18 березня 2026 р. № 400/8065/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЙСТЕР БУД-МОНТАЖ», ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, ,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2025 № 146814290407,
29 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЙСТЕР БУД-МОНТАЖ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) відповідача від 04.02.2025 № 146814290407.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки контролюючий орган прийняв ППР від 04.02.2025 № 146814290407 про застосування до позивача штрафу в сумі 1020,00 грн за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за листопад 2024 року. На переконання позивача, вищенаведене ППР є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки позивач підлягає звільненню від відповідальності, передбаченої пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану та його розташуванням на території можливих бойових дій.
У відзиві на позовну заяву від 12.08.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі. Відзив умотивовано тим, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який посилається позивач, не є сертифікатами Торгово-промислової палати України, яким засвідчено форс-мажорні обставини. Крім цього, позивач не подавав до контролюючого органу заяву що неможливості виконання податкових обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Таким чином, він не підлягає звільненні від юридичної відповідальності за несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
30.07.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
За результатами камеральної перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області склало Акт від 14.01.2025 № 355/14-29-04-07-08/43646400 про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «МАЙСТЕР БУД-МОНТАЖ», код ЄДРПОУ 43646400 за листопад 2024 року (далі - Акт від 14.01.2025).
В Акті від 14.01.2025 посадова особа відповідача зафіксувала порушення позивачем підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 ПК України, а саме: несвоєчасне подання декларації з ПДВ за листопад 2024 року.
На підставі Акта від 14.01.2025 відповідач виніс ППР від 04.02.2025 № 146814290407 (форма «ПС») про застосування штрафної санкції у сумі 1020,00 грн за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ за листопад 2024 року.
Вважаючи вищенаведене ППР протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 191.1.34, статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Абзацом четвертим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім камеральних перевірок.
Отож відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення податкового контролю шляхом проведення камеральних перевірок всієї податкової звітності суцільним порядком, у тому числі, у період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 стаття 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 ПК України).
Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, у разі неподання платником ПДВ податкової декларації за податковий період, що дорівнює одному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за відповідним календарним днем звітного місяця, за результатами камеральної перевірки контролюючий орган наділений повноваженнями щодо застосування до такого платника податків штрафу в розмірі, встановленого пунктом 120.1 статті 120 ПК України.
Згідно з підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Відповідно до частини другої статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Абзацом третім частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з частиною першою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин, яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Форс-мажорні обставини засвідчуються по кожному окремому договору або податкових зобов'язань за наявності причинного зв'язку між обставиною / подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань за договором або законом.
Таким чином, платник податків на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України може бути звільнений від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, які вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), що засвідчені по кожному окремому платнику податків.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промисловою палатою України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21 тощо). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
Крім цього, абзацом першим пункту 69.1 статті 69 ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі - Порядок № 225), визначено механізм підтвердження можливості чи неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) у період дії воєнного стану в Україні.
Пунктами 3 і 4 розділу ІІ Порядку № 225 передбачено, що платник податків, який не має можливості виконувати податкові обов'язки, зобов'язаний подати контролюючому органу відповідну заяву у строки, визначені Порядком № 225.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 225 рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.
У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, платник податків на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України звільняється від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, які вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), що засвідчені безпосередньо по ньому, або за наявності рішення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання таким платником податків податкових обов'язків.
В Акті від 14.01.2025 встановлено і позивачем не заперечено, що податкову декларацію з ПДВ за листопад 2024 року, він подав 23.12.2024, тобто з порушенням строку її подання, який враховуючи пункт 203.1 статті 203 ПК України, становив до 20.12.2024.
Суд встановив, що на підтвердження наявності обставин непереборної сили (форс-мажору) у спірних правовідносинах, позивач зсилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf), яким засвідчено форс-мажорну обставину (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Вказаний лист адресований до всіх, кого це стосується.
Отже, наявність непереборної сили у спірних правовідносинах позивач обґрунтовує листом Торгового-промислової палати України, який адресований невизначеному колу осіб, а не Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
З наведеного слідує, що позивач не надав ні відповідачу, ні суду належного документа відповідно до статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», який засвідчує факт настання форс-мажорних обставин для нього 24.02.2022.
Крім цього, позивач не подав контролюючому органу заяву про відсутність можливості виконання податкових обов'язків ні до 30.09.2022 згідно з пунктом 3 Порядку № 225, ні у період з 06.09.2022 (день набрання чинності Порядком № 225) до 14.01.2025 (день проведення відповідної камеральної перевірки).
Відтак твердження позивача про відсутність у його діях вини щодо несвоєчасності подання відповідної податкової декларації є необґрунтованим і спростовується вищевикладеним.
У додатку № 1 до ППР від 04.02.2025 № 146814290407 зазначено, що відповідно до ППР від 10.07.2024 № 00152870406 до позивача було застосовано штрафну санкцію за несвоєчасне подання (неподання) податкової звітності.
Тому відповідач обґрунтовано застосував до позивача штраф у сумі 1020,00 грн як до платника податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке ж порушення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЙСТЕР БУД-МОНТАЖ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
5. Учасники справи:
позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЙСТЕР БУД-МОНТАЖ» (пр-т Центральний, 67, офіс 424, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54017; код ЄДРПОУ 43646400);
відповідач: Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027).
6. Повний текст рішення суду складений 18.03.2026.
Суддя В.Г.Ярощук