Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
18 березня 2026 року № 520/554/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність уповноважених службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо ненаправлення у встановлений законом строк до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документів для призначення і виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати уповноважених службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документи для призначення і виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 солідарно на користь ОСОБА_1 25116,00 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди;
- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 солідарно на користь ОСОБА_1 5000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача моральної шкоди у сумі 5000,00 грн. позивачем з посиланням на норму статті 23 Цивільного Кодексу України та постанову Верховного Суду від 24.03.2020 по справі №818/607/17 зазначено, що у зв'язку із тим, що позивачу завдано матеріальної шкоди з приводу неотримання пенсії це в свою чергу завдало душевних страждань позивачу, а також витрачено не аби скільки часу, зусиль для поновлення своїх порушених прав, що оцінюються позивачем у розмірі 5 000 грн.
Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
З 09.03.2022 позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 09.06.2023 № 68-РС (по особовому складу) військовослужбовця ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за сімейними обставинами.
Так, 04.08.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою щодо оформлення та подання необхідних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії по інвалідності.
Проте, листом від ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1953 від 25.08.2023 позивача повідомлено, що для оформлення належним чином документів для призначення пенсії по інвалідності необхідно звернутися особисто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи при собі оригінали документів, що посвідчують особу, витяги наказів з військової частини, виписки, довідки та інші оригінали медичної документації.
Також з листа ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області № 2000-0203-8/161573 від 09.11.2023 позивачу стало відомо, що, станом на 09.11.2023, документи на призначення йому пенсії до ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області від уповноваженого органу (структурного підрозділу) - ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили.
Вважаючи таку бездіяльність відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем 19.02.2024 подано до суду заяву про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог).
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що з листа ІНФОРМАЦІЯ_4 за № ФХ-129333/1932с від 13.02.2024 позивачу стало відомо, що документи, необхідні для призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , 13 лютого 2024 року були передані до ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області для подальшого прийняття рішення.
З огляду на ці обставини, позивач відмовився від позовних вимог в частині: - зобов'язання уповноважених службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документи для призначення і виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 солідарно на користь ОСОБА_1 25116,00 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою суду від 23.02.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо:
- зобов'язання уповноважених службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документи для призначення і виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 солідарно на користь ОСОБА_1 25116,00 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди.
Таким чином, суд зазначає, що розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог щодо стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 солідарно на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до статті 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1167 ЦК України встановлено загальне правило, відповідно до якого моральна шкода відшкодовується за наявності вини особи, яка її завдала.
За приписами пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.
Обов'язок доказування в адміністративному процесі, в тому числі, встановлений статтею 78 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування факту її заподіяння, характеру та глибини страждань, а також причинно-наслідкового зв'язку між ними та діями відповідача покладається на позивача.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.11.2019 року по справі № 818/1430/17, від 12.11.2019 у справі № 818/1393/17, від 25.03.2021 у справі № 520/4577/19, що враховується судом, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Суд зазначає, що самий лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки завдана моральна шкода має бути обов'язково підтверджена належними та допустимими доказами.
Як вбачається з позову, позивач, мотивуючи підстави стягнення моральної шкоди вказує, що протиправна поведінка відповідачів перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із заподіянням йому душевних страждань, оскільки належне функціонування державних органів та здійснення їхніх повноважень прямо випливає із Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України, які визначають, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно та розсудливо. Порушення цих правових приписів не може негативно не впливати на права та законні інтереси людини, на яку спрямована діяльність державного органу.
Розмір відшкодування моральної шкоди позивачем оцінено в 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень), зважаючи на характер правопорушення та його тривалість, глибину душевних страждань, час і зусилля необхідні для відновлення його прав. На думку позивача саме такий розмір сатисфакції відповідає природному розуму, вимогам справедливості та розумності.
Суд зазначає, що для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди, відповідно до наведених вище норм, позивач зобов'язаний довести:
факт завдання йому моральних страждань (їх наявність, глибину, характер);
наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями та завданою шкодою.
Натомість, позивачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження понесення моральної шкоди.
Окрім цього, 19.02.2024 позивач відмився від позовних вимог в частині зобов'язання уповноважених службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документи для призначення і виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_4 солідарно на користь ОСОБА_1 25116,00 грн в якості відшкодування матеріальної шкоди, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 поновлено права позивача, а саме направлено документи для призначення пенсії до Пенсійного фонду України.
Таким чином, позивач погодився із тим, що відповідачем відновлено його порушенні права і що він не бажає підтримувати позовні вимоги в цій частині позову.
Виходячи зі змісту наведених правових приписів, судом встановлено відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача з відповідача моральних збитків, та відповідно, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Питання про розподіл судових витрат судом вирішується враховуючи положення статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мороко А.С.