Справа № 560/16347/25
іменем України
17 березня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом від 17.09.2025, в якому просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо: нарахування та виплати при звільненні ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув, лише з червня 2014 року до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби; нарахування та виплати компенсації за неотримане речове майно не за цінами, встановленими станом на 01 січня 2025 року; 2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат, грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 року № 178, без застосування пропорції часу, що минув, з дня виникнення права на отримання цього майна - 05.08.2005 року, до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 01 січня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_1 ) протиправно нарахувала та виплатила при звільненні компенсацію за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув, лише з червня 2014 року до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також, що нарахувала та виплатила компенсацію за нестримане речове майно не за цінами, встановленими станом на 01 січня 2025 року.
Відповідно до ухвали від 23.09.2025, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази.
08.10.2025 до суду поступив відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що інформація щодо речового забезпечення позивача у період проходження служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні у період з 2005 по 2014 ріки у Національній академії відсутня. Вказує, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно була виплачена ОСОБА_1 в повному обсязі. Порушень з боку відповідача не допущено.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
ОСОБА_1 проходила службу у Національній академії з 2020 року по 21.08.2025, та була звільнена зі служби згідно наказу №1093-ОС від 21.08.2025.
При цьому, з 2005 року по 2014 рік позивач проходила службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується витягом з послужного списку.
Сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 нараховано та виплачено при звільненні компенсацію за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув, з червня 2014 року до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби згідно з Довідкою №71 від 18.08.2025 (арк. спр. 12-14).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст.9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою КМУ від 16.03.2016 №178 визначено, що цей Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пп. 14 п. 1 розділу 3 Інструкції про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.05.2024 року № 310 (далі-Інструкція), у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця, переведення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів спеціального призначення і державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями для подальшого проходження військової служби з виключенням із списків особового складу військової частини, такому військовослужбовцю (членам сім'ї та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця), виплачується грошова компенсація вартості за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178.
Відповідно до п. 5 Порядку №178: «Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком».
Отже, ціною предметів речового майна, зазначеного у довідці від 18.08.2025 року №71 «Про вартість речового майна, що належить до видачі капітану ОСОБА_1 », визначено ціну станом на 1 січня 2025 року.
Наведене також підтверджується наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 18.12.2025 №1414-АГ «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації». У п. б додатку до наказу зазначена таж закупівельна вартість майна, що і у довідці від 18.08.2025 року №71, тобто повна суму вартості усього майна, а не пропорція була компенсована позивачеві при звільненні.
Крім того, у графах довідки від 18.08.2025 року №71, вартість за одиницю та сума грошової компенсації чітко видано, що суми ідентичні, тобто компенсація вартості речового майна проведена у повному обсязі.
З вищевикладеного слідує, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно за період з червня 2014 року виплачена ОСОБА_1 в повному обсязі.
Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 05.08.2005 по червень 2014 року, суд враховує наступне.
Відповідач вказує, що інформація щодо речового забезпечення позивача у період проходження служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні у період з 2005 по 2014 роки у Національній академії відсутня. До липня 2014 року ОСОБА_2 був в окупації проросійських бойовиків, інформація щодо отримання ОСОБА_1 речового забезпечення ймовірно була втрачена. Наявною лишилися лише інформація з червня 2014 року. Тому підтвердити чи спростувати факт отримання речового забезпечення останньою не представляється можливим.
Згідно з п. 16 розд. 2 Інструкції, грошова компенсація військовослужбовцям, визначеним в абзаці першому цього пункту, нараховується пропорційно часу, що минув із дня виникнення права на отримання речового майна, до дати підписання наказу про звільнення.
Отже, позивач має право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 05.08.2005.
Суд критично оцінює твердження відповідача про ймовірність втрати інформації щодо отримання ОСОБА_1 речового забезпечення до липня 2014 року, адже до суду не надано жодного доказу щодо цього, а також ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_1 ) не зазначила які дії вчинені для одержання інформації щодо отримання ОСОБА_1 речового забезпечення до липня 2014 року, та не надано доказів цього.
При цьому, наявність чи відсутність у відповідача певної інформації не може впливати на право позивача на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, зокрема у період з 05.08.2005 по червень 2014 року.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а відповідач також частково довів, що діяв у межах закону при обчисленні та виплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації вартості за неотримане речове майно за період з 05.08.2005 по червень 2014 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) скласти довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 за період з 05.08.2005 по червень 2014 року, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане речове майно за період з 05.08.2005 по червень 2014 року, відповідно до вимог пункту 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою КМ України від 16.03.2016 №178 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17 березня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя А.І. Петричкович