Справа № 513/1738/25
Провадження № 2/513/412/26
Саратський районний суд Одеської області
18 березня 2026 року суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
26 грудня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 16 січня 1993 року, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, з наданням позивачу часу для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання вказаної копії ухвали. Також позивачу роз'яснено, що в разі неусунення недоліків, позовна заява буде повернена.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали суду від 23 лютого 2026 року про залишення позовної заяви без руху позивачу було направлено на вказану ним адресу у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , яка повернулась до Саратського районного суду Одеської області з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Станом на 16 березня 2026 року, з урахуванням часу на поштовий обіг, позивач відповідно до ухвали суду про залишення позову без руху, не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України у встановлений судом строк, та з заявою про продовження строку для усунення недоліків у позові не звертався, тому згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Як зазначено вище поштове відправлення, направлене заявнику, повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Ухвала суду від 23 лютого 2026 року направлялася позивачу на адресу фактичного місця проживання, яка зазначена останнім у поданій позовній заяві про розірвання шлюбу.
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року (справа № 752/5040/19, провадження № 61-17634 св 23) зазначено, що повернення судової повістки з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Зазначене також узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.
Отже, суд вжив усіх можливих заходів щодо належного повідомлення заявника про залишення заяви без руху.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд зазначає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 вересня 2022 року, постановленій у справі № 9901/462/21, звертала увагу скаржника на те, що одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того, чи було вручено це поштове відправлення належній чи неналежній особі, позивач мав можливість ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням з моменту його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, процесуальна поведінка позивача не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку. (Постанова ВП ВС у справі №9901/462/21 від 20 жовтня 2022 року).
У постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 сформульована правова позиція про те, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно проти діяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Ухвала суду про залишення заяви без руху постановлена судом 23 лютого 2026 року.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, заявник не цікавиться ходом руху своєї заяви, недоліки заяви у встановлений судом строк не усунув.
Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, заявник, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом встановлено, що у визначений судом термін десять днів з дня отримання копії ухвали, недоліки, вказані в ухвалі суду від 23 лютого 2026 року, заявником не були усунуті, а строк, наданий судом для усунення недоліків заяви, сплинув.
При цьому, будь-яких запитів щодо руху справи, повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 23 лютого 2026 року у строки, встановлені судом, від заявника також не надходило.
За вищенаведених обставин, заяву слід повернути заявнику, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя К. Ю. Рязанова