про забезпечення позову
18 березня 2026 р. № 400/11581/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ), АДРЕСА_2 ,
прозаява про забезпечення позову,
16 березня 2026 року представник ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову ( далі - заява, заява від 16.03.2026), в якій просить:
1) зупинити дію рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов'язаних - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;
2) заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації (в тому числі: направляти на ВЛК, вручати повістки, оформлювати мобілізаційні розпорядження, змінювати місце військового обліку та передавати облікову справу до інших ТЦК) - до набрання законної сили судовим рішенням у справі;
3) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) як суб'єкта ведення реєстру призупинити дію відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", щодо перебування ОСОБА_1 у статусі "військовозобов'язаний", ВОС 999097, та статусі "у розшуку", забезпечивши відображення його попереднього статусу "виключений з військового обліку" - до набрання законної сили судовим рішенням;
4) зупинити дію направленого 1-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) до органів Національної поліції України звернення від 19.09.2025 щодо розшуку, адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , та встановлення прямої заборони Відповідачу формувати і направляти до підрозділів Національної поліції нові звернення або запити щодо адміністративного затримання та доставлення Позивача - до набрання законної сили судовим рішенням.
Заява подана після відкриття провадження у справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову від 16.03.2026, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Заява мотивована тим, що відповідач у справі порушив ухвалу суду від 04.12.2025 у справі № 400/11581/25 та ухвалу від 19.09.2025 у справі № 400/10090/25, а саме - вніс зміни до військово-облікової спеціальності позивача, а також направив звернення до органів Національної поліції України щодо доставлення позивача.
Представник позивача вказує, що заборона ініціювання розшуку та доставлення позивача є логічним та необхідним способом збереження існуючого становища, оскільки невжиття таких заходів призведе до неможливості виконання можливого рішення суду.
Ухвалою від 19.09.2025 у справі № 400/10090/25 Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - заборонив " ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_2 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на військову службу по мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі".
Отже, відповідні заходи вже було вжито судом.
У заяві від 16.03.2026 представник позивача вказує на порушенння відповідачем вимог ухвали від 04.12.2025, проте вказаною ухвалою суд відмовив у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Рішенням від 12.03.2026 у справі № 400/10090/25 позов ОСОБА_1 було задоволено повністю та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Новий Буг) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п. 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням висновків суду.
Рішення у справі № 400/10090/25 не набрало законної сили. Отже, вжиті судом заходи забезпечення позову у цій справі не втратили свою дію.
Тому у задоволенні пункту 2 заяви слід відмовити.
Стосовно вимог пунктів 1, 3, 4 заяви, суд вказує наступне.
Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд вказує, що предметом спору є правомірність поновлення позивача на військовому обліку. При цьому, зупинивши дію рішення про поновлення позивача на військовому обліку, суд фактично вирішить спір по суті.
Суд звертає увагу на те, що суд на даному етапі позбавлений можливості встановити наявність ознак протиправності оскаржуваного рішення (дій, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, оскільки встановлення ознак протиправності рішення (дій, бездіяльності) є, фактично, вирішенням спору по суті, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 наголосив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом саме під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Що стосується пунктів 3-4 заяви, суд вказує, що внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не є предметом спору у даній справі.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 156, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вероніка Володимирівна Птичкіна