Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
18 березня 2026 р. справа № 520/14758/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/14758/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року по справі №520/14758/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з питання ненадання відповіді на звернення гр. ОСОБА_1 від 05.05.2025р.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити розгляд звернення гр. ОСОБА_1 від 05.05.2025 р. та надати мотивовану відповідь з питань порушених у вказаному запиті згідно норм чинного законодавства.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року по справі №520/14758/25 20.09.2025 року набрало законної сили.
10.11.2025 позивач подав заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд:
- зобов'язати керівника відповідача у справі надати звіт про виконання судового рішення у справі 520/14758/25 від 20.08.2025р, законної сили, у строк визначений судом; за наслідками розгляду зазначеного звіту від керівника відповідача про виконання судового рішення у справі 520/14758/25 від 20.08.2025р накласти на вказаного керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( ст.382 прим.3 ч.3 КАС України ) та ст.382 прим.3ч.4 КАС України половину суми штрафу стягнути на користь ОСОБА_2 , іншу половину до Державного бюджету України.
В обґрунтування поданої заяви та додаткових до неї заяв зазначено, що надане ОСОБА_1 звернення до відповідача у справі у межах досудового врегулювання спору не розглядалося взагалі. Надана відповідь відповідачем від 16.10.2025р. не може свідчити про виконання судового рішення по даній справі, оскільки в ній не вирішені питання зазначені у зверненні ОСОБА_1 від 05.05.2025р., що змусило його звернутися до суду з цією заявою.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Світлані Чудних 18.11.2025 року.
Через систему "Електронний суд" 27.11.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді, в якій останній просить суд заяву про відвід судді Харківського окружного адміністративного суду Світлани Чудних задовольнити.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді у адміністративній справі №520/14758/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - необґрунтованою.
Передано адміністративну справи 520/14758/25 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 року заяву про відвід судді залишено без задоволення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/14758/25 - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі №520/14758/25, апеляційну скаргу позивача задоволено частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 по справі № 520/14758/25 скасовано.
Адміністративну справу № 520/14758/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано на розгляд судді Чудних С.О. 12.02.2026.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади суддів Харківського окружного адміністративного суду,
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ширант А.А. 03.03.2026.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 прийнято до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/14758/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/14758/25, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд бере до уваги таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2, 3 ст. 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 по справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Суд зазначає, що метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі “Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, “Ромашов проти України» від 27.07.2004, “Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відтак, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку ч. 1 ст. 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Абзацом першим ч. 1 ст. 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", яким і скористався позивач.
Як вже вказувалось, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року по справі №520/14758/25 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з питання ненадання відповіді на звернення гр. ОСОБА_1 від 05.05.2025р.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити розгляд звернення гр. ОСОБА_1 від 05.05.2025 р. та надати мотивовану відповідь з питань порушених у вказаному запиті згідно норм чинного законодавства.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
З матеріалів справи судом встановлено, що 16.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення суду на звернення позивача від 05.05.2025р. було підготовлено офіційну відповідь №BBOБ/2978/1 громадянину ОСОБА_1 , що підтверджується наданою копією відповіді, (Т.1, а.с. 90).
Також згідно наданих до суду документів вбачається, що зазначений лист 17.10.2025 року направлено на адресу, вказану у зверненні громадянина ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку (АТ«Укрпошта»).
Таким чином, зазначені дії відповідача направлені на виконання зобов'язальної частини рішення суду у справі № 520/14758/25.
Вивчивши заяву позивача про встановлення судового контролю від 10.11.2025 та надані до неї додаткові заяви суд дійшов висновку, що позивач фактично не погоджується з наданою відповіддю по її суті, проте це не кореспондується з нормами КАС України, зокрема, які регулюють питання пов'язані з контролем саме виконання судового рішення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі № 806/2594/16.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, враховуючи ненаведення позивачем у заяві обґрунтованих підстав та ненадання доказів на обґрунтування заяви про встановлення судового контролю, зокрема, що свідчать про ухилення відповідача від виконання рішення суду в даній справі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у даній справі, у зв'язку з чим у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Щодо вимоги позивача про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( ст.382 прим.3 ч.3 КАС України ) та ст.382прим.3ч.4 КАС України половину суми штрафу стягнути на користь М.Ю., іншу половину до Державного бюджету України, суд дійшов висновку, що також не підлягають задоволенню, оскільки питання накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень вирішується на стадії прийняття рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 по справі №520/14758/25 та накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 293, 294, 295, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного суду України, суд
1. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/14758/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених ст. 294 КАС України. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ширант А.А.