18 березня 2026 рокусправа № 380/19172/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач просить суд:
визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині ігнорування заяви Позивача про внесення змін до Реєстру та в результаті порушено п.4 Постанови 559;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Реєстру про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за ст.5 А, графи ІІІ, наказу 40/2008.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 24.03.2022 пройшов військово-лікарську комісію в ІНФОРМАЦІЯ_3 та за результатами ВЛК був визнаний непридатним з виключенням з військового обліку за ст. 5А, гр. ІІІ Розладу хвороб ТДВ наказу 402/2008, про що видана довідка ВЛК №144 від 24.03.2022. Відомості про виключення з військового обліку були занесені до паперового військово-облікового документа.
30.09.2024 позивачем було подано звернення до відповідача про внесення інформації про його виключення з військового обліку як непридатного до військової служби. За станом здоров'я, однак останнім не внесено відповідних даних.
Позивач вважає такі дії протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 20.10.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що що громадянин ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщена особа (ВПО) звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) у 2022 році для проходження військово лікарської комісії (ВЛК). Згідно відомостей реєстру військовозобов'язаних в базі АІКС ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку зі зміною місця проживання як внутрішньо переміщена особа (ВПО), особова справа військовозобов'язаного ОСОБА_1 не надходила до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) з ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно з порядком, громадянина ОСОБА_1 було направлено на військово-лікарську комісію (ВЛК) з метою визначення ступеня його придатності до військової служби.
Згідно з Книгою протоколів засідання військово-лікарської комісії щодо ОСОБА_1 зазначено ст. 12А графа II. Водночас у Картці обстеження та медичного огляду( додаток 13) зазначено ст. 5А графа III. Відповідно розбіжність між зазначеними статтями, а також між графами свідчить про некоректність оформлення або істотну технічну помилку допущену відповідною комісією ВЛК при оформлені кінцевого медичного висновку. Відповідно про виключення громадянина ОСОБА_1 з військового обліку приймається виключно на підставі належно оформленого медичного висновку ВЛК ( довідка ВЛК/ Свідоцтво про хворобу), що підтверджує непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку ( п. 3.7 та п. 11.2 Наказу МОУ №402). Враховуючи виявлену істотну невідповідність/некоректність даних між основними медичними документами (Протокол ВЛК та карта обстеження) ІНФОРМАЦІЯ_7 не має законної підстави приймати будь-яке остаточне рішення щодо виключення з військового обліку до моменту усунення цієї суперечності. Для усунення виявлених невідповідностей медичного висновку є повторне направлення ОСОБА_1 на військово-лікарську комісію (ВЛК) для підтвердження (або спростування) ступеня його придатності/ непридатності. ІНФОРМАЦІЯ_7 не вчиняє протиправної бездіяльності, а правомірно призупиняє процес до моменту отримання коректного висновку від військово-лікарської комісії (ВЛК) тим самим забезпечуючи законність процедури виключення з військового обліку.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці серії БВ №88/848 є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
24.03.2022 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку за ст. 5А гр. ІІІ Розкладу хвороб.
Відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці серії БВ №88/848 наявна відмітка начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про виключення з військового обліку з 24.03.2022 ОСОБА_1
30.09.2024 позивачем було подано звернення до відповідача про внесення інформації про його виключення з військового обліку як непридатного до військової служби, за станом здоров'я.
Однак відповіді на вказане звернення не отримав.
Позивач уважає таку бездіяльність відповідача, щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, протиправними, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (стаття 65 Конституції України).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Окрім того, Указом Президента України “Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно частини першої статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
-організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
-проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
- забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною шостою статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку.
Зокрема, згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на момент визнання позивача не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку) було передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Також необхідно зауважити, що на даний момент до Закону №2233-ХІІ внесені зміни та Законом України від 11.04.2024 №3663-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18.05.2024) статтю 37 Закону №2233-ХІІ викладено у новій редакції.
Зокрема, частиною шостою статті 37 №2233-ХІІ установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, підстава “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Проте в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як “визнані непридатними до військової служби».
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення №154).
Пунктом 8 Положення №154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», “Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно із абзацом дев'ятим пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
- у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
- в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
У пункті 8 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності), зокрема: відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (підпункт 7); відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (підпункт 12).
З вище наведених положень нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.
Як встановлено судом вище, відповідно до посвідчення про приписку до призовної дільниці серії БВ №88/848 наявна відмітка начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про виключення з військового обліку з 24.03.2022 ОСОБА_1 .
Водночас, відповідач проігнорував ту обставину, що позивач більше не є військовозобов'язаним внаслідок того, що він виключений з військового обліку.
З матеріалів справи убачається, що 30.09.2024 позивач звернувся до відповідача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Натомість відповіді не отримав, жодного рішення по його зверненню щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей стосовно визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку чи рішення про відмову у такому внесенні не ухвалено, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 була допущена протиправна бездіяльність.
З цього приводу суд вважає необхідним зауважити на такому.
Стаття 1 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР “Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР) визначає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до приписів статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Згідно з частинами першою та третьою статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Аналізуючи норми Закону №393/96-ВР, зокрема положення статті 15, можна дійти висновку, що обов'язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника.
Враховуючи той факт, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав відповідь на звернення позивача, суд вважає що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду звернення позивача
За правилами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, яка передбачає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, відсутність прийняття відповідного рішення або вчинення відповідних дій за наслідками розгляду заяви є підставою для зобов'язання об'єкта такого звернення розглянути заяву.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою захисту порушених прав позивача слід зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути звернення ОСОБА_1 від 30.09.2024 про внесення інформації щодо пройденої ВЛК та виключення з військового обліку до електронної системи “Оберіг».
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 73-77,90,94,139,241,245,246,250,255,262, 295 КАС України, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (3 відділ) щодо не розгляду поданого ОСОБА_1 30.09.2024 звернення про внесення інформації щодо пройденої ВЛК та виключення з військового обліку до електронної системи “Оберіг».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (3 відділ) розглянути звернення ОСОБА_1 , поданого 30.09.2024 та надати відповідь на поставлені питання, щодо внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію стосовно нього.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна