Справа № 420/2413/26
17 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Катаєвої Е.В.,
за участю секретаря судового засідання - Пахолчак В.П.,
представника позивача - Фальчуку В.П.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. вул. Будівельників, 15-Б, м. Арциз , Болградського району Одеської області), третя особа Головне управління ДПС в Одеській області (вул. вул. Семінарська, 5,м. Одеса, 65044) про визнання незаконною та скасування постанови, -
До суду через систему «Елекронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Арцизький відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалами суду від 04.02.2026, 19.02.2026 року позов залишено без руху, надано строк та продовжено строк на усунення недоліків позову.
До суду надійшла заява на виконання ухвали суду та позов ОСОБА_1 до Арцизького віддіу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Арцизький ВДВС), третя особа Головне управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.11.2025 року про відкриття виконавчого провадження №79637051 за заявою ГУ ДПС про стягнення у примусовому порядку з ОСОБА_1 заборгованості з ЄСВ у сумі 37788,74 грн. на підставі вимоги про сплату боргу (неустойки), виданій ГУ ДПС 04.02.2021 року.
У позові зазначено, що про відкриття виконавчого провадження представнику ОСОБА_1 - Фальчуку В.П. (за довіреністю) стало відомо 21.01.2026 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження в Арцизькому ВДВС.
Позивач вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження є незаконною, неправомірною, та такою, що порушує його майнові права, а тому підлягає скасуванню.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що державний виконавець відкрив виконавче провадження в порушення ч.1ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з матеріалами виконавчого провадження, ГУ ДПС направило на примусове виконання до Арцизького ВДВС вимогу про сплату боргу (неустойки) у примусовому порядку з ОСОБА_1 , яка складена 04 лютого 2021 року.
Відповідно до ст.5 Розділу VI Порядок стягнення заборгованості з платників «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року (далі Інструкція №449), у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): пред'являє її до виконання органу ДВС в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Позивач стверджує, що за умови виконання ГУ ДПС в Одеській області вимог вказаної інструкції, вимога про сплату боргу від 04.02.2021 року повинна була пред'явлена до виконання органу державної виконавчої служби (Арцизькому ВДВС) на протязі трьох місяців, починаючи з 14.02.2021 року. Однак, ГУ ДПС в Одеській області пред'явив до виконання вимогу про сплату боргу 17.11.2025 року, тобто через 4 роки 9 місяців і 3 дні.
Відповідно до вимог п.10 ч.3ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення.
Водночас, державний виконавець не скористався своїм правом звернутися до ГУ ДПС для роз'яснення вимоги про сплату боргу в частині того, що вимога складена 04.02.2021 року, а набрала чинності така вимога лише 12.11.2025 року.
Арцизький ВДВС не вияснив цих обставин, а тому незаконно та необґрунтовано ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження за вимогою про сплату боргу (неустойки) від 04.02.2021 року, яка набрала чинності 12.11.2025 року.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 05.03.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ, призначено судове засідання для розгляду справи.
Ухвала суду від 05.03.2026 року доставлена до електронних кабінетів відповідача та третьої особи через систему «Електронний суд».
Відповідач надав до суду відзив на позов. Третя особа ГУ ДПС не надала будь-яких пояснень, інших заяв та клопотань не надходило (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі станом на 17.03.2026 року не зареєстровано).
У наданому до суду відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та здійснити розгляд справи без участі представника Арцизького ВДВС.
У відзиві на позов представник зазначив, що 19.11.2025 на адресу Арцизького ВДВС надійшла заява ГУДПС від 17.11.2025 № 18649/5/15-32-13-06-05 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість з ЄСВ у сумі 37788,74 грн згідно Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9474-52 У, виданої 04.02.2021, яка набрала законної сили 12.11.2025.
Оскільки виконавчий документ відповідав всім вимогам, передбаченим ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ч.5 ст. 26 Закону, 19.11.2025 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 79637051.
Представник відповідача звертає увагу на те, що ч.4 ст.4 Закону передбачені підстави повернення стягувану виконавчого документу без прийняття до виконання. Жодної підстави для повернення виконавчого документу не встановлено.
Аналізуючи, вимоги статті 4 Закону виконавчий документ повинен містити визначені законом реквізити, а тому під час прийняття виконавчого документа до виконання державний виконавець здійснює перевірку виключно відповідності документа формальним вимогам закону.
Державний виконавець у визначений ч.5 ст. 26 Закону строк приймає до примусового виконання виконавчий документ (відкриває виконавче провадження), який містить відомості про набрання ним законної сили.
Представник відповідача стверджує, що обов'язку перевірки державним виконавцем відомостей про набрання виконавчим документом законної сили Закон не містить. Таки висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 03.06.2025 №160/5405/25. Верховний Суд також зазначив, що державний виконавець обтяжений обов'язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня. Отже, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону №1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути скасовано виключно в разі її прийняття не у спосіб, визначений законом.
Представник вважає безпідставним послання позивача на п.10 ч.3ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо права державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення. Роз'яснення стосується виключно змісту резолютивної частини виконавчого документа у випадку, коли її виконання є незрозумілим. Дата набрання чинності документом не є частиною резолютивної частини та не визначає спосіб виконання рішення.
На думку представника відповідача позивач не погоджується саме з датою набрання виконавчим документом чинності, а отже не погоджується з діями стягувача ГУ ДПС, а звертається з позовом до Арцизького ВДВС. Додатково представник звертає увагу, що в Одеському окружному адміністративному суді (суддя - Свида Л.І., справа № 420/2575/26) перебуває позовна заява ОСОБА_1 про визнання незаконної та скасування вимоги (недоїмки) про сплату боргу ОСОБА_1 сумі 37788,74 грн згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9474-52 У, виданої 04.02.2021 року. У разі якщо судом, за результатами розгляду справи 420/2575/26 буде скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9474-52 У, виданої 04.02.2021, це є підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону
У судовому засіданні представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги з підстав вказаних у позові та стверджував, що державний виконавець при відкритті провадження у справі повинен був перевірити строк набрання чинності виконавчого документу - вимоги ГУ ДПС з урахуванням положень Інструкції №449 щодо строків узгодженості заборгованість з ЄСВ.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що 19.11.2025 на адресу Арцизького ВДВС надійшла заява ГУДПС від 17.11.2025 № 18649/5/15-32-13-06-05 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з ЄСВ у сумі 37788,74 грн згідно з Вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9474-52 У, виданої 04.02.2021, яка набрала законної сили 12.11.2025.
Постановою Арцизького ВДВС від 19.11.2025 року відкрите виконавче провадження (ВП №79637051) за виконавчим документом - Вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9474-52 У, виданої 04.02.2021, яка набрала законної сили 12.11.2025 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з ЄСВ у сумі 37788,74 грн.
Позивач вважаючи вказану постанову відповідача незаконною звернувся до суду з цим позовом та просить про визнати протиправною та скасувати постанови від 19.11.2025 року про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з даними автоматизованої системи діловодства суду позивач також звернувся до суду з позовом про визнання незаконної та скасування Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9474-52 У, виданої 04.02.2021 року (справа №420/2575/26). Ухвалою суду від 05.02.2026 року відкрито провадження у справі №420/2575/26.
Спірні правовідносини, які виникли між позивачем та Арцизьким ВДВС в цій справі №420/2413/26 регламентовані Конституцією України, Законом України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України №1404-VIII це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст.3 Закону України №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів які законом визнані виконавчими документами.
Згідно з абз.5 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документу встановлені ч.1 ст.4 Закону України №1404-VIII.
У виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Частиною 4 ст. 4 Закону встановлений перелік підстав повернення стягувачу органом державної виконавчої служби виконавчого документу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Зокрема, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: - рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (п.1); - пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (п.2); - виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до ст.26 цього Закону (п.6); - виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень (п.7); - виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем (п.9); - виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (п.10).
Строки пред'явлення виконавчого документу до виконання встановлені ст.12 Закону, відповідно до ч.1 якої виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону строки, зазначені в ч.1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 ст.26 Закону встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до частин 1,2 ст.11 Закону України №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Отже при надходженні до відділу ДВС виконавчого документу державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа ухвалити постанову про відкриття виконавчого провадження при відсутності підстав для повернення виконавчого документу.
Представник відповідача стверджує, що всі відомості, які вимагає ч.1 ст.4 Закону України №1404-VIII були наявні у виконавчому документі - Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9474-52 У, виданої 04.02.2021, с зазначенням дати набрання законної сили -12.11.2025, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з ЄСВ у сумі 37788,74 грн.
За відсутністю підстав для повернення виконавчого документу постановою від 19.11.2025 року про відкрито виконавчого провадження з дотримання строків встановлених Законом України №1404-VIII.
Суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача щодо обов'язку державного виконавця перевіряти правильність зазначеного у виконавчому документі строку набрання законної сили такого рішення, оскільки жодна норма Законом України №1404-VIII не встановлює такого обов'язку для державного виконавця. Його обов'язком є перевірка строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, які встановлені ст.12 Закону, оскільки саме пропущений встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є підставою для повернення виконавчого документа.
За приписами ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 09.02.2023 року у справі №380/16826/21 Верховним Судом викладений наступний правовий висновок щодо подібних правовідносин.
Згідно з абз.5 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Отже, вимога ГУ ДПС про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документа визначені ч.1 ст.4 Закону України №1404-VIII, зокрема, у ньому зазначається строк пред'явлення рішення до виконання.
У свою чергу, реквізити для вимоги про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року . Приписами Інструкції не передбачено строку пред'явлення вимоги до виконання.
При цьому, згідно зі ст.12 Закону України №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, окрім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо незмінності строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, визначеного законодавством.
Стосовно набрання законної сили вимогою про сплату недоїмки, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (ч.4 ст.25 Закону). Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац 6 ч.4 ст.25)
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку (абз.7 ч.4 ст.25 Закону).
Пунктом 5 розділу VI встановлено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Отже, обов'язок щодо надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) та узгодження боргу покладається саме на податковий орган. Однак, у цій справі відповідачем є виконавча служба, предметом спору - постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а тому питання щодо дотримання процедури повідомлення платника про наявність боргу, а не підлягає судовому контролю.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що податкова вимога містила дату набрання чинності - 26 червня 2021 року. А тому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, державний виконавець, за наявності відмітки у вимозі про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти обставини надсилання позивачеві вимоги про сплату боргу, її отримання позивачем та узгодження вказаної у ній сумі (пункти 34-37 постанови від 09.02.2023 року у справі №380/16826/21)
Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених фактів суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 262, 241-246, 287 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Арцизького відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. вул. Будівельників, 15-Б, м. Арциз , Болградського району Одеської області, код ЄДРПОУ 34994098), третя особа Головне управління ДПС в Одеській області (вул. вул. Семінарська, 5,м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.11.2025 року про відкриття виконавчого провадження №79637051
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Е.В. Катаєва
.