Справа № 638/7348/25
Провадження № 2/638/1376/26
17 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Кирилішиної М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
22.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сенс банк» в особі представника - адвоката Проценко М.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно прохальної частини якої просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 204 520,00 грн., з яких: 126 711,57 грн. - прострочене тіло кредиту, 77 141,13 грн. - відсотки за користування кредитом, 667,50 грн. - овердрафт (несанкціонована заборгованість); стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 454,24 грн. - сплаченого судового збору та 16 654,84 грн. - витрати на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.12.2017 року ОСОБА_1 шляхом підписання оферти запропонувала АТ «Альфа банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа банк». Таким чином, 21.12.2017 року між банком та відповідачем було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Згідно даної угоди, відповідач отримала ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн. Банк взяті на себе зобов'язаня виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими відповідач активно користувався. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 204 520,20 грн., з яких: 126 711,57 грн. - прострочене тіло кредиту, 77 141,13 грн. - відсотки за користування кредитом, 667,50 грн. - офердрафт (несанкціонована заборгованість). Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який просить задовольнити.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 28.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 26.01.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В матеріалах справи міститься заява представника позивача Акціонерного товариства «Сенс банк» - Проценка М.М. з проханням розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі наявних матеріалів справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надала.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.
Відповідно до статті 280 ЦПК України, якщо відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням вказаної статті.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 21.12.2017 року ОСОБА_1 власноруч підписано з Акціонерним товариством «Альфа-банк» оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Банк прийняв пропозицію відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано відповідачем, про що свідчить її власноручний підпис.
Окрім цього, ОСОБА_1 власноруч підписала анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк», а також Паспорт споживчого кредиту.
Пунктом 2.1.1. Анкети-Заяви ОСОБА_1 підтвердила, що акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між відповідачем та ПАТ «Альфа-банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці банку.
Умовами оферти на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії передбачені наступні умови кредитування: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «Максимум-готівка», мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії - у розмірі 200 000,00 грн.; процентна ставка - 26% річних; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 7 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 14.12.2024 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 204 520,20 грн., яка складається з: 126 711,57 грн. - прострочене тіло кредиту, 77 141,13 грн. - відсотки за користування кредитом, 667,50 грн. - овердрафт.
Також позивачем надано виписку по рахунку відповідача за період з 21.12.2017 року по 06.02.2025 рік, з якої вбачається, що відповідач користувалась кредитним лімітом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц виклав позицію, з якої вбачається, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
06.06.2024 року АТ «Сенс Банк» звернулося із досудовою вимогою до відповідача про усунення порушень, згідно з якою станом на 02.06.2024 сума загальної заборгованості становить 176 109,19 грн. Банк вимагав від позичальника протягом 30 календарних днів сплатити заборгованість по кредиту, відсотках за користування кредитом, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, крмісії, а саме у розмірі 176 109,19 грн.
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства "Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», 30 листопада 2022 року найменування Акціонерного товариства "Альфа-Банк" змінено на Акціонерне товариство "Сенс Банк".
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підтвердження обставин укладення кредитного договору позивач АТ «Сенс Банк» надав анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-банк», оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості по кредиту, копію досудової вимоги щодо виконання договірних зобов'язань з доказами її направлення відповідачу.
Також, до позовної заяви АТ «Сенс Банк» надало виписку по рахунку відповідача, з якої вбачається факт користування карткою, рух коштів по рахунку та наявність заборгованості.
Як зазначалось вище, виписка з рахунку є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі №381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
Надана АТ «Сенс Банк» виписка з рахунку відповідача відповідає наданому розрахунку заборгованості.
В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку з рахунку відповідача.
За вказаних обставин, суд дійшов до висновку, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримала кредит за договором від 21.12.2017 року, проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти в повному обсязі не повернула, тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 126 711,57 грн.
Що стосується відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.
Сторони в кредитному договорі 21.12.2017 року погодили, що за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 26,00% річних. Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами. Тому, наявні правові підстави для стягнення не тільки тіла кредиту, а також заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 77 141,13 грн.
Розмір заявленої банком заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та відповідає умовам вказаного договору.
Також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 667,50 грн. - овердрафт, оскільки вказані витрати погоджені сторонами при укладенні кредитного договору.
Станом на день розгляду справи, відомостей про сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором матеріали справи не містять, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов до висновку про те, що у позивача виникло право достроково вимагати повернення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом та овердрафту в судовому порядку та стягнення з відповідача на його користь загальної заборгованості за кредитом у розмірі 204 520,20 грн.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до статті 617 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
Згідно частини 1 статті133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 454,24 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 654,84 грн., суд зазначає наступне.
В обґрунтування розміру понесених позивачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 654,84 грн. до матеріалів справи надано копії таких документів: довіреності №023781/25 від 23 лютого 2025 року на уповноваження АТ «Сенс Банк» адвоката Проценка Миколу Миколайовича представляти його інтереси на підставі договору про надання правової допомоги №1006 від 28 січня 2025 року; договору про надання послуг №1006 від 28 січня 2025 року, укладеного між АТ «Сенс Банк» та АО «СмартЛекс» в особі керуючого Лойфера А.Е., відповідно до якого винагорода виконавця (гонорар) становить за підготовку і подання позовної заяви до суду 375,00 грн., за отримання рішення суду 225,00 грн., комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85%.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові від 14 листопада 2024 року у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зауважує, що суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Проценко М.М., та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, розрахунку таких витрат.
Також, витрати за отримання рішення суду у розмірі 225,00 грн. заявлені на майбутнє, до ухвалення судового рішення по справі та набрання ним законної сили.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що адвокат Проценко М.М. здійснює свою діяльність в Адвокатському об'єднанні «СмартЛекс», з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги №1006 від 28 січня 2025 року.
Враховуючи викладене, а також відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, суд відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 193, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, заборгованість за кредитним договором від 21.12.2007 року у розмірі 204 520 (двісті чотири тисячі п'ятсот двадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, судовий збір у розмірі 2 454 (дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 24 коп.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: