Справа № 420/5566/26
17 березня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити додатково до існуючого розміру пенсії нарахування та виплату ОСОБА_1 , з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14 липня 2021 року.
Ухвалою суду від 27.02.2026 залишено без руху позовну заяву позивача та надано 10-денний термін для усунення недоліків у справі.
На виконання вимог ухвали суду від 27.02.2026 до суду від представника позивача 05.03.2026 надійшли заява про усунення недоліків, згідно якої представник наголосила, що позивачем не порушено строки звернення до суду із цим позовом.
Як вказала представник, припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відбулося у листопаді 2025 року після проведення відповідачем перерахунку пенсії. При цьому жодного окремого рішення або належного повідомлення про припинення виплати позивачу вручено не було та лише після особистого звернення до Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивач отримав письмову відповідь у лютому 2026 року, якою фактично підтверджено відмову у подальшому нарахуванні та виплаті зазначеної доплати. Позов подано у лютому 2026 року в межах установленого законом строку.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень п.4, 5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн.
В той же час, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що раніше, починаючи з 01.07.2021, ним отримувалась вказана виплата, яка припинена у листопаді 2025 року, після проведення відповідачем перерахунку пенсії, що не узгоджується між собою.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не чіткі та, як наслідок, не зрозуміло сформовано визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу позивача.
Згідно з ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи.
Частиною 6 ст.7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене, суд, керуючись принципом аналогії права приходить до висновку про наявність підстав для продовження позивачеві терміну для усунення недоліків по справі шляхом уточнення змісту позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України суддя, -
Продовжити термін для усунення недоліків адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра