Справа № 352/385/26
Провадження № 1-кп/352/162/26
18 березня 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 січня 2026 року за № 12026091250000007
за обвинуваченням ОСОБА_5 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Пороги Івано-Франківської області Франківську, зареєстрований в селі Петрилів Івано-Франківської області, проживає в АДРЕСА_1 , освіта вища, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, слюсар ПАТ «Івано-Франківськ цемент», не судимий:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України (далі- КК України)
I. Історія провадження
23 лютого 2026 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України, розгляд якого у підготовчому судовому засіданні призначено на 27 лютого 2026 року.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2026 року судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України призначено на 05 березня 2026 року.
05 березня 2026 року розгляд справи відкладено на 18 березня 2026 року в зв'язку із зайнятістю судді в розгляді іншої справи.
ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
ОСОБА_5 за місцем свого спільного проживання із колишньою дружиною ОСОБА_4 в будинку АДРЕСА_1 в період часу з 08 грудня 2025 року по 23 грудня 2025 року умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров'я потерпілої та бажаючи їх настання, систематично вчинив фізичне та психологічне насильство до своєї колишньої дружини ОСОБА_4 , що призвело до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, в тому 08 грудня 2025 року ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство фізичного характеру, а саме наніс ОСОБА_4 один удар кулаком по обличчю, внаслідок чого було завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілої; 09 грудня 2025 року ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме погрожував фізичною розправою, словесно ображав, принижував, залякував, внаслідок чого було завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_4 ; 23 грудня 2025 року ОСОБА_5 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме словесно ображав, висловлювався нецензурною лайкою, а також наніс декілька ударів руками в ділянку голови, верхніх кінцівок та грудної клітини ОСОБА_4 , чим спричинив останній тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 126-1 КК України, а саме умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 визнав вину в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті.
Зазначив, що дійсно вчиняв домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_4 у дати, вказані в обвинувальному акті. Це відбувалось через ревнощі, оскільки послухав не ті розмови. Пояснив, що дійсно наносив удари дружині, та сварився на неї. Після грудня місяця вони примирились із дружиною, він розуміє помилковість своєї поведінки та більше її ніколи не повторить. Повідомляє, що вони разом із потерпілою виховують 12-річну доньку. Зазначає, що на наступний день має йти до психолога для спілкування в межах проходження програми для кривдників. Раніше не йшов, оскільки йому тільки повідомили із сільради про необхідність проходження такої співбесіди.
Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила пояснення ОСОБА_5 як щодо вчинення ним кримінального правопорушення, так і стосовно зміни його поведінки в кращу сторону після 23 грудня 2025 року. Вважає, що ОСОБА_5 дійсно зробив для себе висновки та в подальшому не вчинятиме протиправних дій. Просила призначити покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства. Уточнила що вони дійсно розлучені із Обвинуваченим, однак проживають спільно.
Обвинувачений, Потерпіла та Прокурор, кожен окремо, пояснили, що правильно розуміють зміст обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У Суду немає сумнівів в добровільності їх позиції, в зв'язку із чим Судом в порядку частини третьої статті 349 КПК України постановлено ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті та постановлено обмежитись допитом обвинуваченої, а також дослідженням доказів щодо речових доказів, судових витрат та документів, що характеризують особу обвинуваченого.
Ураховуючи викладене, Суд, допитавши Обвинуваченого і Потерпілу та дослідивши надані докази та документи, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, а саме умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо колишнього подружжя, що призводить до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
IV. Мотиви призначення покарання
Суду надані наступні документи, що характеризують особу та впливають на вирішення питань щодо призначення покарання
- інформація щодо відсутності у ОСОБА_5 судимостей;
- пенсійне посвідчення ОСОБА_5
- інформація КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я», згідно із якою ОСОБА_5 до цього закладу за медичною допомогою не зверталась;
- характеристика сільського голови Ямницької сільської ради, згідно із якою ОСОБА_5 дійсно проживає в с. Ямниця, скарг на його поведінку не поступало;
- інформація з АРМОР щодо наявності інформації про вчинення правопорушень ОСОБА_5
- згідно із досудовою доповіддю орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання обов'язків, передбачених частиною третьою статті 76 КК України.
В судових дебатах:
Прокурор просив призначити покарання у вигляді 1 року пробаційного нагляду
Потерпіла зазначила, що згодна із думкою Прокурора
Обвинувачений зазначив, що він вину визнає, однак не хотів би так довго ходити до поліції, оскільки йому соромно
Відповідно до частини другої статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки.
Згідно із обвинувальним актом, обставинами, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_5 відсутні. В судовому засіданні сторони також не зазначили про наявність таких обставин.
Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При обранні конкретного виду покарання суд враховує, що санкцією статті 126-1 КК України передбачені такі альтернативні види покарання, як громадські роботи, пробаційний нагляд, обмеження волі або позбавлення волі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме спричинення як психологічного, так і фізичного насильства, особу обвинуваченого, який, хоча раніше не судимий, однак притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства та невиконання термінового заборонного припису, що свідчить про схильність Обвинуваченого до вчинення правопорушень, Суд вважає, що призначення покарання найбільш м'якого виду покарання не сприятиме меті покарання та виправленню ОСОБА_5 . Одночасно, враховуючи ставлення ОСОБА_5 до вчиненого діяння, зміну його поведінки після вчинення правопорушень, позицію потерпілої , яка просила призначити покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства, відсутність у ОСОБА_5 судимостей та те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без його ізоляції від суспільства, в зв'язку із підстави для призначення покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі відсутні.
Таким чином, таким видом покарання ОСОБА_5 , який відповідатиме вимогам статті 65 КК України, буде призначення пробаційного нагляду.
Відповідно до санкції статті 126-1 КК України домашнє насильство карається пробаційним наглядом на строк від 1 до 5 років.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, а саме спричинення як психологічного, так і фізичного насильства, особу обвинуваченого, який, хоча раніше не судимий, однак притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства та невиконання термінового заборонного припису, що свідчить про схильність Обвинуваченого до вчинення правопорушень, Суд вважає, що призначення пробаційного нагляду в мінімальному розмірі не сприятиме меті покарання та виправленню ОСОБА_5 .
В той же час, враховуючи, що після вчинення правопорушень, ОСОБА_5 пройшов програму для кривдників, відомості про вчинення ним будь-яких інших правопорушень відсутні, Суд вважає, що покарання має бути призначено в розмірі, наближеному до мінімального та таким буде пробаційний нагляд на строк 1 рік 6 місяців.
Відповідно до частини другої статті 59-1 Кримінального кодексу України Суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
V. Щодо обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство
Відповідно до частини першої статті 91-1 Кримінального кодексу України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів.
Суд звертає увагу, що постановою суду від 14 січня 2026 року у справі № 352/2889/25 ОСОБА_5 направлено для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на три місяці.
Згідно із поясненнями Обвинуваченого в судовому засіданні, він починає проходити відповідну зазначену пробаційну програму.
Згідно із поясненнями Потерпілої в судовому засіданні, після вчинення правопорушення поведінка ОСОБА_5 змінилась на краще.
Таким чином, Суд вважає, що проходження ОСОБА_5 програми для кривдників на підставі постанови у справі про адміністративне правопорушення, в сукупності із наданими поясненнями Обвинуваченим та Потерпілою про зміну поведінки Обвинуваченого, свідчать про відсутність підстав для застосування обмежувальних заходів в порядку статті 91-1 Кримінального кодексу України.
VI. Щодо речових доказів
В ході досудового розслідування стороною обвинувачення долучено в якості речових доказів:
-2 оптичні носії інформації DVD-R диски., які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12026091250000007.
Відповідно до частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
В зв'язку із викладеним, оптичні носії інформації підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.
VII. Щодо процесуальних витрат
Згідно із обвинувальним актом, витрати на залучення експерта відсутні та в судовому засіданні сторони не заявили про наявність таких витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, -
Визнати ОСОБА_5 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 ( один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі частини другої статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Виконання покарання у вигляді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Речові докази - 2 оптичні носії інформації DVD-R диски залишити в матеріалах кримінального провадження № 12026091250000007.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у відповідності до частини третьої статті 389 КК України ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до пункту 15 статті 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити Обвинуваченому, Потерпілій та Прокурору.
Суддя ОСОБА_6