Справа № 202/190/26
Провадження № 2/202/2311/2026
16 березня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Недобитюк Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Іващенко І.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У січні 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпра з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати шлюб, зареєстрований між ними 04 жовтня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.10.2014 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 01.01.2019 року сімейне життя між сторонами погіршилось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Сім'я остаточно розпалась, її збереження неможливе та недоцільне. Наміри щодо відновлення стосунків та збереження сім'ї у позивача відсутні, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпра від 12 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 02 березня 2026 року.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла письмова заява, в якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на розірванні шлюбу, зазначив, що на примирення позивач не погоджується, та просив розглянути справу без присутності сторони позивача.
Від відповідача ОСОБА_2 19 січня 2026 року до суду надійшла письмова заява, в якій він зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти розірвання шлюбу та просить розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частинами першою та третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено та підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , що 04 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 871.
Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Зі змісту позовної заяви та поданих заяв сторін вбачається, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими. Сімейно-шлюбні відносини припинені з 2019 року. Наміри щодо відновлення стосунків та збереження сім'ї у сторін відсутні. Відповідач позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за рішенням суду за позовом одного з подружжя. Право на пред'явлення такого позову передбачено ст. 110 СК України.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнав повністю, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що сім'я сторін розпалася остаточно, примирення між ними неможливе, а подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін. Позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також суд роз'яснює сторонам, що розірвання шлюбу між батьками не звільняє їх від обов'язків щодо утримання та виховання дитини та не впливає на її права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд зазначає, що оскільки позивачем не заявлялося вимог щодо стягнення з відповідача понесених нею витрат по сплаті судового збору, суд залишає ці витрати за позивачем.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24, 104, 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 04 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в Індустріальному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (актовий запис № 871) - розірвати.
Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16 березня 2026 року.
Суддя Н. В. Недобитюк