18 березня 2026 року справа № 580/553/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
21 січня 2026 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі ОСОБА_1 , та моєму неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчень члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», затвердженого постановою КМУ від 28.05.1993 №379;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видати ОСОБА_1 , та неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження служби на підставі Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» форма і порядок видачі яких встановлено постановою КМУ від 28.05.1993 № 379 “Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність відмови у видачі посвідчення «Члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» з підстав відсутності витягу із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв'язку із смертю. Позивачка вважає, що дії відповідача щодо відмови в оформленні та видачі посвідчення «Члена сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця», протиправними та порушують законні права її та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до п.4 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 підставою для надання статусу є заява з документами до місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заявника, а територіальний центр комплектування та соціальної підтримки приймає рішення про видачу посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (померли) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, судом встановлено таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходив службу в Збройних Силах України та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
03.08.2023 під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій ОСОБА_3 отримав поранення внаслідок обстрілу позицій підрозділу, з міномету поблизу н.п. Новоселівське. Поранення отримане під час захисту Батьківщини при виконанні бойового завдання в зоні ведення бойових дій. Причиною отримання поранення був ворожий обстріл.
Указом Президента України від 18 лютого 2024 року № 81/2024 ОСОБА_3 нагороджено орденом «За мужність» III ступеню (знак ордена 391981).
Відповідно до висновку військово - лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2024 № 298: «Поранення ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
27.05.2024 наказом № 150 командира Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 з 28 травня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення (з котлового забезпечення за місцем розташування військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 ) та вважається таким, що вибув для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
19.06.2024 ОСОБА_3 встановлено І (першу) групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду Черкаської обласної МСЕК.
ІНФОРМАЦІЯ_6 чоловік ОСОБА_3 помер.
Визначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними військово-лікарськими комісіями (п. 21.9 розділу II Положення № 402).
Згідно з експертним висновком, відносно ОСОБА_3 , відповідно до протоколу засідання штатної військово - лікарської комісії №2025-0604-1155-0 від 04.06.2025 Міністерства оборони України: «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВЯЗАНІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОЇ СЛУЖБИ».
Позивачка звернулась до відповідача із заявою про видачу посвідчення члена сім'ї загиблого військовослужбовця, який загинув під час проходження служби та надала підтвердні документи про обставини смерті.
Відповідач листом від 28.08.2025 №1021/8/3/8430 відмовив у видачі вказаного посвідчення, пославшись на відсутність витягу із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв'язку із смертю. Зокрема зазначив, що 27.05.2024 наказом № 150 командира Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 з 28 травня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення (з котлового забезпечення за місцем розташування військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 помер, тобто на час смерті ОСОБА_3 не проходив військову службу, а отже на позивачку не поширюється дія Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і відсутні підстави для видачі відповідного посвідчення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовані Законом України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно із статтею 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною 2 статті 3 Закону №2011-XII встановлено, що дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Нормами частини 3 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до частини 6 статті 18 Закону №2011-XII вдова (вдівець), батьки загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік), у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, мають право на пільги, передбачені цим Законом.
Порядок роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби та членів сімей військовослужбовців, які померли, загинули або пропали безвісти чи безвісно відсутні (далі - члени сімей померлих військовослужбовців), здійснюється відповідно до Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937 (далі - Інструкція №937).
Пункт 4.16 розділу IV Інструкції №937 визначає, що членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (у тому числі членам сімей військовослужбовців строкової служби), видається посвідчення члена сім'ї (батька, матері, дружини, чоловіка або дитини) військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року № 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".
Згідно з частиною 13 статті 14 Закону №2011-XII особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2 - 4 Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 (далі - Порядок №379), посвідчення є документом, що підтверджує статус члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на підставі якого надаються пільги, гарантії та компенсації, встановлені для таких осіб Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Підставою для видачі посвідчення є: витяг із наказу про виключення військовослужбовця із списків особового складу у зв'язку із смертю, визнанням його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим або копія такого наказу; свідоцтво про смерть військовослужбовця або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім; документ про причини та обставини смерті військовослужбовця (відповідний наказ (витяг із наказу), акт проведення розслідування, довідка про обставини травми (поранення, контузія, каліцтво) тощо), який підтверджує, що військовослужбовець загинув (помер) не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або що загибель (смерть) сталася не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; постанова військово-лікарської комісії (крім випадків, коли військовослужбовець пропав безвісти).
Посвідчення видаються батькам, дружині (чоловіку) у разі, коли вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, дітям, які не досягли повноліття, або повнолітнім дітям - особам з інвалідністю з дитинства військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти (і за рішенням суду визнані безвісно відсутніми) під час проходження військової служби.
Зі змісту викладених норм законодавства слідує, що в разі смерті військовослужбовця під час проходження військової служби, члени сімей військовослужбовців мають право на пільги, гарантії та компенсації, а також на отримання посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців.
При цьому, Порядок №379 не має розширеного тлумачення підстав, як для видання, так і відмови у видачі посвідчення, окрім як загибелі (смерті) чи пропажі безвісти під час проходження військової служби військовослужбовця.
Таким чином, визначальним є проходження військовослужбовцем військової служби та настання в даний проміжок часу відповідної події, як то загибелі (смерті) чи пропажі безвісти.
Згідно з пунктом 5 Порядку №379 для отримання посвідчення особа із числа зазначених у пункті 4 цього Порядку (далі - заявник) звертається особисто або через свого представника із заявою (в довільній формі) до:
територіального центру комплектування та соціальної підтримки - про видачу посвідчення члена сім'ї військовослужбовця Збройних Сил або Держспецтрансслужби, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби;
уповноваженого структурного підрозділу (органу), на який покладаються функції з видачі посвідчень (далі - уповноважений орган) - про видачу посвідчення члена сім'ї військовослужбовця СБУ, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Національної гвардії, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку №379 у заяві зазначаються прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка звертається для отримання посвідчення, спосіб комунікації (поштова адреса та/або адреса електронної пошти, номер телефону), сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, військове звання такого військовослужбовця, його прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), військове формування, у списках особового складу якого він/вона перебував/перебувала на дату смерті/зникнення безвісти.
Разом із заявою подаються: копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (за наявності технічної можливості доступу до відомостей про зазначені документи стосовно заявника копії таких документів заявником не подаються); документи, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із військовослужбовцем, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження або шлюб); фотокартка члена сім'ї (крім дітей, які не досягли повноліття) розміром 2,5 х 3,5, де зображення обличчя має складати 65 - 70 відсотків фото; висновок медико-соціальної експертної комісії щодо повнолітньої дитини військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, про визнання її особою з інвалідністю з дитинства; рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, селищної, сільської, районної в місті (у разі утворення) ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування, влаштування у прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, чи влаштування їх у прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу).
Згідно із пунктом 7 Порядку №379 для проведення перевірки інформації про військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, членів його сім'ї Міноборони, МВС, СБУ, Управління державної охорони, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держспецзв'язку мають право отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом надання безпосереднього доступу, електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пункту 9 Порядку №379 посвідчення видається протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви з усіма необхідними документами.
Згідно з пунктом 11 Порядку №379 посвідчення не видається в тому разі, коли військовослужбовець загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння чи навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходив службу в Збройних Силах України та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
03.08.2023 під час виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій ОСОБА_3 отримав поранення внаслідок обстрілу позицій підрозділу, з міномету поблизу н.п. Новоселівське. Поранення отримане під час захисту Батьківщини при виконанні бойового завдання в зоні ведення бойових дій. Причиною отримання поранення був ворожий обстріл.
Указом Президента України від 18 лютого 2024 року № 81/2024 ОСОБА_3 нагороджено орденом «За мужність» III ступеню (знак ордена 391981).
Відповідно до висновку військово - лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2024 № 298: «Поранення ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
27.05.2024 наказом № 150 командира Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_3 з 28 травня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення (з котлового забезпечення за місцем розташування військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 ) та вважається таким, що вибув для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 чоловік ОСОБА_3 помер.
Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_3 помер після звільнення з військової служби, тобто смерть наступила не під час проходження військової служби.
Згідно з експертним висновком, відносно ОСОБА_3 , відповідно до протоколу засідання штатної військово - лікарської комісії №2025-0604-1155-0 від 04.06.2025 Міністерства оборони України: «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВЯЗАНІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОЇ СЛУЖБИ».
Згідно з пунктами 1.1, 1.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 21.30 розділу І Положення №402 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов'язковим додаванням перед словом «ТАК» або «НІ» слів «яке призвело до смерті, та причина смерті».
Тобто військово-лікарська комісія встановлює причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Судом встановлено, що за 19.06.2024 ОСОБА_3 встановлено І (першу) групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду Черкаської обласної МСЕК, поранення ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Також, Порядок видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 визначає вичерпний перелік документів, які мають бути долучені для отримання посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, зокрема постанова військово-лікарської комісії (крім випадків, коли військовослужбовець пропав безвісти).
Суд зазначає, що позивачем надано відповідачу протокол засідання штатної військово - лікарської комісії №2025-0604-1155-0 від 04.06.2025 Міністерства оборони України: «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВЯЗАНІЗ ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОЇ СЛУЖБИ», тому позивачі мають право на отримання посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі ОСОБА_1 , та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчень члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», затвердженого постановою КМУ від 28.05.1993 №379.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру суд зазначає таке.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний спосіб захисту такого права, що відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб'єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб'єкта. Рішення, яке приймається суб'єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).
Відповідно до правил правозастосування суд не може підмінити рішення суб'єкта публічної адміністрації - повноваження ТЦК та СП, тому в частині необгрунтованих і передчасних вимог зобов'язати видати посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби належить відмовити.
За встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивачів, позов варто зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу посвідчень члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби їй ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», затвердженого постановою КМУ від 28.05.1993 №379 та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі ОСОБА_1 , та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчень члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», затвердженого постановою КМУ від 28.05.1993 №379.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу посвідчень члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби їй ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Порядку видачі посвідчень членів сімей військовослужбовців які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби», затвердженого постановою КМУ від 28.05.1993 №379 та правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 1000 (одну тисячу) грн 00 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА