Провадження № 11-кп/803/1337/26 Справа № 215/530/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 березня 2026 року Кривий Ріг
03.03.2026р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.01.2026р., якою щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , утримується під вартою в ДУ «Дніпровська УВП № 89»
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 27.03.2026р. включно, залишено без змін раніше визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн.
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 27.03.2026р. включно, залишено без змін раніше визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн.
Ухвалу суду першої інстанції оскаржено обвинуваченим, який в апеляційній скарзі:
- зазначає, що він тривалий час, більше двох років тримається під вартою, за цей час він захворів на туберкульоз, судовий розгляд не відбувається, судові засідання переносяться;
- вважає, що ризики наведені прокурором вже зникли, кошти повернуті потерпілому, та він не має наміру впливати на свідків та потерпілого, не має наміру переховуватись;
- прохає застосувати до нього цілодобовий домашній арешт.
Про дату, час та місце розгляду учасники кримінального провадження повідомлені належним чином, обвинувачений клопотання про участь у судовому засіданні не подав, прокурор та захисник до судового засідання не прибули, та відповідно до вимог ч. 4 ст. 422-1 КПК не є перешкод для розгляду апеляційної скарги за відсутності учасників кримінального провадження.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги обвинуваченого без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №12024041760000030 від 08.01.2024р. за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
Суд першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 послався на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, фактичні обставини справи та стадія судового розгляду, відомості про особу обвинуваченого та характер пред'явленого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками в справі є обґрунтованими підставами для продовження такого запобіжного заходу, та вони не зменшилися.
При цьому суд першої інстанції вважав, що інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений, як особа, яка раніше була засуджена, знов обвинувачується у вчиненні нового тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років позбавлення волі, йому раніше було вже повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, провадження за яким на цей час перебуває на розгляді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за яким йому було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, не є неповнолітнім або особою похилого віку, або інвалідом, не працював на момент взяття його під варту, тому він може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, чим може перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Суд першої інстанції, врахувавши наведене вище, не знайшов підстав для застосування інших запобіжних заходів альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання ризиків та виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Разом з тим, відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 раніше визначений розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., та покладенням обов'язків залишив без змін, який є мінімальним розміром для даної категорії кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції також врахував особу обвинуваченого, який є раніше судимою особою, вчинив нове тяжке кримінальне правопорушення, не працює, суспільно- корисною працею не займається, що підтверджує наявність ризику вчинення ним нового чи іншого кримінального правопорушення. Також було враховано тяжкість ймовірного покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв'язків, які б переважали ризик ухилення від суду.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 178, 194 КПК України повно та всебічно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання та продовження строку тримання під вартою, той факт, що обставини, які були підставою для взяття ОСОБА_6 під варту на даний час не змінилися, та обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що він тривалий час, більше двох років тримається під вартою, за цей час він захворів на туберкульоз, судовий розгляд не відбувається, судові засідання переносяться, ризики наведені прокурором вже зникли, кошти повернуті потерпілому, та він не має наміру впливати на свідків та потерпілого, не має наміру переховуватись не приймаються до уваги, оскільки не зменшують суспільного інтересу до кримінального провадження та його вирішення у відповідності із законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінальних правопорушень, є особою, яку було п'ять раз засуджено за вчинення умисних кримінальних правопорушень, в тому числі проти власності, обвинувальний акт за іншим кримінальним правопорушенням за ч. 4 ст. 185 КК України спрямований до суду, що в свою чергу вказує на негативну репутацію обвинуваченого, та обґрунтований ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення є підтвердженим.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення має своє підґрунтя, оскільки, як наголосив суд першої інстанції, репутація обвинуваченого підтверджує його криміногенний характер, небажання ставати на шлях виправлення, є достатньою імовірністю існування такого ризику, та суд апеляційної інстанції з таким висновком погоджується.
Ризик переховування обвинуваченого також слід вважати підтвердженим, оскільки з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого та його репутації, переховування від суду носитиме для нього менш обтяжливий наслідок, ніж ймовірне покарання.
Ризики, пов'язані з передбачуваною протиправною поведінкою обвинуваченого, можуть негативно вплинути на кримінальне провадження. Це може включати ухилення від слідства, перешкоджання встановленню істини, вплив на свідків, а також повторне вчинення злочинів, що повинно враховуватись у сукупності при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу з існуючим суспільним інтересом, спричиненим протиправними діями підозрюваного, та необхідності відповідної реакції суду.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто заходом кримінального процесуального примусу, оскільки такий захід дає можливість виявляти та зберігати докази, запобігти прогнозованій протиправній поведінці чи унеможливити ухилення від слідства та суду обвинуваченого. Такий превентивний та забезпечувальний захід спрямований на недопущення можливої протидії з боку обвинуваченого провадженню у кримінальній справі, та є ефективним засобом коригування його неправомірної поведінки.
У кримінальному провадженні запобіжні заходи забезпечують бажаний перебіг, зміст і умови процесу, попереджаючи неналежні дії обвинуваченого, та сприяють дотриманню вимог ст. 2 КПК України, яка передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.01.2026р., якою щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 27.03.2026р. включно, залишено без змін раніше визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн., залишити без задоволення.
Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.01.2026р., якою щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 27.03.2026р. включно, залишено без змін раніше визначений розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560грн., залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді