Справа № 515/596/14-ц
Провадження № 2/513/15/26
Саратський районний суд Одеської області
18 березня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Пудлінської Л.І., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с. Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Татарбунарської міської ради Одеської області, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним,
До Татарбунарського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Татарбунарської міської ради Одеської області, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 13 грудня 2023 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області. Справа надійшла до Саратського районного суду 18 січня 2024 року.
Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 22 січня 2024 року цивільна справа № 515/596/14-ц прийнята до провадження.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 22 січня 2021 року провадження по вищевказаній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 515/1315/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Татарбунарської міської ради, виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання рішень щодо передачі земельної ділянки у власність нечинним.
Як вбачається з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення у цивільній справі № 515/1315/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Татарбунарської міської ради, виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання рішень щодо передачі земельної ділянки у власність нечинним, набрало законної сили 16 червня 2021 року.
Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 10 липня 2025 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Татарбунарської міської ради Одеської області, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, - поновлено та призначено справу до судового засідання на 17 вересня 2025 року на 15 годину 00 хвилин з викликом сторін.
У судовому засіданні 18 березня 2026 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Пудлінською Л.І. заявлено клопотання про витребування інформації від приватного нотаріуса Монастирліу О.П. щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 та кола спадкоємців.
Інші учасники до суду не прибули, належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду, причину своєї неявки суду не повідомили.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пудлінську Л.І., дійшов до такого висновку.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Частиною 1 статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.
Згідно частини 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
На виконання зазначених норм Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (зі змінами) затверджено «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок).
При цьому, пунктом 1.2 Глави 10 Порядку визначено, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до пункту 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Також, згідно Глави 10 Порядку нотаріусом при заведенні спадкової справи та підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину здійснюється ряд інших перевірок, зокрема щодо кола спадкоємців, складу спадщини, тощо. Відомості про результати зазначених перевірок містяться в спадковій справі.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
З наведеного вбачається, що відомості, які містяться в спадковій справі містять нотаріальну таємницю, що унеможливлює отримання спадкової справи безпосередньо позивачкою та її представником.
Враховуючи норми ст.ст.83, 84 ЦПК України, суд вважає клопотання обґрунтованим та задовольняє його.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням предмету спору в цій справі та заявлених позовних вимог, а також приймаючи до уваги те, що нормативно-правовими актами у сфері нотаріату не передбачена можливість самостійного отримання позивачкою та її представником матеріалів спадкової справи, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, суд вважає за необхідне витребувати у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. інформацію чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та інформацію щодо кола спадкоємців.
Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 79, 80-81, 83-84, 182, 260-261 ЦПК України, суд -
Витребувати у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. інформацію чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та інформацію щодо кола спадкоємців.
Копію ухвали направити приватному нотаріусу Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. - для виконання.
Зобов'язати приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П. подати зазначену інформацію протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити приватному нотаріусу Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Монастирліу О.П., що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К. Ю. Рязанова