Справа № 420/41305/25
17 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо не внесення відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» - протиправною.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», відповідно до запису у військовому квитку.
Ухвалою судді від 18.12.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
23.12.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
Ухвалою суду від 16.02.2026 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 від 10.02.2026 року за вхід. №ЕС/14834/26, витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належним чином завірені копії матеріалів, що стосуються проходження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) військово-лікарської комісії, та, зокрема, витягу з книги (журналу) обліку протоколів ВЛК за період з 18.06.2010 року до 31.12.2010 року, що стосуються ОСОБА_1 , та зупинено провадження у справі.
06.03.2026 року до суду за вхід. №24662/26 від ІНФОРМАЦІЯ_5 на виконання ухвали про витребування доказів надійшов лист, в якому зазначено про знищення витребуваних доказів у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
12.03.2026 року до суду за вхід. №ЕС/27170/26 надійшло клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів, в якому зазначено, що відповідно до Наказу Міністерства оборони України № 158 від 15.04.2013 року "Про порядок організації діловодства у Збройних Силах України" та Наказу Міноборони України № 151 від 25.03.2009 року "Про порядок обліку і зберігання військових документів", строки зберігання військової документації, у тому числі журналів обліку протоколів ВЛК, становлять не менше ніж 25 років.
Ці нормативні акти встановлюють, що документи, що мають важливе значення для підтвердження прав військовослужбовців, зберігаються тривалий час. Вказаний 10-річний строк, на який посилається ІНФОРМАЦІЯ_4 , не відповідає цим нормативним актам.
З огляду на вказане, представник просить витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_5 :
1. Копію наказу (розпорядження) про знищення журналів обліку протоколів військово-лікарських комісій (ВЛК)за 2010 рік;
2. Надати належним чином завірені копії оригінальних журналів або їх архівних копій за 2010 р. (у період 18.06.2010 року до 31.12.2010 року), що стосуються ОСОБА_1 ;
3. Здійснення додаткових запитів ІНФОРМАЦІЯ_6 до відповідних архівних установ для з'ясування можливого знаходження журналів у архівах.
Ухвалою суду від 17.03.2026 року поновлено провадження по справі.
У зв'язку з відсутністю доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає за доцільне розглянути питання щодо витребування з відповідача додаткових доказів.
Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа "Мороз та інші проти України").
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Ейрі проти Ірландії), (Станєв проти Болгарії). Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Претто та інші проти Італії). Вимога справедливості застосовується до проваджень узагалом і не обмежується слуханнями (Стрен Грік Рифайнеріз і Стратіс Андреадіс проти Греції, § 49).
В свою чергу, органи державної влади мають забезпечувати виконання вимог "справедливого суду" Конвенції у кожній окремій справі (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів), § 33).
Сторони у справі мають право надати суду зауваження, які вони вважають важливими у справі. Це право можна вважати ефективним тільки за умови, що зауваження були "заслухані", тобто відповідно розглянуті судом. Тобто, "суд" має проводити належний розгляд поданих документів і доказів, та наведених сторонами аргументів і доказів (Краска проти Швейцарії, Ван де Гурк проти Нідерландів, Перез проти Франції).
Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (Krиmбш and Others v. the Czech Republic, § 42; Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), § 26), за необхідності, отримати відкладення справи (Yvon v. France (Івон проти Франції), § 39).
Довіра сторін суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: K.S. v. Finland (К. С. проти Фінляндії), § 22) (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 29; Pellegrini v. Italy (Пеллеґріні проти Італії), § 45).
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
На підставі вищенаведеного законодавчого положення, 06 лютого 2019 року Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у справі №810/4103/18 (постанова від 16.05.2019 року) щодо обов'язку суду дотримуватись принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи.
«Водночас, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на встановленому частиною 3 статті 2 КАС України принципі офіційного з'ясування всіх обставин справи, який полягає у активній ролі суду щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування обставин у справі, в тому числі і в частині збирання та витребування доказів судом з власної ініціативи (частина 3 статті 77 КАС України)».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 року по справі №810/3465/18.
«Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, закріплений у ч.4 ст.9 КАС України, зобов'язує суди вживати заходи для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Процесуальним законом передбачено різні шляхи отримання судом доказів: 1) надання учасником справи з його власної ініціативи; 2) надання доказів учасниками справи за пропозицією суду; 3) збирання доказів судом з власної ініціативи (ч. 3 ст. 77 КАС України), 4) витребування доказів судом (ст. 80 КАС України). Вони відрізняються наслідками.
Пропозиція суду надати докази має рекомендаційний характер для сторони. У ч.5 ст.77 КАС України встановлено, що у випадку не надання учасником справи без поважних причин доказів на пропозицію суду, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
В той же час, у ст.80 КАС України передбачено повноваження суду збирати докази з власної ініціативи, шляхом постановлення ухвали про витребування доказів. Її виконання є обов'язковим. Невиконання ухвали передбачає застосування заходів процесуального примусу».
За таких обставин, враховуючи ч. 5 ст. 242 КАС України щодо обов'язковості врахування правових висновків Верховного Суду, з метою повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі суд доходить висновку про необхідність витребування додаткових доказів.
Враховуючи викладене та з метою вжиття заходів необхідних для з'ясування всіх обставин справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для витребування у ІНФОРМАЦІЯ_5 додаткових доказів.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами восьмою та дев'ятою статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Крім того, у зв'язку з обмеженістю строків для проведення розгляду справи та з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін суд вважає за необхідне вирішити питання про зупинення провадження по справі.
Статтею 236 КАС України визначено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі: направлення судового доручення щодо збирання доказів до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення.
Положення цієї норми передбачає право суду зупинити провадження у разі необхідності отримання витребуваних доказів.
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
На другій стадії процесу правозастосування - при виборі та аналізі норми права, яка має бути застосована до конкретного випадку, іноді виявляється відсутність такої норми. Тобто, виникає ситуація, в якій конкретне рішення спірного питання повністю або в якійсь частині законом не передбачено - є прогалина в законодавстві.
Способи ж подолання прогалин - це ті правові інструменти, які дозволяють в процесі правозастосування миттєво вирішити казус, що перебуває у сфері правового регулювання, якщо нормами права його безпосередньо не передбачено. Правозастосувач - долає прогалину. Тому суду надається право вирішувати такого роду справи за допомогою аналогії закону.
Вказане знайшло своє відображення у ч.6 ст. 7 КАС України, яка визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Отже, застосовуючи аналогію закону, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі до отримання витребуваних доказів на підставі п. 6 ч.2 ст. 236 КАС України з метою дотримання конвенційних принципів щодо забезпечення справедливого балансу і рівності сторін.
Керуючись ст. 2-9, 72-80, 94, 242, 248, 256, 293-297 КАС України, суд,
Клопотання представника ОСОБА_1 від 12.03.2026 року за вхід. №ЕС/27170/26 про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) належним чином завірені копії наказу (розпорядження) про знищення журналів обліку протоколів військово-лікарських комісій (ВЛК) за 2010 рік та відповідних актів про знищення.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Встановити строк для подання витребуваних доказів до 02.04.2026 року.
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Покласти персональну відповідальність за невиконання ухвали суду на керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 , попередивши про відповідальність, передбачену ст. 149 КАС України.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Направити копію ухвали до ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) для контролю за виконанням ухвали.
Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - до отримання доказів.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала в частині витребування доказів окремо від рішення суду по справі оскарженню не підлягає.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА