Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про передачу адміністративної справи до іншого суду
18 березня 2026 року справа № 520/5658/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Марина Лук'яненко, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області щодо не складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 за не виконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мало місце 14 та 21 лютого 2026 року;
2. зобов'язати Службу у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області у повній відповідністю з вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення посадовими особами органів опіки та піклування матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджених наказом Міністерства соціальної політики 06.08.2019 р. скласти протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 щодо невиконання ним рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мало місце 14 та 21 лютого 2026 року, сформувати протоколи та інші матеріали, що стосуються адміністративних правопорушень в окрему справу і надіслати справу про адміністративне правопорушення до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вивчення змісту позовної заяви і матеріалів адміністративного позову свідчить, що позивачем помилково визначено територіальну підсудність адміністративної справи за даною позовною заявою без урахування приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункти 1, 7 частини першої статті 4 КАС України).
Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.
Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
В той же час, статтею 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію місцевих загальних як адміністративних судів та окружних адміністративних судів.
Так, відповідно до ч.2 ст.20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Згідно ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно з частиною першою статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів опіки та піклування (частини п'ята і шоста статті 184, стаття 188-50).
За змістом статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частиною п'ятою статті 184 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
В пункті 1 Інструкції з оформлення посадовими особами органів опіки та піклування матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 06 серпня 2019 року № 1201, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 серпня 2019 року за № 976/33947 (далі - Інструкція № 1201), вказано, що ця Інструкція визначає процедуру складання уповноваженими посадовими особами районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад (далі - орган опіки та піклування) протоколів про адміністративні правопорушення відповідно до частин п'ятої, шостої статті 184, статті 188-50 КУпАП (далі - протокол), оформлення інших матеріалів про адміністративні правопорушення та надсилання протоколів і матеріалів до районних, районних у місті, міських, міськрайонних судів.
Відповідно до пункту 2 Інструкції № 1201 протоколи складають посадові особи із числа працівників служби у справах дітей і посадові особи органу опіки та піклування, яким згідно з рішенням відповідного органу опіки та піклування надано повноваження на їх складання (далі - уповноважена посадова особа).
Уповноважена посадова особа складає протокол у разі невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, у тому числі вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення (абзац перший пункту 3 Інструкції № 1201).
Пунктами 12, 13 Інструкції № 1201 передбачено, що протокол та інші матеріали, що стосуються адміністративного правопорушення, уповноважена посадова особа формує в окрему справу. Справа про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом не пізніше ніж через три робочі дні з дати складення протоколу надсилається до відповідного суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення. У супровідному листі висловлюється клопотання про направлення до відповідного органу опіки та піклування копії судового рішення за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на характер спірних правовідносин, розгляд даної справи віднесений до компетенції саме місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.04.2024 по справі №757/27509/23-ц.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
На підставі вищезазначеного, матеріали позовної заяви у випадку, який досліджується судом, мають бути передані до належного суду.
За загальним правилом, якщо інше не визначено КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Тобто, якщо КАС України не визначає територіальної підсудності адміністративної справи, така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем оскаржується бездіяльність Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області щодо нескладання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мало місце 14 та 21 лютого 2026 року, які на даний час проживають разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, оскаржувані дії щодо нескладання протоколу про адміністративні правопорушення за ст. 184 КУпАП відбулись за адресою: АДРЕСА_1 .
Місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_2 .
Отже, враховуючи положення ст. 25 КАС України дану адміністративну справу належить передати на розгляд Ізюмського міськрайонного суду Харківської області як адміністративного суду.
Водночас суд звертає увагу, що визначення саме такої підсудності жодним чином не звужуватиме прав позивача чи відповідача, оскільки норми КАС України передбачають достатньо альтернативних механізмів для реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
Натомість, відповідно до статті 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
В той же час, термін "суд, встановлений законом", за визначенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), включає в себе не тільки юридичне підґрунтя самого по собі існування "суду", але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Вирішуючи справу "Лео Занд проти Австрії" (Leo ZAND v. Austria), ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року (заява №7360/76) вказав на те, що поняття "суд, встановлений законом" передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відтак, з метою дотримання вимог закону, що визначають правила підсудності адміністративних справ, а також для забезпечення прав учасників справи на розгляд справи "судом, встановленим законом", дану адміністративну справу належить передати на розгляд Ізюмського міськрайонного суду Харківської області як адміністративного суду на підставі ч.1 ст.20 та ч.1 ст.286 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, за правилами частини 8 статті 29 КАС України, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Отже, суд вважає за необхідне передати дану адміністративну справу на розгляд до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області як адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 28, 29, 30, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд, -
Адміністративну справу №520/5658/26 за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області як адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марина Лук'яненко