Справа № 519/318/24
Провадження № 1-в/519/6/26
18.03.2026 м. Південне
Південний міський суд Одеської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Південне клопотання ОСОБА_4 про звільнення від покарання, у зв'язку із декриміналізацією вчиненого нею діяння,
До Південного міського суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_4 про звільнення від покарання, у зв'язку із декриміналізацією вчиненого нею діяння.
ОСОБА_4 29.04.2024 засуджена вироком Південного міського суду Одеської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з застосуванням ст.75, 76 КК України строком на один рік. Вважає, що підлягає звільненню від покарання на підставі Закону України від 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який декриміналізує крадіжки на суму 3028 грн., а вартість викраденого нею майна складає 2780 грн., в зв'язку з чим наявні підстави для звільнення від покарання. У зв'язку з вищевикладеним ОСОБА_4 просить звільнити її від призначеного їй покарання.
Засуджена в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала з приводу задоволення клопотання, в разі наявності відповідних підстав.
Представник органу пробації в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання судом встановлено наступне.
ОСОБА_4 29.04.2024 засуджена вироком Південного міського суду Одеської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з застосуванням ст.75, 76 КК України, іспитовий строк один рік.
09.08.2024 набув чинності Закон України №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 (далі - Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно із ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_4 вчинила 27.12.2023, вартість викраденого майна становила 2780,00 грн.
Станом на 2023 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50 відсотків від його розміру становило 1342 грн, відповідно 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2684 грн.
Законом №3886-IX у ст. 51КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Статті 185, 190, 191 фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.
Таким чином, на день вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення сума спричинених матеріальних збитків складає суму більшу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, отже вчинене діяння залишається кримінально караним.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
На підставі наведеного, керуючись статтями 372, 537, 539 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про звільнення від покарання, у зв'язку із декриміналізацією вчиненого нею діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Південний міський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 7-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_5