Справа № 560/553/26
іменем України
18 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Агро-Інвест" до Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Фермерське господарство "Агро-Інвест" звернулось до суду з позовом до Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить скасувати постанову №090439 від 29.12.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. Також Фермерське господарство "Агро-Інвест" звернулось до суду з позовом до Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить скасувати постанову №090440 від 29.12.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000 грн.
Ухвалою суду від 23.01.2026 справи №560/554/26 та №560/553/26 об'єднано в одне провадження для спільного розгляду.
В обґрунтування позовних вимог Фермерське господарство "Агро-Інвест" зазначає, що перевірками, проведеними посадовими особами відповідача, встановлені хибні обставини щодо наявності вини позивача, адже він не був/не є перевізником, відтак відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» на нього не може бути накладений адміністративно - господарський штраф.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадженння.
Відповідач подав відзив, у якому позов не визнає. Зазначає, що оскаржені постанови прийняті правомірно, оскільки стосовно позивача встановлені порушення вимог закону саме як щодо перевізника.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
При вирішенні спору суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III (Закон №2344III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відповідно до ст. 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Отже, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів чи пасажирів транспортними засобами.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі також - Правила № 363). Згідно з розділом І Правил №363 перевізник - це фізична або юридична особа суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Верховним Судом у постановах від 01.06.2023 у справі №640/39442/21, від 22.02.2023 у справі №240/22448/20 досліджувалось питання суб'єкта відповідальності, передбаченої абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III «Про автомобільний транспорт», та зроблений висновок, що автомобільний перевізник повинен використовувати транспортний засіб саме для перевезення вантажу на законних підставах. Автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону №2344-III), а не лише власник/користувач транспортного засобу. Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 14 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III. Відтак, автомобільний перевізник у справах за позовами про оскарження штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі Закону України №2344-III «Про автомобільний транспорт» не може визначатись тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть збігатися. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, від 22.12.2021 у справі № 420/3371/21.
Також Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у контексті установлення належного автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну достовірну інформацію щодо автомобільного перевізника.
Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до абзацу 27 глави 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за №363 (далі - Правила №363), товарно-транспортна накладна ( далі також ТТН) - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватись для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Форму ТТН наведено в додатку 7 до цих Правил (пункт 11.1 глави 11 Правил №363).
Товарно - транспортна накладна та зазначені у ній відомості щодо маси вантажу є доказом, з урахуванням якого під час здійснення документального габаритно-вагового контролю може визначатись маса вантажу та загальна маса транспортного засобу.
Абзацом 17 ч. 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Зі змісту акта проведення рейдової перевірки №068676 від 11.11.2025 встановлено, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 11.11.2025 було проведено рейдову перевірку на автодорозі АД О-230913 транспортного засобу марки DAF/BODEX реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , Хмельницька область, м. Ізяслав (Фермерське господарство "Агро-Інвест").
У акті відображені такі обставини: водій здійснював внутрішні перевезення вантажу згідно з ТТН№4 від 11.11.2025. Під час проведення перевірки встановлено, що водій здійснював рух автомобільною дорогою місцевого значення О-230913 з допустимою нормою навантаження 24 тонни, під час перевірки встановлена повна маса комбінованого транспортного засобу 39,96 тонни, що на 66,5% перевищує встановлені законодавством норми. Порушені вимоги п. 22.5 ПДР України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001. Транспортний засіб обладнаний повіреним та діючим аналоговим тахографом, у водія ОСОБА_2 відсутні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку - тахокарти за періоди: з 28.10.2025 по 30.10.2025, з 01.11.2025 по 06.11.2025 або бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_2 за вказані періоди. Порушені вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
У акті є відмітка про те, що від пояснень, підпису та отримання копії акту водій відмовився.
На підставі акта та інших матеріалів перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та 29.12.2025 прийнято постанову №090439 про застосування адміністративно-господарського штрафу щодо перевізника ФГ "Агро-Інвест" в сумі 17000 грн. ( згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт") і постанову №090440 про застосування адміністративно-господарського штрафу щодо перевізника ФГ "Агро-Інвест" в сумі 51000 грн. ( згідно з абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Зі змісту товарно-транспортної накладної №4 від 11.11.2025, яка була надана до перевірки, вбачається, що водієм здійснювалось перевезення кукурудзи 3 класу масою понад 39 тонн. У товарно-транспортній накладній зазначено, що автомобільним перевізником є фермерське господарство «Агро-Інвест», при цьому замовником та вантажовідправником також є ФГ «Агро-Інвест».
Посилання позивача на те, що водій використовував транспортний засіб для власних потреб, суд оцінює критично, оскільки такі доводи не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Зокрема, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про здійснення перевезення виключно для власних потреб без ознак господарської діяльності.
Натомість наявна товарно-транспортна накладна, яка є первинним документом у сфері перевезення вантажів, містить усі необхідні реквізити, що підтверджують здійснення позивачем перевезення в межах господарської діяльності.
Отже, наявними у справі письмовими доказами не підтверджується та обставина, що у водія на час перевірки були будь - які документи, які б підтверджували те, що у даному випадку позивач діяв не як автоперевізник, натомість водій самостійно здійснював внутрішнє переміщення належного йому вантажу не у комерційних цілях. За відсутності таких доказів суд вважає, що позивач у спірних правовідносинах виступав саме як автомобільний перевізник, протилежне суду не доведено.
Позивач також не спростував належними доказами встановлені під час перевірки порушення, зокрема факт перевищення габаритно-вагових норм понад встановлені законодавством показники, а також відсутність у водія реєстраційних листків режиму праці та відпочинку за визначені вище проміжки часу.
Зважаючи на це, судом не встановлено і належними доказами не підтверджено, що відповідач діяв не у межах наданих повноважень або всупереч закону, відтак позов задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18 березня 2026 року
Позивач:Фермерське господарство "Агро-Інвест" (вул. Польова, 1,с. Ліщани,Шепетівський р-н, Хмельницька обл.,30363 , код ЄДРПОУ - 34270933)
Відповідач:Управління державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ -
Головуючий суддя І.С. Козачок