18 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/1902/26
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Державної казначейської служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не здійснення перерахування грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 124 348 (сто двадцять чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 14 коп., згідно виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/2579/23 у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей, відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 №4901-VI;
- зобов'язати Державну казначейську службу України здійснити перерахування грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 124 348 (сто двадцять чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 14 коп., згідно виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/2579/23, відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 №4901-VI.
Ухвалою суду від 05.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від Державної казначейської служби України надійшов відзив, в якому містилось клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповіді на вказаний відзив, позивач просив розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами в зв'язку з незадовільним станом здоров'я.
Згідно пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
В силу частин п'ятої - шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 05.03.2026 суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та розглядається судом за особливостями, визначеними статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, представник Державної казначейської служби України заявляє дане клопотання з підстав того, що надані докази потребують дослідженню в судовому засіданні, а розгляд справи без проведення судового засідання може призвести до порушення принципу змагальності сторін і негативно вплине на реалізацію прав та виконання обов'язків.
Однак, суд зазначає, що під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, учасники справи не позбавлені права заявляти заяви по суті справи та клопотання з процесуальних питань, у тому числі подати до суду відзив на позовну заяву, в якому викласти заперечення проти задоволення позову, або подавати додаткові пояснення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому відсутні підстави для задоволення клопотання представника Державної казначейської служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА