Справа №: 398/800/26
Провадження №: 2-а/398/56/26
Іменем України
"18" березня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Шило А.О., до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною і скасування постанови № 1715 від 11 листопада 2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 25500,00 грн. В обґрунтування позову представник позивача вказує про відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки позивач не відмовлявся від проходження ВЛК, отримав направлення, проте не зміг своєчасно 07 листопада 2025 року взяти медичну карту, а надалі перебував на лікарняному, про що повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, про розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови своєчасно не був повідомлений відповідачем. Представник позивача просила суд, поновити строк звернення до суду з цим позовом, оскаржувану постанову скасувати, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити, судові витрати позивача стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року за заявою представника позивача судом зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 80231775, відкритому державним виконавцем Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 11 лютого 2026 року, з примусового виконання постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1715 від 11 листопада 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , штрафу у розмірі 51000,00 грн до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 398/800/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по скасування та визнання протиправною постанови № 1715 від 11 листопада 2026 року.
27 лютого 2026 року поновлено позивачу пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подачі відзиву на позовну заяву разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується відзив. Витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 03 березня 2026 року.
11 березня 2026 року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов, відповідач просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_5 та підлягає призову на військову службу. Під час перевірки облікових даних позивача у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 було встановлено, що у відповідності до обліків Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відсутні дані про проходження останнім військово-лікарської комісії, у відповідності до Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року пунктом 3.2 визначено, що повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Надалі ОСОБА_1 було запропоновано отримати направлення для проходження військово-лікарської комісії № 5445186 від 07 листопада 2025 року та будучи попередженим про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від проходження призову на військову службу за мобілізацією шляхом ухилення від медичного огляду та симуляції хвороби, будучи ознайомленим з порядком проходження військово-лікарської комісії, позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії в присутності свідків, про що складено акт відмови від проходження від 07 листопада 2025 року. У зв'язку із даним фактом провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол № 1715 від 07 листопада 2025 року за ч. 3 статті 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено на 10 годину 00 хвилин 11 листопада 2025 року, про що зазначено у протоколі та повідомлено позивачу. У зв'язку із тим, що позивач відмовився від отримання копії протоколу під особистий підпис та надання пояснень, зміст протоколу було озвучено та доведено в присутності свідків, про що містяться підписи свідків. ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Звернув увагу суду, що так зване повідомлення позивача про лікарняний не містить ні клопотання про перенесення розгляду справи, ні посилань на те, що позивач не може прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 на розгляд справи. 11 листопада 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 була розглянута справа, враховуючи наявні докази, надані пояснення, обтяжуючі та пом'якшуючі обставини, особу особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, винесено постанову № 1715 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Таким чином, в тому числі при винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 1715 було враховано продовження протиправної поведінки позивача. Крім того зазначив,що станом на дату подання відзиву у даній справі позивач так і не пройшов військово-лікарську комісію.
11 березня 2026 року від відповідача на запит суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення № 1715.
Справа призначена до судового розгляду.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 07 листопада 2025 року провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1715 відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 було доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 як особу, що має порушення правил військового обліку, під час перевірки його облікових даних було встановлено, що у відповідності до обліків Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відсутні дані про проходження останнім військово-лікарської комісії та було видано направлення для проходження комісії № 5445186 від 07 листопада 2025 року і запропоновано розпочати її проходження. Будучи ознайомленим з порядком проходження військово-лікарської комісії та наслідків ухилення від її проходження, ОСОБА_1 діючи умисно в особливий період введений на території України відмовився від проходження комісії, чим порушив вимоги абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Протокол містить відомості про роз'яснення ОСОБА_1 статті 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, а також повідомлення, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 11 листопада 2025 року о 10:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 . У протоколі відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, міститься відмітка про відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності від дачі пояснень, ознайомлення з протоколом, його підписання та отримання копії вказаного протоколу в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до направлення від 07 листопада 2025 року № 5445186 для визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 направлено для проходження ВЛК до КП ЦМЛ «Олександрійська ЦМЛ» Олександрійської міської ради, дата початку медичного огляду 07 листопада 2025 року, вказано, що строки проходження медичного огляду не можуть перевищувати 4 дні (14 днів в разі необхідності проходження додаткових лабораторних та інструментальних досліджень).
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 07 листопада 2025 року складено акт відмови від проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлення на ВЛК здійснювали головний спеціаліст ОСОБА_6 та інспектор Юрій Кравченко.
Відповідно до копії журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду підпис про отримання направлення на ВЛК ОСОБА_1 відсутній.
11 листопада 2025 року згідно з постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 № 1715 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивача у справі, притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25500 гривень.
12 листопада 2025 року ОСОБА_1 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 , що оскільки направлення на ВЛК отримав о16-45 год., після закінчення робочого часу лікарні, не зміг розпочав проходження медичного огляду, надалі з 08 листопада 2025 року перебуває на лікарняному.
Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Частиною 1 цієї статті визначено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Таким чином, диспозиція частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно враховувати законодавчі акти, які визначають правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
За приписами абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Положеннями статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (дію стану подовжено) в Україні воєнний стан.
Згідно зі статтею 1Закону України "Про оборону України" та статті 1Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період це те, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України Указом Президента України N 65/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні оголошена та проводиться загальна мобілізація.
За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Сили оборони реалізують повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Постановою КМУ від 16травня 2024 року N 560 передбачено, що під час здійснення мобілізаційних заходів військовозобов'язані повинні проходити військово - лікарські комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Вимогами абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарські комісії чи відповідного районного (міського)територіального центру комплектування та соціальної підтримки
Стаття 68 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Громадяни за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (частина 7 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Національна поліція України за зверненням районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (абзац 2 пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. N 1487).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Відповідно до абзацу першого статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Статтею 259 КУпАП встановлено - з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено зокрема до ТЦК та СП.
07 листопада 2025 року ОСОБА_1 доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 у зв'язку з виявленням відносно позивача інформації про порушення правил військового обліку.
Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період, визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 №402, зареєстрованого в МЮУ 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 560.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 1715 07 листопада 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 сформовано відповідне направлення ОСОБА_1 на проходження ВЛК для визначення придатності до військової служби, вказане направлення відповідає встановленим вимогам закону, містить всі необхідні реквізити, роз'яснення строку і проведення медичного огляду, приписи щодо відповідальності за відмову від проходження ВЛК
ОСОБА_1 особисто отримав направлення на ВЛК № НОМЕР_1 від 07 листопада 2025, що підтверджується представником позивача у позовній заяві.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 1715 від 07 листопада 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 під час дії особливого періоду та оголошення мобілізації відмовився проходити військово-лікарську комісію, що є порушенням вимог абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Належним та допустимим доказом факту відмови від проходження військово-лікарської комісії є відповідний акт відмови від 07 листопада 2025 року, згідно з якого позивач від проходження військово-лікарської комісії відмовляється.
Протокол № 1715 від 07 листопада 2025 року містить відомості про роз'яснення ОСОБА_1 статті 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, а також повідомлення, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 11 листопада 2025 року о 10:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .У протоколі відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 відмовився від отримання копії протоколу під особистий підпис та надання пояснень, в присутності свідків, про що містяться підписи свідків.
У протоколі зазначена інформація про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, тому доводи, наведені в позовній заяві про те, що відсутнє належне повідомлення позивача про розгляд справи, до уваги судом не приймаються.
Згідно з листом непрацездатності позивач перебував на лікарняному з 08 листопада 2025 року до 10 листопада 2025 року, тоді як розгляд справи відбувся 11 листопада 2025 року.
Оскільки позивач був ознайомлений з місцем, часом та датою розгляду сплави, відсутністю клопотання про відкладення розгляду справи, справа була розглянута за його відсутності 11 листопада 2025 року з урахуванням статті 268 КУпАП, винесена оскаржувана постанова.
Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Інструкції №36/41381, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно достатті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення, копія якої надана для огляду в судовому засіданні, наявні докази того, що відповідач, діючи відповідно до вимог Порядку № 560, належним чином вжив заходів щодо вручення позивачу направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в паперовій формі, що сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить кваліфікований електронний підпис керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу та QR-код з відповідною інформацією.
З огляду на викладене, щодо доводів позивача про незаконне, на його думку, притягнення до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою за відмову від проходження військово-лікарської комісії суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наявний обов'язок проходження військовозобов'язаними медичного огляду для придатності до військової служби, встановлений вказаними нормативними актами.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. п. 1, 3, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Оцінюючи обставини події, яка стала підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на обсяг доказів, наявних в матеріалах справи щодо постанови № 325 про адміністративне правопорушення, та обставини, викладені у письмових поясненнях позивача, суд доходить висновку про наявність достатньо обґрунтованих підстав і обставин, які у своїй сукупності свідчать, що позивач вчинив порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправної діяльності в діях уповноваженої посадової особи відповідача, які слугують належною правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови, а доводи позивача про порушення його прав під час процедури розгляду питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованими.
Разом з тим, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися принципів, які, зокрема, закріплені у ч. 3 ст. 2 КАС України. За таких обставин суб'єкт владних повноважень зобов'язаний у своїй діяльності приймати рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 визначено максимальний розмір штрафу, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та за наявності обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме вчинення правопорушення в особливий період.
Разом з тим, диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вже передбачає як кваліфікуючу ознаку вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, про що також зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 07 листопада 2025 та оскаржуваній постанові від 11 листопада 2025 № 1715.
Отже, повторне врахування обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в особливий період як обтяжуючої згідно зі ст. 35 КУпАП під час визначення міри покарання за санкцією ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є безпідставним.
З огляду на викладене, відповідач без належної оцінки та обґрунтування прийняв рішення про накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу в межах максимально можливого розміру санкції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або подання прокурора на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або подання прокурора без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова підлягає зміні в частині розміру стягнення у виді штрафу та зменшення його до розміру 17 000 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 20, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Позов ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Шило Алла Олександрівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Змінити захід стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, застосований до ОСОБА_1 відповідно до постанови № 1715 від 11 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - визначивши суму штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2026 року у справі № 398/800/26 (провадження № 2-аз/398/4/26) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення цього позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 18 березня 2026 року.
Суддя І.П. Шинкаренко