Справа №: 398/1279/26
провадження №: 2-н/398/237/26
Іменем України
"18" березня 2026 р. м.Олександрія
Cуддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги розподілу природного газу з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулось до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги розподілу природного газу з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з заявою про видачу судового наказу заявник просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги розподілу природного газу в сумі 7 576,54 грн, які надавались боржнику за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до долученого до заяви розрахунку суми заборгованості за послуги розподілу природного газу заборгованість в сумі 7 576,54 грн нарахована за період з січня 2023 року до лютого 2026 року.
Разом з тим, згідно наданої заявником копії акту №635 від 02.07.2025 року про припинення (обмеження) газопостачання, газопостачання на об'єкт споживання, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , припинено 02.07.2025 року
Пунктом сьомим частини першої статті 168 ЦПК України передбачено, що при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті.
Відповідно до Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №14 від 23.12.2011 р. «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
З абзацу 2 п.10 зазначеної Постанови вбачається, що ЦПК не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог. З наведеного слід дійти висновку, що в порядку наказного провадження розглядаються вимоги заявника, що мають безспірний характер.
Натомість вищевказане свідчить про наявність спору, що не може бути предметом розгляду в порядку наказного провадження.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Частиною 1 статті 166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 165, 166, 260 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Кропивницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому Розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я.М.Подоляк