про відмову у забезпеченні позову
18 березня 2026 року справа № 580/2566/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому, просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1345 від 04.03.2026 щодо відмови ОСОБА_1 , судді у відставці Катеринопілького районного суду Черкаської області, у надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 18 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти за заявою ОСОБА_1 рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 18 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на весь час дії воєнного стану в Україні з внесенням відповідних даних в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг».
Крім того позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 13710/26 від 16.03.2026 Черкаського окружного адміністративного суду), в якому просить:
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішення в цій адміністративній справі.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив про наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зазначив, що у разі його призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Фактично, у разі задоволення позову в цій справі і набрання судовим рішенням законної сили, неможливо буде виконати рішення суду, якщо позивач вже буде мобілізований і отримає статус військовослужбовця. Така можливість є реальною і ставить під сумнів саму доцільність існування цього позову і судового провадження, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту порушеному праву в межах цієї справи.
Під час вирішення заяви про забезпечення позову суддя зазначає таке.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суддя зазначає, що необхідною умовою забезпечення цього позову є доведення обставин, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Суддя з'ясував, що позивач звернувся до Комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу піж час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочки на підставі п. 18 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ. Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1345 від 04.03.2026 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову під час мобілізації.
Суддя врахував, що позивач оскаржує рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, натомість між сторонами відсутній спір щодо дій відповідача, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації.
Крім того позивач не надав доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вживає заходів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
В контексті наведеного, суддя звертає увагу, що позивач не підтвердив, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 року № 640/497/19 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Варто врахувати, що заявлений предмет позову не стосується дій відповідача, пов'язаних із призовом позивача на військову службу.
З урахуванням зазначеного, суддя доходить висновку, що заявлені заходи забезпечення позову є не співмірними до позовних вимог.
При цьому, обставини правомірності/протиправності спірного рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можуть бути встановлені лише за результатами розгляду справи по суті та дослідженні усіх доказів, наданих як позивачем, так і відповідачем у цій справі.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
При цьому, клопотання про забезпечення позову не містить покликання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, виходячи з предмету спору у цій справі.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суддя дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 13710/26 від 16.03.2026 Черкаського окружного адміністративного суду) про забезпечення позову в адміністративній справі № 580/2566/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 18.03.2026.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК