18 березня 2026 р. Справа № 520/28575/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О.) від 05.02.2026 по справі № 520/28575/24
за позовом ОСОБА_1
до Військова частина НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16.10.2025 до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 520/28575/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить суд:
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 або особу, яка виконує його обов'язки, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 520/28575/24;
попередити командира військової частини НОМЕР_1 про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви редставника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі № 520/28575/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову, якою задовольнити заяву.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що на даний час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01..2025 у справі № 520/28575/24 залишається невиконаним, а тому наявні всі підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зазначає, що резолютивна частина рішення чітко визначає обов'язок не лише нарахувати, а і провести виплату грошового забезпечення.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України).
На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 пов'язану з не нарахуванням та не виплатою: додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, яка передбачена пунктами 12 та 13 розділу XXXIV Порядку № 260; додаткової грошової винагороди у розмірі 20100 гривень за період перебування у розпорядженні командира відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168; окладу за військовим званням, надбавка за вислугу років за період перебування у розпорядженні командира по дату звільнення; щомісячної надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з за період перебування у розпорядженні командира та по дату звільнення; індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з вересня 2022 року по вересень 2024 року; компенсації за невикористані 25 діб щорічної відпустки за 2022 рік; компенсації за невикористані 25 діб щорічної відпустки за 2023 рік; компенсації за невикористані 30 діб щорічної відпустки за 2024 рік; грошової компенсації за невикористані 36 календарних днів додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за минулі роки згідно з пунктом 3 розділу 31 (порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам) затвердженого наказом Міністра Оборони України від 07 червня 2018 року № 260; грошової матеріальної допомоги за 2024 рік для вирішення соціально-побутових потреб, передбачена наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260; одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, відповідно до окремого доручення Департаменту соціального забезпечення Міністерства Оборони України № 423 розділу 1 пункту 1.3 на підставі Додатку 10 до інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 3.20 розділу III) з 01 вересня 2022 року по 24 вересня 2024 року; добових витрат за час перебування військовослужбовця у відрядженні за кордоном у розмірі 193 009 грн;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити: додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, яка передбачена пунктами 12 та 13 розділу XXXIV Порядку № 260; додаткову грошової винагороди у розмірі 20100 гривень за період перебування у розпорядженні командира відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168; оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років за період перебування у розпорядженні командира по дату звільнення; щомісячну надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з за період перебування у розпорядженні командира по дату звільнення; індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період з вересня 2022 року по вересень2024 року; компенсацію за невикористані 25 діб щорічної відпустки за 2022 рік; компенсацію за невикористані 25 діб щорічної відпустки за 2023 рік; компенсацію за невикористані 30 діб щорічної відпустки за 2024 рік; грошову компенсацію за невикористані 36 календарних днів додаткової відпустки (як учаснику бойових дій) за минулі роки Згідно з пунктом 3 розділу 31 (порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам) затвердженого наказом Міністра Оборони України від 07 червня 2018 року № 260; грошову матеріальну допомогу за 2024 рік для вирішення соціально-побутових погреб, передбачена наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260; одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби. відповідно до окремого доручення Департаменту соціального забезпечення Міністерства Оборони України № 423 розділу 1 пункту 1.3 на підставі Додатку 10 до інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 3.20 розділу III) з 01 вересня 2022 року по 24 вересня 2024 року; добові витрати за час перебування військовослужбовця у відрядженні за кордоном у розмірі 193 009 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018, у розмірі 100 000 гривень, як військовослужбовцю, який у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018, у розмірі 100 000 гривень, як військовослужбовцю, який у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з за січень, липень, серпень та вересень 2024 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з за січень, липень, серпень та вересень 2024 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 520/28575/24 - скасувано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 24.09.2024 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалено в цій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 520/28575/24 - залишено без змін.
Викладено абзац п'ятий резолютивної частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 по справі № 520/28575/24 в наступній редакції:
"Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам №260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні, а саме за період з 09.02.2024 по 24.09.2024".
Рішення по справі № 520/28575/24 набрало законної сили 11.06.2025.
14.07.2025 Харківським окружним адміністративним судом видано чотири виконавчі листи у справі № 520/28575/24.
Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. від 17.07.2025 ВП № 78635897 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 520/28575/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.07.2025, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні, а саме за період з 09.02.2024 по 24.09.2024.
Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. від 17.07.2025 ВП № 78635945 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 520/28575/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.07.2025, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні.
Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. від 17.07.2025 ВП № 78636110 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 520/28575/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.07.2025, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з за січень, липень, серпень та вересень 2024 року.
Постановою державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. від 17.07.2025 ВП № 78636111 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 520/28575/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом 14.07.2025, про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018, у розмірі 100 000 гривень, як військовослужбовцю, який у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Вважаючи, що наявні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 520/28575/24, позивач подав до суду відповідну заяву.
Відмовляючи в задоволенні заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 520/28575/24 фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 проведено розрахунок (нарахування) всіх сум, що підлягають виплаті позивачу. Зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 вчиняються усі можливі дії для виконання рішення суду, зокрема, шляхом направлення начальнику забезпечувального фінансового органу розрахунків потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» на листопад - грудень 2025 року та січень 2026 року, в яких зазначено про нарахованупозивачу на виконання рішення суду у справі № 520/28575/24 суму. Військова частина НОМЕР_1 фінансуються за рахунок коштів, виділених із державного бюджету. Інші джерела фінансування у військової частини НОМЕР_1 відсутні.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України.
За приписами частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами частин 1, 3, 10, 11 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Аналіз викладених норм права свідчить про те, що судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19, що враховуються судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі № 520/4666/24, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018, у розмірі 100 000 гривень, як військовослужбовцю, який у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018, у розмірі 20100 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні, а саме за період з 09.02.2024 по 24.09.2024; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років згідно рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з за січень, липень, серпень та вересень 2024 року.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 520/28575/24 набрало законної сили 11.06.2025.
14.07.2025 Харківським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи у справі № 520/28575/24.
Постановами державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун А.В. від 17.07.2025 були відкриті виконавчі провадження №№ 78635897, 78635945, 78636110, 78636111 з виконання виконавчих листів по справі № 520/28575/24, виданих 29.09.2025.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 520/28575/24 набрало законної сили, але до 16.10.2025 вказане рішення не було виконано. З метою виконання рішення суду ОСОБА_1 11.06.2025 звернувся до військової частини НОМЕР_1 . Однак, 11.09.2025 відповідач не надав жодної відповіді.
Судовим розглядом встановлено, що на заяву позивача Військовою частиною НОМЕР_1 надано до суду заперчення, в яких останній зазначив, що ним на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 520/28575/24 було нараховано позивачу грошове забезпечення та складено розрахунки. Зазначає, що останнім було здійснено всі можливі заходи щодо пришвидшення отримання фінансування для подальшого іиконання рішення суду від 15.01.2025 по справі № 520/28575/24.
Відповідач також зазначив, що виплати будуть проведені за умови відкриття асигнувань та фінансування заявок. На даний час відсутні кошти на проведення виплат.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин. Зокрема, матеріали справи не містять копії заявок-розрахунків на фінансування, доказів їх складання та включення до бюджетних запитів, а також доказів фактичного скерування таких заявок до Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (супровідних листів, реєстрів вихідної кореспонденції, відміток про їх отримання тощо), або будь яких інших дій.
Крім того, відповідачем не надано жодних документів, які б свідчили про розгляд відповідних заявок уповноваженим органом, їх повернення, відмову у фінансуванні чи інші обставини, що об'єктивно унеможливлювали б проведення виплати позивачу нарахованих сум.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що наведені відповідачем доводи мають виключно декларативний характер, не підтверджені належними доказами та не свідчать про вжиття ним реальних і достатніх заходів, спрямованих на виконання рішення суду та забезпечення виплати позивачу нарахованого грошового забезпечення. Відсутність фінансування, як така, без підтвердження належних дій відповідача щодо ініціювання виділення бюджетних коштів, не може бути підставою для невиконання рішення суду.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду, наведеним обставинам належна оцінка судом першої інстанції не надавалася, незважаючи на доводи позивача, щодо невиконання відповідачем рішення суду в частині виплати грошового забезпечення та не здійснення ним належних заходів щодо виплати позивачу нарахованої суми грошового забезпечення на підставі рішення суду, викладені у заяві про встановлення судового контролю та у запереченнях на пояснення про виконання рішення суду.
Суд першої інстанції обмежився формальним викладенням позиції відповідача щодо вчинення ним дій, спрямованих на виконання рішення суду, однак не перевірив належним чином обґрунтованість таких. Водночас, доводи заявника щодо відсутності фактичної виплати нарахованих виплат та не здійснення ІНФОРМАЦІЯ_2 належних заходів щодо виплати таких сум залишилися поза увагою суду.
Отже, суд першої інстанції належним чином не дослідив питання виконання (невиконання) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 520/28575/24.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам заявника (по суті) в частині невиконання суб'єктом владних повноважень рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 520/28575/24, що свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції, що викладені у оскаржуваній ухвалі, колегія суддів вважає передчасними та не достатньо обґрунтованими, адже, таким чином нівелюється сама суть та завдання судового контролю, при цьому, що, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили.
На переконання колегії суддів, оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали про залишення без задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом першої інстанції надано не було.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 по справі № 520/28575/24 - скасувати.
Справу № 520/28575/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.10.2025, поданої в порядку статті 382 КАС України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко