17 березня 2026 р. № 400/1038/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСІКЛОСТЕР», вул. Вадима Благовісного, 8/4,м. Миколаїв,54006,
до відповідачаГоловного управління ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116,
провизнання протиправним та скасування рішення від 31.07.2025 року № 281364; зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІСІКЛОСТЕР» звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та просить суд:
-визнати протиправним та скасувати Рішення № 281364 від 31.07.2025 року Комісії Головного управління ДПС у м.Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСІКЛОСТЕР» критеріям ризиковості платника податку;
-зобов'язати Головне управління ДПС у м.Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІСІКЛОСТЕР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо підстав для його прийняття та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
16.02.2026 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позовну заяву, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідач вказує, що позивачем не надано документів, які можуть свідчити про невідповідність його критеріям ризиковості платника податку. Також, на думку представника відповідача, повноваження податкових органів щодо прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків не породжує для позивача жодних правових наслідків.
Ухвалою від 04.02.2026 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, суд
Позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у місті Києві. Основний вид діяльності за КВЕД: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами. Підприємство є платником податку на додану вартість (ІПН 455538826552).
31.07.2025 року Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення № 281364 від 31.07.2025 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСІКЛОСТЕР» критеріям ризиковості платника податку.
В якості підстави такого рішення вказано п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (надалі - Порядок № 1165), що передбачає наявність податкова інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Зокрема вказано такі коди податкової інформації: п.03 «постачання товарів/послуг за відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, відсутнє придбання послуг із оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо», п.07 «відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній /розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції) - для виробників товарів/постачальників послуг» та п.11 «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання».
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Згідно із пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Розділ V ПК України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищезгаданої норми, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11.12.2019р. №1165 (набрала чинності 01.02.2020р.), якою затверджено "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Згідно положень додатку 1 Порядку №1165, критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Пунктом 2 Порядку № 1165 встановлено, що комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС.
Крім того, п. 6 Порядку № 1165 визначено, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Проте з урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
В оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Стосовно конкретних підстав визначення відповідності ТОВ «ЛІСІКЛОСТЕР» критеріям ризиковості платника податку, викладених в Рішенні № 281364 від 31.07.2025 року, суд вважає необхідним зауважити наступне.
Щодо інформації про недостатню кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції). Чинне законодавство України не містить імперативних норм, тобто таких, які виражені в категоричних розпорядженнях держави чітко позначений дій, що не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів, щодо необхідної або мінімально припустимої чисельності працівників. Більш того, згідно з частиною 3 статті 64 Господарського кодексу України встановлення чисельності працівників і штатного розпису віднесено до повноважень самого підприємства, які реалізуються ним через визначені законом статутні органи управління. Таким чином, висновок щодо недостатньої кількості трудових ресурсів є лише оціночним, тобто таким, який не ґрунтується а ні на повноваженнях податкових або будь-яких інших державних органів по встановленню або обмеженню чисельності працівників підприємств недержавної форми власності, а ні на об'єктивній оцінці обсягу трудових витрат конкретного підприємства з огляду на фізичні, професійні, аналітичні та інші можливості та здібності його «трудових ресурсів».
Крім того, вказуючи про відсутність умов та/або обсягів матеріальних ресурсів, а також про накопичення залишків товарно-матеріальних цінностей за відсутності місць їхнього зберігання, відповідач неправомірно та необґрунтовано застосував такі критерії до ТОВ «ЛІСІКЛОСТЕР» оскільки вони можуть стосуватись підприємств, які здійснюють діяльність з виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг. Тобто встановлюючи відповідні критерії ризикованості, які містяться в Рішенні № 281364 від 31.07.2025 року, законодавець чітко вказав як об'єкт їх застосування саме виключно виробників товарів, виконавців робіт або постачальників послуг, тобто таких суб'єктів господарювання, які самостійно створюють «продукт» реалізації. Разом з цим, ТОВ «ЛІСІКЛОСТЕР» не здійснювало і не здійснює діяльності перелічених видів. Єдиним видом діяльності ТОВ «ЛІСІКЛОСТЕР» є оптовий продаж товарів, при чому виключно самостійно напряму імпортованих на територію України за попередньої авансової сплати до державного бюджету України платежів - мита і податку на додану вартість, що відомо відповідачу, але не враховано при винесенні оскаржуваного рішення.
Водночас, податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Крім того, Порядком № 1165 передбачений чіткий перелік умов, за яких Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може віднести підприємство до категорії ризикових.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення № 281364 від 31.07.2025 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, та суду не надано належних доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Що стосується вимог з приводу виключення позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до абзацу 31 пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту його порушеного права.
Крім цього такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, вимога про зобов'язання комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного, на підставі наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСІКЛОСТЕР» (вул. Вадима Благовісного, 8/4,м. Миколаїв,54006, ідентифікаційний код 45553884) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ідентифікаційний код 44116011) задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення № 281364 від 31.07.2025 року Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСІКЛОСТЕР» критеріям ризиковості платника податку.
3.Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ідентифікаційний код 44116011) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІСІКЛОСТЕР» (вул. Вадима Благовісного, 8/4,м. Миколаїв,54006, ідентифікаційний код 45553884) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСІКЛОСТЕР» (вул. Вадима Благовісного, 8/4,м. Миколаїв,54006, ідентифікаційний код 45553884) сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар