Справа № 420/20332/25
17 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- Визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 1500-0217-8/92315 від 15.05.2025 року про не виплату ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 за рішенням суду у справі № 420/2407/23 і залишилися недоотриманими у зв'язку з її смертю у розмірі 103809,11 (сто три тисячі вісімсот дев'ять) грн.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 за рішенням суду у справі № 420/2407/23 і залишилися недоотриманими у зв'язку з її смертю у розмірі 103809,11 (сто три тисячі вісімсот дев'ять) грн.
- Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримувала пенсію. 30.03.2023 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_2 у справі № 420/2407/23 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України №837 від 10.10.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.04.2019 року перерахувати пенсію ОСОБА_2 на підставі довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України №837 від 10.10.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок), сплачені відповідно до квитанції від 31.01.2023 року №5325-2070-1577-5141.
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки - ОСОБА_2 померла. Позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею померлої матері ОСОБА_2 , що підтверджує довідка № 456/02-14 від 17.12.2024 року, видана приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Верезуб Катериною Олександрівною.
З метою реалізації права позивачки ОСОБА_1 на отримання неотриманих виплат її матір'ю, остання через свого представника звернулась до ГУ ПФУ України про: 1. Повідомити про наявну заборгованість, яка виникла після перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/2407/23 від 30.03.2023 року. 2. Виплатити ОСОБА_1 заборгованість , яка виникла після перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/2407/23 від 30.03.2023 року.
15.05.2025 року листом № 1500-0217-8/92315 відповідач повідомив, що ГУ здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_2 і сума доплати до пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 103809,11 (сто три тисячі вісімсот дев'ять) грн. Станом на 15.05.2025 року за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування ГУ здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання законної сили по 19.11.2020 року включно.
Станом на дату смерті ОСОБА_2 зазначена заборгованість пенсії не виплачена.
Ухвалою від 23.07.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року по справі № 420/2407/23, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.04.2019 року перерахувати пенсію ОСОБА_2 на підставі довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України №837 від 10.10.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
Головним управлінням ПФУ в Одеській області на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року по справі № 420/2407/23, яке набрало законної сили 02.05.2023, ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року.
Сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 року по 30.06.2023 року становить 103809,11 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
За життя виплата ОСОБА_2 донарахованої суми пенсії в розмірі 103809,11 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не здійснена, що не заперечується відповідачем.
Листом від 17.12.2024 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області повідомила про те, що нею відкрита спадкова справа № 47/2023 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Станом на 16.12.2024 року ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , яка звернулася із заявою про прийняття спадщини.
Представник позивача адвокат Шкода В.М. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з адвокатським запитом від 31.03.2025, в якому з метою реалізації права правонаступника сторони у справі № 420/2407/23 просила надати інформацію про хід виконання рішення у вказаній справі, повідомити про наявну заборгованість після перерахунку пенсії ОСОБА_2 , надати копію пенсійної справи ОСОБА_2 та усіх перерахунків (а.с.18-19).
Головним управлінням ПФУ в Одеській області 08.04.2025 року надано відповідь на адвокатський запит (а.с.19 зворот.бік).
13.05.2025 року представник позивача повторно звернулася з адвокатським запитом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому з метою реалізації права правонаступника сторони у справі № 420/2407/23 просила повідомити про наявну заборгованість, яка виникла після перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі рішення суду у справі № 420/2407/23 від 30.03.2023, виплатити ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла після перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення суду, прийняте рішення щодо виплати направити представнику позивача (а.с.20).
Головне управління листом від 15.05.2025 повідомило адвокату про розмір заборгованості після перерахунку пенсії ОСОБА_2 (103809,11 грн). Також повідомлено, що згідно ст.61 Закону № 2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові, і залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Також повідомлено, що питання щодо суми, розрахованої на виконання рішення суду по справі № 420/2407/23 можливо буде розглянути лише за наявності судового рішення на користь правонаступника (а.с.21).
Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Згідно ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ст.52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно частини 2 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З аналізу вказаних норм законодавства випливає, що зі смертю фізичної особи виплата пенсії припиняється, але суми пенсії, що були нараховані та мали бути виплачені внаслідок перерахунку на підставі рішення суду, що набрало законної сили, за життя пенсіонера, але за життя ним не одержані, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
За життя виплата ОСОБА_2 нарахованої суми пенсії в розмірі 103809,11 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не була здійснена.
З приводу виплати вказаних коштів позивач особисто або через представника з заявою до відповідача у встановлений ст.61 Закону № 2262-ХІІ шестимісячний строк не зверталася.
Представник ОСОБА_1 адвокат Шкода В.М. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з адвокатським запитом, в якому просила про виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1 13.05.2025 року, тобто зі спливом 6 місяців після смерті пенсіонера ОСОБА_2 .
Суд наголошує, що відповідно до статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певних осіб.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 06.06.2023 року справа №420/19841/21 зазначив, що: “Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім'ї спадкодавця.
При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії».
Додатково суд зазначає, що процесуальне законодавство не пов'язує можливість заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником виключно у випадку спадкування такою особою майна померлого. На думку суду, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником можлива також і з підстав, коли особа, яка зазначає себе правонаступником, не є спадкоємцем в розумінні ЦК України, натомість є членом сім'ї померлого пенсіонера, який (член сім'ї) належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а також є батьком або дружиною (чоловіком), або членом сім'ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті, оскільки вказані особи передбачені діючим законодавством, як отримувачі невиплаченої пенсії померлого пенсіонера.
Отже, оскільки позивач або її представник з відповідною заявою до пенсійного органу про виплату недоотриманих ОСОБА_2 сум пенсії упродовж шестимісячного строк з дня смерті пенсіонера не звернулися (доказів такого звернення позивач суду не надав та про такі звернення не зазначив), підстави для задоволення даного позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови 1500-0217-8/92315 від 15.05.2025 року у виплаті позивачу суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 за рішенням суду у справі № 420/2407/23 і залишилися недоотриманими у зв'язку з її смертю у розмірі 103809,11 (сто три тисячі вісімсот дев'ять) грн, та зобов'язання відповідача здійснити таку виплату ОСОБА_1 - відсутні.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що ОСОБА_1 має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача ОСОБА_2 ) правонаступником ( ОСОБА_1 ) у справі № 420/2407/23.
Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 ст.1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, передумовою відшкодування фізичній особі шкоди органом державної влади є протиправність рішень, дій чи бездіяльності останнього.
Тому, відмовляючи у задоволенні основних позовних вимог щодо протиправності дій відповідача, також відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн, оскільки дії відповідача є правомірними.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів