Справа № 522/15112/25
Провадження 2/522/2213/26
10 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Державного некомерційного закладу "Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Аркадія» МОЗ України» (правонаступником якого є ДНП «УМЦР матері та дитини МОЗ України») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з умовами правочину та додатків до нього, наймач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати витрати на комунальні послуги, а також сплачувати земельний податок згідно з розрахунками орендодавця. Попри надіслані на адресу відповідача претензії та повідомлення про перерахунок податкових зобов'язань, останнім було допущено тривале невиконання умов договору, внаслідок чого за період з червня 2024 року по травень 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 31 978,49 грн, що включає витрати на землю та оплату спожитих енергоносіїв. Враховуючи, що одностороння відмова від виконання зобов'язань суперечить приписам ст.ст. 525, 526 ЦК України та порушує права позивача як балансоутримувача майна, що перебуває в оперативному управлінні, ДНП «УМЦР матері та дитини МОЗ України» просить стягнути зазначену суму в судовому порядку.
Ухвалою суду від 16.07.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.
03.09.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до наданого відзиву відповідач зазначає, що позивачем жодним чином не доведено щодо надання будь-яких комунальних послуг, не надано доказів передачі земельної ділянки в користування відповідачу.
15.10.2025 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву .
06.01.2026 року від позивача по справі до суду надійшла уточнена позовна заява відповідно до якої позивач збільшим розмір вимог до 59417,25 грн.
25.02.2026 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2 890,30 грн, що виникла внаслідок неналежного виконання умов договору найму житлового приміщення від 04.01.2016 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч положенням п. 3.1 Договору та ст.ст. 525, 526 ЦК України, ухиляється від обов'язку з відшкодування зворотних експлуатаційних витрат за користування об'єктом, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з уточненим розрахунком та довідкою ДНТ «УМЦР матері та дитини МОЗ України» від 13.02.2026 року № 01-18/81, станом на лютий 2026 року сума боргу за комунальні платежі становить 2 890,30 грн. Позивач наголошує, що він є правонаступником орендодавця та балансоутримувачем майна на праві оперативного управління, а систематичне порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати створює перешкоди у забезпеченні належного функціонування реабілітаційного центру. З огляду на викладене та керуючись принципом обов'язковості договору, позивач просить задовольнити уточнені вимоги у повному обсязі, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
У судове засідання призначене на 10.03.2026 року з'явились представник позивача Троянська-Гатенюк І.В. та представник відповідача Бузова Т.Г.
Під час судового засідання сторона позивача просила розглядати уточнену позовну заяву від 25.02.2026 року. Представник відповідача не заперечувала.
Суд заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 04.01.2016 року між ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Аркадія» МОЗ України» (правонаступником якого є позивач - ДНТ «УМЦР матері та дитини МОЗ України») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання житлового приміщення в найм, згідно з яким відповідач прийняв у тимчасове проживання приміщення площею 31,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання житлового приміщення в найм від 04.01.2016 року, ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Аркадія» МОЗ України» (далі- Санаторій) передав, а ОСОБА_1 , як квартиронаймач прийняв для тимчасового проживання приміщення загальною площею 31,2, кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку і на умовах, викладених в Договорі та додатку № 1 до нього.
Відповідно до п. 2.2 вказаного Договору від 04.01.2016 р. Санаторій має право в любий час вимагати повернення житла, у випадку необхідності його використання для власних потреб, а квартиронаймач зобов'язаний передати жиле приміщення Санаторію протягом 30 календарних днів з дня повідомлення, про те, що приміщення буде використовуватись Санаторієм для власних потреб.
Крім того, до відповідно п. 1.1 Договору про надання житлового приміщення в найм від 04.01.2016 року, ДЗ «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Аркадія» МОЗ України» передав, а ОСОБА_1 як квартиронаймач прийняли для тимчасового проживання приміщення загальною площею 31.2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку і на умовах, викладених в Договорі та додатку № 1 до нього.
Відповідно до п. 2.2 вказаного Договору від 04.01.2016 р. Санаторій має право в любий час вимагати повернення житла, у випадку необхідності його використання для власних потреб, а квартиронаймач зобов'язаний передати жиле приміщення Санаторію протягом 30 календарних днів з дня повідомлення, про те, що приміщення буде використовуватись Санаторієм для власних потреб.
Відповідно до п. 6.2 вказаного Договору від 04.01.2016 року Санаторій має право достроково припинити Договір без узгодження з квартиронаймачем у випадку, якщо житлове приміщення буде використовуватись Санаторієм задля особистих потреб. Санаторій зобов'язаний сповістити про це квартиронаймача за 30 календарних днів.
Відповідно п. 3.1 Договору найму від 04.01.2016 р. квартиронаймач ОСОБА_1 зобов'язаний оплачувати всі комунальні послуги, земельний податок, згідно розрахунків Санаторію.
Згідно з п. 6.3 Договору від 04.01.2016 р., цей Договір підлягає достроковому припиненню, а квартиронаймач виселенню протягом 3-х днів з відшкодуванням збитків Санаторію, зокрема у разі невиконання або неналежного виконання умов п. 3.1 цього Договору.
Згідно з пунктом 4.1, 4.2 Договору про надання житлового приміщення в найм від 04.01.2016 року, в якому вказується кінцевий термін повної оплати, розрахунок за виконані роботи здійснюється Квартиронаймачем не пізніше 30 числа місяця наступного місяця згідно отриманого розрахунку
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору, зокрема шляхом направлення письмової претензії від 26.03.2025 року № 02.1-10/222/1 та відповідних рахунків-фактур, проте відповідач на вказані вимоги не відреагував.
Згідно з уточненою позовною заявою та довідкою позивача № 01-18/81 від 13.02.2026 року, заборгованість відповідача по комунальним платежам (відшкодування видатків по утриманню об'єкта) станом на лютий 2026 року становить 2 890,30 грн.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Оскільки правовідносини між сторонами мають договірний характер, а докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні, суд приходить до висновку про порушення відповідачем зобов'язань, передбачених ст.ст. 525, 526 ЦК України, що є підставою для примусового стягнення боргу та покладення на відповідача судових витрат.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
Позовну заяву Державного некомерційного закладу "Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Державного некомерційного закладу "Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України" заборгованість в сумі 2 890, 30 грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Державного некомерційного закладу "Український медичний Центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України" судові витрати розміром 3 028,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 16.03.2026 року.
Суддя А.В. Науменко
10.03.26