Справа № 420/7334/25
17 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про застосування заходів процесуального примусу в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні, з урахуванням перерахованої суми індексації грошового забезпечення, а саме ненарахування та невиплати їй середнього грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з травня 2018 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 25 лютого 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 її середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку, з урахуванням перерахованої суми індексації грошового забезпечення, (нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у повному обсязі), за період з травня 2018 року по 18 липня 2022 року у повному обсязі та у період з 19 липня 2022 року по 25 лютого 2025 року - не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Ухвалою від 17.03.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/7334/25, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін та витребував від ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку про заробітну плату ОСОБА_1 , відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, в межах предмету спору (із зазначенням складових по місячно за два місяці, що передують звільненню та кількістю відпрацьованих днів із зазначенням середньоденного заробітку) та довідку про суми виплачені ОСОБА_1 на момент звільнення, для долучення до матеріалів справи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 вимоги ухвали суду від 17.03.2025 року про витребування доказів невиконанні.
Ухвалою суду від 06.03.2026 року повторно витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 докази по справі, а саме: довідку про заробітну плату ОСОБА_1 , відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, в межах предмету спору (із зазначенням складових по місячно за два місяці, що передують звільненню та кількістю відпрацьованих днів із зазначенням середньоденного заробітку) та довідку про суми виплачені ОСОБА_1 на момент звільнення. Провадження у справі зупинено до отримання витребуваних доказів.
11.03.2026 року до суду від відповідача надійшла заява про надання до суду довідки № 14 від 10.03.2026 про середньомісячне та середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 за останні два календарні місяці перед звільненням.
Вимоги ухвали суду про витребування доказів в частині надання довідки про суми виплачені ОСОБА_1 на момент звільнення ІНФОРМАЦІЯ_3 невиконанні, про неможливість подати докази, які витребовує суд, або неможливість подати витребувані докази у встановлені строки, суду не повідомлено.
Ухвалою суду від 17.03.2026 року поновлено провадження у справі.
Згідно положень ст. ст. 124, 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року № 16- рп/2009).
Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 КАС України).
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).
Так, станом на момент винесення даної ухвали, вимоги ухвали про витребування доказів виконані частково, причини невиконання суду не повідомлено.
Таким чином безпідставне ненадання суду витребуваних доказів та неповідомлення про причини їх неподання свідчать про створення перешкод у здійсненні судочинства, що зумовлює необхідність вживати заходів процесуального примусу.
Згідно ч. 4 ст. 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з статтею 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є, крім інших, штраф.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (ч. 5 ст. 149 КАС України).
Враховуючи неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом ухвалами від 17.03.2025 року та 06.03.2026 року, та неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень в порядку та у строки, встановлених судом, тим самим перешкоджаючи всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для застосування до ІНФОРМАЦІЯ_1 заходів процесуального примусу шляхом стягнення в дохід Державного бюджету України суми штрафу у розмірі 1 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З урахуванням встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року, який дорівнює 3328,00 грн., розмір штрафу складає 3328,00 грн.
Звернути увагу відповідача, що згідно з ч.3 ст.145 КАС України застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 144, 149, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Застосувати до ІНФОРМАЦІЯ_1 заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини другої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України в розмірі 3328,00 грн.
Стягнути в дохід Державного бюджету України із ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) штраф у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог ч.5 ст.149 КАС України.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник: ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Строк пред'явлення цієї ухвали до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Попередити ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно до ч. 6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Г. В. Лебедєва