Справа № 420/29813/25
17 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про вжиття заходів процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Розенбойм Юрій Олександрович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за періоди безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Херсонської області в періоди з 01.01.2023 по 30.11.2023;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за періоди безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Херсонської області в періоди з 01.01.2023 по 30.11.2023 в збільшеному розмірі до 100000 (ста тисяч) гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з урахуванням фактично сплачених сум;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
У зв'язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 08.09.2025 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
На виконання ухвали суду від 08.09.2025 представник позивача надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ухвалою від 25.09.2026 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду належним чином засвідчені копії бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл), рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, a військовослужбовців у таких діях та заходах також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах щодо ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 30.11.2023.
04.02.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про повторне витребування доказів.
Ухвалою суду від 16.02.2026 повторно витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл), рапортів (донесень) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, a військовослужбовців у таких діях та заходах також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах щодо ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 30.11.2023.
04.03.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про вжиття заходів процесуального примусу, у якому просить:
застосувати до НОМЕР_2 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку ч.1 ст.149 КАС України;
стягнути в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 штраф у розмірі 998,40 грн (дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 40 копійок) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795);
повторно направити відповідачу ухвалу суду від 16.02.2026 про витребування доказів - для виконання.
В обґрунтування свого клопотання зазначає, що відповідач систематично нехтує своїми процесуальними обов'язками щодо необхідності своєчасного та повного виконання ухвал суду про витребування доказів. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 145 КАС України заходом процесуального примусу є штраф.
16.03.2026 до суду від відповідача на виконання ухвали суду у справі № 420/29813/25 надійшли наступні документи: копія витягу з Журналу бойових дій головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону від 16.03.2023 № 5/33 (гриф обмеження доступу) том 1, від 25.05.2023 том № 2, від 15.08.2023 том № 3, на 2 арк.; копія витягу з Журналу бойових дій головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону від 01.09.2023 № 5/33 (гриф) том 4 (Інв. № 50 (гриф) від 31.01.2024), на 2 арк.; копія рапорту заступника начальника головного оперативно-розшукового відділу полковника ОСОБА_2 від 06.03.2026 з вх. № 05/18658/26-Вн, на 1 арк.; копія витягу журналу бойових дій НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.01.2023 №25/5 ДСК (Том 1), на 1 арк.; копії розрахункових листів грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 за період з січня 2023 року по листопад 2023 року, на 4 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 2 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.03.2023 № 52 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 4 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2023 № 89 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 3 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.05.2023 №111 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 3 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.06.2023 № 147 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 3 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.07.2023 № 183 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 3 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2023 №210 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 5 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 № 247 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 2 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 № 273 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 2 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 № 301 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 2 арк.; копія наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.12.2023 № 341 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», на 2 арк.
При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України особи які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до частини другої статті 144 КАС України заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Одним із видів заходів процесуального примусу є штраф (пункт 5 частина перша статті 145 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Згідно з приписами ч. 3-6 ст. 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене та те, що відповідачем на виконання ухвали суду від 16.02.2026 надано витребувані документи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування процесуального примусу.
Керуючись ст. 149, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання представника позивача про вжиття заходів процесуального примусу залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Пекний