18 березня 2026 року м. Рівне№460/14251/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доДержавної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування постанов та рішень, -
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 обмежувальних (корегувальних) заходів від 24.03.2025 №РВ 002/ПВ, РВ 004/25,РВ006/25 ПВ; визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.07.2025 року №РВ001/25ПС, РВ002/25/ПС, РВ 003/25/ПС про накладення на фізичну особу підприємця ОСОБА_1 штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами планової перевірки характеристик продукції відповідачем у зв'язку з виявленими порушеннями були винесені оскаржувані в даній справі рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про накладення штрафу. Стверджує, що висновки органу ринкового нагляду про допущені позивачем порушення, введення в обіг продукції, яка не відповідає вимогам, не відповідає фактичним обставинам та спростовуються матеріалами позову. Вважає оскаржувані рішення і постанови відповідача протиправними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що посадовими особами Укртрансбезпеки за наслідками перевірки характеристик продукції виявлено ряд порушень щодо невідповідності продукції вимогам законодавства. У зв'язку з цим, відповідачем було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність встановленим вимогам. Вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав до суду подав відповідь на відзив, у якому повідомив про надання відповідачу всіх необхідних документів до закінчення перевірки, одна оскаржувані рішення були прийняті без їх врахування. Заперечив доводи відповідача, наведені у відзиві і просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.
Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно змісту яких, зокрема наголосив на відсутності підстав для задоволення позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
З матеріалів справи судом встановлено, що Постановою про накладення штрафу від 22 липня 2025 року №/РВ001/25/ПС за підписом в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті Мартинюка Василя Петровича встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме суб'єкт господарювання не виконав рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначених статею 29 цього Закону.
Постановлено сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Підставами для накладення цього штрафу зазначено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09 липня 2025 року № РВ001/25ВР протокол про виявлене(і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 09 липня 2025 року № РВОО1 /25/ПР; невиконання рішення про вжиття обмеження корегувальних заходів від 24 березня 2025 року №РВ 002/25/ТЗ
Постановою про накладення штрафу від 22 липня 2025 року № РВ002/25/НС за підписом в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті Мартинюка Василя Петровича: встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме суб'єкт господарювання не виконав рішення про вжиття о межувальних (коригувальних) заходів, визначених статею 29 цього Закону.
Постановлено сплатити у 15-ленний строк штраф у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі).
Підставами для накладення цього штрафу зазначено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09 липня 2025 року № РВ001/25ВР; протокол про виявлене (і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 09 липня 2025 року № РВ002/25/ПР; невиконання рішення про вжиття обмеження корегувальних заходів від 24 березня 2025 року №РВ 004/25/ТЗ
Постановою про накладення штрафу від 22 липня 2025 року № РВ003/25/ПС за підписом в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті Мартинюка Василя Петровича: встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме суб'єкт господарювання не виконав рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначених статею 29 цього Закону.
Постановлено сплатити у 15-ленний строк штраф у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Підставами для накладення цього штрафу зазначено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 09 липня 2025 року № РВ001/25ВР; протокол про виявлене (і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 09 липня 2025 року № РВ002/25/ПР; невиконання рішення про вжиття обмеження корегувальних заходів від 24 березня 2025 року №РВ 006/25/ТЗ.
Вважаючи вказані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від від02.12.2010№2735-VI (далі - Закон №2735-VI).
Відповідно до ст.3 Закону №2735-VI законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно зі ст.1 Закону № 2735 орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).
У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін «орган ринкового нагляду» позначає також його територіальні органи;
державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам;
сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.
За нормами ч.1 ст.4 Закону №2735 метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.10 Закону №2735 ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Так, за приписами Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно із підпунктом 15-1 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1069 (далі - Постанова № 1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами третім, четвертим, п'ятим якого визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно - правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.
Згідно з положеннями ст.8 Закону №2735 обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.
Суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.
Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію;
2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.
Зазначена документація надається у випадках, передбачених частиною дванадцятою статті 23 та частиною третьою статті 24 цього Закону.
Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати документацію, визначену частиною п'ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.
У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.11 Закону № 2735 до повноважень органів ринкового нагляду, з метою здійснення ринкового нагляду, в межах сфер їх відповідальності, зокрема, належить проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування).
За змістом ч.3 ч.4 ст.23 Закону № 2735 органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
Згідно із ч.1 ст.22 Закону №2735 заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Відповідно до ч.5 ст.23-1 Закону № 2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт. Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Один примірник акту вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 2735-VІ, якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Нормами ч.1 та ч.2 ст.29 Закону № 2735-VI визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно із частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно із частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
За правилами ч.7 ст.33 Закону № 2735-VI у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.
Згідно з приписами частин 1-3 ст.34 Закону №2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Отже, органом ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності за результатом проведення планової чи позапланової перевірки характеристик продукції, у тому числі відбору зразків продукції та їх експертизи, може прийматися рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, зокрема, щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку. Водночас суб'єкт господарювання відповідно до Закону має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 11.02.2025 у справі №340/1859/22.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.44 Закону № 2735-VI до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Судовим розглядом встановлено, що 24.03.2025 року посадовими особами Укртрансбезпеки проведено планову перевірку характеристик продукції у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В акті за результатами перевірки від 24 березня 2025 року зафіксовано порушення, виявлені під час перевірки, щодо продукції:
1 .Розповсюджується продукція, а саме кульова опора ТМ «Ferdinand Bilstein GmbH» артикул 24578, зазначена за порядковим номером 1 у додатку 1 до акта перевірки характеристик продукції від 24.03.2025 № РВ001/25/АП без сертифікату відповідності. Суб'єктом господарювання під час перевірки був наданий сертифікат відповідності UА1.009.0107760-15, однак він не був взятий до уваги, оскільки за формою та змістом не відповідає додатку 9 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та ооладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або ооладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521;
2. Розповсюджується продукція, а саме лампа ТМ «Winso» LED Н7 12/24V артикул 794700, зазначена за порядковим номером 2 у додатку 1 до акта перевірки характеристик продукції від 24.03.2025 № РВ001/25/АП без сертифікату відповідності.
3. Розповсюджується продукція, а саме фара передня 212-11J9R-LD-EM DEPO, зазначена за порядковим номером 3 у додатку 1 до акта перевірки характеристик продукції від 24.03.2025 № РВ001/25/АП без сертифікату відповідності. Суб'єктом господарювання під час перевірки був наданий сертифікат відповідності, однак він не був взятий до уваги, оскільки за формою та змістом не відповідає додатку 9 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або ооладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521.
Зазначається, що порушено вимоги пунктів 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури 17.08.2012 № 521.
24 березня 2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів:
№РВ002/25/ПВ щодо продукції: кульова опора ТМ «Ferdinand Bilstein GmbH» артикул 24578, у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (Вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом отримання сертифікату відповідності на відповідну продукцію та нанесення маркування).
№РВ004/25/ПВ щодо продукції: лампа ТМ «Winso» LED Н7 12/24V артикул 794700, у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами шляхом отримання сертифікату відповідності на відповідну продукцію та нанесення маркування).
№РВ006/25/ПВ щодо продукції: фара передня 212-11J9R-LD-EM DEPO у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність із повними вимогами шляхом отримання сертифікату відповідності на відповідну продукцію та нанесення маркування).
Позивачем до закінчення перевірки характеристик продукції були надані витребувані відповідачем документи, що встановено судовим розглядом та підтверджено матеріалами справи.
Зокрема, відповідачу надано позивачем сертифікат відповідності від 23.12.2015 року, який не взятий до уваги, оскільки за формою та змістом не відповідає додатку 9 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521.
Відповідачем зазначено, що продукція не відповідає пунктам 1.2 та 1.3 Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури 17.08.2012 № 521.
Такі твердження відповідача є незаконними та необгрунтованими, мають формальний загальний характер з надуманих підстав та не відповідає дійсним обставинам спарви та вимогам чинного законодавства.
Пункт 1.2 вказаного Порядку передбачає: на кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.
Пункт 1.3 Порядку передбачає, що на кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги вказаних пунктів позивачем дотримано.
Водночас, суд зауважує на те, що відслідковано ланцюг постачання від постачальника ТзОВ 'Торгово-промислова компанія 'Омега-Автопоставка'.
Твердження відповідача про ненадання позивачем сертифікат відповідності на лампу ТМ «Winso» LED Н7 12/24V артикул 794700 спростовується тим, що позивачем відповідачу надано декларацію про відповідність UA/TR/YT/D/101810-24, додаток до декларації про відповідність, видаткову накладну № 250300777 від 17 березня 2025 року ТОВ «Делісоф», тобто наявна інформація ланцюга постачання.
На підтвердження неправомірності постанови №РВ 003/25/ПС, рішення РВ 006/25 ПВ щодо фари передньої фара передня 212-11J9R-LD-EM DEPO позивачем відповідачу надано сертифікат відповідності від 23.12.2015 року UAI174.0002463- 15 який не взятий до уваги контролюючим органом.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивачем до закінчення перевірки характеристик продукції були надані витребувані відповідачем документи, а саме: копії сертифікатів відповідності партії компонентів, накладних з додатками.
Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 27 березня 2019 року «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» (надалі Постанова №367) внесено зміни до Постанови КМУ від 09.06.2011 №738 та скасовано вимогу отримання в Україні сертифікату типу або сертифікату відповідності, виданого уповноваженим органом України для автозапчастин, що були офіційно затверджені за типом конструкції у країнах ЄС або в одній із Договірних Сторін Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів (Женевська Угода 1958 року).
Чинна редакція постанови КМУ від 09.06.2011 року №738 не містить вимоги отримання сертифікату відповідності на партію обладнання та частин для надання їх на ринку.
Відповідно до діючої редакції постанови КМУ № 738 (зі змінами, внесеними згідно з Постанови КМУ від 27 березня 2019 р. № 367) надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлені прийнятими до застосування в Україні єдиними технічними приписами (Правилами Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй, що є додатками до Угоди), дозволяється за наявності:
- маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Угоди); або
- маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання; або
- інформації про сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди (зокрема України); або
- інформації про сертифікат Європейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий уповноваженим органом держави - члена Європейського Союзу.
Таким чином, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, може здійснюватися на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року/директив та регламентів Європейського Союзу або інформації про сертифікат типу обладнання, виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди /держави члена Європейського Союзу, що встановлено постановою КМУ від 09.06.2011 №738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання».
Органом державного ринкового нагляду в акті перевірки та, відповідно, в рішеннях в частині обгрунтування підстав їх прийняття, не встановлено невідповідність характеристик продукції відповідним вимогам, встановленим постановою КМУ №738 для надання їх на ринку. Не встановлено відсутність як одночасно і відповідного маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання і інформації про сертифікат типу обладнання так і будь-чого окремо з них. Тому, виявлена органом ринкового нагляду під час перевірки відсутність сертифікату відповідності на обладнання відповідно пунктів 1.2, 7.1, 7.2, 12.4 Порядку № 521, не є встановленою вимогою щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Таким чином, доводи відповідача про ненадання позивачем відповідних документів щодо походження і введення в обіг продукції спростовується матеріалами справи та не відповідають дійсності.
З огляду на наведене та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, на переконання суду, позивачем як на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів були надані відповідачу всі необхідні документи .
При цьому, суд зауважує, що Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19 квітня 2019 року № 667 затверджена форма Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Відповідно до вимог вказаного наказу та ч.7 ст.33 Закону №2735-VI, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов'язані з ним дії, що має виконати суб'єкт господарювання.
Тобто, усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити суб'єкту господарюванню для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов'язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб'єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб'єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 11.02.2025 у справі №340/1859/22.
Встановлені обставини справи в їх сукупності свідчать, що відповідач, приймаючи спірні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та відповідно спірних постанов діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, встановлені чинним законодавством. Вказані рішення не відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, є необґрунтованими, безпідставними, а отже протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути сплачений ним судовий збір.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 обмежувальних (корегувальних) заходів від 24.03.2025 №РВ 002/ПВ, РВ 004/25, РВ006/25 ПВ.
Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.07.2025 року №РВ001/25ПС, РВ002/25/ПС, РВ 003/25/ПС про накладення на фізичну особу підприємця ОСОБА_1 штрафу.
Стягнути на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2462,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 18 березня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Відінська, 8,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя С.М. Дуляницька