Справа № 638/5500/26
Провадження № 1-кс/638/725/26
18 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі :
головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харків клопотання слідчого ХРУП №3 ГУ НП в Хо ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №62025170020017926 від 08.11.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого смт. Слатине Дергачівського району Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, утриманців немає, військовозобов"язаного, з середньою освітою, військовослужбовця за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,
за участю :
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_5
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, -
18.03.2026 слідчий ХРУП №3 ГУ НП в ХО ОСОБА_3 звернулася з зазначеним клопотанням, яке погоджено з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 .
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації вч НОМЕР_1 , 26.09.2025 самовільно залишив місце служби - тимчасову дислокацію відділення обслуговування взводу обслуговування та застосування засобів радіоелектронної боротьби ближньої дії роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, та з цього часу по 16.03.2026 перебуває поза службою, обов'язки військової служби не виконує, до місця військової служби не прибував, проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживає заходів для з'явлення до місця військової служби.
У зв'язку з чим, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без можливості внесення застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 вказане клопотання підтримав повністю, просив його задовольнити, з підстав на які слідчий посилається в своєму клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, щодо задоволення клопотання слідчого не заперечував.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, однак при застосування запобіжного заходу, просила слідчого суддю визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Слідчий суддя, заслухавши думки прокурора, захисника, пояснення підозрюваного та вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено наступне:
Матеріал досудового розслідування внесено до ЄРДР за №620251170020017926 від 08.11.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.
16.03.2026 слідчим ХРУП № 3 ГУ НП в ХО ОСОБА_3 , у присутності захисника ОСОБА_7 , повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
16.03.2026 о 19:21 годині копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до приписів ч. 4 ст. 184 КПК України надана підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику.
16.03.2026 о 15:30 години ОСОБА_5 , відповідно до приписів ч. 4 ст. 208 КПК України, фактично затримано, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Слідчим у своєму клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яка підтверджується: повідомлення командира вч НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, доповіддю ТВО командира вч НОМЕР_1 про самовільне залишення місця служби (без зброї) військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, службовою карткою солдата ОСОБА_5 , актом службового розслідування.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Також, ЄСПЛ у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Практика ЄСПЛ свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У якості ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, слідчим зазначено, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, оскільки останні надали свідчення не на користь підозрюваного, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Зазначені факти, на думку слідчого судді, підтверджені матеріалами кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчинене у період воєнного стану, окрім того свідомо ухиляється від виконання свого конституційного обов'язку щодо захисту Держави Україна від військової агресії рф.
Вказані обставини свідчать про аморальну поведінку ОСОБА_5 , зухвале ігнорування ним правопорядку, загально прийнятних норм поведінки, що свідчить про наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, а також чинення перешкод кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинення кримінальних правопорушень та можливості переховування від слідства та суду, в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, а також про можливість впливати на свідків.
Також слідчий суддя зазначає, що за вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, визначено покарання, лише у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, так як вказаний злочини віднесено, відповідно до приписів ст. 12 КК України, до категорії тяжкого злочину.
Беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, характер вчиненого кримінального правопорушення, відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у підозрюваного, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу підозрюваного, а також те, що при застосування більш м'якого запобіжного заходу, він буде мати можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно вплинути на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, слідчий суддя вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Аналізуючи наведене, а також дані про особу ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, а також не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на ного процесуальних обов'язків, тому у відношенні ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15:30 години 14.05.2026.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, у даному кримінальному провадженні, слідчим суддею враховані підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178, 182 КПК України.
Слідчий суддя, визначаючи розмір застави бере до уваги необхідність обрання запобіжного заходу обумовленого підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, обставини та тяжкість кримінального правопорушення, в якому його підозрюють, та суворість покарання за такі дії, наявні дані про особу підозрюваного, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та інші обставини, які враховуються згідно з ст. 178 КПК України.
Суд дійшов висновку про необхідність визначення застави як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою - у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 199 680 гривен, що, на думку слідчого судді, є обґрунтованим, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставин кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, а також буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_5 , як підозрюваним, покладених на нього обов'язків, та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Отже, виходячи з практики ЄСПЛ, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому розмір застави у сумі 199 680 грн є достатнім.
Зі змісту ст. 202 ч.ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Таким чином, відповідно до вище перелічених статей вважаю за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 визначити розмір застави у розмірі 199 680 гривен, яку він має право у будь- який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід Держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого ХРУП №3 ГУ НП в ХО ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №62025170020017926 від 08.11.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 15:30 години 14 травня 2026 року.
Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн у національній грошовій одиниці, яку може бути внесено як самим підозрюваним так і іншою фізичною особою на наступні реквізити одержувач - ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача 820172, рахунок отримувача ua208201720355299002000006674.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1. прибувати до слідчого ХРУП №3 ГУ НП в ХО із встановленою ним періодичністю чи за викликом;
2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 14.05.2026.
В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1