про залишення позовної заяви без руху
17 березня 2026 року справа № 580/1237/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо призначення з 19.02.2020 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50%, замість 66% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки Черкаського апеляційного суду від 20.02.2020р. № 04-24/85/2020;
- зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 19.02.2020 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці - у розмірі 66% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Черкаського апеляційного суду від 20.02.2020р. № 04-24/85/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розмір довічного грошового утримання має становити 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, однак під час перерахунку цього утримання відповідач визначив його в розмірі 50% суддівської винагороди судді.
Дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо призначення довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50%, замість 66% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Ухвалою від 12 лютого 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Під час вирішення питання щодо строку звернення з позовом у цій справі, суд зазначає таке.
Ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з діями відповідача щодо призначення з 19.02.2020 довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50%, замість 66% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки Черкаського апеляційного суду від 20.02.2020 № 04-24/85/2020.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Суд зазначає, що довічне грошове утримання судді у відставці є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Про факт невиплати довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66% від суми суддівської винагороди згідно довідки Черкаського апеляційного суду від 20.02.2020 № 04-24/85/2020, позивачу мало бути відомо принаймні з січня 2021 року, тобто з моменту отримання довічного грошового утримання за грудень 2020 року (протокол перерахунку на виконання рішення суду у справі № 580/3430/20). У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій з метою з'ясування розміру довічного грошового утримання позивач не надав.
З огляду на викладене, з моменту отримання довічного грошового утримання за січень 2021 року у позивача виникли підстави для звернення з вимогами, зазначеними в цій позовній заяві, тому саме з цього моменту розпочинає перебіг шестимісячний строк звернення в суд.
Разом з тим, позивач звернувся в суд з цим позовом 09.02.2026, тобто з пропуском строку звернення, визначеним частиною 2 статті 122 КАС України.
Щодо покликань позивача про неможливість своєчасного звернення у зв'язку із хворобою, суд зазначає таке.
Суд встановив, що відповідно до виписки № 6118 із медичної карти стаціонарного хворого позивач у 11.11.2020 поступив на стаціонар;
- відповідно до історії хвороби № 6710 з 08.12.2020 до 21.12.2020 перебував на стаціонарному лікуванні;
- відповідно до виписки № 16919 з медичної картки з 22.09.2022 до 06.10.2022 лікувався на стаціонарі;
- у 25.10.2022 почав проходити реабілітацію, як особа з інвалідністю I групи;
- відповідно до виписки № 2046 із медичної карти позивач з 04.03.2025 до 13.03.2025 знаходився на стаціонарному лікуванні.
Також, позивач надав довідку № 3543 від 28.11.2022, якою підтверджується факт отримання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) бойової травми, яка пов'язана із захистом Батьківщини.
Отже, у періодах з 11.11.2020 до 21.12.2022, 22.09.2022-06.10.2022, 04.03.2025-13.03.2025 позивач об'єктивно не міг звернутися до суду. Проте у періоди - 01.01.2023-04.03.2025, 13.03.2025-06.07.2025 (6 місяців до звернення до суду із позовом у справі № 580/175/26) відсутні докази неможливості своєчасно звернутися в суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не додав.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення з позовом з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВасиль ГАВРИЛЮК