Ухвала від 18.03.2026 по справі 513/149/20

Справа № 513/149/20

Провадження № 6/513/6/26

Саратський районний суд Одеської області

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення суду (в порядку 435 ЦПК України),

УСТАНОВИВ:

30 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду (в порядку 435 ЦПК України), в якій просить суд встановити порядок виконання рішення № 513/149/20, виданого Саратським районним судом Одеської області, шляхом реалізації (продажу) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження ВП № 63266411, а саме: 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5972 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0927; 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5971 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0928, які являються спадковим майном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заяву обґрунтував тим, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича знаходиться виконавче провадження № 63266411 з примусового виконання виконавчого листа 513/149/20 від 21 серпня 2020 року виданого Саратським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договорами позики: - від 24 квітня 2017 року в розмірі 660 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату винесення рішення становить 17 556 грн.; - від 25 квітня 2017 року в розмірі 1280 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату винесення рішення становить 34 048 грн.; - три відсотка річних в загальному розмірі 3 984,79 грн.; - та судові витрати в розмірі 840,80 грн. Стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ). 09 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63266411, яку надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у виконавчому документі, що підтверджується копією з реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції. (копія додається). В рамках вищевказаного виконавчого провадження, ухвалою № 513/149/20 виданою Саратським районним судом Одеської області від 22 жовтня 2025 року, замінено сторону боржника по виконавчому провадженню ВП № 63266411 з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на його правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . В ході проведення примусових виконавчих дій у померлого боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , згідно витягу з ДРРП виявлено майно, а саме: 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5972 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0927; 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5971 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0928. Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Після смерті боржника відкривається спадщина. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов'язки.

Таким чином, у разі смерті фізичної особи, яка є боржником у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи переходять до іншої особи - її спадкоємця. Тобто, відбувається заміна боржника у зобов'язанні. При цьому законодавством встановлено, що спадкоємці, зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, отже враховуючи вищевикладене правонаступником в порядку спадкування майна, а саме: 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5972 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0927; 1/2 частка земельної ділянки площею являється, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . 3,5971 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0928.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. у своїй заяві просив суд справу розглядати без його участі.

Стягувач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду, до суду не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він зазначає про те, що був ознайомлений в електронному суді з відповідною заявою та доводами приватного виконавця та їх не підтримує . Станом на 10 листопада 2025 борг у повному обсязі не стягнутий з ОСОБА_3 на його користь, а після його смерті правонаступник - ОСОБА_1 в добровільному порядку також не бажає погашати боргові зобов'язання. Більш того, реалізація (продажу) на прилюдних торгах призведе до його додаткових витрат на авансування оцінювача та інших дій, які будуть пов'язані з такою процедурою. У разі смерті фізичної особи, яка є боржником у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи переходять до іншої особи - її спадкоємця. Тобто, відбувається заміна боржника у зобов'язанні. З огляду на все вищезазначене, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту мого порушеного права та законного інтересу, приватний виконавець поспішно прийняв не вірне рішення щодо зміни способу і порядку виконання рішення суду, взявши до уваги ст. 1281 ЦК. Враховуючи все вищезазначене, з огляду на те, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника (правонаступника), а вже потім на інше майно, які гуртуються та відповідають нормам діючого законодавства України, просив суд відмовити у задоволенні заяви від 30 жовтня 2025 року приватного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом реалізації (продажу) на прилюдних торгах земельних ділянок. Змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом накладання приватним виконавцем арешту на кошти та рахунки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з подальшим списанням з рахунків коштів та перерахування на мою користь суми заборгованості. Заяву приватного виконавця просив розглядати без його участі.

Боржник ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду до суду не з'явився, не повідомив суд про причину своєї неявки. Жодних заяв та клопотань не надав.

Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд дослідивши матеріали справи та подані заяви, дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, судом встановлено, що рішенням Саратського районного суду Одеської області від 09 червня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Плахтіївка Саратського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 20 лютого 2018 року органом 5144, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_3 , фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області 07 квітня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , суму боргу за договорами позики: від 24 квітня 2017 року в розмірі 660 (шістсот шістдесят) доларів США, що за курсом НБУ станом на дату винесення рішення становить 17556 (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) гривень; від 25 квітня 2017 року в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) доларів США, що за курсом НБУ станом на дату винесення рішення становить 34048 (тридцять чотири тисячі сорок вісім) гривень; три відсотки річних в загальному розмірі 3984 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 79 копійок; та судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок. В задоволенні позову в частині стягнення інфляційних збитків в розмірі 11416 (одинадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 60 копійок - відмовлено.

21 серпня 2020 року Саратським районним судом Одеської області видано виконавчий лист у справі № 513/149/20 (провадження №2/513/213/20).

05 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 513/149/20, виданого Саратським районним судом Одеської області, у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у добровільному порядку.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександром Євгеновичем від 09 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження № 63266411 на підставі виконавчого листа № 513/149/20, виданого 21 серпня 2020 року Саратським районним судом Одеської області.

Відповідно до постанови про передачу виконавчого провадження №63266411 від 17 серпня 2022 року, у зв'язку з зупиненням діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є., було укладено договір про тимчасове заміщення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В., про що повідомлено стягувача.

17 серпня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №63266411.

Як вбачається з копії актового запису про смерть № 546 від 10 грудня 2024 року, виданого Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до відповіді завідувача Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісника Д.Ю., заведена державною нотаріальною конторою спадкова справа №41/2025 до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Отже, відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що звертаючись до суду із вказаною заявою, приватний виконавець обґрунтував свою заяву тим, що в ході майнового стану боржника було виявлено: у померлого боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , згідно витягу з ДРРП виявлено майно, а саме: 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5972 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0927; 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5971 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0928.

Відповідно до частини другої статті 1281 Цивільного кодексу України, спадкоємець відповідає за боргами спадкодавця лише в межах вартості спадкового майна, яке йому перейшло.

Згідно зі ст. 1282 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора, але лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2025 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_3 , стягувач ОСОБА_2 , спадкоємець ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, - задоволено. Замінено сторону боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 63266411 відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександром Євгеновичем з примусового виконання виконавчого листа у справі № 513/149/20 виданого Саратським районним судом Одеської області, на його правонаступника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

23 жовтня 2026 року приватним виконавцем винесена постанова про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 63266411. Боржником визначено ОСОБА_1 .

23 жовтня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява, де він просить вжити заходи звернення стягнення у ВП №69617586 виключно на спадкове майно у межах спадкової справи №41/2025.

Як вбачається з Автоматизованої системи виконавчого провадження ВП № 63266411 після заміни назви сторони виконавчого провадження, інших дій приватним нотаріусом не вчинялись.

Отже, приватним виконавцем не зазначено та не надано суду жодних доказів щодо наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у спосіб, встановлений судом.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст судового рішення або його суть (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №800/203/17).

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово роз'яснював, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Водночас, на переконання Верховного Суду, для зміни способу виконання судового рішення суд має також з'ясувати питання, чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки судова практика пішла тим шляхом, що змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (наприклад, постанова ВСУ від 27 червня 2018 року у справі №713/1062/17).

При вирішенні питання про зміну способу і порядку виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення. Задоволення таких заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Таким чином, чинне законодавство пов'язує можливість відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суду лише за умов доведення заявником існування обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа №6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа №6-2427цс15).

Приватним виконавцем також не доведено використання абсолютно всіх можливих засобів для виконання рішення.

Отже, судом при розгляді заяви не здобуто доказів існування абсолютної неможливості виконання рішення суду у спосіб, встановлений у ньому, оскільки за рішенням суду на користь позивача з відповідача стягнуто певну суму коштів.

Зважаючи на вищевказані вимоги закону, а також мотиви заяви, суд доходить до висновку, що у разі задоволення заяви приватного виконавця та зміни способу та порядку виконання рішення суду зі «стягнення заборгованості» на «дозвіл на реалізацію (продаж) майна» відбудеться зміна рішення суду по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що є неприпустимим й відповідно своєю заявою приватний виконавець просить суд фактично, ухвалити нове рішення по даній справі.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що заявник не довів обґрунтування своєї заяви щодо наявності виняткових обставин та об'єктивних причин, які можуть бути підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду, що є його обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 12 ЦПК України.

Керуючись ст. 1-23, 33, 34, 267, 352-355, 435, 442, 446 ЦПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про зміну способу і порядку виконання рішення суду (в порядку 435 ЦПК України) - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18 березня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова

Попередній документ
134939875
Наступний документ
134939877
Інформація про рішення:
№ рішення: 134939876
№ справи: 513/149/20
Дата рішення: 18.03.2026
Дата публікації: 20.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Саратський районний суд Одеської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (02.04.2026)
Дата надходження: 02.04.2026
Розклад засідань:
28.04.2020 09:30 Саратський районний суд Одеської області
09.06.2020 12:00 Саратський районний суд Одеської області
22.10.2025 16:00 Саратський районний суд Одеської області
12.11.2025 15:30 Саратський районний суд Одеської області
24.12.2025 10:35 Саратський районний суд Одеської області
09.02.2026 12:00 Саратський районний суд Одеської області
18.03.2026 11:30 Саратський районний суд Одеської області