10 » за невстановлених обставин виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з постачання на адресу TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за вказаним договором від 01.02.2016р. олії соняшникової на загальну суму 86652603,72грн. у т.ч. ПДВ 14 442 100,62 грн., на яку TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » має право сформувати податковий кредит за відповідні звітні періоди, що повністю узгоджувалось з умислом ОСОБА_7 .

Крім того, ОСОБА_7 , діючи як директор TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за попередньою змовою із невстановленими особами, усвідомлюючи, що господарські операції з ПП « ОСОБА_10 », яке не здійснювало поставку продукції, та є фіктивним, оформлені лише документально укладені з метою штучного формування податкового кредиту з ПДВ, з метою отримання податкової вигоди у вигляді мінімізації податку на додану вартість, не пізніше 19.05.2016р. та 17.06.2016р. у невстановлений час та за невстановлених обставин, організував внесення завідомо неправдивих відомостей до податкового обліку щодо нібито придбання олії соняшникової TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від фіктивного ПП « ОСОБА_10 ».

Крім того, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що господарські операції між товариствами фактично не відбувались, на виконання спільного злочинного умислу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, використовуючи свій електронний цифровий підпис, 19.05.2016р. та 20.05.2016р. подав в електронному вигляді до ІНФОРМАЦІЯ_63 Додаток №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за звітні періоди-квітень - травень 2016р., в яких у розділі II «Податковий кредит» умисно відобразив суму податкового кредиту ПП « ОСОБА_10 », у розмірі 14 442 100,62 грн. ПДВ на підставі виписаних та зареєстрованих в ЄРПН постачальником ПП « ОСОБА_10 » податкових накладних.

Таким чином директор TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з невстановленою групою осіб, на підставі первинних документів, які містили завідомо неправдиві відомості щодо отриманих ТМЦ, фактично отримавши ТМЦ за невстановлених обставин від невстановлених слідством осіб без відображення цих операцій у податковій звітності у період з 29.04.2016р. по 17.06.2016р., діючи в порушення вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями ст.1, 3, 9, 11, 12 ЗУ від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями, п. 1,2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_21 від 24.05.1995 № 88 із змінами доповненнями, розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_21 , умисно та безпідставно завищив розмір податкового кредиту з податку на додану вартість від господарських операцій з ПП « ОСОБА_10 », за договором № 1939-ДУ від 01.02.2016, що призвело до ненадходження до Державного бюджету України податків у сумі 14 442 100, 62 грн. яка в сім тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме у умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинених службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Крім того у ОСОБА_7 , який перебував на посаді генерального директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та був службовою особою, при цьому мав владні повноваження, передбачені внутрішніми актами підприємства та законодавчими актами України, виконував організаційно-розпорядчі функції пов'язані з нарахуванням та своєчасною сплатою податків товариством та подачею до контролюючих органів достовірних документів податкової звітності від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у невстановлені досудовим розслідуванням дати та часу, але не пізніше 24.12.2015р., виник злочинний умисел на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, що охоплювались спільним злочинним умислом.

Після чого, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із невстановленими особами, у період з 29.04.2016р. по 31.05.2016р., усвідомлючи, що товарно-матеріальні цінності у вигляді олії соняшникової, отримані не від ПП « ОСОБА_10 » та бажаючи у подальшому створити документальну видимість купівлі олії соняшникової, для досягнення спільної із невстановленими особами злочинної мети, документально здійснив оформлення господарських відносин з фіктивним підприємством ПП « ОСОБА_10 » без реального здійснення задекларованих господарських операцій, які не викликали змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі товариства.

При цьому встановлено, що вказані договори, специфікації до них та складені до них товарно-транспортні і видаткові накладні не можуть вважатися первинними, в силу ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №966-XIV, зі змінами і доповненнями, та, як наслідок, не можуть бути внесені до податкового обліку товариства.

Так у період квітня-травня 2016р. невстановленими особами від імені ПП « ОСОБА_10 » за невстановлених обставин за вказаним договором поставки від 01.02.2016р. виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з постачання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олії соняшникової на загальну суму 86652603,72грн., у т.ч.ПДВ -14442100,62грн., на яку покупець за договором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » має право сформувати податковий кредит за відповідні звітні періоди, що повністю узгоджувалось умислом ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_7 , який є службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, з метою доведення свого злочинного плану до кінця - ухилення від сплати податків, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, переслідуючи корисливі мотиви, достовірно знаючи, що ПП « ОСОБА_10 » не постачало ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олію соняшникову, а також будучи усвідомленим про фактичні суми податкового кредиту з податку на додану вартість товариства у відповідних періодах, організував внесення в документи податкової звітності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » завідомо неправдивих відомостей на підставі вище підписаних документів.

Так ОСОБА_7 на виконання спільного злочинного умислу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, будучи обізнаним, що господарські операції між товариствами фактично не відбувалися, організував внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів,а саме 1) податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016р. від 19.05.2016, Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за квітень 2016р. від 19.05.2016р, 2)податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016р. від 17.06.2016р, Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за травень 2016р. від 17.06.2016р., до яких умисно внесено завідомо неправдиві відомості про суми податкового кредиту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у розмірі 14442100,62грн. ПДВ на підставі виписаних та зареєстрованих в ЄРПН постачальником - ПП « ОСОБА_10 » податкових накладних.

У подальшому ОСОБА_7 перебуваючи у невстановленому слідством місці, подав вказані офіційні документи в електронному вигляді до ІНФОРМАЦІЯ_64 19.05.2016 та 17.06.2016 шляхом використання особистого електронного цифрового підпису, чим спричинив ненадходження податкових платежів у сумі 14442100,62грн. до Державного бюджету України.

Так ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами, суб'єктивно усвідомлював, що на момент подання цих документів до ІНФОРМАЦІЯ_64 , що господарські операції між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 » згідно договору від 01.02.2016р, які слугували підставою для внесення відповідних відомостей до податкової звітності та ЄРПН, не викликали реальних змін майнового стану платника податків - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », оскільки ПП « ОСОБА_10 » не постачало олію соняшникову ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також ОСОБА_7 усвідомлював, що договори, спеціфікації та складені до них акти прийому-передачі, і видаткові накладні не можуть вважатися первинними, та не можуть бути підставою для формування податкового обліку товариства, тобто організував внесення завідомо неправдивих відомостей до вказаних офіційних документів.

Таким чином ОСОБА_7 , який є службовою особою-генеральним директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », реалізуючи свій злочинний умисел, у період з 19.05.2016 по 17.06.2016р. організував внесення до офіційних документів: 1)податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2016р. від 19.05.2016р., Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за квітень 2016р від 19.05.2016р, 2)податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2016р. від 17.06.2016р., Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за травень 2016р. від 17.06.2016р. завідомо неправдивих відомостей та видав такі документи шляхом їх подачі до ІНФОРМАЦІЯ_64 .

Таким чином ОСОБА_7 визнаний невинуватим та виправданий у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, а саме у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Сторона обвинувачення надала на підтвердження обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.27, ч.ст.366 КК України такі докази:

1)аналітичне дослідження від 08.11.2017р. №6/21-04-01/35505210 (далі-аналітичне дослідження від 08.11.2017р.), що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у перiод лютого-червня 2016р. занижено податок на додану вартість;

2) акт ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.05.2018р. №47/28-10-46-14-37014600 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р.» (далі - акт перевірки від 15.05.2018р.), що «ДТЕК Добропіллявугілля» пiд час фiнансово-господарських операцiй з ПП « ОСОБА_11 » у перiод квiтня-травня 2016р. занижено податок на додану вартість у сумі 14,4 млн грн ПДВ (винесено ППР вiд 01.06.2018 №000454514614, яке не скасовано);

3) рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.01.2020р., яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018р., виданих на підставі акту позапланової перевірки від 15.05.2018р.;

4) постанову ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.08.2020р., яким вказане вище рішення суду першої інстанції залишено без змін;

5) постанову Верховного суду від 20.02.2023р. (справа №0540/7689/18-а), яким касаційну скаргу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » залишено без задоволення, та вказані вище рішення судів першої та апеляційних судів залишені без змін, оскільки обставини, які містяться в зазначених судових рішеннях, а саме те, що документи підписані невідомими особами, не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку фінансових показників господарських операцій ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПП « ОСОБА_10 » за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставки олії позивачу;

6)ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.06.2019р. №202/2923/19 (далі -ухвала суду від 26.06.2019р.) про звільнення від кримінальної відповідальності директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 за ч.1ст.205-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповіальності;

7)висновок судово-почеркознавчої експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р. №104-10473/21-32/18735-2132, (далі- висновок СПЕ від 23.06.2021р.) що первинні фінансово-господарські документи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по взаємовідносинам з ПП « ОСОБА_10 » підписані не директором ОСОБА_13 , а іншою особою;

8) платіжні доручення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про перерахування на суму 64млн.грн., у т.ч. ПДВ (10,7млн ПДВ) на адресу ПП « ОСОБА_10 »;

9) висновок додаткової комісійної судової економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022 №18215/18216/22-72/21448-21455/22-72/21456-21460/22-71 (далі - додаткова комісійна ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р.), якою підтверджені збитки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по відносинам з ПП « ОСОБА_10 » на суму 14,4млн.грн. ПДВ;

10)матеріали договору поставки від 01.02.2016 №1939-ДУ (далі -договір від 01.02.2016р.), відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як покупець, в особі повіреного ОСОБА_14 та ПП « ОСОБА_10 », як постачальник, уклали договір про начебто придбання покупцем оліїї соняшникової у постачальника;

11)декларації ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПДВ за квітень - травень 2016р.;

12)досліджені в судовому засіданні видаткові накладні за квітень-травень 2016р.,

13)акти прийому-передач за квітень-травень 2016р.,

14) декларації з ПДВ ПП « ОСОБА_10 » за квітень - травень 2016р.;

15)показання свідка ОСОБА_15 в суді, що вона працювала головним бухгалтером ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 2012р., та їй відомо про взаємовідносини ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 », первинні документи на продукцію були, облік здійснювався згідно чинного законодавства, хто був виробником продукції та яка саме продукція постачалася, їй невідомо, оскільки основним видом господарської діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є добування кам'яного вугілля, вона працювала під керівництвом генерального директора ОСОБА_7 . З якої адреси здійснювалась поставка товарів, вона не пам'ятає, оплата здійснювалась з рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за фактом поставки товарів;

16)показання розпорядника майна та ліквідатора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_16 в судовому засіданні, що він керував процедурою банкрутства та був розпорядником майна та ліквідатором ПП « ОСОБА_10 » згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 , та під час здійснення ним процедури ліквідації йому не передано жодних первинних документів та архівів, печаток та майна підприємства, продаж майна не здійснювався, працівників на підприємстві не було, тому він нікого не звільняв; вказані вище показання ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , додатково підтверджують факт створення ПП « ОСОБА_10 » без мети здійснення реальної підприємницької діяльності;

Відповідно до вимог статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, та інше.

Обов'язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до вимог частини другої ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Кримінальне провадження вважається повно дослідженим, коли встановлено всі обставини, що мають для нього істотне значення, і зібрано всі докази, які їх підтверджують.

Істина в справі досягається тільки поєднанням всебічності, повноти та об'єктивності, оскільки вони органічно взаємозалежні.

Істотним для кожного кримінального провадження є обставини, що підлягають доказуванню.

У кожному провадженні підлягає доказуванню насамперед питання про наявність події злочину. Необхідно довести, що мав місце сам факт, сама подія, а також ті обставини, які дають підстави вважати цю подію злочином. Для цього має бути встановлено: яке конкретне діяння вчинено: обстановку, місце, час, спосіб його вчинення; наслідки та наявність причинного зв'язку між ними діянням, а також інші індивідуальні ознаки події, тобто сукупність конкретних фактів, що характеризують об'єкт та об'єктивну сторону складу злочину.

Від з'ясування цих обставин залежить правильність визначення підстав відповідальності, юридичної кваліфікації злочину. Нез'ясування цих важливих обставин свідчить про таку неповноту або однобічність, яка є підставою для ухвалення виправдувального вироку. Предметом доказування у кожному кримінальному провадженні є також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Це означає, що слід з'ясовувати, хто вчинив діяння, а також чи винен він у ньому, тобто встановити обставини, які визначають суб'єкт та суб'єктивну сторону злочину.

Всебічність, повнота та об'єктивність з'ясування обставин справи вимагає ретельної перевірки усіх імовірних умов версій про характер події злочину та коло його учасників усіх фактів, що мають значення не лише для викриття обвинуваченого, а й для спростування його винуватості або пом'якшення відповідальності.

Однобічність досудового розслідування,як правило,має місце внаслідок необ'єктивного,тенденційного ставлення до збирання доказів,невикористання усіх можливих засобів доказування,а також нез'ясування обставин, які ставлять під сумнів пред'явлене обвинувачення.

Таким чином гарантією додержання вимог ст.ст. 91, 92, 93 КПК України є використання всіх джерел доказування та збирання й закріплення кожного доказу у суворій відповідності з вимогами кримінального процесуального закону. Тому перевірка судом доказів, які є у справі, повинна включати і з'ясування питання про додержання органом досудового розслідування вимог закону щодо одержання,закріплення й дослідження кожного доказу. Порушення вимог закону при одержанні доказу виключає його використання.

Несплата чи неповна сплата до бюджетів суб'єктами господарської діяльності обов'язкових платежів, в тому числі податків залежно від того, умисно чи з необережності вона допущена, може тягти за собою:

-застосування штрафних санкцій, що накладаються контролюючими органами у разі виявлення самого факту несплати (сплати не у повному обсязі) податку.

-сплату пені за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання (податку)

-адміністративну чи кримінальну відповідальність осіб, винних у ухиленні від сплати платежів.

Об'єктом злочину, передбаченого ст.212 КК України, є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних та фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов'язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предмет злочину-податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування, введенні у встановленому законом порядку.

Об'єктивна сторона злочину передбаченого ст.212 КК України, характеризується сукупністю трьох ознак:

1)діянням у вигляді ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування, ведених у встановленому законом порядку;

2)наслідками у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів, чи держаних цільових фондів коштів у значних (ч.1 ст.212 КК України), великих (ч.2 ст.212 КК України) або особливо великих (ч.3 ст.212 КК України) розмірах.

3) причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Ухилення від сплати податків виражається в діянні (дії чи бездіяльності) особи, спрямованому не повну чи часткову несплату обов'язких платежів, які повинні сплачуватись юридичними та фізичними особами у відповідності з чинним законодавством.

Описово-бланкетний характер диспозиції ст.212 КК України робить необхідними у кожному конкретному випадку звертатись до податкового законодавства, яке визначає конкретних платників, їх обов'язки, строки і механізм сплати платежів, що в решті-решт визначає специфіку злочинних дій, спрямованих на ухилення.

Ст.212 КК України не конкретизує спосіб ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, який залежить від виду несплачуваного податку, збору іншого обов'язкового платежа, видів платників відповідних податків, зборів, інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ст.91 КПК України, до п.13 Постанови Палати ВСУ від 08.10.2004р. №15 «Про деякі питання застосуванню законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів при розгляді справи в суді спосіб вчинення злочину відповідно до вимог ст.64 КПК України (ст.91КПК України в ред.2013р.) підлягає доказуванню, тому в мотивувальній частині вироку має бути зазначено, яким саме способом було вчинено злочин.

До найбільш поширених способів цього злочину належать:

1)неподання документів, пов'язаних з обчисленням із сплатою податків;

2)приховування об'єкта оподаткування який визначається залежно від виду обов'язкового платежу, що стягується з юридичної особи, характеризуються тим, що прибуток або інший об'єкт оподаткування у платника податків фактично існує, проте він декларується, не згадується в документах, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, які подаються до податкових органів, а тому ніякі податки на такі об'єкти не нараховуються і не сплачуються;

3)заниження об'єкта оподаткування означає часткове ухилення від сплати податків, при цьому заниження прибутку як об'єкта оподаткування може досягатись за рахунок незаконного завищення валових витрат, у т.ч.шляхом укладення псевдоугод з фіктивними підприємствами.

Вчинення усіх зазначених вище діянь неможливе без підроблення документів, тому цей злочин при внесенні в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, складанні завідомо неправдивих документів, кваліфікується за сукуністю злочинів, передбачених ст.212 та ст.366 КК України.

Притягуючи особу до відповідальності за ст.212 КК України, потрібно встановлювати розмір несплачених винною особою податків як результат інкримінованого їй діяння.

Ухилення від сплати податків - це злочин з матеріальним складом, для його, кваліфікації потрібно встановлення певних суспільно небезпечних наслідків у вигляді не надходження до бюджетів коштів у значних, великих або особливо великих розмірів. Ненадходження коштів повинно бути безпосередньо зумовлено ухиленням від сплати податків. Для об'єктивної сторони обов'язковим є встановлення причинного зв'язку між власне ухиленням і ненадходженням коштів до бюджету. Злочин вважається закінченим з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, а коли закон пов'язує цей строк із виконанням певної дії -з моменту фактичного ухилення від їх сплати.

Ст.212 КК України передбачає кримінальну відповідальність на за сам факт несплати в установлений строк податків, а за умисне ухилення від їх сплати, а саме необхідно встановити чи мала особа намір не сплачувати належні податки взагалі чи певну їх частину. Відповідальність за ухилення від сплати податків настає лише в разі, коли воно вчинено з прямим умислом, заздалегідь обдуманим. Мотиви можуть бути різними (корисливі спонукання, бажання задовольнити різноманітні виробничі потреби господарюючого суб'єкта тощо), і на кваліфікацію діяння за ст.212 КК України не впливають.

Суб'єктами злочину за ст.212 КК України визнаються службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, особи які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і будь-які інші особи, які зобов'язані сплачувати податки, збори , інші платежі.

Така квалфікуюча ознака умисного ухилення від сплати податків, як вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб, застосовується лише в разі, коли в ньому брали участь як співвиконавці дві особи чи більше, які попередньо, до вчинення діяння, домовились не сплачувати податки до бюджетів або ж сплатити їх не в повному обсязі.

За цією ознакою можуть бути кваліфіковані дії службових осіб як суб'єктів злочину, одного й того ж підприємства, на яких покладено відповідальність за правильність обчислення із сплати податків та за достовірність відповідної звітності.

Дії службових осіб різних суб'єктів господарської діяльності потрібно кваліфікувати як в чиненні за попередньою змовою групою осіб у випадках укладання ними цивільно-правових і господарських договорів, згідно з якими кожна зі сторін ухиляється від сплати належних із неї податків до бюджету. Якщо згідно з укладеним договором це має зробити лише одна із сторін, то дії службової особи іншої сторони, що підписали такий договір, необхідно кваліфікувати як пособництво по ухиленню від сплати податків, виконавцем якого є службова особа суб'єкта підприємництва, які не сплатили обов'язкових платежів.

Так до обставин, які підлягають встановленню в ході досудового розслідування кримінального провадження відносяться:

1)учасники кримінального провадження: а)службова особа, яка умисно ухилилась від сплати податків; б) інші особи, які діяли умисно за попередньою змовою групою осіб із службовою особою при ухиленні від сплати податків;

2)предмет злочину;

3)спосіб вчинення ухилення від сплати податків (в даному провадженні укладання псевдоугоди, оподаткування по якій нижче, ніж по реальній угоді);

4)діяння кожного з співучасників злочину;

5)наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджету податків у певних розмірах;

6)причинний зв'язок між діяннями і наслідками;

7)умисел службової особи, яка діє за попередньою змовою групою осіб на ухилення від сплати податків.

Суд апеляційної інстанції після безпосереднього дослідження доказів за клопотанням сторони обвинувачення, їх оцінки, дійшов висновку про законність, обгрунтованість та справедливість виправдувального вироку щодо обвинуваченого через недоведеність прокурором наявності в діях обвинуваченого складів кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ, отриманий при проведенні досудового розслідування та в судовому засіданні, з точки зору належих, допустимості , достовірності, а сукупність зібраних доказів -з точки зору достатності та взаємності, та дійшов правильного висновку про невинуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діяннях обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК України, а саме умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб , що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, та складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, а саме у внесенні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Так судом першої інстанції обґрунтовано відкинутий, як неналежний та недопустимий доказ сторони обвинувачення, аналітичне дослідження від 08.11.2017р., що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у період лютого-червня 2016р. було занижено податок на додану вартість. Так зазначене аналітичне дослідження не має процесуального статусу належного доказу, та є недопустимим доказом. Єдиним належним доказом факту наявності податкової заборгованості є узгоджене податкове повідомлення- рішення, прийняте на підставі акту перевірки виключно ІНФОРМАЦІЯ_31 , оскільки податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у ст.41ПКУ, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Таким чином аналітичне дослідження не утворює обов'язку зі сплати податку, а отже не може бути доказом ухилення від сплати податків. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 12.04.2020р. у справі №160/93/19, де Верховний суд вказав на те, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах, не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі КАС у справі №200/675/21-а, закріпленого в Постанові від 24.06.2021р. у справі про оскарження висновку аналітичного дослідження платником податків, згідно якого факти, викладені в аналітичному дослідженні за наслідками перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав і не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків, а отже не порушують його права.

Разом з тим, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер, та є не належним доказом в розумінні процесуального закону (постанови Верховного Суду від 20.03..2018р. у справі № 804/939/16, від 04.01.2024р. у справі № 120/9359/21-а).

Будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органа, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов'язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватися належними (постанова Верховного Суду від 27.02.2018р. у справі №811/2154/13-а).

Отже, фактичні дані, як докази, закріплені у висновку аналітичного дослідження від 08.12.2018р., є недопустимими відповідно до положень ст.86 КПК України та неналежними відповідно до ст. 85 КПК України, а тому, такі фактичні дані, які у ньому містяться, не є підтвердженням винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Що стосується оцінки судом першої інстанції акту перевірки від 15.05.2018р., як доказу сторони обвинувачення, покладеного в обгрунтування винуватості ОСОБА_7 у інкримінованих йому злочинах, то суд апеляційної інстанції вважає цей висновок правильним, належним чином обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, за таких підстав.

Так, акт перевірки від 15.05.2018р. складений двома головними ревізорами-інспекторами ІНФОРМАЦІЯ_65 після дослідження 1) первинних документів, наданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », 2)письмових пояснень директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 , наданих нею 06.04.2017р. ст. оперуповноваженому ІНФОРМАЦІЯ_66 ОСОБА_70 , 3)письмових показань ОСОБА_13 в якості свідка, наданих нею через рік 05.05.2018р. слідчому ГПУ ОСОБА_71 у кримінальному провадженні № 42017000000004260, та візуально встановленого ревізорами- інспекторами неспівпадання підпису ОСОБА_13 на первинних документах (специфікаціях, видаткових накладних, актах приймання-передачі) з фактичним підписом ОСОБА_13 на її письмових поясненнях від 06.04.2017р.

При цьому головні ревізори-інспектори не заперечували, що всі первинні документи наявні та складені у відповідності з податковим законодавством України, проте з урахуванням вказаних вище пояснень від 06.04.2017р. та показань від 05.05.2018р. директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 , самостійного співставлення підписів ОСОБА_13 на вказаному вище поясненні від 06.04.2017р. та первинних документах, вони зробили висновок про ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під час фінансово-господарських операцій з ПП « ОСОБА_10 » у період квітня-травня 2016р. занижено податок на додану вартість у сумі 14,4млн.грн. ПДВ.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що в той же день, коли ОСОБА_13 була допитана слідчим ГПУ ОСОБА_36 , а саме 05.05.2018р., він особисто склав протокол отримання зразків для експертизи від 05.05.2018р., з якого вбачається, що ним було відібрано у директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 експериментальні зразки почерку та підпису для проведення почеркознавчої експертизи.

Судово-почеркознавча експертиза була проведена тільки 23.06.2021р. Київським НДІСЕ за постановою слідчого ІНФОРМАЦІЯ_65 ОСОБА_47 від 04.03.2021р.

Таким чином на момент здійснення перевірки були відсутні висновки зазначеної експертизи, та ревізори-інспектори на свій розсуд, без застосування спеціальних знань вирішили питання щодо візуального неспівпадання підписів ОСОБА_13 на первинних документах з її підписом на поясненні від 06.04.2017р. тобто після спливу більше року до проведення зазначеної перевірки, що є не припустимим.

Крім того ревізори-інспектори при перевірці використали письмові пояснення ОСОБА_13 від 06.04.2017р. та її показання від 05.05.2018р., які були відібрані у неї у різний час різними посадовими особами при проведенні досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні, яке не стосувалось безпосередньо обвинуваченого ОСОБА_7 .

Також висновки акту перевірки від 15.05.2018р. про порушення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 14442100,62грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2016р. на суму 86652603,72грн., не були підтверджені чотирма висновками проведених судово-економічних експертиз різними установами (Київського НДІСЕ від 02.08.2019р. (а.с.8-24 т.8), ІНФОРМАЦІЯ_29 від 03.02.2022р. (а.с.35-87 т.8), експерта ОСОБА_24 від 07.10.2022р., Черкаського віділення КНДІСЕ від 29.11.2022р.) у різний час, при чому дві експертизи проведені за постановами слідчих, дві-за клопотанням захисника.

Так предметом дослідження всіх чотирьох СЕС був безпосередньо акт перевірки від 15.05.2018р., первинні документи, податкові декларації, тощо.

При цьому в постановах про призначення двох СЕЕ слідчим були поставлені питання, які стосуються безпосередньо компетенцій експертів економістів.

Всі чотири висновки проведених експертиз підтвердили, що у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » виникло право на податковий кредит на зазначену в податкових деклараціях суму.

Всі первинні документи та податкові накладні були оформлені відповідно до діючого податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на той факт, що всі чотири СЕЕ були проведені під час розгляду судами першої інстанції позову ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до ІНФОРМАЦІЯ_67 про визнання податкових повідомлень- рішень від 01.06.2018р. неправомірними, під час розгляду якого також була призначена та проведена судово-економічна експертиза, яка також не підтвердила висновків акту перевірки від 15.05.2018р.

Враховуючи, що висновки всіх чотирьох ІНФОРМАЦІЯ_56 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 від 02.08.2019р. (а.с.8-24 т.8), ІНФОРМАЦІЯ_29 від 03.02.2022р. (а.с.35-87 т.8), експерта ОСОБА_24 від 07.10.2022р., Черкаського віділення КНДІСЕ від 29.11.2022р.), грунтувались на детальному дослідженні слідів відображення і закономірності утворення в наданих, як органом досудового розслідування, так і захисником, документах щодо господарських відносин між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 » за договором від 01.02.2016р., а також дотримання податкового законодавства ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про їх достовірність, як доказів у справі, які підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та його контрагентами, результатом яких став реальний рух активів, зміна майнового і фінансового стану сторін, що підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами.

З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає акт перевірки від 15.05.2018р. неналежним, недопустимим та недостовірним доказом винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та вважає правильними висновки суду першої інстанції, що сторона обвинувачення, зазначивши в обвинувальному акті, що вказані вище первинні документи містили завідомо неправдиві відомості, не надала на підтвердження цього жодного доказу.

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду, що договір поставки від 01.02.2016р., який укладений між ПП « ОСОБА_10 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та похідні від нього документи невизнані недійсними в установленому законом порядку.

Таким чином доводи апеляційної скарги прокурора, що вина обвинуваченого доведена, такими доказами: 1) аналітичним дослідженням від 08.11.2017р. №6/21-04-01/35505210 (далі-аналітичне дослідження від 08.11.2017р.), що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у перiод лютого-червня 2016р. занижено податок на додану вартість; 2) актом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.05.2018р. №47/28-10-46-14-37014600 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р.» (далі - акт перевірки від 15.05.2018р.), що «ДТЕК Добропіллявугілля» пiд час фiнансово-господарських операцiй з ПП « ОСОБА_11 » у перiод квiтня-травня 2016р. занижено податок на додану вартість у сумі 14,4 млн грн ПДВ (винесено ППР вiд 01.06.2018 №000454514614, яке не скасовано), є неслушними, спростовуються наведеним вище та не підлягають задоволенню.

Що стосується рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанції, на які послалась сторона обвинувачення, як на докази винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, то вони також не можуть бути прийняті до уваги за таких підстав.

Так судом апеляційної інстанції встановлено, що ініціатором оскарження податкових повідомлень-рішень, виданих на підставі акту перевірки від 15.05.2018р., було ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в особі обвинуваченого, яке починаючи з отримання акта перевірки від 15.05.2018р., виконало всі дії з їх оскарженню, передбачені чинним законодавством, з остаточним зверненням до суду з адміністративним позовом про визнання податкових повідомлень-рішень незаконними та їх скасування. Зазначений позов ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » був поданий в серпні 2018р. та розглянутий судом першої інстанції 09.10.2020р., судом апеляційної інстанції - 25.08.2020р., судом касаційної інстанції - 20.02.2023р. Протягом цього часу органом досудового розслідування було проведено багато слідчих дій, у тому числі проведення численних судово-економічних експертиз, а також судово-почеркознавчої експертизи. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що починаючи з листопада 2017р. та закінчуючи лютим 2023р. орган досудового розслідування кілька разів змінювався, при цьому кримінальні провадження, в тому числі й щодо службових осіб ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 », то об'єднувались, то виділялись в окреме провадження, що призвело до того, стороною обвинувачення не дотримано всебічності та повноти досудового розслідування, які характеризують його з точки зору якості та кількісного боку. Ця вимога означає насамперед необхідність з'ясування всіх можливих версій вчинення кримінального правопорушення, виявлення також тих обставин, які не тільки викривають обвинуваченого або обтяжують його відповідальність, а й ті, що його виправдовують та пом'якшують відповідальність.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що склалась така ситуація, що сторона досудового розслідування поклала в обгрунтування винуватості ОСОБА_7 рішення судів за позовом ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до ІНФОРМАЦІЯ_65 , що стосувався саме договору поставки від 01.02.2016р.

Преюдиція -це загальні положення (правила), в силу яких особа, що здійснює оцінку доказів, вправі вважати встановленими обставинами, які доведені у раніше винесеному рішенні.

У кримінальному провадженні можна виділити такі види преюдиції, застосування яких є обов'язком органу досудового розслідування, суду:

1)кримінально-процесуальна, коли а)кримінальне провадження закривається, якщо існує вирок по тому самому обвинуваченнню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню (п.6 ч.1 ст.284 КПК України); б)рішення національного суду або міждународної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховної Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів (ст.90 КПК України)

2)цивільно-процесуальна, коли відповідно до ч.6 ст.128 КПК України відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні.

В інших випадках, застосування преюдицій є правом, а не обов'язком органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді чи суду. У випадку, коли виникають сумніви у достовірності таких фактів, вони мають бути піддані ретельній перевірці.

Положення про преюдиціальне значення судових рішень, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, стосується будь-яких рішень суду (зокрема, і виправдувального вироку, і постанови про закриття кримінального провадження, адже в них також може констатуватися порушення прав і свобод особи, яку було незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності). Рішення судів є значущими для іншого кримінального провадження тому, що в них закріплені факти, які мають для нього важливе доказове значення. Тож, під преюдиціальним значенням судових рішень необхідно розуміти наявність установлених і закріплених у них значущих для кримінального провадження преюдиціальних фактів.

Суд не може машинально застосовувати такі факти, а повинен безпосередньо досліджувати та об'єктивно оцінювати всі наявні докази в кримінальному провадженні. Адже межі дії преюдиціальності судового рішення об'єктивно визначаються тим, що встановлені судом у рамках його предмета розгляду факти в одній справі можуть мати інше правове значення в іншій.

При вирішенні питання допустимості доказу суд повинен враховувати не тільки дотримання суб'єктами передбаченого законодавством порядку щодо їх збирання та фіксації, а й значення кожного конкретного доказу для встановлення обставин кримінального провадження, а також наслідки, які мають місце у випадку допущення доказу, який було отримано не у встановленого законом порядку. ЄСПЛ наголошує на тому, що відповідно до його прецедентної практики під час оцінки доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (рішення ЄСПЛ у справі “Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. Зазначене цілком відповідає принципу змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Разом із цим, преюдиціальність судових рішень повинна в кожному конкретному випадку співвідноситися з принципом безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України). Під час дослідження й оцінки доказів суди, з одного боку, повинні враховувати попередні судові рішення ( у випадку, якщо мають місце схожі обставини кримінального провадження), але, з другого, - досліджувати докази безспосередньо, у взаємозв'язку і з урахуванням всіх обставин кримінального впровадження.

Враховуючи наведене вище суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені судові рішення були досліджені судом першої інстанції, як окремо так, і у взаємозв'язку з іншими доказами, їх оцінка грунтувалась на всебічному, повному, неупередженому дослідженні всіх обставин кримінальних правопорушеннь у вчиненні яких обвинувачувався ОСОБА_7 з метою прийняття остаточного рішення тому висновки суду першої інстанції, що зазначені рішення не мають преюдиційного значення для цього кримінального провадження, є неналежними та недопустимими доказами винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Враховуючи наведене вище доводи апеляційної скарги , що вина обвинуваченого доведена рішенням ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.01.2020р., яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018р., виданих на підставі акту перевірки від 15.05.2018р.; 4) постановою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.08.2020р., яким вказане вище рішення суду першої інстанції залишено без змін; 5) постановою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 20.02.2023р. (справа №0540/7689/18-а), яким касаційну скаргу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » залишено без задоволення, та вказані вище рішення судів першої та апеляційних судів залишені без змін, оскільки обставини, які містяться в зазначених судових рішеннях, а саме те, що документи підписані невідомими особами, не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку фінансових показників господарських операцій ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПП « ОСОБА_10 » за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність поставки олії позивачу, що суд першої інстанції в порушення ст.ст.411,413 КПК України проігнорував положення податкового законодавства та правові висновки Верховного Суду з цих питань, при цьому допустив неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, та ухвалив вирок, який не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, не взяв до уваги та відкинув письмові докази прокурора, а також постанову ВС від 20.02.2023р., які могли істотно вплинути на висновки суду, та не зазначив, чому взяв до уваги лише показання обвинуваченого та доводи сторони захисту, при цьому повністю прогнорував показання свідка ОСОБА_12 , яку не надав можливості допитати в судовому засіданні, також не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції оцінив вказані докази разом з іншими доказами по справі у сукупності та дійшов правильного висновку, що вони ніяким чином не підтверджують винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 , ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Судом апеляційної інстанції також був досліджений і оцінений доказ сторони обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а саме ухвала ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.06.2019р. №202/2923/19 про звільнення від кримінальної відповідальності директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 за ч.1ст.205-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповіальності, з якої вбачається, що ОСОБА_13 , щодо якої кримінальне переслідування було розпочато 05.03.2019р., як до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1ст.205-1 КК України, через три місяці після цього була за клопотанням прокурора звільнена від кримінальної відповідальності за це. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що, як зазначено в апеляційній скарзі сторони обвинувачення, ключовий свідок ОСОБА_13 стала відома органу досудового розслідування 06.04.2017р., коли вона вперше повідомила, що є фіктивним директором ПП « ОСОБА_10 », другий раз зазначений свідок повідомила органу досудового розслідування про це 05.05.2018р. Зазначені свідчення ОСОБА_13 були повідомлені органом досудового розслідування спочатку ревізорам-інспекторам при проведенні акту перевірки від 15.05.2018р., а потім в 2022р. використані при призначенні додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_9 . Враховуючи наведене, а також той факт, що ОСОБА_13 не була допитана безпосередньо судами першої та апеляційної інстанцій з обставин, які викладені в обвинувальному акті, висновки суду першої інстанції, що ухвала суду від 26.06.2019р. про звільнення від кримінальної відповідальності директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 за ч.1 ст.205-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не має преюдиційного значення для цього кримінального провадження, та не може відповідно до вимог ст.90 КПК України бути належним та допустимим доказом, є правильними та обгрунтованими. Так судом апеляційної інстанції також встановлено, що у змісті ухвали суду від 26.06.2019р. не зазначено будь-яких відомостей, що стосуються пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, та не зазначено відомостей, що існували між обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_13 будь-які відносини з укладення договору поставки від 01.02.2016р., додатків до нього, інших первинних документів, які в подальшому були покладені в основу податкової звітності TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за квітень-травень 2016р.

Суд апеляційної інстанції після дослідження та оцінки висновку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р., що первинні фінансово-господарські документи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по взаємовідносинам з ПП « ОСОБА_10 » підписані не директором ОСОБА_13 , а іншою особою, наголошує наступне. Предметом дослідження данної експертизи були первинні документи, а саме специфікації, акти прийому-передач, видаткові накладні, які є похідними документами за договором поставки від 01.02.2026р., письмові документи, надані особисто ОСОБА_13 , які датовані 2019р., 2020р., 2021р., а також протокол допиту свідка ОСОБА_72 від 05.05.2018р., протокол отримання зразків для експертизи з експериментальними зразками підпису ОСОБА_13 від 05.05.2018р.

Суд апеляційної інстанції вважає, що стороною обвинувачення був використаний висновок СПЕ для встановлення достовірності факту, а саме укладення нібито псевдоугоди між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і ПП « ОСОБА_10 », в той час коли директором була ОСОБА_13 , проте вирішення питань, які були поставлені перед експертом, можливе лише при правильно зібраному порівняльному матеріалі -зразках почерку ОСОБА_13 . Для проведення дослідження експертам необхідно було надати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку ОСОБА_13 .

Необхідною умовою наданих на експертизу зразків є їх достовірність, тобто безсумнівна належність підписів ОСОБА_13 . Під належною якістю зразків розуміється їх порівнянність з досліджуваним документом щодо часу виконання, темпу письма, виду документа, способу виконання тощо. Помилки, допущенні при підборі зразків, тягнуть за собою експертну помилку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що експериментальні підписи ОСОБА_13 були відібрані у неї 05.05.2018р., матеріали кримінального провадження з первинними документами від 2016р. були надіслані слідчим з ІНФОРМАЦІЯ_41 ОСОБА_47 05.03.2021р. разом з постановою про призначення експертизи від 21.02.2021р.,та за самостійним клопотанням експерта-почеркознавця ОСОБА_73 про надання вільних підписів, ОСОБА_63 ( ОСОБА_72 ) надала документи із зразками її вільного почерку, а саме дві заяви від 01.07.2019р.,28.05.2021р. з підписом ОСОБА_63 , дві видаткові накладні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_68 » від 24.06.2020р., 24.07.2020р. з підписом ОСОБА_13 , два акти приймання-передачі від 25.06.2020р. з підписом ОСОБА_13 , накладні (вимоги) №21від 29.10.2020р, №26 від 01.10.2020р. з підписом ОСОБА_13 , дві видаткових накладних ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_69 » від 18.05.2021р. з підписами ОСОБА_63 , накладну №10 «КПП « ІНФОРМАЦІЯ_70 » від 21.05.2021р. з підписом ОСОБА_63 (а.с.104-115 т.8)

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає даний висновок експертизи неналежним та недостовірним доказом, оскільки при проведенні зазначеної експертизи були допущені помилки при підборі зразків вільного почерку ОСОБА_13 , та відібрання вільних зразків почерку відбулось в непроцесуальний спосіб, а саме надсиланням ОСОБА_63 (Гапон) поштою на свій розсуд вказаних вище документів із зразками вільного почерку для проведення СПЕ. При цьому суд апеляційної інстанції враховує час виконання експериментальних зразків підпису ОСОБА_13 - 05.05.2018р. час виконання вільних зразків -2019р.-2021р., проте специфікації та інші похідні документи до договору поставки від 01.02.2016р. підписані ОСОБА_13 в квітні-травні 2016р.. Також суд апеляційної інстанції враховує той факт, що на той час ОСОБА_13 хоч і була звільнена від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 205-1 КК України, проте мала відповідний тягарь з боку сторони обвинувачення з можливого притягнення її до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань, які стосувались договору поставки від 01.02.2016р.

Що стосується таких доказів сторони обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_7 , як матеріалів договору поставки від 01.02.2016р. відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як покупець, в особі повіреного ОСОБА_14 та ПП « ОСОБА_10 », як постачальник, уклали договір про начебто придбання покупцем оліїї соняшникової у постачальника, декларацій ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПДВ за квітень - травень 2016р., досліджених в судовому засіданні видаткових накладних за квітень-травень 2016р., актів прийому-передач за квітень-травень 2016р., декларацій з ПДВ ПП « ОСОБА_10 » за квітень - травень 2016р., платіжних дорученнь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про перерахування на суму 64млн.грн., у т.ч. ПДВ (10,7млн ПДВ) на адресу ПП « ОСОБА_10 », які були ретельно безпосередньо досліджені та оцінені судами першої та апеляційної інстанцій, та визнані достовірними доказами, які підтверджують факт реальності договору поставки від 01.02.2026р. між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 » з усіма похідними від нього документами, а саме специфікаціями, актами прийому-передачі, податковими накладними, видатковими накладними, та ніяким чином не підтверджують наявності псевдоугоди між покупцем та постачальником.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції що стороною обвинувачення не надано жодного доказу, що первинні документи, на підставі яких діяла група осіб, з якою домовився обвинувачений, визнані у встановленому законом порядку недійсними, а саме:1)договір поставки від 01.02.2016 № 1939-ДУ про придбання TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » олії соняшникової у ПП « ОСОБА_10 », 2) платіжні доручення TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 », 3) декларації з податку на додану вартість TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за квітень-травень 2016р., 4)видаткові накладні за квітень-травень 2016р.; 5)акти прийому-передачі за квітень-травень 2016р.; 6)декларації з податку на додану вартість ПП « ОСОБА_10 » за квітень-травень 2016р., 7)договори комісії між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_22 » є обгрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Також суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що ПП « ОСОБА_10 » не визнано фіктивним підприємством у встановленому законом порядку, та в 2018р. визнано банкрутом за заявою ІНФОРМАЦІЯ_28 через податкові борги, тому суд першої інстанції обгрунтовано відкинув доводи сторони обвинувачення, що ПП « ОСОБА_10 » в 2016р. під час укладення договорів поставки між ним та TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було фіктивним підприємством з тих підстав, що під час ліквідаційної процедури по справі щодо банкрутства у ПП « ОСОБА_10 » в 2018р. не було майна, оскільки в 2016р. зазначене підприємство займалось господарською діяльністю, мало рахунки в банківських установах, вело бухгалтерський та податковий облік, подавало податкову звітність, в тому числі й податкові накладні, які реєструвались у відповідному реєстрі, та під час реєстрації яких ПП « ОСОБА_10 » перевірялась податковою службою, що підтверджується наведеними вище безпосередньо дослідженими та оціненими доказами, які містяться в матеріалах справи.

При цьому суд першої інстанції обгрунтовано послався на показання свідків ОСОБА_15 головного бухгалтера TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та повіренного ОСОБА_14 , які підтвердили в суді першої інстанції, що тривалий час працювали разом з ОСОБА_7 , при цьому TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з причин скрутного економічного становища TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » займалось, крім видобутку вугілля, продажем олії соняшникової за кордон. Також зазначені свідки підтвердили, що в 2016р. існували договірні відносини між TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 та ПП « ОСОБА_10 » за договором поставки від 01.02.2016р. олії соняшникової. Крім того особисто ОСОБА_7 не мав ніякого відношення до укладання зазначеного договора, первинних документів, в тому числі податкових накладних, також він особисто не надавав вказаним свідкам ніяких вказівок чи розпоряджень з цього питання.

Таким чином показання свідка ОСОБА_15 в суді першої інстанції, які сторона обвинувачення вважає такими, що підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не підтверджують, що договір поставки від 01.02.2016р. був псевдоугодою та був укладений між підприємствами з метою зменшення податкового зобов'язання та ухилення від сплати податків на додану вартість.

Теж саме стосується й іншого доказу сторони обвинувачення, а саме показань розпорядника майна та ліквідатора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_16 , який взагалі не надав конкретних показань щодо укладення договору поставки від 01.02.2016р. між вказаними підприємствами та інших документів до нього, а тільки зазначив про відсутність у ПП « ОСОБА_10 » під час здійснення ним процедури ліквідації майна, первинних документів та архівів, печаток та майна підприємства, а також відсутність працівників на підприємстві, оскільки такі показання ОСОБА_16 ніяким чином не підтверджують факт створення ПП « ОСОБА_10 » без мети здійснення реальної підприємницької діяльності.

Враховуючи наведене висновки суду першої інстанції щодо визнання неслушними доводів сторони обвинувачення про те, що свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердили факт створення ПП « ОСОБА_10 » без мети здійснення реальної підриємницької діяльності, оскільки свідок ОСОБА_16 показав, що йому взагалі нічого невідомо про господарську діяльність ПП « ОСОБА_10 » в 2016р., а свідок ОСОБА_15 показала, що господарські операції між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і ПП « ОСОБА_10 » дійсно відбувались, за поставку олії соняшникової перераховувались кошти, проведені операції обліковувались, подавалась податкова звітність, сплачувались податки, а отримані суми від реалізації олії соняшникової надходили на рахунок товариства і направлялись на задоволення його потреб, мають під собою підгрунття та відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що показання свідків ОСОБА_15 головного бухгалтера TOB « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 2012р., ОСОБА_16 розпорядника майна та ліквідатора ПП « ОСОБА_10 » в 2018р. не підтверджують ні прямо, ні непрямо винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене вище суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги прокурора, що вина обвинуваченого також доведена іншими доказами: 1)ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_8 від 26.06.2019р. №202/2923/19 (далі -ухвала суду від 26.06.2019р.) про звільнення від кримінальної відповідальності директора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 за ч.1ст.205-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповіальності; 2) висновком судово-почеркознавчої експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р. №104-10473/21-32/18735-2132 (далі- висновок СПЕ від 23.06.2021р.), що первинні фінансово-господарські документи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по взаємовідносинам з ПП « ОСОБА_10 » підписані не директором ОСОБА_13 , а іншою особою; 3) платіжними дорученнями ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » про перерахування на суму 64млн.грн., у т.ч. ПДВ (10,7млн ПДВ) на адресу ПП « ОСОБА_10 »; 4) висновком додаткової комісійної судової економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022 №18215/18216/22-72/21448-21455/22-72/21456-21460/22-71 (далі - додаткова комісійна ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р.), якою підтверджені збитки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по відносинам з ПП « ОСОБА_10 » на суму 14,4млн.грн. ПДВ; 5) матеріалами договору поставки від 01.02.2016 №1939-ДУ (далі -договір поставки від 01.02.2016р.), відповідно до якого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », як покупець в особі повіреного ОСОБА_14 , та ПП « ОСОБА_10 », як постачальник, уклали договір про начебто придбання покупцем оліїї соняшникової у постачальника; 6) деклараціями ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПДВ за квітень - травень 2016р.; 7) дослідженими в судовому засіданні видатковими накладними за квітень-травень 2016р., 8) актами прийому-передач за квітень-травень 2016р., 9) деклараціями з ПДВ ПП « ОСОБА_10 » за квітень - травень 2016р.; 9) показаннями свідка ОСОБА_15 в суді, що вона працювала головним бухгалтером ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 2012р., та їй відомо про взаємовідносини ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ПП « ОСОБА_10 », первинні документи на продукцію були, облік здійснювався згідно чинного законодавства, хто був виробником продукції та яка саме продукція постачалася, їй невідомо, оскільки основним видом господарської діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є добування кам'яного вугілля, вона працювала під керівництвом генерального директора ОСОБА_7 . З якої адреси здійснювалась поставка товарів, вона не пам'ятає, оплата здійснювалась з рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за фактом поставки товарів; 10) показаннями розпорядника майна та ліквідатора ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_16 в суді, що він керував процедурою банкрутства та був розпорядником майна та ліквідатором ПП « ОСОБА_10 » згідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 , та під час здійснення ним процедури ліквідації йому не передано жодних первинних документів та архівів, печаток та майна підприємства, продаж майна не здійснювався, працівників на підприємстві не було, тому він нікого не звільняв; вказані вище показання ОСОБА_15 та ОСОБА_16 додатково підтверджують факт створення ПП « ОСОБА_10 » без мети здійснення реальної підприємницької діяльності, є також неспроможними, оскільки всі зазначені докази були безпосередньо досліджені судами першої та апеляційної інстанцій, їм надана відповідна оцінка та зроблений висновок, що вони є неналежними, недопустимими, недостовірними та недостатніми для визнання винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції щодо визнання неналежним, недопустимим та недостовірним доказом висновку додаткової комісійної судової економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022, якою підтверджені збитки ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по відносинам з ПП « ОСОБА_10 » на суму 14,4млн.грн. ПДВ, та вважає їх переконливими з таких підстав.

Судово-економічна експертиза зумовлена потребою у спеціальних знаннях у галузі економіки: бухгалтерського обліку, оподаткування, контролю, аналізу господарської діяльності для повного, всебічного, об'єктивного дослідження фактичних обставин справи. Вона у сучасній експертології належить до класу судової документалістики і грунтується на дослідженні слідів відображення і закономірності утворення в документах інформації щодо господарської та фінансово-економічної діяльності підприємств усіх форм власності.

Одним із завдань судово-економічної експертизи є встановлення, відповідності чинному законодавству в податковому обліку валових доходів та валових витрат по фінансово-господарських операціях, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток, а також встановлення відповідності чинному законодавству відображення в повному податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Як вбачається з постанови детективу Головного підрозділу детективів БЕБ ОСОБА_50 від 05.07.2022р. ним була призначена додаткова ІНФОРМАЦІЯ_56 , проведення якої доручено експертам ІНФОРМАЦІЯ_9 , на вирішення якої поставлене єдине питання, чи підтверджуються документально та нормативно висновки акту перевірки від 15.05.2018р. з урахуванням висновку судової почеркознавчої експертизи від 23.06.2021р. та ухвали суду від 26.06.2019р.

Як вбачається з із змісту висновку додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_56 від 11.08.2022р. об'єктами її дослідження був висновок висновок ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р. і ухвала суду від 26.06.2019р., які не належать до об'єктів дослідження експерта-економіста, як не належать до дослідження об'єктів акти перевірок, які є тільки джерелами інформації, що використовується в ході дослідження.

Враховуючи той факт, що від правильного та повного надання на дослідження об'єктів судово-економічної експертизи залежить якість висновку, його доказовість, а також дослідження експертами-економістами висновку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р. і ухвали суду від 26.06.2019р., які не належать до об'єктів дослідження експерта -економіста, зазначений висновок додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_56 , є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене висновки суду першої інстанції, що зазначена експертиза проведена з порушенням ЗУ «Про судову експертизу», положень Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мінюста №53/5 від 08.10.1998р., який не прийняв до уваги зазначений висновок експертизи, як належний та допустимий доказ, при цьому врахувавши показання судових експертів в судовому засіданні ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , що всі первинні документи за договором поставки від 01.02.2016р. були в наявності, оформленні у відповідності до податкового законодавства, проте з урахуванням висновку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 23.06.2021р. і ухвали суду від 26.06.2019р. вони не підтвердили висновки проведених раніше судово-економічних експертиз. Крім того, експерт ОСОБА_30 як в судах першої та апеляційної інстанції підтвердила, що їй на момент проведення експертизи не було відомо, що сільськогосподарська продукція за договором поставки пройшла митне оформлення та була продана за кордон.

Враховуючи навведене вище доводи апеляційної скарги прокурора, що висновок додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р. зроблений на підставі аналізу всіх первинних документів господарської діяльності та взаємовідносин ПП « ОСОБА_10 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за квітень-травень 2016р., акту перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » упродовж квітня-травня 2016р. ПДВ на суму 14442100,62грн., висновку СПЕ від 23.06.2021р., показаннь експертів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 в судовому засіданні, які підтвердили висновок додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_9 від 11.08.2022р., оскільки він наданий з урахуванням матеріалів кримінального провадження, в тому числі ухвали суду від 26.06.2019р., тому у суда першої інстанції були всі підстави не брати до уваги висновки судово-економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_11 (далі- ІНФОРМАЦІЯ_12 ) за клопотанням захисника ОСОБА_9 , яким в свою чергу документально та формально не підтверджуються висновки акту перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 14442100,62грн. з дослідженням: 1)декларацій з ПДВ ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за квітень - травень 2016р.; 2)копій актів приймання-передачі сільськогосподарської продукції та копій оборотно-сальдових відомостей за квітень - травень 2016р. по субрахунках 281 «Товари на складі» та 283 «Товари на комісії»; 3)копії договору поставки від 01.02.2016р. з додатками до нього; 4)копії договору комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №1944-ДУ від 01.02.2016р. з додатками до нього; 5) рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 21.12.2018р. у справі про банкрутство ПП « ОСОБА_10 »; 6)ухвали суду від 26.06.2019р.; 7)копії довідки «Про результати зустрічної звірки ПП « ОСОБА_10 » щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за період: лютий 2016-квітень 2016р.», проте не досліджувався висновок СПЕ від 23.06.2021р., що вплинуло на висновки суду першої інстанції; що судом безпідставно відмовлено в клопотанні сторони захисту про допит експерта ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_20 ; що в матеріалах справи наявні два протилежні висновки експертів, які зроблені на підставі різних матеріалів кримінального провадження, наданих на дослідження, у зв'язку з чим прокурором заявлено клопотання про призначення повторної судово-економічної експертизи, проведення якої доручити ІНФОРМАЦІЯ_13 з найвищим кваліфікаційним классом для вирішення питання: Чи підтверджуються нормативно та документально висновки акту перевірки від 15.05.2018р. в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 14442100,62грн., із урахуванням наявних у кримінальному провадженні висновків ІНФОРМАЦІЯ_9 , численних СЕЕ та судових рішень, проте суд першої інстанції відмовив у його задоволенні без врахування доказів сторони обвинувачення та зайняв однобічну позицію в частині врахування виключно доказів сторони захисту, є також неслушними та спростовуються висновками проведених в ході досудового розслідування численних СЕЕ. Крім того експерт ОСОБА_20 була допитана судом апеляційної інстанції та підтвердила висновки ІНФОРМАЦІЯ_12 від 29.11.2022р. Також була допитана ОСОБА_55 , яка показала, що всі первинні документи до договору поставки від 01.02.2016р. були в наявності, оформленні у відповідності до податкового законодавства України, проте з урахуванням наданих слідчим для дослідження висновку СПЕ та ухвали суду від 23.06.2019р. щодо ОСОБА_13 , та питанням слідчого, чи підтверджується або не підтверджується висновки акту перевірки від 15.05.2018р., з урахуванням цих документів, нею особисто та іншими інспекторами була надана позитивна відповідь. Також її, як експерту, не було відомо, що були наявні документи з продажу олії соняшникової за кордон.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на той факт, що повідомлення про вчинення ОСОБА_13 кримінального правопорушення передбаченого ст.205-1 КК України, а саме фіктивне підприємництво, внесено до ЄРДР 05.03.2019р., тобто після спливу майже двох років з того моменту, як ІНФОРМАЦІЯ_71 стало відомо про це, що є неприпустимим, оскільки потягло до звільнення ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.205-1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ухвали суду від 26.06.2019р.

Судом першої інстанції неодноразово викликались за клопотанням сторони обвинувачення, яке перший раз заявлено прокурором ОСОБА_74 08.12.2023р.(а.с.206-207 т.2), свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_21 для допиту в судовому засіданні, а саме: 12.12.2023р. (а.с.209 т.2), 15.12.2023р. (а.с.212 т.2), 25.01.2024р. (а.с.248-249 т.2), 15.02.2024р. (а.с.11-15 т.3), 19.04.2024р. (а.с.18-19 т.3), 03.05.2024р. (а.с.20-27 т.3), проте стороною обвинувачення не були вжиті дієві заходи для належного забезпечення явки зазначених осіб для допиту в судовому засіданні, як свідків сторони обвинувачення.

08.05.2024р. сторона обвинувачення під час судового розгляду надіслала до суду першої інстанції письмове клопотання про здійснення примусового приводу свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , проте ухвалою суду першої інстанції від 08.05.2024р. відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання на тій підставі, що прокурор з 08.12.2023р. по 03.05.2024р., тобто на протязі тривалого часу, не зміг забезпечити явку свідків обвинувачення до суду першої інстанції. Крім того 03.05.2024р. судом першої інстанції було ухвалено рішення про закінчення такої стадії судового розгляду, як допит свідків, та про перехід до допиту обвинуваченого, після чого суд першої інстанції перейшов до розгляду клопотань сторін та по справі було заявлено клопотання прокурора про допит експертів, яке судом задоволено і засідання відкладено на 08.05.2024р. (а.с.31-36 т.3).

10.05.2024р. сторона обвинувачення повторно надіслала до суду першої інстанції клопотання про примусовий привід свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , крім цього в судовому засіданні прокурор прохав повернутись до судового розгляду та задовольнити зазначене клопотання. 10.05.2024р. ухвалою суду першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про повернення до стадії судового слідства та допиту свідків з тих підстав, що прокурором не зазначено будь-яких нових відомостей, які б давали підстави для відновлення судового слідства та повторного розгляду клопотання прокурора про привід свідків, яке було аналогічним клопотанню прокурора від 08.05.2024р. Крім того судом першої інстанції в судовому засіданні 09.05.2024р. було ухвалено рішення про закінчення з'ясування обставин по справі та переходу до судових дебатів та за клопотанням прокурора справа слуханням відкладена для надання часу до підготовки до судових дебатів (а.с.51-56 т.3).

Таким чином судом апеляційної інстанції встановлено, що судове слідство в суді першої інстанції розпочалось 27.03.2023р. (а.с.147 т.1) та було закінчено 03.05.2024р. (а.с.20-27 т.3), було проведено 24 судових засідання, останнє з яких 03.05.2024р., тому судом першої інстанції було прийняте правильнее рішення про припинення виклику свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_21 з урахуванням пасивної позиції сторони обвинувачення щодо забезпечення їх явки до судового засідання, та відомостей, що свідок ОСОБА_13 мешкає на непідконтрольній Україні території, та ухвала про її привід є рішенням, яке заздалегідь не може бути виконаним з об'єктивних причин.

Крім того сторона обвинувачення в апеляційній скарзі також прохала допитати свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_21 в суді апеляційної інстанції, проте на протязі розгляду апеляційної скарги, починаючи з 05.12.2024р. по 24.12.2025р. стороною обвинувачення не було забезпечено явки зазначених свідків до судового засіданні ні в режимі відеоконференції, ні до зали суду апеляційної інстанції в м.Кривому Розі, оскільки свідок ОСОБА_13 мешкає на непідкотрольній Україні території, місце проживання свідка ОСОБА_21 невідоме.

Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, що суд першої інстанції в порушення усталеної практики ЄСПЛ, ст.22 КПК України умисно позбавив сторону обвинувачення можливості допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_21 в судовому засіданні без врахування того, що свідок ОСОБА_13 є ключовим свідком, показання якої враховувались при проведенні судових експертиз, які в свою чергу разом з показаннями ОСОБА_13 покладені в основу обвинувачення; так три експерта ІНФОРМАЦІЯ_11 підтвердили в судовому засіданні, що висновки додаткової комісійної ІНФОРМАЦІЯ_14 від 11.08.2022р. базуються на умові, що свідок ОСОБА_13 займала посаду директора ІНФОРМАЦІЯ_15 » формально за винагороду, та не здійснювала господарську діяльність від імені підриємства, не підписувала правочинни та інші первинні документи, які були предметом експертизи, та що показання свідка ОСОБА_21 також підтверджують фіктивну діяльність ПП « ОСОБА_10 »; проте судом першої інстанції двічі відмовлено прокурору у задоволенні клопотання про привід вказаних двох свідків до судового засідання на тій підставі, що прокурор зобов'язаний забезпечити явку свідків самостійно; та після допиту трьох свідків сторони обвинувачення та неявки до суду свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_21 , не дивлячись на клопотання прокурора про надання часу для забезпечення явки цих свідків до суду, судом першої інстанції одноособово прийнято рішення про завершення стадії допиту свідків, зміни порядку дослідження доказів та переходу до допиту обвинуваченого, крім того суд першої інстанції в подальшому призначав судові засідання щоденно, без урахування думки сторони обвинувачення, окремі судові засідання не відбулись з підстав зайнятості головуючої судді, чим були обмежені права сторони обвинувачення, грубо порушений принцип змагальності сторін, та викликало сумнів у неупередженності суду першої інстанції, при цьому відвід головучої судді відхилений, є необгрунтованими та не підлягають задоволенню з таких підстав.

Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_21 є ключовими свідками сторони обвинувачення, на показаннях яких базуються всі письмові докази, які прокурором покладені в основу обвинувачення щодо ОСОБА_7 . Як вбачається з матеріалів кримінального провадження свідок ОСОБА_13 перший раз надала пояснення в 06.04.2017р. оперуповноваженому в якості свідка, після цього свідок ОСОБА_13 другий раз була допитана в травні 2018р. прокурором ІНФОРМАЦІЯ_37 в якості свідка, третій раз свідок ОСОБА_13 була допитана ІНФОРМАЦІЯ_72 при розгляді клопотання прокурора про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.205 КК України, і четвертий раз свідок ОСОБА_13 була допитана в якості свідка ІНФОРМАЦІЯ_73 за дорученням ІНФОРМАЦІЯ_5 при розгляді позову ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». До суду першої інстанції кримінальне провадження було направлене в березні 2023р. для розгляду по суті під час воєнного стану, коли свідок ОСОБА_13 залишилась мешкати на непідконтрольній Україні території - м.Дніпрорудне Запорізької області, та ніяким чином здійснити її допит в судовому засіданні ні шляхом відоеконферецзв'язку, ні шляхом примусового приводу, є неможливим.

Що стосується допиту свідка ОСОБА_21 , то судами першої та апеляційної інстанцій вживалися численні заходи щодо його виклику в судове засідання, проте він не мешкає за адресою, зазначеною в обвинувальному акті та в апеляційній скарзі - АДРЕСА_5 .

Стороною обвинувачення не надано інших відомостей щодо місця мешкання зазначених свідків.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність стороною обвинувачення в діях ОСОБА_7 наявності складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28,ч.1 ст.366 КК України за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції повторно були досліджені всі обставини кримінального провадження, безпосередньо досліджені та оцінені докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_7 , після чого він дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведені обставини, які підлягають встановленню в ході досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст. 28, ч.1 ст.366 КК України.

Так судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що не встановлені всі учасники кримінального провадження, за яких йде мова в обвинувальному акті, оскільки ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.

Також стороною обвинувачення не доведений спосіб вчинення ухилення від сплати податків ОСОБА_7 , а саме те, що він розробив план та детальну схему щодо ухилення від сплати податків, шляхом документального оформлення господарських правовідносин з підприємством з ознаками фіктивності, без реального здійснення реальних операцій, які не викликали в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі товариства. Обвинувачений ОСОБА_7 в судах першої та апеляційної інстанції показав, що він особисто не мав ніякого відношення до укладання договору поставки, йому взагалі невідомо про це, оскільки цим займались інші відповідальні особи. Він підписував, як генеральний директор численні довіреності на осіб, які займалися різними напрямками роботи. Що стосується підписання податкової декларації електронним ключем, то він підписав її після складання документа головним бухгалтером. Зазначені показання обвинуваченого підтверджуються: 1)показаннями в суді головного бухгалтера ОСОБА_15 , повіреного ОСОБА_14 , договором поставки від 01.02.2016р. з похідними від нього документами , в тому числі й довіреністю на ім'я ОСОБА_14 , численними висновками СПЕ, наведених вище.

Крім того суд апеляційної інстанції вважає незрозумілим обвинувачення щодо уповноваження ОСОБА_7 ОСОБА_14 бути представником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з правом підписання правочинів із третіми особами, а також забезпечення ОСОБА_7 підписання ОСОБА_14 спеціфікацій до договору поставки, актів прийому-передачі, видаткових накладних, в які були підписані директором ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_13 , оскільки судом першої і апеляційної інстанції були безпосередньо досліджені всі документи, що стосувались виконання договору поставки від 01.02.2016р. та встановлено, що численну кількість спеціфікацій та інших документів, виданих на виконання зазначеного договору поставки підписав інший директор ПП « ОСОБА_10 » ОСОБА_56 , як постачальник, де покупцем також був в особі повіреного ОСОБА_14 .

Стороною обвинувачення також не доведено, яким чином ОСОБА_7 організував внесення завідомо неправдивих відомостей до податкового обліку щодо нібито придбання олії соняшникової від фіктивного ПП « ОСОБА_10 » та умисно та безпідставно завищив розмір податкового кредиту та податку на додану вартість від господарських операції з «Спецбудпроект-Н» за договором поставки від 01.02.2016р. Так стороною обвинувачення не було доведено відповідної поведінки ОСОБА_7 , а саме не доведено його умислу на укладання фіктивної угоди ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з «Спецбудпроект-Н» при наведених в обвинувальному акті обставинах.

Також не доведено стороною обвинувачення, що ОСОБА_7 документально здійснив оформлення господарських відносин з фіктивним підприємством « ІНФОРМАЦІЯ_74 » без реального здійснення задекларованих господарських операцій та подав вказані офіційні документи в електронному вигляді до ІНФОРМАЦІЯ_39 , тобто організував внесення завідомо неправдивих відомостей до вказаних офіційних документів. Так судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що спочатку всі податкові декларації перевірялись ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_61 », після чого перевірялись та підписувались головним бухгалтером « ІНФОРМАЦІЯ_74 » ОСОБА_15 , та в останню чергу підписувались ОСОБА_7 електронним ключем та надсилались до податкових органів, що підтвердила в судовому засідання головний бухгалтер ОСОБА_15 .

Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновками суду першої інстанції, що стороною обвинувачення не було встановлено діяння кожного співучасників злочину, як зазначено в обвинувальному акті.

Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при проведені досудового розслідування не було зібрано належних, допустимих, достовірних, та достатніх доказів винуватості ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28,ч.1 ст.366 КК України, та не було доведено наявності складів заначених кримінальних правопорушень в діях ОСОБА_7 .

Таким чином судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні досліджені наведені вище численні докази та після їх дослідження встановлено, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив докази по справи, дав належну оцінку доказам і прийшов до правильних висновків, які обґрунтував в оскаржуваному вироку. Судом апеляційної інстанції не встановлено під час розгляду апеляційної скарги прокурора нових обставин, які могли б вплинути на іншу оцінку безпосередньо досліджених ним доказів.

Відповідно ст.2 КПК України, завдяннями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процессуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд у кримінальному провадженні діє на основі принципу змагальності сторін, який передбачений ч. 1 ст. 22 КПК України. Суд не є учасником змагального процесу і не може перебирати на себе функцію сторін щодо збирання доказів. Обов'язок доказування вини обвинуваченого покладається на сторону обвинувачення, Суд оцінює лише ті докази, які надані сторонами, та оцінює їх у сукупності згідно з вимогами закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга прокурора не містить доводів, які би підтвердили незаконність та необґрунтованість ухваленого судом першої інстанції вироку. Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду та істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону не мають під собою підгрунття, нічим не підтверджуються, та не спростовуються зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Суд першої інстанції ретельно дослідив всі докази, які містить кримінальне провадження, дав їм відповідну процесуальну оцінку, навівши у вироку, чому він взяв до уваги одні докази, та відкинув інші. При цьому суд першої інстанції не допустив будь-яких суперечностей при оцінці досліджених доказів, в тому числі і письмових, наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуваності ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Судовий розгляд був проведений із належною повнотою, у ході якого були встановлені усі істотні для кримінального провадження обставини. Кількість доказів, які були досліджені судом першої інстанції, і на яких грунтується вирок, не відповідає, критерію достатності для доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень поза розумним сумнівом.

З урахуванням наведенного вище суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги прокурора, що суд першої інстанції в порушення ст.94 КПК України обмежився перерахуванням досліджених доказів без їх конкретизації, дослідження та аналізу, надавши їм суперечливу оцінку, не прийняв до уваги судові рішення, із зазначенням, що дані судові рішення адміністративної юрисдикції не мають преюдиціального значення в даному кримінальному провадженні, а саме не надано та не зазначено, з яких мотивів ним відкинуті докази сторони обвинувачення та остаточні висновки ВС про проведення безтоварних операцій, що документи, підписані невідомими особами, не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку фінансових показників господарських операцій ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з ПП « ОСОБА_10 », крім цього самі по собі податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому передачі товарно-матеріальних цінностей, які виписані щодо операцій з постачання олії, не підтверджують право позивача на формування податкового кредиту та витрат; що вирок суду першої інстанції є необгрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки враховуючи зміст обвинувального акту та висновки суду першої інстанції з підстав виправдання обвинуваченого, викладені в оскаржуваному вироку, суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку зазначив всі доводи сторони захисту, прийняв їх до уваги та відкинув всі докази сторони обвинувачення без зазначення належних мотивів; також суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку не дотримався вимог ст.ст.22,23,26,94,95, 327,370,374 КПК України та не створив всі необхідні умови для реалізації стороною обвинувачення її процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків такими, що не мають під собою підгрунття, нічим не підтверджуються та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене апеляційна скарга прокурора є необгрунтованою в повному обсязі та відсутні підставі для її задоволення, а вирок суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстави для його скасуваня відсутні, зазначене судове рішення є законним, обгрунтованим та справедливим.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управляння нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2024р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України, через недоведеність прокурором в судовому засіданні наявності в його діях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України, залишити без задоволення

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 12.06.2024р., яким обвинуваченого ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України, через недоведеність прокурором в судовому засіданні наявності в його діях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст.28, ч. 1 ст. 366 КК України, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді